Рішення № 35256283, 12.11.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 листопада 2013 року Справа № 23/5014/1705/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (м. Київ)

до Державного підприємства «Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат» (м. Лутугине Луганської області)

про стягнення 204468 грн. 21 коп.,

Суддя Воронько В.Д.

Секретар судового засідання Сідорова О.А.

У засіданні брали участь:

від позивача - Єгоров В.С., довіреність № 14-30 від 30.01.2013;

від відповідача - Каплієнко В.Є., заступник генерального директора з правових питань, довіреність № 610/167 від 25.12.2012

в с т а н о в и в:

11.07.2012 до Господарського суду Луганської області надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 13766 грн. 60 коп., 3% річних у розмірі 15307 грн. 41 коп., пені у розмірі 79028 грн. 00 коп., 7% штрафу у розмірі 96366 грн. 20 коп.

Позов Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» мотивовано тим, що на виконання договору № 14/1895/11 від 30.09.2011 позивач передав а відповідач прийняв у жовтні 2011 року імпортований природний газ на загальну суму 2346923 грн. 01 коп., однак, в порушення умов зазначеного договору, відповідач оплату за спожитий газ здійснив несвоєчасно, у зв'язку з чим позивач, з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував та завив до стягнення з відповідача 3% річні у розмірі 15307 грн. 41 коп., інфляційні втрати у розмірі 13766 грн. 60 коп., з посилання на ст. 231 Господарського процесуального кодексу України та п. 7.2. договору нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 79028 грн. 00 коп. та 7% штрафу від суми простроченого платежу у розмірі 96366 грн. 20 коп.

У зв'язку з перейменуванням Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату на Державне підприємство «Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат» відповідачем надано письмове клопотання про зміну назви відповідача по справі № 23/5014/1705/2012. Зазначене клопотання судом задоволено та визначено належною назвою юридичної особи відповідача вважати Державне підприємство «Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат».

Відповідач проти позову заперечив. Заперечення відповідачем мотивовані тим, що до виникнення заборгованості перед позивачем призвело несвоєчасне повернення Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» належних відповідачу коштів у сумі 1574703 грн. 94 коп., які надміру сплачені відповідачем останньому за договорами № 06/10-1947 від 20.12.2010 та № 06/11-590 від 30.08.2011 як оплату за природний газ, після закінчення строку їх дії. Сума заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 1376660 грн. 00 коп. була сплачена Державним підприємством «Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат» після повернення грошей підприємству відповідачу Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Крім того, відповідач зазначив, що листом від 13.03.2012 року № 180/609 Відповідач звернувся до Позивача та просив останнього розглянути можливість припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних вимог, тому як відповідно до Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 656 від 27.10.2011 року «Про реорганізацію Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» визначено, що припиняється діяльність Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» шляхом її реорганізації-приєднання до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Дочірнього підприємства «Будівельник» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». У відповідності до пункту 2 вищевказаного Наказу Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та ДП «Будівельник» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» є правонаступником всіх майнових прав і обов'язків Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Позивач надав відзив на заперечення відповідача, в якому зазначив, що доводи відповідача є необґрунтованими та безпідставними і такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а тому не заслуговують на увагу. Позивач зазначив, що погоджуючи пункти договору купівлі-продажу природного газу, підписуючи його а в подальшому і акти приймання-передачі природного газу, відповідач чітко розумів всю юридичну відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язання за вказаним правочином. Договірні відносини між Дочірньою компанією «Газ України» та Лутугинським державним науково - виробничим валковим комбінатом немають жодних відношень до правовідносин між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Лутугинським державним науково-виробничим валковим комбінатом по договору купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 № 14/1895/11, оскільки договором від 30.09.2011 № 14/1895/11 купівлі-продажу природного газу передбачено чіткий порядок розрахунків, який ніяким чином не залежить від інших договірних відносин.

Ухвалою суду від 24.09.2012 провадження у справі № 23/5014/1705/2012 зупинено до розгляду господарським судом справи № 23пд/5014/2334/2012 за позовом ДП «Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат» до ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання договору № 14/1895/11 від 30.09.2011 недійсним.

Рішенням господарського суду Луганської області від 29.11.2012 відмовлено у задоволені позову ДП "Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат" до ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання договору № 14/1895/11 від 30.09.2011 недійсним.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2013 рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2013 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2013 та рішення господарського суду Луганської області від 15.01.2013 у справі № 23пд/5014/2334/2012 залишено без змін.

У зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 23/5014/1705/2012, ухвалою суду від 12.11.2013 провадження у зазначеній справі поновлено.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд приходить до наступного.

30.09.2011 Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та ДП «Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат» уклали договір № 14/1895/11 купівлі-продажу природного газу. На виконання умов зазначеного договору Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у жовтні 2011 року передало, а ДП «Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат» отримало природний газ на суму 2346923 грн. 01 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2011 на суму 1600193 грн. 91 коп. та на суму 746729 грн. 10 коп.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, дії сторін договору № 14/1895/11 від 30.09.2011 свідчать про виникнення між ними правовідносин купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.1. договору № 14/1895/11 від 30.09.2011, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 30 відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів поставки природного газу за п'ять днів до початку здійснення поставки. Решта 70 відсотків вартості планових обсягів поставки природного газу сплачується покупцем протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

ДП «Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат» зобов'язання з оплати отриманого природного газу у жовтні 2011 року здійснило із порушенням відповідних строків. Зазначене відповідачем не заперечується.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача у зв'язку з простроченням останнім виконання грошового зобов'язання 3% річні у розмірі 15307 грн. 41 коп., розраховані за загальний період з 01.01.2012 по 30.03.2012 з урахуванням внесеного 26.03.2012 платежу, розраховані відповідно до вимог чинного законодавства, їх нарахування є обґрунтованим, та в цій частині позов підлягає задоволенню

Інфляційні втрати у розмірі 13766 грн. 60 коп. позивачем розраховані на суму боргу за період з жовтня 2011 року по березень 2012 року, тоді як строк оплати переданого природного газу за договором 14 листопада 2011 року та інфляційні втрати за прострочення оплати можуть бути розраховані лише з листопада 2011 року. Проте, враховуючи те, що сума інфляційних втрат, розрахована позивачем за період з жовтня 2011 року по березень 2012 року, відповідає сумі, яка розраховується за період з листопада 2011 року по березень 2013 року, в цій частині позов також підлягає задоволенню.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Умовами договору купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 № 14/1895/11 передбачено, що у разі невиконання покупцем строків оплати, покупець зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно статті 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами загальної суми неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами загальної юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (див. постанови Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі №20/246-08, від 27.04.2012 у справі №06/5026/1052/2011, від 05.06.2012 № 02/5026/2145/2011).

Перевіркою розрахунку суми пені та штрафу, встановлено, що їх розрахунок здійснений відповідно до чинного законодавства та є арифметично вірним.

Суд також враховує той факт, що за договорами № 06/10-1947 від 20.12.2010 та № 06/11-590 від 30.08.2011 відповідач отримував природний газ від дочірньої компанії Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», ДК «Газ України», яка листом від 29.09.2011 № 31/17-11941 повідомила відповідачу про неможливість поставки газу у жовтні 2011 року та на рахунках якої залишилися гроші ДП «Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат», перераховані в якості переплати та своєчасно не повернуті підприємству відповідача. Через ці дії ДК «Газ України», яка є дочірньою компанією Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», відповідач не зміг своєчасно розрахуватись за природний газ, отриманий від позивача.

Враховуючи наведене, викладені відповідачем у відзиві доводи, причини несвоєчасного виконання зобов'язання та незначний термін прострочення, негайне усунення відповідачем прострочення після надходження грошових коштів, суд вважає можливим на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 3 ч. 1. ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір стягуваних пені та штрафу на 50%, а саме: розмір пені до 395014 грн. 00 коп. та розмір штрафу до 48183 грн. 10 коп.

Враховуючи викладене позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення 3% річних у розмірі 15307 грн. 41 коп., інфляційних втрат у розмірі 13766 грн. 60 коп., пені у розмірі 395014 грн. 00 коп. та штрафу у розмірі 48183 грн. 10 коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається судовий збір в сумі 4089 грн. 37 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, п. 3 ч. 1. ст. 83, ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства «Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат» (вул. Заводська, 2, м. Лутугине, Луганська область, ідентифікаційний код 00187369) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, ідентифікаційний код 20077720) 3% річні у розмірі 15307 грн. 41 коп., інфляційні втрати у розмірі 13766 грн. 60 коп., пеню у розмірі 395014 грн. 00 коп., штраф у розмірі 48183 грн. 10 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 4089 грн. 37 коп., наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволені решти позовних вимог, в частині стягнення пені в сумі 395014 грн. 00 коп. та штрафу у розмірі 48183 грн. 10 коп., відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Рішення підписано - 15.11.2013.

Суддя В.Д. Воронько