Рішення № 35255309, 15.11.2013, Звенигородський районний суд Черкаської області

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №694/1540/13-ц

2/694/605/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2013 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої судді Гончаренко Т.В.

при секретарі Блискавки А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородки цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованість за кредитним договором в сумі 27292,01 грн. та судові витрати в сумі 272,92 грн., мотивуючи тим, що 26.02.2007 року між ПАТ КБ ПриватБанк і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CSXRRX05140059, за яким банк надав йому кредит у розмірі 1116,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на термін 24 місяці по 26.02.2009 р. Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії та інших витрат. ПАТ КБ ПриватБанк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 1116,00 грн. У звязку з тим, що відповідач порушив зобовязання за кредитним договором, тому станом на 19.09.2013 року утворилася заборгованість на загальну суму 27292,01 грн.

Представник позивача по дорученню ОСОБА_2 звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи без його участі, в своїй письмовій заяві просив позов задовольнити, стягнути з відповідача суму боргу за кредитним договором та судовий збір.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не зявився, але надіслав до суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги не визнає в частині нарахованої пені, до вимог про стягнення пені просить застосувати позовну давність.

На підставі вищевикладеного, суд ухвалив провести розгляд справи без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України в зв"язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню частково на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

26.02.2007 року між ПАТ КБ ПриватБанк і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CSXRRX05140059, за яким банк надав йому кредит у розмірі 1116,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на термін 24 місяці по 26.02.2009 р.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з ОСОБА_3 надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) Тарифами складає між ним і банком кредитно-заставний договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов,

Відповідно до ст.259 ЦК України, договором встановлена позовна давність за вимогами стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за Договором тривалістю 5 років, (п.5.5. Умов надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), що діяв на час підписання заяви).

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

В порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав і сплату кредиту проводив до 27.04.2007 року(а.с.3-5).

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 19.09.2013 року (згідно розрахунку заборгованості за договором) має заборгованість 27292,01 грн., що складається відповідно до розрахунків позивача, з: заборгованості за кредитом в сумі 1096,57 грн.; заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 8729,75 грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 589,16 грн.; пені за несвоєчасне виконання умов договору в сумі 15100,72 грн.; а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: штрафу (фіксованої частини) в сумі 500 грн.; штрафу (процентної складової) в сумі 1275,81 грн.

Згідно ч.1 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч.4 ст.631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.5 ст.261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч.1 ст. 256 ЦК України).

В даному спорі позовна давність починає збігати з 26.02.2009 року, а саме з дня коли мало бути виконано зобов'язання з повернення кредиту.

Встановлено, що позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права 04.10.2013 року, тобто в межах позовної давності, що підтверджується наступним.

Так, ст.260 ЦК України встановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Відповідно ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк позовної давності починається з 26.02.2009 року, оскільки відповідач повинен сплатити зазначену заборгованість саме в визначену дату.

Згідно ч.1 ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. Зобов'язання за даним договором не припинились і діють до повного виконання сторонами та їх припинення здійснюється відповідно діючого законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені статтями 599-601,604-609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведенні належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Суд приходить до переконання, що належного виконання договору відповідач не здійснив, а відтак зобов'язання не припинилося.

Відповідно ч.1 ст.259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Встановлено, що при укладені 26.02.2007 року договору, відповідач надав згоду, що заява разом і запропонованими позивачем ОСОБА_3 надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (СТАНДАРТ), тарифами складає між позичальником та банком кредитно-заставний договір. Вищезазначену згоду позивач особисто засвідчив своїм підписом.

Відповідно п.5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (СТАНДАРТ), що діяли на час підписання заяви та маються в матеріалах справи, термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю у 5 років. Таким чином, відповідно п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (СТАНДАРТ), сторони у письмовій формі домовились про збільшеня строку позовної даності стосовно стягнення заборгованості за кредитом до 5 років, що не заборонено ст. 259 ЦК України.

Згідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ст.627 ЦК України, згідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділової обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договор.

Відповідно ст.640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Враховуючи вищевикладені норми, сторони досягли згоди та уклали договір в якому передбачили, що позовна давність, встановлена законом, збільшена за домовленістю сторін до 5 років, а відтак момент досягнення домовленості вважається таким, що настав.

Кредитно-заставним договором передбачено, що банк надає позичальнику строковий кредит на строк 24 місяців з 26.02.2007 року по 26.02.2009 року, включно. Таким чином, відповідно до вимог ст.253, ч.5 ст.261 ЦК України перебіг п'ятирічного строку позовної давності починається з 26.02.2009 року і закінчується, згідно ст. 254 ЦК України, 26.02.2014 року. Встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом 04.10.2013 року, тобто в межах строку позовної давності.

Оскільки відповідачем не виконано належним чином умов договору, тому з нього на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за договором, що складається з: заборгованості за кредитом; заборгованості по відсоткам за користування кредитом; заборгованості по комісії за користування кредитом; пені за несвоєчасне виконання умов договору; штрафу (фіксованої частини) та штрафу (процентної складової).

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

ОСОБА_3 надання споживчого кредиту фізичним особам передбачено відповідальність за порушення зобов'язання, а саме: пеня та штраф.

Так, п.5.1 передбачено, що при порушенні позичальником будь-якого із зобов»язань, передбачених заявою та п.п.3.2.2, 3.2.3 даних умов, Банк має право нарахувати, а позичальник зобов»язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочення, але не менше 1 гривні.

Згідно п.5.3 при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж за 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду із вимогами щодо стягнення заборгованості за кредитним договором в межах строку позовної давності, визначеною сторонами, тому позовні вимоги є належними та підлягають до часткового задоволення з тих підстав, що нарахована по договору пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором значно перевищує розмір збитків - розмір заборгованості за кредитом.

Згідно ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір може встановлюватися договором.

Так, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідач позов визнав частково, не погоджуючись на стягнення пені.

Встановлено, що заборгованість за кредитом становить 1096,57 грн., а пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором становить 15100,72 грн., що значно перевищує суму боргу за кредитом, тому керуючись ст.551 ч.3 ЦК України суд вважає за можливе розмір нарахованої пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь банку зменшити до 1100,00 грн., таким чином зменшивши загальну суму боргу за кредитним договором № CSXRRX05140059 від 26.02.2007 року до 13291 грн.29 коп.

Оцінивши, за своїм внутрішнім переконанням досліджені у судовому засіданні докази, врахувавши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та наявність законних підстав для їх часткового задоволення.

За таких обставин суд визнає, що відповідач ОСОБА_1 допустив істотні порушення умов кредитного договору від 26.02.2007 року № CSXRRX05140059 та всупереч вимог ст.ст.526, 610, 611, 1050 ч.2, 1054 ч.1 ЦК України не виконав законних вимог позивача щодо своєчасного повернення заборгованості за договором, тому присуджує стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 1096,57 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 8729,75 грн., комісію за користування кредитом в сумі 589,16 грн., 1110,00 грн. пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штрафу (фіксована частина); 1275,81 грн. штрафу ( процентна складова), а всього на загальну суму 13291,29 грн.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог, але не менше мінімального розміру, що встановлений п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 260, ч.5 ст.261, 259, 525, 526, ч.3 ст.549,550, ч.3 ст.551, 610-612, 627, ч.1 ст.631, 1054, 1056-1 Цивільного Кодексу України, ст.ст.10, 15, 60, 88, 209, 212- 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570; МФО 305299, р/р № 29092829003111 (для погашення заборгованості), борг за кредитним договором № CSXRRX05140059 від 26.02.2007 року станом на 19.09.2013 року в сумі 13291,29 (тринадцять тисяч двісті дев»яносто одна грн.двадцять дев»ять коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 229,40 (двісті двадцять дев»ять грн.сорок коп.) гривень сплаченого судового збору на р/р 64993919400001 (для відшкодування судових витрат).

У решті позовних вимог - відмовити.

Повний текст рішення виготовлений 15.11.2013 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Черкаської області через Звенигородський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя