Рішення № 35255037, 12.11.2013, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/897/13 Справа № 734/3130/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 листопада 2013 року

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Іванюка Т.І.,

при секретарі Дідовець М.І.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козелець Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Побутсервіс» смт. Козелець Чернігівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову ОСОБА_4 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в:

у суд із позовною заявою звернулася ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Побутсервіс» смт. Козелець Чернігівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову ОСОБА_4 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у якій просить визнати наказ директора ПрАТ «Побутсервіс» ОСОБА_4 № 26 від 26 червня 2013 року «Про скорочення чисельності працівників» в частині звільнення ОСОБА_3 з посади взуттєвика незаконним та скасувати; визнати наказ директора ПрАТ «Побутсервіс» ОСОБА_4 № 37-к від 27 серпня 2013 року про скорочення ОСОБА_3 незаконним та скасувати; поновити ОСОБА_3 на посаді взуттєвика ПрАТ «Побутсервіс» з 27 серпня 2013 року; зобовязати ПрАТ «Побутсервіс» нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу та стягнути з ПрАТ «Побутсервіс» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду. Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що вона з 19.07.1979 року працювала взуттєвиком взуттєвого цеху ПрАТ «Побутсервіс» в смт. Козелець. 26 червня 2013 року директором ПрАТ «Побутсервіс» ОСОБА_4 було видано наказ № 26 «Про скорочення чисельності працівників». 27 серпня 2013 року ОСОБА_4 видала наказ № 37-к, яким звільнила її з посади взуттєвика взуттєвого цеху у звязку із скороченням. Вважає своє звільнення незаконним оскільки при прийнятті рішення про звільнення її при скороченні, директор ОСОБА_4 не врахувала вимоги ст. 42 КЗпП України, згідно яких при скорочені переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Її стаж складає 34 років, при цьому у цеху є працівники з меншим стажем роботи. Також їй не пропонувалося у порушення вимог ч. 3 ст. 40 КЗпП України іншу роботу на цьому ж підприємстві. Оцінює завдану їй моральну шкоду у сумі 2 000 гривень, яку просить стягнути із відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та пояснив, що видаючи наказ № 26 від 26 червня 2013 року про скорочення чисельності працівників, дії директора ПрАТ «Побутсервіс» ОСОБА_4 не узгоджувались з вимогами законодавства, оскільки пунктом 1 даного Наказу було проведено скорочення чисельності і штату працівників ПрАТ «Побутсервіс» шляхом скорочення чисельності працівників взуттєвого цеху в кількості 4 осіб та при цьому, а пунктом 2 було звільнено з 27 серпня 2013 року ОСОБА_3 з посади взуттєвика. При цьому Директором ОСОБА_4 було проігноровано вимоги ст. 42 КЗпП України та не враховано, що інші працівники цеху мають меншу кваліфікацію та продуктивність праці ніж ОСОБА_3

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити повністю у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що звільнення ОСОБА_3 відбулося з дотриманням чинного законодавства та статуту підприємства.

Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не зявилася, подавши заяву про розгляд справи у її відсутності та письмові заперечення проти позову, де просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні встановлені такі факти і відповідні ним правові відносини:

ОСОБА_3 з 19.07.1979 року була прийнята на роботу до Козелецького взуттєвого цеху (на даний час взуттєвий цех ПрАТ «Побутсервіс»;

згідно витягу з протоколу засідання наглядової ради ПрАТ «Побутсервіс» від 04.06.2013 року, питання про скорочення чисельності працівників взуттєвого цеху було вирішено позитивно;

26 червня 2013 року директором ПрАТ «Побутсервіс» ОСОБА_4 було видано наказ № 26 про скорочення чисельності працівників, відповідно до якого було наказано провести скорочення чисельності і штату працівників ПрАТ «Побутсервіс» шляхом скорочення чисельності працівників взуттєвого цеху в кількості 4 осіб, зокрема майстра взуттєвого цеху та трьох взуттєвиків, а також звільнити працівників, які займають вказані посади відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України з 27 серпня 2013 року, а саме: ОСОБА_6 з посади майстра взуттєвого цеху, ОСОБА_7 з посади взуттєвика, ОСОБА_3 з посади взуттєвика, ОСОБА_8 з посади взуттєвика;

27 серпня 2013 року директором ПрАТ «Побутсервіс» ОСОБА_4 було видано наказ № 37-к про скорочення ОСОБА_3, яким було звільнено ОСОБА_3 з посади взуттєвика взуттєвого цеху у звязку з скороченням чисельності працівників взуттєвого цеху з 27 серпня 2013 року відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю;

Наказом директора ПрАТ «Побутсервіс» ОСОБА_4 № 29 від 30 серпня 2013 року було виведено із штатного розкладу дві посади працівників взуттєвого цеху ПрАТ «Побутсервіс»;

Згідно повідомлення № 574 «Укрпошти» отримала 3 вересня 2013 року повідомлення про звільнення її з посади взуттєвика у звязку зі скороченням чисельності працівників;

Згідно довідки про стаж роботи та розряди працівників взуттєвого цеху станом на 27.08.2013 року: ОСОБА_3, взуттєвик, має 4 розряд, дата прийняття на роботу 19.07.1979 року; ОСОБА_9, взуттєвик, має 3 розряд, дата прийняття на роботу 01.03.1984 року; ОСОБА_8, взттєвик, має 4 розряд, дата прийняття на роботу 09.06.1983 року; ОСОБА_10, взуттєвик, має 3 розряд, дата прийняття на роботу 04.01.2011 року;

Відповідно до наданої аналітичної довідки ПрАТ «Побутсервіс» № 139 від 01.11.2013 року працівникам взуттєвого цеху ПрАТ «Побутсервіс» встановлено відрядну систему оплати працівників, тобто, заробітна плата взуттєвикам нараховується відрядно, за обсяг виконаної роботи(наданих послуг), що прямопрапорційно залежить від продуктивності праці. Зростання продуктивності праці означає збільшення наданих послуг за одиницю часу, а значить і збільшення нарахування заробітної плати. Таким чином, працівники з більшою продуктивністю праці отримували більшу заробітну плату. Згідно довідки нарахована заробітна плата працівникам взуттєвого цеху за липень серпень 2012 року по липень 2013 року складає: ОСОБА_3 6 191, 10 грн.; ОСОБА_9 8 342, 98 грн.; ОСОБА_8 9 991, 12 грн.; ОСОБА_10 5 202, 05 грн.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Побутсервіс» смт. Козелець Чернігівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову ОСОБА_4 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу підлягає частковому задоволенню із наступних підстав:

відповідно до вимог ст.10 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів. Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Статтею 42 КЗпП України передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; та інших.

В роз'ясненнях, що містяться в пункті 19 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 6 листопада 1992 року із подальшими змінами передбачено, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, зокрема, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі.

Як встановлено під час розгляду справи, з чотирьох взуттєвиків взуттєвого цеху ПрАТ «Побутсервіс» підлягало скороченню 3 одиниці.

Згідно наданих відповідачем даних станом на 27.08.2013 року: ОСОБА_3, взуттєвик, має 4 розряд, дата прийняття на роботу 19.07.1979 року; ОСОБА_9, взуттєвик, має 3 розряд, дата прийняття на роботу 01.03.1984 року; ОСОБА_8, взттєвик, має 4 розряд, дата прийняття на роботу 09.06.1983 року; ОСОБА_10, взуттєвик, має 3 розряд, дата прийняття на роботу 04.01.2011 року. Згідно довідки нарахована заробітна плата працівникам взуттєвого цеху за липень серпень 2012 року по липень 2013 року складає: ОСОБА_3 6 191, 10 грн.; ОСОБА_9 8 342, 98 грн.; ОСОБА_8 9 991, 12 грн.; ОСОБА_10 5 202, 05 грн. При цьому заробітна плата взуттєвикам нараховується відрядно, за обсяг виконаної роботи(наданих послуг), що прямопрапорційно залежить від продуктивності праці. З урахуванням встановленого суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 серед інших взуттєвиків має переважне право на залишення на роботі відповідно до ст. 42 КЗпП України, оскільки має найбільший тривалий безперервний стаж роботи на даному підприємстві, не найнижчий розряд та не найнижчу продуктивність праці.

З наявних у справі доказів вбачається, що відповідачем не були дотримані вимоги ч. 2 ст. 40 КЗпП України, оскільки вказані вище обставини не були враховані при звільненні ОСОБА_3, тому є всі підстави визнати наказ директора ПрАТ «Побутсервіс» ОСОБА_4 № 26 від 26 червня 2013 року «Про скорочення чисельності працівників» в частині звільнення ОСОБА_3 з посади взуттєвика незаконним та скасувати, визнати наказ директора ПрАТ «Побутсервіс» ОСОБА_4 № 37-к від 27 серпня 2013 року про скорочення ОСОБА_3 незаконним та скасувати.

Посилання позивача на те, що ОСОБА_10, як інвалід 3 групи має переважне право на залишення на роботі, є помилковими оскільки право на залишення на роботі при звільненні працівників у звязку зі змінами в організації виробництва і праці передбачено лише для певних категорій інвалідів: для інвалідів війни та працівників, які дістали на підприємстві (в установі, організації), з ініціативи якого здійснюється звільнення, трудове каліцтво або професійне захворювання. До жодної з цих категорій ОСОБА_10 не відноситься.

Оскільки звільнення ОСОБА_3 відбулося з порушенням законодавства, її слід поновити на посаді взуттєвика ПрАТ «Побутсервіс» з 27 серпня 2013 року.

Відповідно до положень ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконно переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки наданої відповідачем заробіток за останні два місяці, що передували звільненню складає 466 грн. 36 коп.

Середньоденна заробітна плата становить 233 грн. 18 коп., що складає 11 грн. 10 коп. за один день. Вимушений прогул становить 56 днів х 11 грн. 10 коп. Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 621 грн. 60 коп.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві фізичних і моральних страждань, з урахуваннями у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000 гривень суд вважає, що факт порушення прав позивача при звільненні доведений і дане призвело до моральних страждань позивача. Однак, суд вважає розмір моральної шкоди значно завищеним та з урахуванням всіх зазначених позивачем обставин визначає його у розмірі 300 гривень, у зв'язку з чим, позовна вимога про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.36, 40, 42, 231, 235 КЗпП України, ст.ст. 3, 10, 15, 60, 61, 208, 209, 212-215 суд, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Побутсервіс» смт. Козелець Чернігівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову ОСОБА_4 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнити.

Визнати наказ директора ПрАТ «Побутсервіс» ОСОБА_4 № 26 від 26 червня 2013 року «Про скорочення чисельності працівників» в частині звільнення ОСОБА_3 з посади взуттєвика незаконним та скасувати.

Визнати наказ директора ПрАТ «Побутсервіс» ОСОБА_4 № 36-к від 27 серпня 2013 року про скорочення ОСОБА_3 незаконним та скасувати.

Поновити ОСОБА_3 на посаді взуттєвика ПрАТ «Побутсервіс» з 27 серпня 2013 року.

Зобовязати ПрАТ «Побутсервіс» нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 621 гривні 60 коп.

Стягнути з ПрАТ «Побутсервіс» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у сумі 300 гривень.

Стягнути з ПрАТ «Побутсервіс» на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд.

Суддя: