ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2013 р.Справа № 2а-5370/12/1470
Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І.
при секретарі - Філімович І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніта» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.09.2012 року №0012402230,
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніта» (далі - позивач, ТОВ «Юніта») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.09.2012 року №0012402230.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно прийнято рішення про збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток, оскільки ТОВ «Юніта» правомірно віднесено до валових витрат суми від здійснення угод з контрагентом. Крім того, відповідач не мав права приймати за наслідками перевірки рішення, оскільки перевірка проводилася на підставі постанови слідчого.
Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що за угодами позивача з контрагентом фактично не відбувалося поставки товарів (робі, послуг), тому позивач неправомірно відніс до валових витрат суми від здійснення таких операцій.
Судом першої інстанції справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року позовні вимоги ТОВ «Юніта» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 11.09.2012 року №0012402230. Присуджено на користь ТОВ «Юніта» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 700,80 грн.
Відповідачем на зазначену постанову подано апеляційну скаргу. ДПІ посилається на те, що позивачем до перевірки не надано товарно-транспортних накладних, дорожніх листів вантажного автомобіля та подорожніх листів, не представлено журналу реєстрації довіреностей,на підставі яких було отримано товар. Крім того, позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток. Проте, в позовній заяві жодним чином не обґрунтовується правомірність донарахування з цього податку, натомість позивачем обґрунтовується неправомірність донарахування з ПДВ.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 08.08.2012 р. по 14.08.2012 р. відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства у відносинах позивача з ТОВ «Транс Гарант Сервіс» за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2011 р. 21.08.2012 р. за результатами перевірки відповідачем було складено акт №581/22-300/32459843 згідно висновків якого ТОВ «Юніта» порушено п. 3.1 ст. 3, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР, у результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті всього на загальну суму 56 034 грн.
11.09.2012 р. ДПІ на підставі зазначеного акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0012402230, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 56 034 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 14 009 грн.
Згідно з актом перевірки, перевірка проводилась на виконання постанови начальника слідчого відділу ДПС у Миколаївській області в рамках кримінальної справи №112800001 про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Юніта» по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «Транс Гарант Сервіс».
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Як було встановлено, ДПІ проводила перевірку ТОВ «Юніта» в рамках кримінальної справи №112800001 та на виконання постанови слідчого відділу ДПС у Миколаївській області про призначення позапланової документальної перевірки позивача по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «Транс Гарант Сервіс».
Згідно до положень п. 86.9 ст. 86 ПК України у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виходячи з приписів вказаної правової норми відповідач не мав права приймати рішення за наслідками перевірки ТОВ «Юніта» до дня набрання законної сили рішенням суду по кримінальній справі, у межах розслідування якої слідчим була призначена перевірка.
Апелянт жодним чином не пояснив факт прийняття ним рішення за наслідками перевірки до дня набрання законної сили рішенням суду по кримінальній справі, тобто в порушення вимог ПК України. Таке порушення вимог чинного законодавства має наслідком скасування податкового повідомлення-рішення, а доводи апелянта про те, що це рішення прийняте у повній відповідності із діючим законодавством України не заслуговують уваги.
По суті встановлених ДПІ порушень податкового законодавства з боку ТОВ «Юніта» колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з акту перевірки, заниження позивачем податку на прибуток мало місце у зв'язку з тим, що під час провадження господарської діяльності ТОВ «Юніта» допущено порушення вимог ЦК України, а саме: укладення фіктивного правочину купівлі-продажу товарів і послуг з ТОВ «Транс Гарант Сервіс».
Згідно Єдиного державного реєстру підприємств і організацій види діяльності ТОВ «Юніта» передбачають виробництво конденсаторів. Для провадження такого виду діяльності законодавством не передбачена необхідність отримання певних ліцензій та окремих дозволів, оскільки таке виробництво здійснюється відповідно до Технічних умов «Конденсаторы пленочные полипропиленовые» УК 78-02 ТУУ 32.1.25993031.001-2002. Тобто, помилковим є висновок ДПІ про те, що ТОВ «Юніта» займалось певними видами діяльності без отримання ліцензій та дозволів.
ДПІ зазначено, що ТОВ «Юніта» незаконно задекларовано витрати за квітень 2010-2011 р.р. виходячи із взаємовідносин з ТОВ «Транс Гарант Сервіс», що є неправомірним, оскільки слідчим відділом ДПІ встановлений факт протиправного провадження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Транс Гарант Сервіс», а також здійснення фінансово-господарських відносин між ТОВ «Транс Гарант Сервіс» та контрагентами без наміру створення правових наслідків, як були обумовлені даними договорами. ДПІ визначила вказаний договір на поставку товару, укладений між ТОВ «Юніта» та ТОВ «Транс Гарант Сервіс», фіктивним.
Як вбачається з акту перевірки ТОВ «Транс Гарант Сервіс» було зобов'язано включити до складу податкових зобов'язань та сплатити до бюджету податок на прибуток, проте не включило до податкових зобов'язань суму ПДВ по взаєморозрахункам з ТОВ «Юніта» та не сплатило відповідні суми у відповідному звітному періоді. На цій підставі ДПІ вважає, що ТОВ «Юніта» необґрунтовано занижено суму податку на прибуток.
Зазначені висновки податкового органу є помилковими та спростовуються наступним.
В акті перевірки не визначено, яку саме правову норму порушено позивачем та в чому полягає склад порушення ним податкового законодавства, має місце посилання лише на те, що угода не була направлена не реальне настання наслідків, обумовлених нею.
Згідно до положень п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Таким чином, позивачем правомірно внесена сума, зазначена в акті перевірки, у склад податкового кредиту, оскільки факт придбання зазначених в акті перевірки товарів та отримання послуг підтверджується податковою накладною ТОВ «Транс Гарант Сервіс» №122 від 01.04.2011 року. Крім того, з боку ТОВ «Юніта» здійснено оплату товару та послуг, отриманих від зазначеного контрагента.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Необхідно встановлювати також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми ПДВ за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум податку, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку; встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.
Факт передачі товару, зазначеному в договорі, від ТОВ «Транс Гарант Сервіс» до ТОВ «Юніта» підтверджується відповідною накладною, що являє собою також акту прийому-передачі, оскільки підписана директорами підприємств про прийом та передачу товару.
Той факт, що товар був оприбуткований на підприємстві позивача підтверджується прибутковою накладною, накладною про передачу на складське приміщення, випискою з відповідного журналу.
Ті обставини, що з придбаного товару-сировини позивачем було вироблено конденсатори підтверджується накладною-вимогою, оборотно-сальдовими відомостями, витратною накладною, накладною про передачу товару до цеху, накладною про передачу готової продукції.
На думку суду апеляційної інстанції при прийнятті рішення ДПІ діяла поза межами повноважень, наданих ПК України, скільки, як було зазначено вище, п. 86.9 ст. 86 ПК України містить пряму заборону щодо прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки, що була призначена постановою слідчого, до набрання законної сили відповідним рішенням суду. Як було встановлено, на момент прийняття рішення відсутнє таке, що набрало законної сили, рішення суду у кримінальній справі.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.
Повний текст судового рішення виготовлений 08.11.2013 року.
Головуючий: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян
Суддя: О.І.Шляхтицький
Судове рішення № 35254231, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5370/12/1470. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: