Рішення № 35252650, 13.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/16569/13 13.11.13

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"до про Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" відшкодування шкоди в порядку регресу 23 730,08 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Грабова О.О.- представник за дов.;

від відповідача: не з'явились

У судовому засіданні 13.11.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 23 730,08 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.08.2013 порушено провадження у справі №910/16569/13, розгляд справи призначено на 16.09.2013.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 16.09.2013, у зв'язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці, справу №910/16569/13 передано для розгляду судді Мельнику В.І.

Ухвалою від 16.09.2013 суддя Мельник В.І. прийняв справу до свого провадження, розгляд справи призначив на 14.10.2013.

За розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 10.10.2013 справу №910/16569/13 передано на розгляд судді Лтвінової М.Є., у зв"язку з її виходом з відпустки.

Ухвалою від 10.10.2013 суддя Літвінова М.Є. прийняла справу до свого провадження, розгляд справи призначила на 14.10.2013.

В судове засідання 14.10.2013 відповідач не з'явився, своїх представників не направив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №910/16569/13 від 30.08.2013 не виконав, заяв, клопотань не подав.

Ухвалою від 14.10.2013, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи №910/16569/13 відкладено на 30.10.2013.

Ухвалою від 30.10.2013 розгляд справи відкладено на 13.11.2013, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач в судові засідання не з'явився, вимог суду не виконав - відзив на позов не надав, клопотань та заяв до суду не надходило, про даті та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.11.2013, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про страхування", страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України "Про страхування", є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

30.03.2012 між Акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - позивач, страховик) та Івановим Василем Івановичем (далі - страхувальник) укладений Договір страхування наземного транспорту №3604402 (далі -Договір), за яким був застрахований автомобіль "Toyota Land Cruiser" державний номер АА2658МА.

11.06.2012 о 18 год. 05 хв. на перехресті вул. Старонаводницька-Кутузова у м. Києві сталася дорожньо-траснпортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Toyota Land Cruiser" державний номер АА2658МА під керуванням Іванова В.І. та автомобіля "Kia ceed", державний номер АА6496КР під керуванням Радіонової М.С.

12.06.2012 Іванов В.І. звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку.

На підставі страхового акту №2012/U/MOD02377/UIA5070 від 03.07.2012 та розрахунку до нього, позивач виплатив страхове відшкодування в сумі 24 240,08 грн. Факт здійснення зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням №30666 від 05.07.2012 на суму 24 240,08 грн.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регрес) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 24 240,08 грн.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно Радіоновою М.С. внаслідок експлуатації автомобіля "Kia ceed".

Як вбачається з постанови Печерського районного суду міста Києва від 31.05.2013 у справі №3-3548/12, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно Радіонової М.С. за ст. 124 КУпАП закрито за спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 26.06.2013.

В абзаці 12 мотивувальної частини постанови Апеляційного суду міста Києва від 26.06.2012, зазначено, що в діях Радіонової М.С. вбачається порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення - акт судового розгляду справи, який є результатом дослідження всіх документів та зясування всіх необхідних обставин. Таким чином, у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, дорожньо-транспортні пригоди, належним доказом є довідка Державної автомобільної інспекції, складена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення. У свою чергу, протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, остаточний висновок щодо наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення міститься у постанові суду.

Господарський суд враховує, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 р. "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Цивільно-правова відповідальність Радіонової М.С. була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №АА/5384825 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 1). Вказаним договором (полісом № АА/5384825) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 510 грн., станом на 11.06.2012 діючий.

Отже, відповідач є особою на яку полісом №АА/5384825 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля "Kia ceed" на час спірної ДТП.

З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Toyota Land Cruiser" державний номер АА2658МА в результаті його пошкодження при ДТП було складено Звіт №526 про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу (далі - Звіт), відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників (Сврз) автомобіля "Toyota Land Cruiser" державний номер АА2658МА, у результаті його пошкодження при ДТП складало 37 403,82 грн. Зі звіту вбачається, що коефіцієнт фізичного зносу (Ез) дорівнює 0,00000.

Водночас, у матеріалах справи наявний виставлений ТОВ "Інтерциклон" рахунок-фактура №ІВР0000686 від 13.06.2012 на суму 37 070,48 грн.

З матеріалів справи, а саме з розрахунку суми страхового відшкодування зробленим позивачем вбачається, що останнім було виплачене страхове відшкодування в сумі 24 240,08 грн. на підставі рахунку-фактури №ІВР0000686 від 13.06.2012 за мінусом франшизи (12 830,40 грн.) та з урахуванням умов договору страхування.

Заперечень щодо розміру заявленого страхового відшкодування від відповідача не надходили.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України "Про страхування").

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу №АА/5384825 та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування", статей 993, 1191 ЦК України, відповідач повинен був відшкодувати позивачу у встановлений законом строк шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, у межах суми, що перейшла до позивача у порядку регресу за вирахуванням франшизи за полісом №АА/5384825 та безумовної франшизи, яка була вирахувана позивачем за договором №3604402 від 30.03.2012, тобто у сумі 23 730,08 грн., яка заявлена позивачем до стягнення та визнана судом обґрунтованою.

Таким чином, позов підлягає задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 23 730,08 грн.

У зв'язку із задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3, код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код 20474912) 23 730,08 грн. (двадцять три тисячі сімсот тридцять гривень 08 коп.) - страхового відшкодування в порядку регресу та 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.) - судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 15.11.2013

Суддя М.Є. Літвінова