Рішення № 35252174, 12.11.2013, Коропський районний суд Чернігівської області

2/735/235/2013р.

735/1278/13-цр.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

смт. Короп 12 листопада 2013 року

Коропський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Корзюк Т.П.

при секретарі Овсієнко І.М.

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5, представника третьої особи ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Червоненського психоневрологічного інтернату про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, вказуючи на те, що 09.07.2012 року вона була прийнята на роботу в Червоненський психоневрологічний інтернат на посаду швачки. Наказом № 22-к від 07.08.2012 року її було переведено на посаду машиніста з прання та ремонту спецодягу. Наказом № 33-к від 10.09.2013 року вона була звільнена з роботи на підставі ст.40 п.3 КЗпП України. Своє звільнення з роботи вона вважає незаконним, оскільки свої трудові обовязки виконувала належним чином. Накази про оголошення доган вважає незаконними, оскільки трудової дисципліни не порушувала ні 28.08.2013 року, ні 29.09.2013 року. З наказами про застосування дисциплінарних стягнень ознайомлена не була. 10.09.2013 року в інтернаті зникло чотири комплекти постільної білизни і цього ж дня їй видали трудову книжку із записом, що вона звільнена з роботи по п.8 ст. 40 КЗпП України. Копії наказу про звільнення їй не видали. Копія наказу про звільнення її з роботи була надіслана їй поштовим звязком другого дня, але причини звільнення змінені на п. 3 ст. 40 КЗпП України. Крім того їй стало відомо, що нібито 10.09.2013 року було проведено засідання профспілкового комітету, але її ніхто на засідання профкому не запрошував. А тому просить суд поновити її на посаду машиніста з прання та ремонту спецодягу Червоненського психоневрологічного інтернату і стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1180 грн. 83 коп.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити по вищевикладеним мотивам.

Представник відповідача в судовому засіданні показав, що позивач неодноразово порушувала трудову дисципліну. Директор установи декілька раз проводив з нею бесіду з приводу дотримання трудової дисципліни. Позивач має дві догани. Одна з них була винесена дирекцією інтернату за залишення робочого місця на одну годину без поважних причин. 10.09.2013 року профспілковим комітетом о 14 год. 30 хв. було дано згоду дирекції Червоненського психоневрологічного інтернату на звільнення ОСОБА_1 за систематичне невиконання трудових обовязків.

Допитаний в судовому засіданні директор Червоненського психоневрологічного інтернату ОСОБА_5 показав, що позивач не виконує покладені на неї трудові обовязки. Вона часто перебуває не на робочому місці, а в котельні установи, яка є небезпечним обєктом. Її обовязки, машиніста із прання та ремонту спецодягу, приходиться виконувати іншим працівникам пральні. Всього в пральні працює шість робітників. Декілька раз він проводив з нею бесіди щодо не порушення своїх трудових обовязків, але позивач на його зауваженні не реагує. 29.08.2013 року позивач працювала в пральні з ОСОБА_7, оскільки решті працівникам він дозволив не виходити на роботу з обіду, оскільки в селі було Храмове свято. Позивач з 14.00. год. не перебувала на робочому місці протягом години, не виконувала свої обовязки, в звязку з чим не було забезпечено білизною хворих інтернату. 10.09.2013 року всі працівники пральні знаходились на роботі в полі. Після 14.00. год. в.о. сестри-господині ОСОБА_8 виявила недолік чотирьох комплектів білизни. Він всім працівникам пральні поставив завдання повернути білизну, яка зникла. 10.09.2013 року профспілковий комітет інтернату дав згоду на звільнення ОСОБА_1 за систематичне порушення трудової дисципліни.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, яка працює секретарем показала, що 10.09.2013 року профспілковим комітетом Червоненського психоневрологічного інтернату розглядалось питання про дачу згоди дирекції інтернату на звільнення ОСОБА_1 за систематичне невиконання нею без поважних причин трудових обовязків. Засідання профкому проводилось близько 15.00 год. Голова профкому запрошувала позивача на засідання профкому, однак вона не зявилась. Запис в трудову книжку про звільнення ОСОБА_1 за п. 8 ст. 40 КЗпП України написаний помилково. Згодом вона внесла виправлення про звільнення останньої за п.3 ст. 40 КЗпП України. Накази про оголошення догани ОСОБА_1 від 29.08.2013 року та 30.08.2013 року, наказ про звільнення давала для ознайомлення позивачу, але вона підписувати їх відмовлялась.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_10 показала, що ОСОБА_1 знає більше року. Шкідливих звичок за нею ніколи не помічала, 29.08.2013 року вона бачила її на території інтернату в обідню перерву.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_11 показала, що вона працює разом з позивачем в пральні. Трудові обовязки в них однакові. Обєм робіт для виконання на поточний день доводить сестра-господиня. В основному це робота по забезпеченню чистою білизною підопічних інтернату. Бригада завжди забезпечувала хворих чистою білизною, однак санітарки могли останніх не перевдягати. Позивач протягом дня могла багато часу говорити по мобільному телефону, сестра-господиня по декілька раз зверталась до неї з проханням виконувати роботу. 29.08.2013 року їй та ОСОБА_1 було оголошено догани за те, що неодноразово заходили до котельні, хоч адміністрація заборонила це робити. Однак всі працівники пральні спілкувались з працівниками котельні, оскільки були випадки, коли необхідно було більше надати котельнею пару для пральні. В котельні затримувались не більше 10 хв. 29.08.2013 року було Храмове свято в с. Червоне. Після обіду вона перебувала вдома. ОСОБА_1 перебувала в неї вдома 29.08.2013 року з 13 год. до 14 год. та з 14.30 год. до 15.30 год. Ключа від приміщення, де знаходиться пральний порошок, в неї ніколи не було.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, швея, показала, що вона працювала в пральні разом з позивачем. Обєм роботи на поточний день, який доводила сестра-господиня, виконували всі працівники пральні. 29.08.2013 року вона разом з позивачкою працювала в пральні. Виконували роботу для забезпечення чистою білизною підопічних інтернату. Після обід ОСОБА_1 не було близько години, оскільки вона перебувала в ОСОБА_11 10.09.2013 року до обіду всі працівники пральні працювали в полі. Після обід в.о. сестри-господині недорахувалась чотирьох комплектів білизни. Директором інтернату було запропоновано повернути білизну. 10.09.2013 року позивач нікуди не виходила з робочого місця.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_12, середній медичний працівник показав, що доповідну про відсутність протягом години 29.08.2013 року ОСОБА_1 на робочому місці, писав він. Цього дня вона після обід близько години перебувала на Храмовому святі в ОСОБА_11, після повернення ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного спяніння, оскільки в неї було почервоніння обличчя, рухи не впевненні, від неї відчувався запах спиртного.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_13 культорганізатор показала, що ОСОБА_1 порушувала трудову дисципліну, за що їй було оголошено дві догани. З наказами про оголошення доган вона була ознайомлена в присутності ОСОБА_14, ОСОБА_3, однак ставити підпис про ознайомлення з наказом відмовилась.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_14, голова профкому, старша медсестра інтернату показала, що ОСОБА_1 не виконує свої трудові обовязки належним чином, оскільки досить часто розмовляє по телефону. Для того, щоб вона виконувала ту чи іншу роботу до неї необхідно звернутись декілька раз. 10.09.2013 року профспілковий комітет Червоненського психоневрологічного інтернату після 14.00. год. розглянув заяву директора інтернату щодо надання згоди про звільнення позивача за ч.3 ст. 40 КЗпП України. Про те, щоб ОСОБА_7 і ОСОБА_1 зявились на засідання профспілкового комітету в 15.00 год., вона повідомила їх особисто о 14.00 год. На засіданні профкому також розглядалось питання крадіжки постільної білизни.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 в.о. сестри-господині показала, що ОСОБА_1 виконувала роботу, але постійно потрібно було давати їй зауваження. Вона часто відлучалась в котельню інтернату, за що їй було оголошено догану 29.08.2013 року, або говорила по декілька раз на день по телефону. Її роботу виконували інші працівники пральні. 10.09.2013 року до обід працівники працювали в полі. Після обіду близько 15.00 год. вона виявила недостачу чотирьох комплектів постільної білизни, про що повідомила директора інтернату, який звернувся до працюючих пральні з вимогою про повернення білизни. На засіданні профспілкового комітету розглядалось питання про дачу згоди дирекції інтернату на звільнення ОСОБА_1, а також розглядались питання про крадіжку постільної білизни. ОСОБА_1 не прийшла на засідання профспілкового комітету, оскільки готувала білизну для хворих.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15, мати позивача показала, що її донька 10.09.2013 року повідомила , що її звільнили з роботи за крадіжку майна інтернату, хоч вона її і не вчиняла. 11.09.2013 року в.о. сестри-господині повідомила їй, що її доньку звільнили з роботи за крадіжку майна, так наказав директор написати в трудовій книжці.

Заслухавши позивача та її представника, представника відповідача, третю особу та його представника, вивчивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого висновку.

Відповідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (стаття 60 ЦПК України).

Наказом № 19 від 09.07.2012 року ОСОБА_1 прийнята на роботу швачкою Червоненського психоневрологічного інтернату.

Наказом № 22-К від 07.08.2012 року переведена за її згодою машиністом із прання та ремонту спецодягу інтернату.

Наказом № 47 від 29.08.2013 року ОСОБА_1 дирекцією інтернату була оголошена догана за порушення внутрішнього трудового розпорядку та невиконання розпоряджень керівника в.о. сестри-господині ОСОБА_8

Накладення дисциплінарного стягнення на позивача послужила доповідна ОСОБА_8, в якій вона вказала, що ОСОБА_1 28.08.2013 року разом з ОСОБА_11 пішли в котельню, залишивши своє робоче місце, своїх обовязків не виконували, на зауваження, щодо необхідності виконувати доручену їм роботу не реагували.

З пояснення ОСОБА_1 вбачається, що вона ходила до котельні лише в звязку з виконанням трудових обовязків.

Як показала в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 в котельні 28.02.2013 року вони перебували лише 10 хвилин.

30.08.2013 року наказом № 48 дирекцією інтернату ОСОБА_1 було оголошена догана за самовільне залишення робочого місця та появу на робочому місці в стані алкогольного спяніння.

Приводом для накладення стягнення на позивача була доповідна медпрацівника ОСОБА_16, який зафіксував появу позивача в стані алкогольного спяніння на робочому місці.

10.09.2013 року ОСОБА_1 звільнена з роботи у звязку з систематичним невиконанням без поважних причин обовязку, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку по п.3 ст. 40 КЗпП України.

З доповідної в.о. сестри-господині ОСОБА_8 від 10.09.2013 року вбачається, що позивач неодноразово безпідставно залишає своє робоче місце на її розпорядження не реагує, свої обовязки не виконує, за речами довіреними їй для приведення в чистий, охайний вигляд не слідкує, неодноразово зявлялась на робочому місці з запахом спиртного.

В силу ст. 149 КЗпП України письмового пояснення не було витребувано від позивача.

В заяві директора інтернату ОСОБА_5 від 10.09.2013 року до голови профкому інтернату вказано, що в.о. сестри-господині ОСОБА_8 звернулась з доповідною про порушення ОСОБА_1 правил внутрішнього трудового розпорядку, враховуючи, що остання неодноразово притягувалась до дисциплінарної відповідальності просив надати згоду на звільнення члена профспілкового комітету ОСОБА_1 за систематичне порушення трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку.

Профспілковий комітет Червоненського психоневрологічного інтернату 10.09.2013 року надав згоду дирекції інтернату на звільнення з роботи ОСОБА_1 по п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Оцінюючи протокол засідання профкому Червоненського психоневрологічного інтернату, яким надано згоду адміністрації інтернату на звільнення ОСОБА_1 за п.3 ст. 40 КЗпП України, суд вважає його необґрунтованим. В протоколі профкому не зясовані дійсні обставини систематичного невиконання позивачем своїх трудових обовязків невиконання Правил внутрішнього трудового розпорядку.

З протоколу вбачається також, що позивач особисто була повідомлена головою профспілкового комітету ОСОБА_14 в присутності ОСОБА_17 про засідання профкому, однак від участі в засіданні відмовилась. Однак в судовому засіданні ця обставина не знайшла свого підтвердження.

Відповідно ст. 40 п.3 Трудовий договір укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обовязків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.

Розірвання трудового договору з підстав передбачених п.3 ст. 40 КЗпП України може бути лише за попередньою згодою виборного органу профспілкової організації, членом якої є працівник.

Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. (ч. 1,3 ст. 43 КЗпП України).

Відповідно п.п. 22, 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. За передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

При звільненні ОСОБА_1 за п. 3 ст. 40 КЗпП України, дирекція інтернату повинна була навести конкретні факти допущені нею невиконання обовязків, а також зазначити коли саме вони мали місце, які проступки вчинила позивач після застосування до неї стягнення і коли.

В наказі про звільнення позивача з роботи лише констатовано, що ОСОБА_1 систематично не виконувала без поважних причин обовязків, накладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Профспілковий комітет розглянув заяву директора інтернату про надання, згоди на звільнення ОСОБА_1 з роботи за систематичне порушення трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку без присутності позивача, чим порушив вимоги ст. 43 КЗпП України.

Відповідно ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

За період з 11.09.2013 року по день винесення рішення суду, суд стягує середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, виходячи із середньої заробітної плати позивача, відповідно довідки від 25.09.2013 року за 43 робочих дні (2474 грн. 11 коп.).

На підставі ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

В стягненні витрат на правову допомогу відмовити, оскільки позивачем не надано доказів щодо їх вартості та розрахунку.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ст. 40, ст.ст. 43, 142, 147-149, 232, 235, 237 КЗпП України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», ст.ст. 10, 59, 60, 88, 212-215, 218, п.п. 2,4 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Червоненського психоневрологічного інтернату про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 33-К від 10.09.2013 року директора Червоненського психоневрологічного інтернату Коропського району Чернігівської області про звільнення ОСОБА_1 з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обовязків, по п.3 ст. 40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді машиніста з прання та ремонту спецодягу Червоненського психоневрологічного інтернату Коропського району Чернігівської області.

Стягнути з Червоненського психоневрологічного інтернату Коропського району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 2474 (дві тисячі чотириста сімдесят чотири) гривень 12 копійок.

Стягнути з Червоненського психоневрологічного інтернату Коропського району Чернігівської області на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять девять) гривень 40 копійок.

У стягненні витрат на правову допомогу відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: Корзюк Т. П.