Ухвала суду № 35249778, 07.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 р. Справа № 26513/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Сапіги В.П., Левицької Н.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.08.2009 року у справі за позовом навчально-виробничого підприємства ГВВ до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Навчально-виробниче підприємство ГВВ звернулось до суду з позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення про стягнення 645,00 грн. донарахованого єдиного податку та 170,00 грн. штрафної (фінансової) санкції, а саме: податкове повідомлення-рішення від 25.04.2007 року № 0000562341/0; податкове повідомлення-рішення від 29.05.2007 року № 0000562341/1; податкове повідомлення-рішення від 10.08.2007 року № 0000562341/2; першу податкову вимогу від 27.08.2007 року №1/125/5192 та другу податкову вимогу від 08.10.2007 року № 2/142/6921.

Позовні вимоги мотивує тим, що податкові інспектори Костопільської МДПІ, провівши позапланову виїзну документальну перевірку навчально-виробничого підприємства ГВВ, у зв»язку з його ліквідацією, на підставі акту від 16.04.2007 року встановили наявність заборгованості підприємства зі сплати єдиного податку із врахуванням штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 806,41 грн., яку позивач не визнає, оскільки вважає, що податковим органом неправомірно було розцінено суму поворотної фінансової допомоги, отриманої на розрахунковий рахунок позивача від НВП "Автопромбуд", як суму виручки за реалізовані товари (роботи, послуги). Зазначає, що сума поворотної фінансової допомоги єдиним податком не обкладається, операція з її надання не є об'єктом оподаткування та не враховується при визначенні податкових зобов»язань, що передбачено п. 3.2 ст. 3.Закону України "Про податок на додану вартість", отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам чинного законодавства.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.08.2009 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про стягнення із навчально - виробничого підприємства ГВВ 636,41 грн. донарахованого єдиного податку та 170,00 грн. штрафної (фінансової) санкції, а саме: податкове повідомлення-рішення від 25.04.2007 року № 0000562341/0; податкове повідомлення-рішення від 29.05.2007 року № 0000562341/1; податкове повідомлення-рішення від 10.08.2007 року № 0000562341/2; першу податкову вимогу від 27.08.2007 року №1/125/5192 та другу податкову вимогу від 08.10.2007 року № 2/142/6921.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція, яка покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Як на доводи апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що отримана сума на розрахунковий рахунок навчально - виробничого підприємства ГВВ від НВП "Автопромбуд" як поворотна фінансова допомога в сумі 8701,61 грн. фактично була отримана як виручка за реалізовані товари (роботи, послуги), оскільки, на суму кредиторської заборгованості було відвантажено основні фонди та товаро-матеріальні цінності згідно накладної №4 від 30.03.2007 року.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 28 березня 2007 року по 11 квітня 2007 року працівниками Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції була проведена виїзна позапланова перевірка приватного навчально-виробничого підприємства ГВВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2003 року по 27.03.2007 року, за наслідками якої було складено Акт № 29-23-30207611 від 16.04.2007 року.

Згідно з актом, перевіркою виявлено порушення відповідачем абз. 5 ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727/98 від 03.07.1998 р. (із змінами та доповненнями), а саме підприємство занизило загальну суму виручки та позареалізаційних доходів за І квартал 2007 року на 6449,41 грн., в результаті чого занизило суму єдиного податку за ставкою 10% за 1 квартал 2007 року на 644,94 грн., в тому числі за березень 2007 року на 644,94 грн.

На підставі акту Костопільською МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000562341/0 від 25.04.2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов»язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб в сумі 815,00 грн., з яких 645,00 грн. основний платіж та 170,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Податкове повідомлення-рішення № 0000562341/0 від 25.04.2007 року було оскаржене приватним навчально-виробничим підприємством ГВВ в апеляційному порядку, за результатами розгляду якого податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення від 29.05.2007 року № 0000562341/1, від 10.08.2007 року № 0000562341/2, якими не було змінено повідомлення-рішення № 0000562341/0, а також виставлено першу податкову вимогу від 27.08.2007 року №1/125/5192 та другу податкову вимогу від 08.10.2007 року № 2/142/6921.

В акті перевірки зафіксовано, що в період з лютого 2004 року по березень 2007 року приватне навчально-виробниче підприємство ГВВ отримало від приватного навчально-виробничого підприємства "Автопромбуд" поворотну фінансову допомогу в сумі 8701,61 грн., що підтверджується договорами займу (позики).

Відповідно до Указу Президента України від 03.07.1998 №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі по тексту - Указ) об'єктом оподаткування єдиного податку є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), якою вважається сума фактично отримана СПД на розрахунковий рахунок, або (та) в касу підприємства за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Згідно з вимогами Указу, поворотна фінансова допомога в жодному разі не може бути класифікована як виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Щодо включення до виручки від реалізації позареалізаційних доходів, то такі доходи не підпадають під визначення терміну «виручка з продажу», наведеного в Указі.

Таким чином, суб'єкти малого підприємництва для обкладання єдиним податком повинні враховувати тільки надходження від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), основних фондів та виручки від іншої реалізації.

Згідно зі ст. 4 Указу, ДПА України затверджено форму Книги обліку доходів та витрат СПД та Порядок її ведення, у графі 5 Книги відображаються позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації. Згідно з Порядком ведення книги обліку доходів та витрат господарських операцій суб'єктами малого підприємництва - юридичними особами, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності у графі 5 «позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації» відображаються суми, фактично отримані суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних швидкозношувальних предметів, матеріалів, палива, орендна плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, а також дивіденди, якщо вони не були оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Поворотна фінансова допомога в цей перелік не включається, а отже, в книзі обліку доходів та витрат не відображається. Жодного посилання на те, що поворотна фінансова допомога включається до суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вказаний Порядок, як і Указ Президента не містить.

Відповідно до п. 1.22.2 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон №334/94-ВР) поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. Згідно зазначеного визначення, договором, за яким надається поворотна фінансова допомога, є лише договір позики.

Таку позицію поділяє і ДПА України в Узагальнюючому податковому роз'ясненні щодо застосування пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону №334/94-ВР стосовно відображення в податковому обліку операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики), затвердженому наказом ДПА України №26 від 24.01.2003.

Правову природу договору про надання поворотної фінансової допомоги як договору позики визначають і суди. Підтвердженням цьому є, зокрема, постанова Верховного Суду України №25/356 від 13.04.2004.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про те, що поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку згідно з договором, яким передбачає повернення таких коштів. Поворотна фінансова допомога надається підприємству не у власність, а в користування і підлягає поверненню. При спрощеній системі оподаткування поворотна фінансова допомога не може вважатися доходом і включатися до складу валового доходу та обкладатись єдиним податком, оскільки не є об'єктом оподаткування єдиним податком.

Податковий орган при перевірці позивача зробив висновок, що отримана на розрахунковий рахунок позивача сума 8701,61 грн. від НВПВ "Автопромбуд" фактично є виручкою за реалізовані товари (роботи, послуги), оскільки на цю суму було відвантажено основні фонди та товарно-матеріальні цінності згідно з накладною № 4 від 30.03.2007 року.

Згідно з накладною № 4 від 30.03.2007 року (копія а.с.50), НВПВ "Автопромбуд" отримало від ПНВП ГВВ комп»ютер (сума 2252,20 грн.), дизельне паливо (сума 4603,15 грн.), стільці офісні (сума 1846,26 грн.), всього на загальну суму 8701,61 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що вищезазначені товари позивач передав НВПВ "Автопромбуд" в рахунок погашення заборгованості позивача згідно з договорами займу (позики), що підтверджується укладеною між ними Угодою про зміну порядку виконання договорів займу від 17.03.2007 року, відповідно до якої сторонами було узгоджено внести зміни та доповнення до пункту 5.2 всіх укладених договорів займу між ними і даний пункт викладено в такій редакції: "Займ (позика) повертається в безготівковому порядку платіжними дорученнями шляхом перерахування необхідних грошових коштів на розрахунковий рахунок Займодавця, або товарно-матеріальними цінностями еквівалентними грошовій сумі займу". Дані зміни до договорів займу були викликані ліквідацією підприємства, що підтверджується поясненням директора ПНВП ГВВ, наданими до Костопільської МДПІ (копія а.с.39), наказом по ПНВП ГВВ № 2 від 01.04.2007 року (копія а.с.49). Повне погашення заборгованості позивача перед НВПВ "Автопромбуд" в свою чергу підтверджується Актом перевірки (а.с.13), де зазначено, що станом на 01.04.2007 року заборгованість по рахунку № 682/2 "Розрахунки з іншими кредиторами" відсутня.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильними твердження суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень.

Оскільки позивач оскаржував податкові повідомлення-рішення і податкове зобов»язання не є узгодженим відповідно пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", то позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування першої № 1/128 від 27.08.2007 р. та другої № 2/142 від 08.10.2007 року податкових вимог підлягають до задоволення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.160, ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.08.2009 року у справі 2а-5190/09/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя: Р.Б. Хобор

Судді: В.П. Сапіга

Н.Г. Левицька