Ухвала суду № 35249673, 13.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Куденков К.О.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року справа №805/12372/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Жаботинської С.В., Компанієць І.Д.

при секретарі Іллінові О.Є.

з участю представника відповідача Єгорової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Авдіївці Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року по адміністративній справі №805/12372/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Авдіївці Донецької області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 01.08.2013р. №Ф-327.

В обґрунтування позову зазначив, що він знаходиться на спрощеній системі оподаткування. 05 серпня 2013 року від Управління Пенсійного фонду України у м. Авдіївці Донецької області отримав вимогу від 01 серпня 2013 року №Ф-327 про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1194,03 грн.

З вказаною вимогою не погоджується, посилаючись на те, що він, як пенсіонер за віком, який отримує відповідно до закону пенсію за віком з січня 2006 року, відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», звільнений від сплати за себе єдиного внеску. Просив визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України у м. Авдіївці Донецької області від 01 серпня 2013 року №Ф-327.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволений, внаслідок чого визнана протиправною та скасована вимога Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області від 01 серпня 2013 року №Ф-327.

Відповідач подав апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В скарзі зазначив, що при розгляді та вирішенні адміністративного позову судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного її вирішення. Позивач ОСОБА_3 отримує пільгову пенсію за віком, пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не досяг, у зв'язку із чим не звільнений від сплати єдиного внеску за себе.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, що дає суду право розглянути справу у відсутність позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії ВОО НОМЕР_2

Позивачем надано свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_3 із терміном дії - з 01.01.2012р.

З довідки Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 18.09.2013р. №486/10/10-013-4 вбачається, що позивач обрав спрощену систему оподаткування, є платником єдиного податку, дата видачі свідоцтва платника єдиного податку 26.01.2012р.

Відповідач - управління Пенсійного фонду в м. Авдіївці Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011р.

Відповідно до копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_4, позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1.

З протоколу УПФУ в м. Авдіївці №1067 від 21.03.2006р. вбачається, що ОСОБА_3 з 25.01.2006р. призначена пенсія за віком, умови призначення - робота за Списком №1.

У матеріалах справи наявна копія пенсійного посвідчення ОСОБА_3 серії НОМЕР_5, виданого 10.04.2006р., із терміном дії - довічно.

01.08.2013р. управлінням Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області, у відповідності до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі картки особового рахунку платника єдиного внеску, винесено вимогу про сплату недоїмки. Відповідно до зазначеної вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області вимагає сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1194,03 грн.

Зазначена вимога була отримана позивачем 05.08.2013р.

Правом на узгодження вимоги з органом Пенсійного фонду України чи правом на її оскарження до відповідного органу Пенсійного фонду України позивач не скористався.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VI, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-ХІІ, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про збір на облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VI (далі за текстом - Закон - №2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною 4 ст. 4 Закону № 2464-VI передбачено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що за цим Законом призначаються трудові пенсії за віком.

Таким чином, позивач є пенсіонером за віком у розумінні наведених норм законодавства.

Відповідачем не заперечується факт не укладення із позивачем договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому позивач не є платником єдиного внеску.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги відповідача про те, що до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 не можуть бути застосовані положення ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI, тому що позивач не досяг пенсійного віку, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування припиняється, зокрема, у разі якщо застрахованій особі відповідно до цього Закону призначено пенсію і вона не продовжує працювати або якщо застрахована особа відповідно до цього Закону набула права на довічну пенсію чи одноразову виплату.

Позивач є пенсіонером, а той факт, що йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах не доводить наявність в нього обов'язку здійснювати сплату єдиного внеску до Пенсійного фонду. На підставі статті 19 Конституції України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен діяти лише на підставі законодавства.

Нормами Закону №2464-VI не передбачено обов'язку особи у разі, якщо їй була призначена пенсія на пільгових умовах, здійснювати сплату єдиного внеску. Також такого застереження не містять й інші норми вказаного Закону.

За таких обставин, Управління Пенсійного фонду України у м. Авдіївці Донецької області протиправно винесло вимогу про сплату недоїмки від 01 серпня 2013 року №Ф-327.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б при звели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Авдіївці Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року по адміністративній справі №805/12372/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року по адміністративній справі №805/12372/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 13 листопада 2013 року.

Колегія суддів М.В. Бишов

С.В. Жаботинська

І.Д. Компанієць