Рішення № 35249160, 12.11.2013, Селидівський міський суд Донецької області

2/242/1286/2013

242/4206/2013-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Пирогової Л. В., при секретарі Гандзюк К. С., за участю позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 12 приміщення Селидівського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Олександрівське» про зміну формулювання звільнення та стягнення трьохмісячного заробітку, -

В С Т А Н О В И В :

05.09.2013 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства «Олександрівське» про зміну формулювання звільнення та стягнення трьохмісячного заробітку. В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він працював в Селянському (фермерському) господарстві «Олександрівське» з 03.01.2012 року на посаді старшого охоронця, а з 03.01.20113 року по день звільнення начальником птахокомплексу. На протязі 2012 року йому здійснювали виплату заробітної плати без офіційного оформлення його працевлаштування. За період з 03.01.2013 р. по 02.01.2013 року сплачували йому заробітну плату по відомості, яка не відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідач 20.03.2013 року звільнив його в день видачі авансу на СФХ «Олександрівське», але йому не видали заробітну плату, а також авансу за роботу в березні 2013 року. Викладене вважає систематичним порушенням відповідачем у відношенні нього норм трудового права. Просить суд змінити формулювання його звільнення зі ст. 38 КЗпП України на ст. 39 КЗпП України та стягнути з відповідача на його користь трьохмісячний заробіток, що передбачено ст. 39 КЗпП України.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що трудову книжку після свого звільнення, він отримав поштою 01.06.2013 року і саме з цієї дати дізнався, що у його трудовій книжці записано підставу його звільнення за власним бажанням, тобто за ст. 38 КЗпП України. Він пропустив строк звернення до суду, передбачений ст. 233 КЗпП України з тієї причини, що йому одразу після звільнення було не до того. Вважає, що відповідачем у відношенні нього було допущено порушення норм трудового права, тому просить суд змінити формулювання його звільнення зі ст. 38 КЗпП України на ст. 39 КЗпП України та стягнути з відповідача на його користь трьохмісячний заробіток, що передбачено ст. 39 КЗпП України.

Представник відповідача - СФХ «Олександрівське» позовні вимоги не визнала у повному обсязі. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений ст. 233 КЗпП України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріли справи, судом встановлено, що позивач працював в Селянському (фермерському) господарстві «Олександрівське» з 03.01.2013 р. (наказ № 7 від 03.01.2013 р.) по 20.03.2013 р. (наказ № 25 від 20.03.2013 р.) на посаді начальника птахокомплексу, позивача звільнено за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України, що підтверджується записами в трудовій книжці серії АВ № 1344471 від 17.10.2003 року.

Відповідно заяви від 19.03.2013 року, ОСОБА_1 було звільнено з роботи 20.03.2013 року за власним бажанням, даний факт не заперечував сам позивач.

Згідно копії довідки про нарахування заробітної плати № 64 від 12.07.2013 року ОСОБА_1 за період з 03.01.2013 р. по 20.03.2013 р. було нараховано суми до сплати 4019 грн. 64 коп.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач 01.06.2013 року, після отримання поштовим зв,язком своєї трудової книжки, дізнався про те, що у його трудовій книжці записано підставу його звільнення за власним бажанням, тобто за ст. 38 КЗпП України, тобто строк звернення до суду з заявою про вирішення трудового спору сплинув 02.09.2013 року.

Оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом 05.09.2013 року, та не ставив питання про поновлення пропущеного строку, суд вважає, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення до суду, передбачений ст. 233 КЗпП України, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Згідно вимог ст. 39 КЗпП України строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу.

На підставі ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позивачем у справі не виконано вимоги чинного цивільно-процесуального законодавства щодо надання суду доказів на підтвердження обставин, на які він послався як на підставу своїх вимог щодо порушення відповідачем законодавства про працю.

На основі повно і всебічно зясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний звязок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зміни в його трудовій книжці формулювання його звільнення зі ст. 38 КЗпП України на ст. 39 КЗпП України, є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь трьохмісячного заробітку у випадку звільнення за ст. 39 КЗпП України, суд вважає дану вимогу необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, оскільки вона не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Відповідно вимог ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з позивача на користь держави судовий збір у сумі 229 грн. 40 коп.

Керуючись ст. 233 КЗпП України, ст. 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Олександрівське» про зміну формулювання звільнення та стягнення трьохмісячного заробітку відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 229 (двісті двадцять дев,ять) гривень 40 коп. на р/р 31215206700070, код отримувача ЄДРПОУ 37791274, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», код за ЄДРПОУ суду 02895751, символ звітності банку 206 в ГУ ДКСУ в Донецькій області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя (підпис)

Копія вірна: Суддя