Постанова № 35248296, 04.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2013 р. Справа№ 911/1320/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Коротун О.М.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання - Натха М.С.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Барановська В.В. - за посвідченням

від позивача-1: не з'явився

від позивача-2: не з'явився

від відповідача: Перегон Ю.О. - за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Фастівського міжрайонного прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 23.04.2013р.

по справі №911/1320/13 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області

та Фастівської районної держаної адміністрації Київської області

до Фермерського господарства "Полісся"

про стягнення збитків в порядку п. д) ст. 156 Земельного кодексу України

ВСТАНОВИВ:

Фастівський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області та Фастівської районної державної адміністрації Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Фермерського господарства "Полісся" про стягнення збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оформив право користування земельною ділянкою площею 27,60 га, на якій розміщені належні йому на праві власності об'єкти нерухомості, не сплачував грошові кошти за фактичне користування вказаною земельною ділянкою, чим завдав збитки власнику землі у вигляді неодержаного доходу в розмірі 75 799,78 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.04.2013р. у позові відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позову місцевий господарський суд виходив з того, що дії відповідача можуть мати характер саме самовільного зайняття земельної ділянки, яке не відноситься до підстав, за які настають наслідки у вигляді відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам в порядку ст. 156 ЗК України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, Фастівський міжрайонний прокурор Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 23.04.2013р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду Київської області від 23.04.2013р. прийняте з порушенням норм матеріального та неправильним застосуванням норм процесуального права, з невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи.

В апеляційній скарзі скаржник також заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2013р. у справі №911/1320/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Кропивна Л.В., Тищенко А.І., поновлено Фастівському міжрайонному прокурору Київської області строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Київської області від 23.04.2013р., апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 19.08.2013р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2013р., у зв'язку із перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Кропивна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2013р. розгляд справи №911/1320/13 відкладено на 23.09.2013р.

23.09.2013р. через відділ документального забезпечення суду від позивача-2 надійшла заява про підтримання апеляційної скарги, в якій він просить задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2013р., у зв'язку із перебуванням суддів Ільєнок Т.В. та Кропивної Л.В. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В., судді: Коротун О.М., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2013р. розгляд справи відкладено на 14.10.2013р.

10.10.2013р. через відділ документального забезпечення суду від позивача-2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

14.10.2013р. через відділ документального забезпечення суду від прокуратури надійшли письмові пояснення з додатками. Також від відповідача надійшли додаткові пояснення до заперечення на апеляційну скаргу з додатками.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2013р. розгляд справи відкладено на 04.11.2013р.

31.10.2013р. через відділ документального забезпечення суду від прокурора надійшли письмові пояснення з додатками.

У судове засідання 04.11.2013р. з'явилися представники прокуратури та відповідача.

Представники позивача-1 та позивача-2 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

31.10.2013р. через відділ документального забезпечення суду від позивача-2 надійшло клопотання від 30.10.2013р. б/н про відкладення судового засідання. Однак, у вказаному клопотанні відсутній підпис представника Короленко Ю.К., про що відділом документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду складено Акт №09-14/198 від 31.10.2013р. З огляду на зазначене, клопотання позивача -2 колегією суддів не розглядалося.

Судова колегія вважає, що відсутність представників позивачів, явка яких в судове засідання обов'язковою не визнавалась, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Представник прокуратури в судовому засіданні, пояснив вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення господарського суду Київської області від 23.04.2013р. - скасувати, позов задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 23.04.2013р. - без змін.

Частиною 1 ст.101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Згідно із ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих Виконавчим комітетом Скригалівської сільської ради 13.07.2007р. на підставі Рішення Скригалівської сільської ради №04-07-У від 22.05.2007р. та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Скригалівської сільської ради 31.03.2005р. на підставі Рішення виконкому Скригалівської сільської ради №9/3 від 25.03.2005р. за Фермерським господарством "Полісся" Фастівським міжміським бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності на:

- нежитлове приміщення, загальною площею 187,0 кв.м., за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Ставки, вул. Шевченка, 47;

- нежитлову будівлю зерносховища, загальною площею 801,9 кв.м., нежитлову будівлю закритого току, загальною площею 1882,4 кв.м., нежитлову будівлю критого току, загальною площею 754,8 кв.м., будівлю по ремонту техніки, загальною площею 445,8 кв.м., за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Ставки, вул. Шевченка, 1;

- овочеконсервний завод з складом готової продукції, складом склотари, адміністративним приміщенням, загальною площею 2492,4 кв.м., котельню, загальною площею 151,2 кв.м., за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Ставки, вул. Шевченка,1.

Розпорядженням Фастівської районної державної адміністрації Київської області №855 від 23.08.2011р. було надано дозвіл голові Фермерського господарства "Полісся" Беренку Анатолію Михайловичу, терміном на 2 (два) роки, на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок загальною площею 27,60 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (обслуговування господарських будівель і дворів) в межах Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області. Пунктом 2 вказаного Розпорядження визначено, що голові Фермерського господарства "Полісся" Беренку Анатолію Михайловичу необхідно замовити в землевпорядній організації проект землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (обслуговування господарських будівель і дворів) та погодити його у відповідності до законодавства. Пунктом 3 вказаного Розпорядження доручено Управлінню Держкомзему у Фастівському районі координувати роботи по складанню проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (обслуговування господарських будівель і дворів). Після погодження проекту землеустрою комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, та введення даних по земельним ділянкам в єдину систему кадастрової інформації, зазначений проект подати на розгляд та затвердження до райдержадміністрації (п. 4 Розпорядження).

Проте, як вказує прокурор, відповідач не оформив право користування на умовах оренди вищевказаною земельною ділянкою, незважаючи на факт розміщення на ній належних ФГ "Полісся" на праві власності об'єктів нерухомості, у зв'язку з чим останнім не сплачувались грошові кошти за фактичне користування земельною ділянкою площею 27,6000 га, починаючи з моменту реєстрації права власності на об'єкти нерухомості.

За результатами проведеної Фастівською міжрайонною прокуратурою перевірки додержання вимог земельного законодавства в частині раціонального використання земель суб'єктами господарювання та своєчасної сплати орендної плати за землю, Фастівським міжрайонним прокурором Голові Фастівської районної державної адміністрації внесено Подання від 29.02.2012р. №1126вих про усунення порушень земельного законодавства.

На виконання вказаного Подання, протоколу Комісії, постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. № 284, Комісією з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Фастівської районної держаної адміністрації складено Акт від 05.03.2012р. №1 про нарахування збитків, завданих Фермерським господарством "Полісся" Фастівській райдержадміністрації, до бюджету Скригалівської сільської ради за земельну ділянку, площею - 27,60 га в розмірі 75 799,78 грн. шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок Скригалівської сільської ради по КБК 24060300 «інші надходження» 31419544700659; зобов'язано СФГ «Полісся» відшкодувати визначені збитки не пізніше одного місяця з дня підписання та затвердження Акту комісії.

Вказаний Акт затверджений Розпорядженням голови Фастівської районної державної адміністрації №918од від 01.06.2012р.

Однак, відповідач збитки у розмірі 75 799,78 грн. не відшкодував, що і стало підставою для звернення Фастівського міжрайонного прокурора з позовом у даній справі.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відшкодування заподіяних збитків.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність повного складу правопорушення, що включає такі елементи: протиправність поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливий результат такої поведінки - шкоду (збитки), їх наявність та розмір; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вину особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності, хоча б одного з елементів, відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Відповідно до п. д) ч.1 ст.156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно з ст.157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють, зокрема, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993р. власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до ст.120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на дату видачі відповідачу свідоцтва про право власності від 31.03.2005р.) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Згідно з ст.120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на дату видачі відповідачу свідоцтва про право власності від 13.07.2007р.) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Отже, відповідно до визначених положень ст. 120 Земельного кодексу України з виникненням права власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування. Відтак, відсутність у такої особи правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватись як самовільне її зайняття.

З огляду на зазначене, висновок місцевого господарського суду про те, що дії відповідача можуть мати характер саме самовільного зайняття земельної ділянки, колегія суддів вважає помилковим.

Вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК України, частини другої статті 224 ГК України. Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні статті 1193 ЦК України. У розгляді таких справ суди мають враховувати обставини вчинення господарюючими суб'єктами дій щодо оформлення відповідного землекористування та факти своєчасного виявлення контролюючими органами користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів, а також вчинення дій щодо спонукання суб'єкта оформити право землекористування (п.3.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).

Як встановлено судовою колегією збитки у вигляді неодержаного доходу, які просить стягнути прокурор з відповідача, нараховані за період з червня 2007р. по 01.03.2012р.

Згідно ст. ст. 125, 126 ЗК України, в редакції, що була чинна протягом періоду з червня 2007р. по 02 травня 2009р., право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України, в редакції, що була чинна протягом періоду з 02 травня 2009р. по березень 2012р., право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Документи, що посвідчують право власності (користування) земельною ділянкою (державний акт, договір оренди), на якій розміщені об'єкти нерухомості відповідача, у останнього відсутні. Доказів вчинення дій на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок на виконання Розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області №855 від 23.08.2011р., відповідачем не надано.

Посилання відповідача про його правонаступництво КСП «Україна» щодо земель, які знаходяться під будівлями та спорудами, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки Земельним кодексом України не передбачено правонаступництво відносно прав на землю, набуття права на землю відбувається у визначеному ст. ст. 116, 123 Земельного кодексу України порядку.

Пунктом 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993р. встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Як вбачається з матеріалів справи Розпорядженням Фастівської районної державної адміністрації від 01 липня 2011р. № 640 затверджено новий склад комісії з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а саме: голова комісії - Ходько В.В., заступник голови комісії - Ісіков О.І., секретар комісії - Малярик Н.В., члени комісії - Гордієнко Ю.В., Кушнір М.С., Міщенко О.Г., Подлєсна Т.В., Скрипак Л.В., Чеканська Л.Є., Шульга О.О.

Розпорядженням Фастівської районної державної адміністрації Київської області №739 від 26.07.2011р. затверджено Положення роботи комісії з питань визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам.

Згідно з п.5.9 Положення Акт комісії підписується всіма членами комісії, які присутні на засіданні та особою (її представником), яка має відшкодувати збитки. У разі відмови від підпису про це робиться посилання у самому акті.

Однак, Акт №1 від 05.03.2012р. Комісії з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Фастівської районної державної адміністрації про нарахування збитків СФГ «Полісся» підписано лише трьома особами: головою комісії - Ісіков О.І., заступником голови комісії - Скрипак Л.В., секретарем комісії - Клімова І.Г., в той час як згідно протоколу комісії № 1 від 05.03.2012р. ( залучений до матеріалів справи) на її засіданні були присутні також Міщенко О.Г., Подлєсна Т.В., Малярик Н.В., Кушнір М.С., Стоянов В.М. Проте, підписи вказаних осіб у даному акті відсутні.

Крім того, Акт №1 від 05.03.2012р. підписаний іншим складом комісії, ніж той, що був затверджений Розпорядженням Фастівської районної державної адміністрації від 01 липня 2011р. № 640.

З огляду на зазначене, Акт №1 від 05.03.2012р. Комісії з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Фастівської районної державної адміністрації про нарахування збитків СФГ «Полісся» не може бути належним доказом підтвердження розміру заподіяних збитків.

Крім того, в матеріалах справи відсутні та прокурором не надано доказів того, що об'єкти нерухомості, які належать відповідачу на праві власності, розміщені на земельній ділянці площею 27,6000 га.

З матеріалів справи вбачається, що об'єкти нерухомості розташовані за різними адресами.

Загальна площа об'єктів нерухомості, згідно свідоцтв про право власності на нерухоме майно, що розташовані за адресою: с. Ставки, вул. Шевченка, буд. 1 становить 6530,8 кв.м, а за адресою: с. Ставки, вул. Шевченка, буд 47 - 187,0 кв.м., всього - 6717,80 кв.м., тобто площа земельної ділянки під будівлями складає 0,6718 га.

Відповідач заперечує користування ним земельною ділянкою площею 27,6000 га.

Відповідно до п.4.4 Положення роботи комісії з питань визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, затвердженого Розпорядженням Фастівської районної державної адміністрації Київської області №739 від 26.07.2011р., відшкодування збитків проводиться за період використання землі з порушенням земельного законодавства у розмірі орендної плати за землю, яку власник землі міг би отримати при належному виконанні (дотриманні) землекористувачем вимог земельного законодавства. Збитки визначаються за ставками орендної плати, які діяли на момент виникнення таких збитків.

Судовою колегією встановлено, що збитки нараховані за період з червня 2007р. по 01.03.2012р. та їх розрахунок здійснено у відповідності до ст.277 Податкового Кодексу України.

Однак, Податковий Кодекс України набрав чинності з 01.01.2011р.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

В рішенні Конституційного суду України №1-рп/99 від 09.02.1999р. зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Отже, колегія суддів вважає необґрунтованим застосування при здійсненні розрахунку розміру збитків за період до 01.01.2011р., норм Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на встановлені обставини справи та зібрані у ній докази, колегія суддів вважає, що прокурором належними та допустимими доказами не доведено факт заподіяння відповідачем збитків у розмірі 75799,78 грн., а відтак не доведено наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в позові за вищевикладеними мотивами.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з порядком розподілу місцевим господарським судом судового збору, який стягнуто солідарно з Скригалівської сільської ради та Фастівської районної державної адміністрації Київської області в доход Державного бюджету України в розмірі 1720,50 грн., оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачена можливість солідарного стягнення судового збору.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що п.2 резолютивної частини оскаржуваного рішення підлягає зміні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Київської області від 23.04.2013р.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фастівського міжрайонного прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 23.04.2013р. у справі №911/1320/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 23.04.2013р. у справі №911/1320/13 змінити.

3. Пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Київської області від 23.04.2013р. у справі №911/1320/13 викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області ( 08530, Київська область, Фастівський район, с. Ставки, вул. Шкільна, 9, код ЄДРПОУ 04359985) в доход Державного бюджету України 860,25 грн. судового збору.

Стягнути з Фастівської районної державної адміністрації Київської області (08500, Київська область м. Фастів, пл. Соборна, 1, код ЄДРПОУ 04054642) в доход Державного бюджету України 860,25 грн. судового збору».

4. В решті рішення господарського суду Київської області від 23.04.2013р. у справі №911/1320/13 залишити без змін.

5. Видачу наказів доручити господарському суду Київської області.

6. Матеріали справи №911/1320/13 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді О.М. Коротун

Ю.Б. Михальська