Ухвала суду № 35243582, 22.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 р.Справа № 814/389/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Федусика А.Г.,

Кравченка К.В.,

при секретарі судового засідання - Худик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальний інститут «Миколаївагропроект» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

24.01.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальний інститут «Миколаївагропроект» (далі - ТОВ «Миколаївагропроект») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.11.2012р. № 0017982260 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 080378 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 905 661 грн. та штрафними санкціями в розмірі 174 717 грн., № 0017972260 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 839 296 грн., в т.ч. за основним платежем на 671 437 грн. та штрафними санкціями в розмірі 167 859 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що доводи ДПІ про нереальність господарських операції по поставці товару від ТОВ «Перлина Півдня», ТОВ «Югекотоп», ТОВ «Навігатор», ТОВ «Паритет-78», ТОВ «Тіса-Інвест» є неправомірними, оскільки позивач отримав товар та послуги та використав в своїй господарській діяльності.

ДПІ заперечувала проти позову та зазначала, що позивач безпідставно включив до податкового кредиту суму ПДВ по господарськім операціям з зазначеними контрагентами протягом 2010-2011 років. Посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при складанні акту перевірки та прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення, представник ДПІ просив у позові відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року позов задоволений повністю. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ від 14.11.2012р. № 0017982260 та № 0017972260.

В апеляційній скарзі ДПІ ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для вирішення справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачається з матеріалів справи наступні обставини.

ТОВ «Миколаївагропроект» (код ЄДРПОУ 03584763) 28.11.1994р. зареєстровано виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, взято на податковий облік в органах державної податкової служби, на момент перевірки перебуває на обліку відповідача.

В період з 28 серпня по 24 вересня 2012р. податковим органом проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Миколаївагропроект» з питань дотримання вимог податкового, валютного та законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.06.2012р., за наслідками якої 01.10.2012 року складений акт № 648/22-600/03584763.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем:

- п.3.1 ст.3, пп.5.2.1 п.5.2, 5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 905 661 грн.,

- пп.7.4, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ в сумі 671 437 грн.

В обґрунтування своїх доводів ДПІ в акті перевірки зазначала, що в зв'язку з неможливістю встановити наявність умов для ведення господарської діяльності контрагентами позивача, - ТОВ «Перлина Півдня», ТОВ «Навігатор», ТОВ «Паритет-78», ТОВ «Тіса-Інвест», що підтверджується актами ДПІ про неможливість здійснення перевірки (зустрічної звірки) цих підприємств, незнаходження їх за місцем реєстрації, відсутністю документів, що підтверджує поставку товарів позивачу, операції із зазначеними контрагентами підпадають під ознаки нікчемності. Вважаючи, що господарські операції на справді не виконувались, а були укладені лише для отримання податкової вигоди, відсутні підстави для врахування сум по господарським операціям із зазначеними контрагентами при формуванні валових витрат та податкового кредиту.

За висновками акту перевірки 14.11.2012 року ДПІ винесла податкові повідомлення-рішення:

- № 0017982260 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 080378 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 905 661 грн. та штрафними санкціями в розмірі 174 717 грн.,

- № 0017972260 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 839

296 грн., в

т.ч. за основним платежем на 671 437 грн. та штрафними санкціями в розмірі

167 859 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не погодився з позицією ДПІ, зазначаючи, що податковим органом не надано до суду доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем ТОВ «Перлина Півдня», ТОВ «Югекотоп», ТОВ «Навігатор», ТОВ «Паритет-78», ТОВ «Тіса-Інвест», або невідповідність змісту укладених між ними договорів дійсним намірам сторін. Дані актів перевірок зазначених контрагентів позивача не можуть бути безумовною підставою для встановлення факту порушень з боку позивача.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх законними та обґрунтованими.

У періоді, що перевірявся, порядок формування валових витрат та податкового кредиту визначався ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст.ст.138,139,198 ПК України, про що докладно наведено у постанові суду першої інстанції.

Відповідно до зазначених вимог закону не дозволяється включати до складу валових витрат та податкового кредиту суми, які не підтверджені належним чином оформленими первинними документами (розрахункові, платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку), а також суми витрат на придбання або виготовлення товарів та послуг, які не підлягають використанню в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податків.

Під час проведення перевірки позивачем на підтвердження правильності формування валових витрат та податкового кредиту надані видаткові та податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт по операціям з ТОВ «Перлина Півдня», ТОВ «Югекотоп», ТОВ «Навігатор», ТОВ «Паритет-78», ТОВ «Тіса-Інвест», що підтверджується даними акту перевірки (стор.33,45,58,70,90 акту перевірки).

ДПІ не посилається на невідповідність вимогам законодавству вищевказаних первинних документів, а також не заперечує проти того факту, що вказані контрагенти на момент проведення операцій із позивачем мали право на виписку податкових накладних, оскільки були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

З наведеного слідує, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог пунктів ст.198 ПК України у вигляді не підтвердження належним чином складеними податковими накладними податкового кредиту з ПДВ по операціям із ТОВ «Перлина Півдня», ТОВ «Югекотоп», ТОВ «Навігатор», ТОВ «Паритет-78», ТОВ «Тіса-Інвест» є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються іншими доказами по справі.

При цьому, колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, накладні, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

За обставинами справи між позивачем та ТОВ «Перлина Півдня ЛТД» 11.10.2010р. укладено договір купівлі-продажу № 11-10-10, відповідно до якого позивач 15.10.2010р. отримав олію соняшникову у кількості 279,200т загальною вартістю 3 000 004 грн., в т.ч. ПДВ - 500 000,67 грн. (т.1 а.с.19-25).

Згідно специфікації № 1 до зазначеного договору купівлі-продажу зазначена якість товару - ГСТУ 4492:2005, та те, що товар поставляється у м.Миколаїв, вул.Громадська, 117. За даними перевірки за зазначеною адресою знаходиться ТОВ «Евері».

На підтвердження реальності зазначеної господарської операції позивачем, крім видаткової та податкової накладних, про які зазначено вище, надані: протокол засідання Наглядової ради ТОВ «Миколаївагропроект» № 116 від 12.10.2010р., відповідно до якого Наглядовою радою товариства затверджений договір купівлі-продажу із ТОВ «Перлина Півдня ЛТД», виписки по рахунку ТОВ «Миколаївагропроект» про оплату вартості поставленого товару (т.1 а.с.23, 26-29).

Позивачем також надані документи, які підтверджують реалізацію отриманого товару на експорт. Для цього, позивач (комітент) 11.10.2010р. уклав з ТОВ «Югекотоп» (комісіонер) договір комісії № 11/10/10-К, який 12.10.2010р. затверджений Наглядовою радою ТОВ «Миколаївагропроект», відповідно до якого комісіонер зобов'язується здійснити зовнішньоекономічні угоди з продажу нерафінованої сонячної олії, ГСТУ 4492:2005.

На виконання договору комісії ТОВ «Югекотоп», 14.10.2010р. уклав з фірмою «Orexim Limited» експортний контракт по продажу соняшникової олії у кількості 279,200т., що підтверджується наявністю зовнішньоекономічного контракту № 0059/10, отриманням сертифікатів якості товару, митним оформлення вантажу, оплатою від продажу товару, яку комісіонер перерахував комітенту на банківський рахунок. На підтвердження вчинених дій ТОВ «Югекотоп» 19.11.2010р. склав звіт, між ним та позивачем підписаний акт здачі-прийняття робіт, відповідно до яких ТОВ «Югекотоп» отримав комісійну винагороду (т.1 а.с.36-61).

Податковим органом зазначається про неправомірність формування податкового кредиту за рахунок операції з ТОВ «Югекотоп», в зв'язку із не підтвердженням реальності поставки позивачу олії соняшникової від ТОВ «Перлина Півдня ЛТД».

Разом з тим, позивачем в ході перевірки надані товарно-транспортні накладні, які підтверджуються отримання ТОВ «Перлина Півдня ЛТД» зазначеної соняшнікової олії із пунктом розвантаження - м.Миколаїв, ТОВ «Евері» (т.2 а.с.185-193).

При оформленні договору комісії позивач передав товар ТОВ «Югекотоп» з місця зберігання товару у ТОВ «Евері» за адресою м.Миколаїв, вул.Гражданська, 117, що підтверджується актом прийому товару від 15.10.2010р. (т.1 а.с.35).

ТОВ «Евері» на підставі договору № СТО1-о/1009 від 01.09.2010р. здійснило якісний аналіз товару, що зберігався, що підтверджується фактом підписання між замовником ТОВ «Югекотоп» та ТОВ «Евері» 29.10.2010р. акту здачі-прийому робіт (т.1 а.с.60).

Аналізуючи викладені обставини, судова колегія приходить до висновку про реальність проведених позивачем господарських операція з ТОВ «Перлина Півдня» та ТОВ «Югекотоп».

Доводи податкового органу про нереальність зазначених господарських операцій в зв'язку із ненаданням позивачем товарно-транспортних накладних, які б підтверджували факт транспортування до нього придбаного товару - олії соняшникової, судова колегія вважає такими, що висновків суду не спростовують, оскільки, як зазначає позивач та це підтверджено матеріалами справи, товар транспортувався на адресу ТОВ «Перлина Півдня ЛТД» та зберігався на складі ТОВ «Евері», після укладання договору купівлі-продажу до позивача не транспортувався. Зі складу ТОВ «Евері», які розташований по вул.Гражданська,117 в м.Миколаєві, товар переданий для реалізації ТОВ «Югекотоп».

Дані перевірки про те, що за адресою ТОВ «Евері» неможливо встановити факт зберігання товару від ТОВ «Перлина Півдня ЛТД» (стор.34 акту) в зв'язку з відсутністю вільного входу на територію підприємства, що підтверджується довідкою ВПМ у Центральному районі м.Миколаєва від 24.09.2012р. № 1136-вн/07, не можуть спростовувати факту зберігання зазначеного товару, оскільки не ґрунтуються на фактичних обставинах.

На підставі договору від 04.01.2011р. № 0401/5 позивач 12.09.2011р. придбав у ТОВ «Навігатор» комп'ютер, монітор, клавіатуру та миш. На підтвердження проведеної операції позивачем в ході перевірки надана видаткова та податкова накладна від 12.09.2011р., наказ від 29.09.2011р. № 52 та акт приймання-передачі від 29.09.2011р., відповідно до яких придбаний товар включений позивачем до переліку основних засобів, випискою по рахунку, яка підтверджує повну оплату за куплений товар (т.1 а.с.100-109).

Доводи про нереальність господарської операції в зв'язку із відсутністю товарно-транспортних накладних спростовуються самим фактом відсутності необхідності перевезення одного комп'ютеру вантажним транспортом, а також наявністю подорожнього листа на автомобіль ТОВ «Миколаївагропроект» від 13.09.2012р., який, з урахуванням отриманих пояснень свідка ОСОБА_1, підтверджує факт перевезення товару від покупця до позивача (т.1 а.с.106).

01.07.2011р. позивач придбав у ТОВ «Паритет-78» на підставі усної угоди плоттер струйний HP Design Jet Z100ps у кількості двох штук та 01.08.2011р. - протяжний документ сканер Kodak 1 шт. та МФУ Develop 1 шт. На підтвердження проведеної господарської операції позивачем надані видаткові та податкові накладні від 01.07.2011р. та від 01.08.2011р., подорожні листи від 01.07.2011р. та від 01.08.2011р. на легковий автомобіль позивача, яким товар доставлений на підприємство. В подальшому, 12 та 14.09.2011р. зазначена офісна та копіювальна техніка продана позивачем ТОВ «Києв-Транс-Сервіс», що підтверджується видатковими та податковими накладними, угодою про уступку вимоги від 30.09.2011р., відповідно до якої позивач передає ТОВ «Паритет-78» право вимоги до ТОВ «Києв-Транс-Сервіс» (т.1 а.с.86-99).

Згідно з договорами від 12.11.2010р. № 12/11 та від 15.11.2010р. № 15/11 позивач доручив ТОВ «Тіса-Інвест» виконання проектно-кошторисної документації по об'єкту: житловий комплекс «Лазурний беріг» по вул.Лазурна, 2 в Заводському районі м Миколаєва. На виконання умов договору сторонами узгоджений кошторис та календарний план робіт. Також позивачем надані акти здачі-приймання виконаних робіт від 30.11.2010р. та 20.12.2010р., податкові накладні, дані перерахування опрати за виконані роботи. Згідно договору цесії від 30.09.2011р. позивач здійснив оплату ТОВ «Ружик». На підтвердження спроможності ТОВ «Тіса-Інвест» здійснити обсяг робіт по договору позивачем надана ліцензія від 12.11.2010р. серія АВ № 559138, яка видана Інспекцією ДАБК в Одеській області для здійснення ТОВ «Тіса-Інвест» господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (т.1 а.с.63-85).

Як пояснив представник позивача в ході судового розгляду ТОВ «Тіса-Інвест» виконувало лише частину проекту, пов'язану із складними (прибрежними) умовами будівництва. В подальшому проект будівництва в цілому був переданий позивачем замовнику, в зв'язку з чим відсутні копії проектів та додатки до них, на які посилається податковий орган у акті перевірки.

Судова колегія погоджується з доводами позивача про те, що акт ДПІ про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Паритет-78», а також ати ДПІ про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Перлина Півдня ЛТД» та ТОВ «Навігатор», в ході який встановлена відсутність контрагентів позивача за місцем реєстрації, відсутності у них матеріально-технічних та трудових ресурсів, за висновками яких неможливо встановити реальну діяльність підприємств за перевіряємий період, неподання ТОВ «Тіса-Інвест» податкової звітності, наявність сумнівних контрагентів постачальників, не може свідчити про нереальність господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами, а лише встановлює певні факти порушення цими підприємствами податкового законодавства.

Будь-яких порушень податкового законодавства з боку контрагента ТОВ «Югекотоп» податковим органом взагалі не зазначено.

З урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товару та послуг від ТОВ «Перлина Півдня», ТОВ «Югекотоп», ТОВ «Навігатор», ТОВ «Паритет-78», ТОВ «Тіса-Інвест» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від них товарів чи послуг. Але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України для тих, хто їх вчиняє.

У даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками сторін по договорам таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Крім посилань на акти ДПІ про неможливість здійснення зустрічної звірки, про проведення документальних позапланових перевірок та аналізу податкової звітності контрагента ТОВ «Тіса-Інвест» відповідач не надав достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з придбання товарів та послуг у цих контрагентів. В той же час зазначені акти ДПІ не можуть бути належними доказами порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Стосовно механізму підтвердження платниками податків реальності тих господарських операцій, по яким були сформовані валові витрати та податковий кредит з ПДВ, слід зазначити, що такий механізм законодавством України не визначений. Податковий кодекс України визначає лише вимоги щодо документального підтвердження задекларованих сум податкового кредиту та валових витрат, які, як зазначено вище, були дотримані позивачем.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, судова колегія вважає, що висновки відповідача про нереальність господарських операцій і, як наслідок, неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат сум ПДВ по операціям з ТОВ «Перлина Півдня», ТОВ «Югекотоп», ТОВ «Навігатор», ТОВ «Паритет-78», ТОВ «Тіса-Інвест» не відповідають обставинам справи, є такими, що не підтверджені достатніми та належними доказами, в зв'язку з чим винесені на підставі цього акту перевірки спірні податкові повідомлення-рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими, а тому правильно скасовані судом першої інстанції.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: А.Г.Федусик

Суддя: К.В.Кравченко