Постанова № 35243348, 15.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 листопада 2013 року 11:20 № 826/14486/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ера Новації»до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києвітретя особа 1Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Асіа»третя особа 2Товариство з обмеженою відповідальністю «Тесей ЛТД»про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2013 № 0004602270 та № 0004612270,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ера Новації» з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2013:

- № 0004602270, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 111 904 грн. за основним платежем та на 27 976 грн. за штрафними санкціями;

- № 0004612270, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 117 499 грн. за основним платежем та на 29 375 грн. за штрафними санкціями.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що висновки ДПІ, які покладені в основу оскаржуваних рішень ґрунтуються на оцінці взаємовідносин позивача з ТОВ «Фірма «Асіа» та ТОВ «Тесей ЛТД» за операціями із капітального ремонту сходових клітин та влаштування освітлення у житлових будинках. За зазначеними операціями, як зазначає позивач, роботи фактично виконані контрагентами та їх проведення супроводжується відповідними первинними документами і податковими накладними. Наведене, як зазначає по суті позивач, є підставою для формування спірних сум податкових вигод.

Відповідач, надавши заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених в акті перевірки та наведених запереченнях. Зокрема, ДПІ зазначає, що контрагенти не мають офісних і складських приміщень, виробничих ресурсів, не мають транспортних та інших основних засобів, що в свою чергу свідчить про неможливість виконання ними спірних операцій із позивачем, у зв'язку з чим підстав для формування спірних сум податкових вигод за такими операціями у позивача не має.

До участі у справі залучено третіх осіб ТОВ «Фірма «Асіа» та ТОВ «Тесей ЛТД», яким направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі.

Від третіх осіб витребувано документи та відомості на підтвердження фактичного здійснення спірних операцій, зокрема, - докази наявності у спірному періоді на підприємстві трудових та матеріальних ресурсів для здійснення спірних операцій, докази наявності кваліфікованого персоналу для виконання буд. робіт; докази ознайомлення працівників із правилами техніки безпеки при здійсненні спірних ремонтних/будівельних робіт; докази наявності необхідного технологічного обладнання для виконання робіт.

Однак, треті особи в судове засідання 07.11.2013 р. не з'явилися, доказів поважності причин неприбуття, як і завчасного повідомлення про наявність поважних причин неприбуття, не надали. При цьому, через канцелярію суду від третіх осіб надійшли до суду пояснення та документи, які на думку третіх осіб підтверджують виконання спірних операцій.

У зв'язку із змінами у структурі податкових органів, пов'язаними із реорганізацією податкових органів, під час судового розгляду здійснено заміну відповідача - Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва ДПС на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

За таких обставин, керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України та враховуючи неявку третіх осіб, в судовому засіданні 07.11.2013 року судом ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ера Новації» (код ЄДР 37559844, адреса: 03083, м. Київ, вул. Весняна, 6) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності слати ПДВ та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ТОВ «Фірма «Асіа» (код ЄДР 38203305) та ТОВ «Тесей ЛТД» (код ЄДР 37818657) за весь період взаємовідносин.

За результатами перевірки складено акт від 22.04.2013 № 252/1-22-70-37559844 (далі - Акт перевірки).

Зокрема, в Акті перевірки та під час розгляду справи встановлено, що між ТОВ «Ера Новації» (Замовник) та ТОВ «Фірма «Асіа» (Підрядник) укладено договір підряду № 22/12 від 10.10.2012.

Згідно даного договору підрядник зобов'язувався за завданням замовника виконати роботи по капітальному ремонту сходових клітин та влаштування освітлення житлових будинків Оболонського району міста Києва по вул. Автозаводській, 7.

Вартість робіт згідно договору становить 172 800 грн., у т.ч. ПДВ 28 800 грн.

У зв'язку з цим оформлено акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 р. з довідками про вартість виконаних робіт.

ТОВ «Фірма «Асіа» виписано на адресу ТОВ «Ера Новації» податкові накладні на загальну суму 172 800 грн., у т.ч. ПДВ 28 800 грн., перелік та реквізити накладних наведено у табличному вигляді на стор. 3 Акту перевірки.

В Акті перевірки встановлено, що за вказаним договором роботи позивачем оплачені не були, у зв'язку з чим у ТОВ «Ера Новації» із ТОВ «Фірма «Асіа» виникла кредиторська заборгованість на суму 172 800 грн., у т.ч. ПДВ 28 800 грн. При цьому, під час розгляду справи також не встановлено здійснення оплати позивачем робіт за даним договором.

Наведена вище вартість за надані роботи була віднесена позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат.

Окрім того, в Акті перевірки та під час розгляду справи також встановлено, що між ТОВ «Ера Новації» (Замовник) та ТОВ «Тесей ЛТД» (Підрядник) укладено договір підряду № 01/07 від 01.07.2012.

Згідно даного договору підрядник зобов'язувався за завданням замовника виконати роботи по капітальному ремонту сходових клітин та влаштування освітлення житлових будинків Печерського району міста Києва на бульв. Л.Українки, 14, під'їзди 1,2,3,4. Вартість робіт згідно договору становить 211 860 грн., у т.ч. ПДВ 35 310 грн.

При цьому, згідно додаткової угоди до договору від 01.07.2012 підрядник додатково зобов'язувався за завданням замовника виконати роботи по капітальному ремонту сходових клітин та влаштування освітлення житлових будинків Оболонського району міста Києва по вул. Автозаводській, 7. Винагорода підрядника згідно додаткової угоди становить 286 761 грн., у т.ч. ПДВ 47 793,50 грн.

У зв'язку з цим оформлено акти приймання виконаних будівельних робіт з довідками про вартість виконаних робіт, перелік яких зазначено на стор. 5 Акту перевірки.

ТОВ «Тесей ЛТД» виписано на адресу ТОВ «Ера Новації» податкові накладні на загальну суму 498 621 грн., у т.ч. ПДВ 83 104 грн., перелік та реквізити накладних наведено у табличному вигляді на стор. 4 Акту перевірки.

На момент проведення перевірки також встановлено, що за вказаним договором роботи позивачем оплачені були не в повному обсязі, у зв'язку з чим у ТОВ «Ера Новації» із ТОВ «Тесей ЛТД» виникла кредиторська заборгованість на суму 163731 грн., у т.ч. ПДВ 27289 грн.

Наведена вище вартість за надані роботи у повному обсязі була віднесена позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат.

У взаємозв'язку з вищенаведеним в Акті перевірки зазначається про отримання від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва акту від 12.03.2012 відносно ТОВ «Фірма «Асіа» про неможливість проведення зустрічної звірки за період вересня - листопада 2012 року. Цим актом встановлено відсутність ТОВ «Фірма «Асіа» за зареєстрованою юридичною адресою. Також встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціям з придбання та продажу товарів (робіт, послуг). Звіркою не підтверджується реальність здійснення господарських відносин із постачальниками, не підтверджується задекларований податковий кредит за відносинами із постачальниками, не підтверджуються податкові зобов'язання по ланцюгу товарів (робіт, послуг). Згідно з цим актом інформація щодо наявності основних фондів, складських приміщень, транспортних та трудових ресурсів, що необхідні для ведення нормальної господарської діяльності підприємства, відсутня. Актом встановлено також завищення задекларованих ТОВ «Фірма «Асіа» податкових вигод на 6 539 195 грн.

Крім того, в Акті перевірки також зазначається про отримання від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва акту від12.03.2012 відносно ТОВ «Тесей ЛТД» про неможливість проведення зустрічної звірки за період січня - листопада 2012 року. Цим актом встановлено відсутність ТОВ «Тесей ЛТД» за зареєстрованою юридичною адресою. Також встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціям з придбання та продажу товарів (робіт, послуг). Звіркою не підтверджується реальність здійснення господарських відносин із постачальниками, не підтверджується задекларований податковий кредит за відносинами із постачальниками, не підтверджуються податкові зобов'язання по ланцюгу товарів (робіт, послуг). Згідно з цим актом інформація щодо наявності основних фондів, складських приміщень, транспортних та трудових ресурсів, що необхідні для ведення нормальної господарської діяльності підприємства, відсутня. Актом встановлено також завищення задекларованих ТОВ «Тесей ЛТД» податкових вигод на 24 998 156 грн.

Виходячи із наведеного ДПІ в акті перевірки приходить до висновку, що операції між контрагентами та позивачем не могли бути виконані та фактично не виконувались, оскільки у контрагентів відсутня реальна можливість для виконання таких операцій, у зв'язку з чим ДПІ приходить до висновку, що позивачем безпідставно сформовано спірні суми податкових вигод, що призвело, за висновком ДПІ, до завищення позивачем податкового кредиту за спірний період на суму 111 904 грн. та заниження податку на прибуток підприємства на суму 117 499 грн.

На підставі зазначених вище висновків Акту перевірки прийнято оскаржувані рішення.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним вище спір по суті та проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),

- (положення ПК України щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (порядку видачі п/н.), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо порядку видачі п/н.); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- (положення ПК України щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат), а саме: п/п. 14.1.27. (щодо визначення терміну «витрати»), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг»), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- а також положення п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку, а також, відповідно, для цілей формування відповідних сум податкових вигод.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

В даному випадку, дослідивши та оцінивши відповідно до положень ст. 86 КАС України («Оцінка доказів») наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування), суд приходить до висновку, про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентами позивача на користь останнього (про їх невиконання контрагентами), та, як наслідок, - до висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування витрат та податкового кредиту з ПДВ за спірними операціями.

Такий висновок ґрунтується на наступному.

Так, відповідно до наявної під час складання вищезгаданих актів ДПІ податкової звітності контрагентів, встановлено відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для ведення господарської діяльності та спірних операцій.

Зокрема, як вбачається з декларацій з податку на прибуток ТОВ «Фірма «Асіа» та ТОВ «Тесей ЛТД» за 3 кв. 2012 р. товариствами не декларувалися адміністративні витрати, витрати на збут, інші витрати звичайної діяльності, що вказує на відсутність об'єктів і подій, наявність яких зумовлює несення таких витрат при здійснення звичайної господарської діяльності та, відповідно, вказує на відсутність у зазначених осіб ресурсів і можливостей для здійснення господарської діяльності та спірних операцій зокрема.

До того ж, як вбачається із листа ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкові декларації з податку на доходи з фізичних осіб ТОВ «Фірма «Асіа» та ТОВ «Тесей ЛТД» до податкових органів не подавались, тобто не декларувалась наявність трудових ресурсів, що в свою чергу також вказує на відсутність у цих підприємств трудових ресурсів та несення витрат у зв'язку з цим.

Судом також не встановлено та під час розгляду справи не надано доказів наявності у контрагентів зазначених ресурсів з урахуванням обсягів робіт та кількості людино-годин, задекларованих у супроводжуючих угоди документах.

Під час розгляду справи не надано і доказів придбання контрагентами будівельних матеріалів, необхідних для виконання спірних ремонт/будівельних робіт.

У той же час, судом від третіх осіб витребовувались: докази наявності трудових та матеріальних ресурсів, докази наявності кваліфікованого персоналу для виконання буд. робіт; докази ознайомлення працівників із правилами техніки безпеки при здійсненні спірних ремонтних/будівельних робіт; докази наявності необхідного технологічного обладнання для виконання робіт; докази наявності транспортних засобів необхідних для здійснення спірних операцій, докази залучення інших осіб для здійснення спірних робіт.

Однак, надані третіми особами документи та пояснення не підтверджують наявності у них зазначених вище ресурсів.

Наведені вище відомості щодо наявності у контрагентів відповідних ресурсів та можливостей, не надані і з боку позивача, хоча обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів при укладанні угод, обумовлюється характером та специфікою угод (обумовлених операцій) та звичайною діловою практикою.

Зокрема, під час розгляду справи на підтвердження фактичного виконання робіт також не надано: (1) жодних документально підтверджених відомостей щодо персоналу підрядника, які направлялись контрагентами для виконання робіт в рамках угод з позивачем, та (2) осіб, уповноважених представляти інтереси підрядника на будівельному майданчику, наявність відомостей щодо чого, однак, передбачається специфікою спірних операцій; (3) актів передачі контрагентам фронту робіт; (4) приймання позивачем після закінчення робочого дня під охорону та передачі на початку робочого дня складських приміщень для зберігання матеріалів та інструментів на складах, (5) доказів ознайомлення працівників підрядника з правилами охорони праці, (6) доказів передачі контрагентам матеріальних ресурсів для виконання робіт.

Під час розгляду справи судом не встановлено та особами, що беруть участь у справі не доведено залучення підрядниками (третіми особами) для виконання робіт інших субпідрядних організацій, як і не встановлено несення третіми особами у зв'язку з цим витрат, розрахунків з субпідрядниками.

У той же час, щодо наданих позивачем актів-допусків на виконання будівельно-монтажних робіт, які за твердженням позивача підтверджують допуск працівників контрагентів на об'єкти виконання спірних робіт, суд зазначає, що наведені акти складені між позивачем, ТОВ «Фірма «Асіа» та ТОВ «Тесей ЛТД», та в зазначених актах взагалі відсутні посилання на замовника робіт, а також представника організації, що експлуатує зазначені об'єкти, а відтак вказані акти не можуть вважатися юридично значимими документами щодо підтвердження допуску працівників контрагентів на територію таких об'єктів та, відповідно, доказом виконання робіт третіми особами.

При цьому, відносно наявності у ТОВ «Фірма «Асіа» та ТОВ «Тесей ЛТД» ліцензій на здійснення діяльності, пов'язаної із створення об'єктів архітектури, на здійснення будівельної діяльності, слід зазначити, що за відсутності документально підтверджених відомостей щодо наявності у ТОВ «Фірма «Асіа» та ТОВ «Тесей ЛТД» відповідних ресурсів, сама по собі наявність ліцензій не є доказом виконання спірних операцій та в даному випадку наявності таких ресурсів у контрагентів не встановлено.

Оцінюючи при цьому надані позивачем матеріали щодо угод між ним та замовниками робіт, слід зазначити, що первинні документи за цими угодами не містять жодної згадки про контрагентів позивача, як учасників виконання робіт. У цьому контексті не надано підтверджень з боку замовників щодо участі у виконанні робіт третіх осіб, чи надання позивачу дозволу на їх залучення. У той же час, прийняття певних робіт замовниками від позивача само по собі не є підтвердженням виконання цих робіт саме контрагентами позивача. При цьому, з наданої позивачем до матеріалів справи фото фіксації ремонту сходових клітин не вбачається здійснення такого ремонту саме ТОВ «Фірма «Асіа» та ТОВ «Тесей ЛТД».

Відтак, враховуючи специфіку та особливості спірних операцій, під час розгляду справи не доведено тих обставин та не надано тих документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, а відтак, позивачем та контрагентами не доведено обставин того, що обумовлені правочинами роботи, були виконані саме контрагентами позивача, а встановлені вище судом обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.

При цьому, суд також враховує, що за спірними угодами із ТОВ «Фірма «Асіа» та ТОВ «Тесей ЛТД» роботи позивачем оплачені були не в повному обсязі.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, за спірними операціями лише оформлялися окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок недоведеності виконання спірних операцій саме контрагентами позивача, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи, не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Виходячи з наведеного, позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень, які, як приходить до висновку суд, є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а отже підстав для задоволення позову не має і у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами статей 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ера Новації» (код ЄДР 37559844, адреса: 03083, м. Київ, вул. Весняна, 6) - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін