Ухвала суду № 35242696, 13.09.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 206/4833/2012 Провадження № 22-ц/772/2501/2013Головуючий в суді першої інстанції:Клапоущак С.Ю.Категорія: 57Доповідач: Зайцев А. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Зайцева А.Ю.,

суддів: Гуцола П.П., Денишенко Т.О.,

при секретарі: Іщук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 липня 2013 року, по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування нерухомим майном та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_6, комунальне підприємство «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» про зміну розміру часток будинку, -

ВСТАНОВИЛА:

В суд звернулась ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування нерухомим майном, який мотивований тим, що вона є співвласником 4/25 частини житлового будинку, з відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 05.03.2008 року. Співвласником 13/50 частини вказаного житлового будинку є ОСОБА_2, що підтверджується Свідоцтвом № 346 від 18.09.2005 року. Відповідно до рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 06.12.2010 року ОСОБА_2 було виділено в натурі частку, що складає 13/50 часток житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з відповідною часткою господарських будівель та споруд, до складу якої входить: будинок під літерою "Е", який складається з приміщень коридору 4-1, кухня 4-2, кімната 4-3 житловою площею 12,4 кв.м., кімната 4-4 житловою площею 10,4 кв.м., господарської будівлі вбиральні під літерою "Г".

Відповідачем ОСОБА_2 в червні 2008 року було зведено будівлю площею 51,6 кв.м. (6 м х 8,6 м), яка в технічному паспорті на житловий будинок № 1201 від 25.06.08 позначена в примітці під літерою "Н" як "літня кухня" - збудовано самовільно.

Зазначена будівля зведена відповідачем самочинно, без відповідних дозвільних документів, без отримання згоди на те позивачки, та збудована впритул до господарської будівлі (сараю) позивачки, перешкоджаючи останній вільно користуватися та обслуговувати власний сарай, розташований на цій земельній ділянці та зазначений на викопіюванні схематичного плану будівельного кварталу № 226 м. Вінниці під літерою "Б", що міститься в технічному паспорті та міститься в кадастровому плані земельної ділянки.

ОСОБА_3 просила усунути перешкоди у здійсненні права користування нерухомим майном, а саме сараєм, позначеним під літерою "Б", шляхом знесення ОСОБА_2 самовільно збудованої нею будівлі літньої кухні, позначеної під літерою "Н".

В ході судового розгляду справи позивач уточнила вимоги позову, просила суд винести рішення, яким усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 права користування нерухомим майном, а саме сараєм, позначеним в технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок за реєстровим № 1201 від 25.06.2008 р. та в технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок за реєстровим № 1201 від 06.06.2011 року під літерою "Б", шляхом зобов'язання ОСОБА_2 знести за власний рахунок самовільно збудовану нею будівлю літньої кухні, яка позначена в технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок за реєстровим №1201 від 25.06.2008 року та в технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок за реєстровим №1201 від 06.06.2011 року під літерою "Н" площею 51,6 кв.м.

ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_6, КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» про зміну розміру часток будинку.

ОСОБА_2 свої вимоги мотивувала тим, що вона є власником 13/50 часток будинковолодіння по АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом № 346 про право приватної власності на будівлю, виданого 18.09.1995 р. на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради народних депутатів №571 від 31.08.1995р.

Дана частка будинковолодіння розміщена на земельній ділянці, площею 252 кв.м., що була передана ОСОБА_2 у власність рішенням 16 сесії 6 скликання Вінницької міської ради від 27.12.2011р. № 596. та державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №304894, виданим 27.04.2012р., зареєстрованим за №05010001002824.

В 2008 році на земельній ділянці, що в даний час перебуває у її власності, остання побудувала літню кухню під літ. "Н", підвал під літ. "п/Н" та убиральню під літ. "Д". Дані будівлі було прийнято до експлуатації, що підтверджується декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 01.06.2012р. №191121849452.

В зв'язку із закінченням будівництва та прийняттям об'єктів до експлуатації для проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_2 звернулась до співвласників житлового будинку для отримання погодження, однак згода на зміну частки була надана лише представником ОСОБА_6 Тому ОСОБА_2 звернулась для вирішення даного питання в судовому порядку.

30 серпня 2012 року ухвалою суду були об'єднані вимоги за вищезазначеними позовами у одне провадження для спільного розгляду.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15.07.2013 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування нерухомим майном задоволено. Усунуто перешкоди у здійсненні ОСОБА_3 права користування нерухомим майном, а саме сараєм, позначеним в технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок за реєстровим № 1201 від 25.06.2008 р. та в технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок за реєстровим №1201 від 06.06.2011 року під літерою "Б" та який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 знести за власний рахунок самовільно збудовану нею будівлю літньої кухні, яка позначена в технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок за реєстровим №1201 від 25.06.2008 року та в технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок за реєстровим №1201 від 06.06.2011 року під літерою "Н" площею 51,6 кв.м. та яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 сплачені останньою судові витрати в сумі 8 гривень 50 коп. судового збору та 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, витрати на правову допомогу в сумі 5000 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 сплачені нею кошти на оплату експертних послуг Київського науково - дослідного інституту судових експертиз (м. Вінниця, вул. Кірова,1) в сумі 4219,20 гривень.

Відмовлено ОСОБА_2 у зустрічному позові до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_6, комунальне підприємство «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» про зміну розміру часток будинку.

На рішення суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійснені права користування нерухомим майном відмовити, а позовні вимоги ОСОБА_2 про зміну часток співвласників будинку - задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частина 1 статті 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є співвласником 4/25 частини житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, (а.с.6). Відповідно до Свідоцтва №346 про право приватної власності на будівлю від 18.09.1995 року співвласником 13/50 частини вказаного житлового будинку є ОСОБА_2, що також підтверджується технічним паспортом, виготовленим в КП "ВООБТІ" реєстровий №1201.

Пунктом 5 резолютивної частини рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 06.12.10 року ОСОБА_2 на праві власності було виділено частку, що складає 13/50 часток житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться по вище зазначеній адресі, з відповідною часткою господарських будівель та споруд, до складу якої входить будинок під літерою "Е", який складається з приміщень коридору 4-1, кухня 4-2, кімната 4-3 житловою площею 12,4 кв.м., кімната 4-4 житловою площею 10,4 кв.м., господарської будівлі вбиральні під літерою "Г". Дане рішення набрало законної сили 17.12.2010 року (т.1 а.с.8-11). 13/50 часток будинковолодіння належних ОСОБА_2, розміщені на земельній ділянці, площею 252кв.м., що була передана останній у власність рішенням 16 сесії 6 скликання Вінницької міської ради від 27.12.2011р. №596, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №304894, виданим 27.04.2012р., зареєстрованим за №05010001002824 ( т.1 а.с.124).

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 1 квітня 2011 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, за участю третьої особи Вінницької міської ради про встановлення порядку володіння та користування спільною земельною ділянкою задоволено - встановлено порядок користування земельною ділянкою площею 914 кв.м., розташованою в АДРЕСА_1, визначивши земельну ділянку, якою користується ОСОБА_2 площею 237 кв.м.; залишивши в спільному користуванні земельну ділянку площею 2 кв.м. (а.с.90-91). Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 31.05.2011 року відхилено, з мотивів того, що встановлення порядку користування земельною ділянкою, на якому наполягає остання у своїй апеляційній скарзі є неможливим в силу того, що відсутнє рішення суду про знесення самовільно побудованої ОСОБА_2 господарської будівлі - літньої кухні. (т.1 а.с. 92-93 ).

Також, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 в червні 2008 року було зведено будівлю, площею 51,6 кв.м. (6 м. х 8,6 м.), яка в технічному паспорті на житловий будинок № 1201 від 25.06.08 позначена в примітці під літерою "Н" як "літня кухня" - збудовано самовільно (а.с.14). Зазначена будівля збудована впритул до господарської будівлі (сараю) позивачки, перешкоджаючи останній вільно користуватися та обслуговувати власний сарай, розташований на цій земельній ділянці та зазначений на викопіюванні схематичного плану будівельного кварталу № НОМЕР_1 м. Вінниці під літерою "Б", що міститься в технічному паспорті та міститься в кадастровому плані земельної ділянки, що виготовлений Подільським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру. Як вбачається з технічного паспорта на будинок від 06.06.2011 року, вказану прибудову було побудовано позивачем самочинно.

Висновком Київського науково - дослідного інституту судових експертиз №1977/2848 судової будівельно-технічної експертизи від 26 березня 2012 року встановлено, що в межах земельної ділянки, закріпленої за домоволодінням по АДРЕСА_1 здійснюється будівництво будівлі з цокольним поверхом, позначеній у технічному паспорті БТІ за №2293/1201 від 25.06.2008 року на схематичному плані будівельного кварталу 226 під літерою "Н", за назвою: "Літня кухня". Але слід зауважити, що за основними будівельними характеристиками та архітектурно - планувальними рішеннями, дане незавершене будівництво найбільш вірогідно відноситься до будівель житлового призначення та ведеться практично у притул до існуючої господарської будівлі - сараю під літ "Б". При замірах фактична відстань від незавершеного будівництва будівлі під літ. "Н" до сараю літ. "Б" склала від 0,16 м до 0,58 м., що значно менше 1.0 м., що створює перешкоди для догляду за будівлями і здійсненні текучого ремонту у відповідності до вимог частини 3, п.3.25*, ДБН 360-92**. Також забудовником порушено протипожежні вимоги та інші "істотні" вимоги нормативно - правових актів з питань будівництва, чинних на території України станом на час проведення дослідження (т.1 а.с. 65-80).

Висновок судової будівельно-технічної додаткової експертизи від 27 червня 2013 року "Подільського центру судових експертиз" №1354/1 надає відповідь щодо відстані між самовільно збудованою спірною будівлею, відповідності нормам ДБН, тощо.

Зокрема, відстань від стіни літньої кухні літ. "Н" та підвалу літ "п/Н", які збудовані ОСОБА_2 до стіни сараю літ. "Б", яким фактично користується ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично становить від 0,16м. до 0,5м., що створює перешкоди для догляду за будівлею і здійснення поточного ремонту і є порушенням будівельних норм, які діють на Україні ДБН 360-92**п. 3.25*; станом на час проведення дослідження виявлено: масове руйнування дерев'яно - валькованих стін, прогин покриття сараю літ. "Б"; стан зовнішніх стін, покриття сараю літ. "Б", що розташований в АДРЕСА_1, знаходиться в аварійному стані та неможливо гарантувати цілісність конструкцій.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції вірно дослідив зазначені висновки експертиз та додатки до них, та прийшов до висновку, що будівля, означена в технічному паспорті літ. "Н" збудована впритул до існуючої господарської будівлі - сараю під літ "Б" (законної власності позивачки) та створює перешкоди для догляду за будівлею і здійсненні поточного ремонту.

Відповідно до ст.ст.357,391 Цивільного Кодексу України позивач, як власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном та співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

В своїй позовній заяві ОСОБА_2 посилається на Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації №191121849452 від 01.06.2012 року, видану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області, що було відображено на схематичному плані земельної ділянки у технічному паспорті на будинок, де будівля, означена під літ. "Н" визначена як така, що відповідає державним будівельним нормам (т.1а.с.142а). Однак, даний документ не може бути врахований судом, оскільки, відповідно до листа від 26.11.12 № 27-6-738-2 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області на звернення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 26.11.12 року, повідомлено, що Інспекцією Декларацію від 01.06.12 за № ВН 191121849452 про готовність об'єкта до експлуатації "Літня кухня "Н", підвал "п/Н", убиральня "Д", належних ОСОБА_2 не реєструвалося, оскільки остання до інспекції взагалі не подавалась ( т.2 а.с.9).

Судовими експертизами проведеними в ході судового розгляду справи також підтверджується факт невідповідності спірного об'єкта будівельним нормам та відповідно неможливості прийняття такого об'єкта до експлуатації.

Крім того, суд апеляційної інстанції не може взяти до уваги в обгрунтування доводів апеляційної скарги, доданий відповідачем витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якого 08.08.2013 року проведено державну реєстрацію права власності на будинок відповідача ОСОБА_2, в тому числі на спірну літню кухню, оскільки на момент прийняття рішення судом першої інстанції, будівля літньої кухні була самочинно збудованою, реєстрація права власності проведена 08.08.2013 року, тобто після ухвалення рішення суду, реєстрація вчинена на підставі Декларації від 01.06.12 за № ВН 191121849452, яка не видавалась Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області, про що триває кримінальне провадження і вказані дії вчиненні під час провадження в суді справи про знесення незаконної будівлі.

Враховуючи встановлене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що самочинно збудована літня кухня зведена ОСОБА_2 в порушення будівельних норм та правил, без згоди інших співвласників будинковолодіння, зокрема позивача ОСОБА_3, здійснює їй перешкоди у праві користування власністю - сараєм, впритул до якого побудована відповідачем літня кухня, в зв'язку з чим неможливі будь-який ремонт, реконструкція чи інше переобладнання та поточне обслуговування сараю позивачки і усунути ці порушення в інший спосіб ніж знесення незаконної будівлі - не є можливим.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, оскільки остання не надала суду належних та допустимих доказів того, що прибудова здійснена нею за власні кошти у відповідності до ст. 376 ЦК України, проведена з дозволу виконкому Вінницької міської ради та за згодою решти учасників спільної часткової власності у відповідності до будівельних та інших норм і правил. Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що частки сторін у спільній частковій власності у житловому будинку вже визначені правовстановлюючими документами, здійснення добудови не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності згідно ст. 357 ЦК України, а тому підстав для їх зміни немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновків, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. В той же час, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування нерухомим майном та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_6, комунальне підприємство «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» про зміну розміру часток будинку - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: А.Ю. Зайцев

Судді: Т.О. Денишенко

П.П. Гуцол