Рішення № 35242482, 13.11.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"13" листопада 2013 року Справа № 927/1299/13

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю "Україна"

16562, вул. Незалежності, б.57, с.Голінка, Бахмацький р-н, Чернігівська обл.;

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Обмачівські зорі"

16510, вул. Л.Українки, б.86, с.Обмачів, Бахмацький р-н, Чернігівська обл.;

предмет спору: стягнення 57546,10 грн.;

за участю представників сторін:

позивача: Чередник О.М. ( довіреність б/н від 18.10.2013р.) - представник;

відповідача: Шлапак Д.П.(дов. №б/н від 11.04.2013р.)-представник;

в с т а н о в и в :

сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Україна» звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Обмачівські зорі" про стягнення з відповідача 57546,10грн., з яких 24518,00грн. основної заборгованості, 28367,33 грн. пені за період з 29.07.2010р. по 27.09.2013р., 2331,56грн. 3% річних за період з 29.07.2010р. по 27.09.2013р. та 2329,21грн. інфляційних за період з 29.07.2010р. по 27.09.2013р.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 10.10.2013р. розгляд справи призначено на 23.10.2013р., після чого розгляд справи відкладався до 13.11.2013р.

Відповідачем надано відзив на позов, в якому він частково визнає заборгованість, заперечуючи проти нарахування позивачем штрафних санкцій, зазначаючи про необхідність застосування позовної давності щодо нарахування пені відповідно до ст.258 ЦК України.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме: в частині стягнення основного боргу в сумі 24518,00грн., інфляційних в сумі 2329,21грн. та 3%річних в сумі 2331,56грн. В частині стягнення пені просить суд відмовити.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

12.07.2010р. між СТОВ «Україна» та ТОВ «Обмачівські зорі» укладено договір № 108 (далі -Договір).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За юридичною природою вказаний Договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто.

Відповідно до п.1.1., п.1.2. Договору, Замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати для замовника комплекс агротехнічних та інших робіт; вид робіт, територія (площа місце знаходження) термін виконання робіт, середня врожайність культур на вказаній площі, запланований обсяг врожаю, вартість за 1га та інші умови визначаються у додатках до даного договору, які є його невід'ємними частинами.

Факт надання відповідачу послуг підтверджується підписаними двосторонніми актами: актом виконаних робіт від 25.07.2010р. на суму 42250,00грн., актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) за №22 від 25.07.2010р. на суму 2268,00грн.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 3 Договору, вартість робіт визначається у Додатку №1 до даного Договору; роботи Виконавця оплачуються Замовником на умовах та за порядком, зазначеним у Додатку №1 до цього договору; розрахунки між сторонами проводяться у строк 3-х банківських днів з моменту виконання робіт, сільськогосподарською продукцією, за середньозваженими цінами реалізації і попиту, що склалися на біржовому ринку України, на момент розрахунку у заліковій вазі базисних кондицій згідно з вимогами Державних стандартів при заготовках і поставках.

Так, згідно додатку №1 до Договору, порядок проведення розрахунків за збирання сільськогосподарських культур, а саме оплата на збиранні зернових 250,00грн. за 1 га виконаних робіт; обсяг робіт 200га; збирання проводиться прямим комбайнуванням; солома укладається в валок; роботи виконуються на паливі замовника.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Позивачем надані відповідачу послуги по збиранню врожаю та автопослуги за Договором, всього на суму 44518,00грн.,про що представником відповідача не заперечувалось.

Відповідно до наданих позивачем банківських виписок судом встановлено, що відповідач частково сплатив заборгованість, а саме: 14.10.2010р. - 5000,00грн., 30.11.2010р. - 5000,00грн., 10.01.2011р. - 10000,00грн., всього в сумі 20000,00грн..

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача 24518,00грн. заборгованості за надані послуги по збиранню врожаю та автопослуги за Договором.

Відповідно до ст.22 ГПК України, відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідач визнав позов в сумі 24518,00грн. основної заборгованості, 2331,56грн. 3%річних та 2329,21грн. інфляційних.

Враховуючи вищенаведені факти, судом встановлена наявність основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 24518,00грн. за надані послуги, що належним чином доведена, документально підтверджена та визнана відповідачем, а отже господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в цій частині.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 5.3. Договору, за порушення строків оплати виконаних робіт Замовник оплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п.1,2 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. N 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 29.07.2010р. по 27.09.2013р. в сумі 28367,33грн..

За перерахунком суду пеня має нараховуватись за період з 29.07.2010р. по 29.01.2011р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та складає 3075,60грн..

Відповідачем заявлено клопотання про необхідність застосування строку позовної давності за щодо нарахування пені за ст.258 ЦК України.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 258 Цивільного кодексу України передбачає спеціальну позовну давність в один рік, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ст. 261 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, кінцевим строком проведення відповідачем розрахунку за надані послуги є 28.07.2010р.

Враховуючи, що позивач звернувся з позовом до господарського суду 09.10.2013р., а нарахування пені має бути за період з 29.07.2010р. по 29.01.2011р., тому господарський суд прийшов до висновку про застосування позовної давності щодо пені.

Отже, суд відмовляє позивачу в стягненні пені, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 29.07.2010р. по 27.09.2013р. в сумі 2331,56грн. та інфляційних за період з 29.07.2010р. по 27.09.2013р. в сумі 2329,21грн..

Нарахування 3% річних за період з 29.07.2010р. по 27.09.2013р. в сумі 2331,56грн. та інфляційних за період з 29.07.2010р. по 27.09.2013р. в сумі 2329,21грн. відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору та підлягають стягненню на користь позивача.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 872,38 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, ст.-ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Обмачівські зорі» (16510, вул. Л.Українки, б.86, Бахмацький р-н, Чернігівської обл., п/р 26008013000368 в «Сбербанк Росії», МФО 320627, код ЄДРПОУ 33982961) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» (16562, вул. Незалежності, б.57, с.Голінка, Бахмацький р-н, Чернігівської обл., п/р 26009300266399 в ТВБВ №10026/0533 ФГУ по м.Києву та Київській обл. АТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 03794911) 24518,00грн. основної заборгованості, 2331,56грн. 3%річних та 2329,21грн. інфляційних, а всього 29178,77грн., а також 872,38 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

0

8 Повний текст рішення підписано 14 листопада 2013 року

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна