Рішення № 35241016, 23.09.2013, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/1946/13

Справа № 754/2884/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

23.09.2013 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.

при секретарях Корнюшкіній Н.М., Самойловій М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лафорт" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, мотивуючи свої вимоги тим, що 10 вересня 2012 року близько 08:15 год. по вул. Кіровоградській в м.Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю трьох транспортних засобів, під час якої відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Форд», д.н.з. НОМЕР_1, не витримав безпечної дистанції руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_4, під його керуванням, в результаті чого транспортний засіб відкинуло на автомобіль «Сан Йонг», д.н.з. НОМЕР_3, який зупинився попереду. Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 04 жовтня 2012 року саме ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а згідно постанови від 09 листопада 2012 року провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди його автомобіль отримав механічні пошкодження, а вартість відновлювального ремонту відповідно до розрахунку становить 38.221 грн. 20 коп. Автомобіль «Форд», д.н.з. НОМЕР_1, застрахований у ПрАТ «СК «Лафорт» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому він звернувся до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування, однак до цього часу ПрАТ «СК «Лафорт» виплату страхового відшкодування не здійснило.

Оскільки відповідачі у добровільному порядку ухиляються від відшкодовування шкоди, завданої йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, він просить суд стягнути з відповідача ПрАТ «СК «Лафорт» суму страхового відшкодування у розмірі 8 234 грн. 10 коп., а з відповідача ОСОБА_2 - майнову шкоду завдану автомобілю у розмірі 29 987 грн. 10 коп. та понесені додаткові витрати: грошові кошти, сплачені ним за стоянку автомобіля за період з вересня по 29 листопада 2012 року у сумі 1 152 грн. 00 коп. та моральну шкоду у розмірі 3000 грн. 00 коп.

В ході розгляду справи судом позивач ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги, остаточно просив суд стягнути солідарно з відповідачів - ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Лафорт» на користь позивача грошові кошти у сумі 38 221 грн. 20 коп. за завдану майнову шкоду автомобілю та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь додаткові витрати, а саме: кошти сплачені за стоянку автомобіля в сумі 1 152 грн. 00 коп., кошти сплачені за експертизу у сумі 600 грн. 00 коп. та моральну шкоду у розмірі 3 000 грн. 00 коп. Окрім того, просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 у судовому засіданні остаточні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд про їх задоволення, посилаючись на той факт, що відповідачі уникають у добровільному порядку відшкодовувати завдані позивачу ОСОБА_1 матеріальні збитки.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, просив суд у їх задоволенні відмовити.

Представник відповідача ПрАТ «СК «Лафорт» до судового засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду страхова компанія повідомлялась судом належним чином, про що свідчать копії листів, повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 18, 20, 26, 27, 46, 49, 52, 53, 55, 61, 74, 77), про причини неявки суд не повідомили.

За таких обставин, суд вважав за можливе проводити розгляд справи у відсутність представника відповідача ПрАТ «СК «Лафорт».

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 вересня 2012 року близько 08:15 год. по вул. Кіровоградській в м.Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода, під час якої водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Форд», д.н.з. НОМЕР_1, не витримав безпечної дистанції руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_4, який відкинуло на автомобіль «Сан Йонг», д.н.з. НОМЕР_3, який зупинився попереду, що призвело до пошкодження трьох транспортних засобів, внаслідок чого було пошкоджено застрахований автомобіль «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_4.

Як вбачається з копії постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2012 р., ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а.с. 5).

Згідно з копією постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 09.11.2012 р., провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі ст. 247 п. 1 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с. 6).

На момент дорожньо-транспортної пригоди, 10 вересня 2012 року позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_4, на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7, виданого 14.01.1998 р. (а.с. 34).

Відповідно до вимог ч.3 ст.10, ч.ч.1, 4 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено при розгляді справи, 06.03.2012 р. ОСОБА_5 з ПрАТ «СК «Лафорт» було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі полісу з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну у розмірі 50.000 грн., відповідно до якого, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяно шкоди третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, відповідно до умов якого було застраховано відповідальність ОСОБА_2 (а.с. 69).

Відповідно до Звіту № 4495 від 26 вересня 2012р., вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_4, внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 15 806 грн. 96 коп., відновлювальний ремонт є недоцільним з економічної точки зору (а.с. 28-30).

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно з вимогами п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 991 ЦК України рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звертався до ПрАТ «СК «Лафорт» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 7), однак до цього часу грошові кошти не виплачено, відмови здійснити страхову виплату у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови позивач не отримав.

Враховуючи вищевикладене, а також вимоги чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що матеріальна шкода в розмірі 15 806 грн. 96 коп. підлягає стягненню з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт», оскільки солідарна відповідальність у даних правовідносинах чинним законодавством не передбачена, а цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована, розмір шкоди не перевищує ліміт відповідальності за страховим полісом, а тому ОСОБА_2 не повинен відповідати за завдану ним шкоду.

При цьому, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт» на користь позивача коштів по відновленню автомобіля у сумі 38.221 грн. 20 коп., з тих підстав, що згідно Звіту № 4495 від 26 вересня 2012р., вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_4, внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 15 806 грн. 96 коп., відновлювальний ремонт є недоцільним з економічної точки зору, а крім того позивачем не надано суду доказів про понесення ним вказаних витрат.

Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, то судом встановлено наступне.

Відповідно до положень Конституції України, зокрема ст.ст. 32, 56, 62 і чинного законодавства, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів.

Згідно вимог ст. 23 ч.1, 2 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішення, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Судом встановлено, що позивачу діями відповідача ОСОБА_2 було завдано моральну шкоду, що виразилася в тому, що він переніс стрес, зазнав душевних страждань внаслідок пошкодження автомобіля, тривалий час не мав можливості використовувати автомобіль для своїх потреб та у роботі, однак разом з тим суд вважає, що розмір шкоди визначений позивачем є явно завищеним, та приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача 1.000 грн. моральної шкоди.

Окрім того, з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати сплачені за стоянку автомобіля у розмірі 1.152 грн. та витрати понесені за оплату експертизи у розмірі 600 грн., відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп., пропорційно до частки задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 15, 27, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 32, 56, 62 Конституції України, ст. ст. 23 ч.1,2, 990, 991 ч. 3, 999, 1167 ч. 2, 1187 ЦК України, п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та п.3 ППВСУ №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лафорт", Ідентифікаційний код 25005889, на користь ОСОБА_1, ПІН НОМЕР_5, матеріальну шкоду, завдану пошкодженням автомобіля у розмірі 15.806 грн. 96 коп..

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, ПІН НОМЕР_6, на користь ОСОБА_1, ПІН НОМЕР_5, кошти, сплачені за стоянку автомобіля у розмірі 1.152 грн., кошти, сплачені за експертизу у розмірі 600 грн., моральну шкоду у розмірі 1.000 грн., судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп., а всього стягнути 2.981 грн. 40 коп..

В задоволенні інших вимог позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Деснянського

районного суду м. Києва Т.А.Зотько