Рішення № 35239567, 14.11.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12106/13-ц

Провадження № 2/344/4865/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.,

секретаря Сивухіної Ю.Ю.,

за участі позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_3 вікторовича. Свій позов обґрунтовувала тим, що рішенням суду від 11 жовтня 2010 року розірвано шлюб між нею та відповідачем. Під час шлюбу в них народився син ОСОБА_3, який на даний час проживає з позивачкою. Син перебуває на диспансерному обліку з діагнозом бронхіальна астма, атопічна форма, ДН ІІ ст., він постійно лікується, у тому числі і стаціонарно. Витрати понесені позивачкою на лікування сина складають 2 691 грн. 85 коп. Також позивачкою понесено витрати пов'язані з навчальним процесом у школі, витрати на спортивний гурток Таеквон-До, на харчування дитини у школі на групі продовженого дня. Загальна сума понесених позивачкою додаткових витрат становить 5 218 грн. 85 коп. Тому просила стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання сина в розмірі 2 609 грн. 50 коп. грн.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала з мотивів викладених в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в межах 1200 грн., погодився частково понести додаткові витрати у зв'язку із хворобою сина. В решті вимог позову просив відмовити, оскільки згідно рішення суду від 14 травня 2013 року з нього стягуються аліменти в розмірі 800 грн. щомісячно на утримання сина.

Вислухавши пояснення позивачки, відповідача, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу стягнення додаткових витрат на утримання сина.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є сином позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2, вказаний факт сторонами визнається та відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Як вбачається з довідки від 19.06.2013 року № 012 (а.с.22), ОСОБА_3 з 01.11.2012 року є членом Громадської організації Всеукраїнський союз Таеквондо та сплачує щомісячний членський внесок у розмірі 130 грн.

Згідно довідки від 19.04.2013 року (а.с.24), ОСОБА_3, учнем 4А класу ЗОШ № 4 було здано в 1 семестрі кошти на такі потреби: утримання охоронця - 50 грн.; потреби школи - 50 грн.; зошити з друкованою основою - 150 грн.; потреби класу - 25 грн.; театр - 15 грн.

Згідно довідки від 24.05.2013 року (а.с.25), ОСОБА_3, учнем 4А класу ЗОШ № 4 було здано в 2 семестрі кошти на такі потреби: стенд, дошку - 30 грн.; потреби класу - 25 грн.; театр - 15 грн.; екзаменаційні зошити - 60 грн.; планшет «Випускник 2013» - 70 грн.; організацію свята «Випускник 2013» - 200 грн; літній пришкільний табір - 90 грн.

Згідно довідки від 16.04.2013 року № 01 (а.с.26), ОСОБА_3 дійсно харчується в шкільній їдальні та за період з 01.09.2012 року по квітень 2013 року включно ним оплачено 707 грн.

Як вбачається з довідки від 20.12.2012 року лікаря алерголога (а.с.6), ОСОБА_3 перебуває на «Д» обліку у алерголога з 11.01.2007 року з діагнозом бронхіальна астма, атопічна форма, середньої тяжкості.

Факт того, ОСОБА_3 дійсно хворіє підтверджується також виписками із медичної карти стаціонарного хворого соматичного відділення № 1 (а.с.15, 17, 19).

З матеріалів справи вбачається, що позивачка купувала сину ліку, вказане підтверджується копіями квитанцій, витрати на лікування становлять 2 552 грн. 21 коп. (а.с.7-21).

Обгрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення додаткових витрат пов'язаних з навчанням сина, позивачка вказує на довідки самого навчального закладу. Крім цього жодних доказів (квитанцій, платежів, чеків), які б підтверджували понесені додаткові витрати у зв'язку з навчанням сина, що є обов'язком у відповідності до ст. 60 ЦПК України позивачка не надала.

Згідно ст. 185 Сімейного кодексу України (надалі СК України), той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Як визнано сторонами в судовому засіданні, судом з 14 травня 2013 року присуджено стягувати з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі 800 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття, а з 08 жовтня 2010 року до 14 травня 2013 року з відповідача стягувались аліменти в розмірі 1/3 частини від його заробітку (а.с.5).

Таким чином, додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини; вони необхідні для того щоб за певних обставин можна було забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину та обгрунтовуватись відповідними документами, а відтак і підтверджувати наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати і свідчать про їх необхідність.

Що стосується витрат понесених позивачкою на лікування сина, то такі знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, тобто є фактично понесеними. Разом з тим, виходячи з принципу рівності прав та обов'язків батьків відносно дітей, та враховуючи фактичний розмір понесених позивачкою витрат - 2 552 грн. 21 коп., суд приходить до висновку, що сторони повинні нести витрати в рівному розмірі, тобто по 1276 грн. 10 коп.

Разом з тим, суд вважає, що витрати на харчування, потреби школи та інше не є такими, що викликані особливими обставинами. Такі витрати можуть покриватись і за рахунок аліментів, які отримує позивачка на утримання сина. Тому в задоволенні позовних вимог про стягнення витрат, понесених на навчання сина та харчування слід відмовити.

Відповідно до ст. 60 ЦК України Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини слід задовольнити частково.

Згідно із ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. 185 Сімейного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 59, 60, 88 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1, додаткові витрати в користь ОСОБА_1, жительки АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1 276 грн. 10 коп. (одну тисячу двісті сімдесят шість гривень 10 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1, - в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 229 грн. 40 коп. судового збору.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 14 листопада 2013 року

Суддя Бабій О.М.