Рішення № 35239424, 22.10.2013, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/15839/2012

н/п 2/640/1315/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Єфіменко Н.В.

при секретарі Вакула І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди, -

встановив:

02 жовтня 2012 р. позивач ОСОБА_2 відділення Фонду державного майна України по Харківській області (даліОСОБА_3 ФДМУ) звернувся до відповідача з позовом в якому просив внести зміни до договору оренди №2873-Н від 17.08.2006р. (далі:Договір), виклавши у розділі 1 Предмет договору абз. 2 п. 1.1 в новій редакції з 13.02.2012р., за якою: Вартість майна визначена згідно з незалежною оцінкою станом на 10.01.2012р. і становить 62.800 грн.; у розділі 3 Орендна плата пункт 3.1 викласти в новій редакції з 13.02.2012р., за якою Орендна плата визначається на підставі ОСОБА_4 розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу (далі: ОСОБА_4), затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України (далі:ПКМУ) від 04.10.1995 № 786, зі змінами, затвердженими ПКМУ від 14.09.2011р. № 961, і становить без ПДВ за перший місяць перерахунку лютий 2012р. 1 050, 86 грн. (згідно додатку № 1 до цієї додаткової угоди). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному діючим законодавством. Різниця по сплаті орендної плати, що виникне в результаті зміни орендної ставки з 13.02.2012р. до моменту набрання чинності цією додатковою угодою, повинна бути сплачена Орендарю протягом місяця з моменту її підписання. Ця Додаткова угода № 6 є невідємною частиною Договору оренди № 2837-Н від 17.08.2006р.». В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на укладення 17.08.2006р. з відповідачем договору оренди кімн. №501, розташованої на пятому поверсі пятиповерхової будівлі головного адміністративно-виробничого корпусу №1 по вул. О. Яроша, 18 у м. Харкові. Відповідно умов Договору відповідач зобовязалась своєчасно сплачувати орендну плату у сумі 361.46 грн. ПКМУ №1846 від 27.12.2006р. до ОСОБА_4 внесені зміни, за якими для суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сфері права застосовується орендна ставка 20%. 31.05.2007р. сторонами укладена Додаткова угода №1, про застосування з 01.01.2007р. орендної плати за ставкою 15%, що дорівнює 452.57грн. Листом №10-16-8407 від 13.06.2008р. ФДМУ розяснив, що при розміщенні адвокатів та субєктів господарювання орендна ставка однакова 20%. 15.03.2012р. позивач листом запропонував відповідачу підписати Додаткову угоду №6 за ставкою 20%, та Додаткову угоду №7 для продовження строку чинності Договору по 13.01.2013р. Листом від 26.05.2012р. відповідач не погодилась зі ставкою 20%.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на зайняття не господарською, а професійною незалежною адвокатською діяльністю; пролонгацію Договору за ставкою 15% до 13.01.2013р.

Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як передбачено ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положенням ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-XII від 10.04.1992 (далі: ЗУ №2269-XII), відповідно якої за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені договором.

Обрахування строків, а саме сплив строку, визначеного місяцями в останнє число місяця, зазначене у ч. 3 ст. 254 ЦК України.

Судом встановлено, що 17.08.2006р. позивачем та відповідачем, яка є адвокатом, укладений Договір за яким позивач передав відповідачу в строкове платне користування нежитлове приміщення кімнату №501 пятого поверху пятиповерхової будівлі головного адміністративного виробничого корпусу №1 загальною площею 18 м2 за адресою: м. Харків, вул. О. Яроша, 18, що знаходиться на балансі Державного науково-дослідного інституту організації та механізації шахтного будівництва (далі: ДНДІ ОМШБ), на 11 міс. - до 16.07.2007р. для здійснення адвокатської діяльності. Відповідно до п. 3.1 Договору, орендна плата визначена на підставі ОСОБА_4 становить за ставкою 13% становила 361.46 грн.

У звязку з внесенням до ОСОБА_4 змін ПКМУ від 27.12.2006р. №1846, а саме: зазначенням в Додатку №2 за розміщення субєктів господарювання, що провадять діяльність у сфері права, орендної ставки 20%, сторони 31.05.2007р. уклали Додаткову угоду №1 за якою з 01.01.2007р. орендна ставка становила 15%, орендна плата 452.57 грн.

Тобто, власно позивач запропонував відповідачу орендну ставку 15%, передбачену п.29 - як за інше використання орендарем нерухомого майна, а не орендну ставку за п.8 - 20%, як для субєкта господарювання в галузі права і в подальшому послідовно впродовж чотирьох років обраховував відповідачу орендну плату за ставкою 15%, що підтверджується додатковими угодами від 14.05.2008р., 08.08.2008р., 22.04.2008р., 14.03.2011р. котрими дія договору подовжена до 13.02.2012р.

Після спливу строку дії Договору 13.02.12р., протягом одного місяця, до 13.03.2012р. позивач не запропонував відповідачу внесення змін до Договору, тому Договір продовжився на попередніх умовах, тобто за ставкою 15% ще на 11міс. - до 13.01.2013р.

13 січня 2013р. Договір припинений за згодою сторін, про що складений акт приймання передачі орендованого майна (а.с.188).

Суд не може погодитись з доводами позивача стосовними застосування ставки 20%, оскільки при визначення понять, законодавцем в ст. 14 Податкового кодексу України, затвердженим Законом України №2755-VI від 02.12.2010р.(далі: ПК України), розмежовані поняття самозайнята особа та субєкт господарювання.

Так в п. 14.1.226 ст. 14 ПК України, вказано, що: «самозайнята особа це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи, зокрема, у діяльності адвокатів, за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб».

При цьому в п. 14.1.36. ПК України визначено, що «господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами».

За інформацією ДПІ у Київському районі м. Харкова №1168/9/18.3-21 від 04.07.2013р. фізична особа ОСОБА_1 обліковується як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю (а.с.169).

З довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №503228, вбачається, що відповідач не зареєстрована як юридична особа та фізична особа-підприємець (а.с.172).

Таким чином, відповідач не належить до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сфері права, не займається підприємницькою діяльністю, а здійснює незалежну професійну діяльність, і звернення РВ ФДМУ з позовом до відповідача саме до суду загальної юрисдикції, а не до господарського суду також свідчить про його обізнаність про вищевикладене.

ОСОБА_4 в ред. від14.09.11р., яка діяла на час спливу Договору 13.02.12р., не містила в переліку Додатку№2 орендарів, які займаються незалежною професійною діяльністю, а поняттям субєкта господарювання, що провадить діяльність в сфері права, відповідач не охоплюється, в договорі з відповідачем мала застосовуватись ставка 15%, передбачена п.29.

Судом також не беруться до уваги посилання позивача на лист ФДМУ № 10-16-8407 від 13.06.2008р. в обґрунтування застосування 20% орендної ставки до відповідача, оскільки вказаний лист має розяснювальний характер, до нормативно-правових актів не відноситься, не зареєстрований в Мінюсті і підміняти собою положення Закону не може. Більш того, лист, на обовязковість розяснень якого посилається позивач, не завадив йому тричі в період з 08.08.08р. по 14.03.11р. укласти з відповідачем додаткові угоди за ставкою 15%.

Посилання позивача на направлення відповідачу листа від 15.03.12р. з запереченнями використання попередньої орендної ставки, правового значення для справи не мають, оскільки цей лист спрямований поза межами строку, визначеного ст.17 ЗУ№2269-XII та ст.764 ЦК України (а.с.47,51).

Окрім того, відповідно ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобовязана утримуватись від дій, які могли б порушити права інших осіб, а звертаючись до суду з вимогою про зобовязання відповідача укласти договір оренди у визначеній ним редакції позивач порушує право відповідача, передбачене ст. 627 ЦК України щодо принципу свободи договору та визначення його умов.

З урахуванням викладеного, підстави задоволення позову - відсутні.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.13, 254, 626, 627, 759, 763, 764 ЦК України, ст. 14 ПК України, ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII, суд -

вирішив:

В задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення. У разі, якщо рішення ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Суддя