Рішення № 35238561, 29.10.2013, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/358/13-ц

2/195/362/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2013 року смт. Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Кондус Л.А., при секретарі Горват Н.Є., за участю представника позивача, відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» м.Дніпропетровськ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ КБ „ПриватБанк звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 24361,75 (Долар США), що за курсом 7.99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 05.03.2013 року складає 194 650.40 грн., мотивуючи наступним.

Відповідно до укладеного договору № ZPCONN00000036 від 28.03.2008 року відповідач отримав кредит у розмірі 4000,00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 28.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним і Банком Договір , про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.

У порушення вимог статей 526, 527, 530 ЦК України та умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та долучив в якості доказів змінені Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Персональний кредит»).

Відповідач проти позову не заперечує.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

28.03.2008 року між сторонами було укладено кредитний договір ZPCONN00000036, що складається із Заяви позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг, копії яких додано позивачем до матеріалів справи.

Копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 054809 є підтвердженням того факту, що 17.07.2009 року проведена заміна свідоцтва про державну реєстрацію на підставі зміни найменування юридичної особи, що також вбачається з витягу із Статуту (нова редакція) ПАТ КБ «Приватбанк», де зазначено, що закрите акціонерне товариство КБ «ПриватБанк» змінило найменування на Публічне акціонерне товариство КБ «ПриватБанк», яке, в свою чергу, є правонаступником всіх прав та зобовязань ЗАТ КБ «ПриватБанк», що вбачається також зі Статуту ПАТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до банківської ліцензії № 22 від 05 жовтня 2011 року, виданої Національним банком України відповідачу по справі вбачається, що Публічне акціонерне товариство КБ «ПриватБанк» має право здійснювати банківські послуги, визначені частиною третьою статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Із Заяви Позичальника вбачається, що позивач надав відповідачу строковий кредит у сумі 40000,00 дол. США терміном на 60 місяців з 28.03.2008 року по 27.03.2013 року включно, при умові сплати за користування Кредитом відсотків у розмірі 2,4 % в місяць на суму залишку заборгованості.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 625 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за вищевказаним кредитним договором, заборгованість ОСОБА_1 станом на 05.03.2013 року складає в розмірі 24361.75 доларів США, з них: 3810.87 дол.США заборгованість за кредитом; 3056.32 дол.США заборгованість по процентам за користування кредитом; 16274.88 дол.США пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 62.58 дол.США штраф (фіксована частина); 1157.10 дол.США штраф (процентна складова).

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 99 Конституції України передбачено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ч.2 ст.192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановленому законом. Тобто відповідно до законодавства України, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Згідно ч.3 ст.533 Цивільного кодексу України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при розрахунках на території України по зобов'язанням допускається у випадках, порядку та умовах передбачених законом.

Статті 47 та 49 Закону «Про банки і банківську діяльність»визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993 року.

З вищевикладеного вбачається, що банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Як вбачається з п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року, згідно яких, положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача.

Відповідно відповідач ніяких заяв про застосування ч.3 ст. 551 ЦК України до суду не надавав, а тому суд не має підстав для зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки) .

Згідно до ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При таких обставинах позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати по справі, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 1946,50 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 5, 7, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 526 ,527,530, 549,611, 625-627, 629, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» м.Дніпропетровськ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає за адресою: 53550, с.Преображенка, вул. Шевченка, 37 Томаківського району Дніпропетровської області) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк (адреса місцезнаходження: 49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, рахунок № 29092829003111, код ЄДРПОУ14360570, МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором ZPC0NN00000036 від 28.03.2008 року в розмірі 24361.75 доларів США, з них: 3810.87 дол.США заборгованість за кредитом; 3056.32 дол.США заборгованість по процентам за користування кредитом; 16274.88 дол.США пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 62.58 дол.США штраф (фіксована частина); 1157.10 дол.США штраф (процентна складова), що за курсом 7.99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 05.03.2013 року складає 194650,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, рахунок № 64993919400001, код ЄДРПОУ14360570, МФО № 305299) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1946,50 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Томаківський районний суд.

Суддя:/підпис/ОСОБА_2

З оригіналом згідно:

Суддя Л.А.Кондус