Рішення № 35237009, 12.11.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2013 р.Справа № 921/1018/13-г/11

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

Розглянув справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1;

до відповідача: Товариства індивідуальних забудовників "Наука", вул. Кривоноса, 2а, м. Тернопіль, 46027;

про стягнення заборгованості в сумі 406 042 грн. 67 коп..

За участю представників сторін

Позивача: ОСОБА_2 - представник;

Відповідача: Редько О.В. - керівник.

Суть справи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до товариства індивідуальних забудовників "Наука", вул. Кривоноса, 2а, м. Тернопіль про стягнення заборгованості в сумі 406 042 грн. 67 коп., з них: 130 735 грн. 00 коп. - основного боргу, 21 022 грн. 89 коп. - пені; 249 960 грн. 00 коп. - штрафу та 4 324 грн. 78 коп. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не належним чином виконав умови договору про надання послуг № 5-05 від 05 травня 2011 року, а саме не здійснив повної оплати за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 02 жовтня 2013 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 15 жовтня 2013 року. В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 29 жовтня 2013 та 12 листопада відповідно.

15 жовтня 2013 року від позивача по справі на адресу господарського суду Тернопільської області надійшла заява б/н б/д (вх. № 16798 від 15.10.2013) про уточнення позовних вимог. В даній заяві позивач просить суд стягнути з товариства індивідуальних забудовників "Наука" заборгованість в сумі 130 735 грн. 00 коп., штраф в розмірі 249 960 грн. 00 коп., пеню в розмірі 21 022 грн. 89 коп. та 3 % річних в розмірі 4 324 грн. 78 коп..

Заяву позивача від б/н б/д про уточнення позовних вимог суд розцінив як збільшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України та Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", внаслідок чого має місце нова ціна позову, а саме стягнення з відповідача заборгованості в сумі 406 042 грн. 67 коп., з яких: 130 735 грн. 00 коп. - основний борг; 249 960 грн. 00 коп. - штраф; 21 022 грн. 89 коп. - пеня, 4 324 грн. 78 коп. - 3 % річних.

Представник позивача в судовому засіданні 12 листопада 2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд позов задоволити.

Представник відповідача витребуваного судом відзиву на позовну заяву не подав, однак в судовому засіданні 12 листопада 2013 року надав суду акт звірки взаєморозрахунків та не заперечив щодо позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

05 травня 2011 року між суб"єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 /надалі Виконавець/ та товариством індивідуальних забудовників «Наука» /надалі Замовник/ був укладений договір № 5-05 про надання послуг, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання наступних робіт (послуг): надання комплексної правової допомоги (в т.ч. надання консультацій, опрацювання необхідних документів, підготовка процесуальних документів, представлення інтересів замовника в суді) щодо прийняття в експлуатацію житлового будинку по АДРЕСА_2 та/або отримання права власності на майно товариства.

Відповідно до п. 1.2. договору виконавець в межах договірної ціни виконує власними силами і заходами всі передбачені роботи.

Замовник гарантує здійснити оплату визначених робіт згідно з договірною ціною на умовах оговорених у розділі 4 дійсного договору.

Згідно з п. 4.1. договору вартість робіт (послуг) складає 833 200 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 4.6. договору остаточний розрахунок проводиться після набрання судового рішення законної сили на користь Замовника. Виконавець готує та надає Замовнику на підписання Акт здачі-приймання робіт. Замовник зобов"язаний підписати акт протягом трьох робочих днів. Невмотивована відмова від підписання Акту розцінюється, як відмова оплати. Протягом 20 (двадцяти) днів від дати підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, роботи мають бути оплачені, шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку Замовника на розрахунковий рахунок Виконавця в повному обсязі.

29 січня 2013 року між замовником товариством індивідуальних забудовників «Наука» та виконавцем суб"єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 був підписаний акт № 1 здачі-приймання (надання послуг) по договору № 5-05 від 05 травня 2011 року. Як вбачається із підписаного та завіреного печатками обох сторін акту, надання послуг задовольняє умовам договору і в належному порядку оформлено.

Однак, всупереч п. 4.6 договору № 5-05 від 05 травня 2011 року відповідач свої зобов'язання за укладеним Договором не виконав, вартість наданих послуг не сплатив.

Таким чином, на дату розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за надані послуги в сумі 130 735 грн. 00 коп.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього кодексу - однією з підстав виникнення зобов'язань.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Відповідно до положень частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 5.1. Договору за прострочення внесення платежів Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожен день прострочення платежу та штраф у розмірі 30 % від загальної суми договору у випадку прострочення оплати більше ніж на 20 (двадцять) днів.

Позивачем на суму боргу нараховано пеню в розмірі 21 022 грн. 89 коп., штраф в розмірі 249 960 грн. 00 коп..

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого позивачем розрахунку відповідачу нараховані 4 324 грн. 78 коп. 3 % річних.

Відповідачем по справі не подано заперечень та спростувань щодо нарахування позивачем штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в сумі 406 042 грн. 67 коп., з них: 130 735 грн. 00 коп. - основного боргу, 21 022 грн. 89 коп. - пені; 249 960 грн. 00 коп. - штрафу та 4 324 грн. 78 коп. - 3 % річних.

Згідно вимог ст. ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства індивідуальних забудовників "Наука", вул. Кривоноса, 2а, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 25694179 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - 130 735 грн. 00 коп. - основного боргу; 21 022 грн. 89 коп. - пені; 249 960 грн. 00 коп. - штрафу та 4 324 грн. 78 коп. -3 % річних та 3 121 грн. 62 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання - 15 листопада 2013 року) через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук