Рішення № 35236935, 06.11.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2013 Справа № 905/5796/13 Господарський суд Донецької області, у складі головуючої судді Огороднік Д.М., суддів Кучерявої О.О., Риженко Т.М. при секретарі судового засідання Коровіній І.С. розглянувши матеріали

за позовомORION WEALTH MANAGEMENT LTDдо 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс"; 2) SOLUX CORPORATION; 3) IVEX INCпро визнання договорів недійсними. Представники сторін: від позивача: від відповідача 1 від відповідача 2 від відповідача 3 Шульженко Д.Ю. - представник за довіреністю; Кошель М.М. - представник за довіреністю; не з'явився не з'явивсяОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги ORION WEALTH MANAGEMENT LTD (Оріон Велс Менеджмент Лтд) до відповідачів 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс"; 2) SOLUX CORPORATION (Солюкс Корпорейшн); 3) IVEX INC про визнання договорів недійсними: договору уступки права вимоги від 22.02.2011 за контрактом №03/2008 від 25.10.2008 укладеного між відповідачами з моменту укладення; договору уступки права вимоги від 22.02.2011 за контрактом №1802/10 від 18.02.2010 укладеного між відповідачами з моменту укладення; договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 09.06.2011 укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-3 з моменту укладення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладені договори уступки права вимоги боргу між Товариством з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс", Солюкс Корпорейшн та Айвекс Інк від 22.02.2011 року та Договір про зарахування однорідних зустрічних вимог між Айвекс Інк. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс" від 09.06.2011 є такими, що не відповідають чинному законодавству України, грубо порушують права Оріон Велс Менеджмент Лтд як кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс" за контрактом № 03/2008 від 25.10.2008 та контрактом №1802/10 від 18.02.2010, оскільки станом на момент укладення спірних договорів кредитором по боргу, який передавався являвся позивач.

Розпорядженням Голови господарського суду Донецької області від 23.10.2013 справу №905/5697/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Огороднік Д.М., суддів Кучерявої О.А., Риженко Т.М.

Позивач в судове засідання 05.11.2013 з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач-1 надав витребувані судом документи та письмові пояснення. Представник відповідача-1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на законність спірних договорів, при цьому підтвердив факт укладення договорів про переведення боргу як з позивачем так і з відповідачами, на які робиться посилання позивачем в позовній заяві.

Відповідач-2 явку своїх представників в судові засідання не забезпечив, нотаріально засвідчені переклади ухвал суду на англійську мову були надіслані на адресу відповідача-2 зазначену в позовній заяві як самостійно судом, про що свідчить відмітка та зворотних сторонах відповідних ухвал так і позивачем.

Відповідач-3 заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що при укладанні сторонами договорів про відступлення права вимоги були дотримані всі вимоги щодо дійсності вказаних договорів, передбачені діючим законодавством, зокрема, ст. 203 Цивільного кодексу України, також зазначає, що вимоги за договором про зарахування зустрічних однорідних вимог є однорідними, отже, підстави щодо недійсності вказаного договору, на думку відповідача-3 відсутні

Крім того, 23.10.2013 відповідачем-3 через канцелярію суду було заявлено клопотання від 22.10.2013 щодо направлення поштової кореспонденції відповідачу-2 відповідно до вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах. З огляду на те, що представник відповідача-3 не має відповідних повноважень, передбачених ст. 22 Господарського процесуального кодексу України на представництво в господарському суді інтересів відповідача-2, вказане клопотання не приймається судом до уваги.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомлених відповідача-2 та ненадання ними відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази за приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

25.10.2008 між Солюкс Корпорейшн, як продавцем (відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс", як покупцем (відповідач-1) укладений контракт №03/2008 (з урахуванням додаткової угоди №1 від 30.06.2009 та додаткової угоди №2 від 28.12.2009).

Відповідно до п. 1.1 контракту №03/2008 від 25.10.2008 продавець продав, а покупець купив устаткування, кількість, асортимент і ціна якого, вказується в Специфікації до цього контракту та є невід'ємною його частиною.

Загальна сума контракту складає 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США (пункт 2.2. Контракту).

Згідно з п. 3.2 контракту в редакції додаткової угоди від 28.12.2009 оплата здійснюється протягом 24 місяців з моменту поставки обладнання покупцю, якщо інше не передбачено специфікацією.

Строк дії контракту починається з моменту підписання обома сторонами і до 30.06.2011 року (пункт 2 додаткової угоди № 2 від 28.12.2009 року до контракту).

18.02.2010 між Солюкс Корпорейшн, як продавцем (відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс", як покупцем (відповідач-1) укладений контракт №1802/10.

Відповідно до п. 1.1 контракту №1802/10 від 18.02.2010 продавець продав, а покупець купив устаткування, кількість, асортимент і ціна якого, вказується в Специфікації до цього Контракту та є невід'ємною його частиною.

Загальна сума Контракту складає 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США (пункт 2.2. Контракту).

Згідно з п. 3.2 контракту оплата здійснюється протягом 18 місяців з моменту поставки обладнання покупцю, якщо інше не передбачено специфікацією.

Строк дії Контракту починається з моменту підписання обома сторонами і до 31.12.2011.

Як зазначає позивач та підтверджується відповідачем-1, на виконання умов контрактів №03/2008 та №1802/10 Солюкс Корпорейшн передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс" товар, вартість якого останнім не оплачена у повному обсязі.

За таких обставин, 10.05.2010 між Оріон Велс Менеджмент Лтд, як новим кредитором (позивач) та Солюкс Корпорейшн, як первісним кредитором (відповідач-2) укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого Солюкс Корпорейшн керуючись ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України уступає Оріон Велс Менеджмент Лтд право вимоги по стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс" суму заборгованості у розмірі 29 200,60 доларів США (двадцять дев'ять тисяч двісті доларів США 60 центів), що виникла на підставі Контракту №1802/10 від 18.02.2010, укладеного між Солюкс Корпорейшн та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс".

11.05.2010 між Оріон Велс Менеджмент Лтд, як новим кредитором (позивач) та Солюкс Корпорейшн, як первісним кредитором (відповідач-2) укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого Солюкс Корпорейшн керуючись ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України уступає Оріон Велс Менеджмент Лтд право вимоги по стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс" суму заборгованості у розмірі 91599,70 доларів США (дев'яносто одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять доларів США 70 центів), що виникла на підставі Контракту №03/2008 від 25.10.2008, укладеного між Солюкс Корпорейшн та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс".

Згідно з п. 1.3 договорів про відступлення права вимоги боргу від 10.05.2010 та від 11.05.2010 первісний кредитор уступає право вимоги, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору за контрактом №1802/10 від 18.02.2010, за контрактом №03/2008 від 25.10.2008 і до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора; новий кредитор після підписання цього договору зобов'язується сплатити первісному кредитору винагороду, розмір якої зазначено у п. 1.2 цього договору.

Відповідно до п. 2.2 договорів первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору документи, що підтверджують зобов'язання боржника перед ним.

При цьому первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданого за цим договором права вимоги, але не відповідає за виконання боржником свого зобов'язання (п. 3.1 договорів).

Пунктами 2.1 договорів про відступлення права вимоги передбачені умови про відплатність останніх, а саме зобов'язання позивача перерахувати одержані від відповідача-1 кошти відповідачу -2 у 2015 році.

Вказані договори про відступлення права вимоги підписані та скріплені печатками підприємств.

На виконання вимог вказаних договорів про відступлення права вимоги від 10.05.2010 та 11.05.2010 відповідач-2 передав позивачу документи на підставі, яких виникає право вимоги, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі, копії яких є в матеріалах справи, а також відповідач-2 та позивач надіслали на адресу відповідача-1 повідомлення про заміну кредитора у зобов'язаннях за контрактами №1802/10 від 18.02.2010, за контрактом №03/2008 від 25.10.2008, що підтверджується відповідними листами, наявними в матеріалах справи.

Крім того, факт повідомлення позивачем відповідача-1 про укладені з первісним кредитором договорів про відступлення права вимоги від 10.05.2010 та 11.05.2010 Товариством з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс" не заперечується, про що були надані відповідні пояснення представником відповідача-1 у судовому засіданні 10.09.2013.

Таким чином, судом встановлено, 10.05.2010 та 11.05.2010 Солюкс Корпорейшн передав у повному обсязі Оріон Велс Менеджмент ЛТД право вимоги, що належало йому за контрактами укладеними між відповідачами1,2 від 25.10.2008 та 18.02.2010.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс", як боржником (відповідач-1), Солюкс Корпорейшн, як первісним кредитором (відповідач-2) та Айвекс Інк., як новим кредитором (відповідач-3) укладений договір уступки права вимоги боргу за контрактом №1802/10 від 18.02.2010, відповідно до умов якого Солюкс Корпорейшн, керуючись ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України, уступає Айвекс Інк право вимоги по стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс" суму заборгованості у розмірі 29 200,60 доларів США (двадцять дев'ять тисяч двісті доларів США 60 центів), що виникла на підставі Контракту №1802/10 від 18.02.2010 укладеного між Солюкс Корпорейшн та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс".

Також, 22.02.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс", як боржником (відповідач-1), Солюкс Корпорейшн, як первісним кредитором (відповідач-2) та Айвекс Інк., як новим кредитором (відповідач-3) укладений договір уступки права вимоги боргу за контрактом №03/2008 від 25.10.2008, відповідно до умов якого Солюкс Корпорейшн, керуючись ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України, уступає Айвекс Інк право вимоги по стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс" суму заборгованості у розмірі 91599,70 доларів США (дев'яносто одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять доларів США 70 центів), що виникла на підставі Контракту №03/2008 від 25.10.2008, укладеного між Солюкс Корпорейшн та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс".

Пунктами 1.4 договорів уступки права вимоги боргу від 22.02.2011 визначено, що у строк 3-х банківських днів з моменту набрання чинності цим договором первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору всю необхідну інформацію та документи, пов'язані з уступкою права вимоги боргу.

Згідно п. 1.3 за цим договором боржник зобов'язаний сплатити новому кредитору грошові кошти в розмірі 29 200,60 доларів США (двадцять дев'ять тисяч двісті доларів США 60 центів).

Пунктом 1.4 договору уступки права вимоги боргу за контрактом №1802/10 від 18.02.2010 визначено, у строк 3-х банківських днів з моменту набрання чинності цим договором первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору всю необхідну інформацію та документи, пов'язані з уступкою права вимоги боргу.

Договори набирають дії з моменту їх підписання сторонами та діють до повного виконання взятих зобов'язань (п. 4.1 договорів).

Вказані договори про відступлення права вимоги підписані та скріплені печатками підприємств.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем-3, як новим кредитором по контрактам не надано суду належних доказів отримання від відповідача-2 як первісного кредитора документів, пов'язаних з уступкою права вимоги боргу, як це передбачено п. 1.4 договорів. Окрім того, судом відмічається про відсутність в договорах від 22.02.2011 року умов про зобов'язання відповідача-3, як нового кредитора перед відповідачем-2 як первісного кредитора щодо відплатності уступки права вимоги.

09.06.2011 року між Айвекс Інк. (відповідач-3) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс" (відповідач-1) укладений договір про зарахування однорідних зустрічних вимог (надалі - договір від 09.06.2011), відповідно до умов якого відповідач-1 та відповідач-3, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з наступних договорів: договір про відступлення права вимоги від 22.02.2011 за контрактом №1802/10 від 18.02.2010, договір про відступлення права вимоги від 22.02.2011 за контрактом №03/2008 від 25.10.2008, за якими відповідач-1 є боржником, а відповідач-3 є кредитором при виконанні грошового зобов'язання на загальну суму 120800,30 доларів США (сто двадцять тисяч вісімсот доларів США тридцять центів), а саме 91 599,70 доларів США (дев'яносто одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять доларів США 70 центів) та 29 200,60 доларів США (двадцять дев'ять тисяч двісті доларів США 60 центів), а також рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс" від 01.06.2011 та установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс", на підставі яких відповідач-3 є боржником перед відповідачем-1 при виконанні грошового зобов'язання по сплаті внеску до статутного капіталу відповідача-1 в сумі 963201,18 гривень (дев'ятсот шістдесят три тисячі двісті один) 18 коп., що за курсом НБУ на день укладання договору становить 120800,30 доларів США.

Відповідно до п. 2 договору від 09.06.2011 з моменту набрання чинності цього договору сторони не є зобов'язаними за правочинами, зазначеними в п. 1 цього договору, а саме: за договором про відступлення права вимоги від 22.02.2011 за контрактом №1802/10 від 18.02.2010, договором про відступлення права вимоги від 22.02.2011 за контрактом №03/2008 від 25.10.2008 та за рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс" від 01.06.2011 та установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс" на суму 963201,18 грн.

Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог набирає чинності з моменту його підписання (п. 6 договору).

Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог підписаний та скріплений печатками сторін.

За таких обставин, на підставі договору про зарахування зустрічних однорідних вимог, припинились грошові зобов'язання Айвекс Інк. по сплаті внеску до статного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс" та грошові зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс" перед Айвекс Інк. по сплаті грошових коштів за договорами уступки права вимоги боргу від 22.02.2011.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача.

Оскільки вибір суду здійснено позивачем за місцезнаходженням відповідача-1, офіційне місцезнаходження якого відноситься до Донецької області України, згідно з приписами ч. 3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України даний позов підлягає розгляду Господарським судом Донецької області.

В силу ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Господарського процесуального кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 44 Закону України "Про міжнародне приватне право", у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону. Згідно ч. 2, 3 ст. 32 Закону "Про міжнародне приватне право", у разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином.

Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

З огляду на те, що відповідач-1 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс") є стороною, яка має вирішальне значення щодо всіх спірних правочинів та офіційне місцезнаходження якої на території України, Донецька область, суд дійшов висновку, що правовідносини сторін підпадають під регулювання законодавства України.

Виходячи з того, що під час вирішення спорів про визнання угод недійними, судом має бути встановлена наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підстави та наслідки недійсності правочинів передбачені, зокрема, ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України. Так, встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є також правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пленум Верховного Суду України в постанові від 28.04.1978 N3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" роз'яснив, що угода може бути визнана недійсною лише на підставі та з наслідками, передбаченими законом. В кожній справі про визнання угоди недійсною суд має встановити ті обставини, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною, та настання визначених юридичних наслідків.

Отже, вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як визначено ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В силу ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спірні договори про заміну кредитора укладені в простій письмовій формі як і основні контракти.

Як встановлено судом, Солюкс Корпорейшн, уклавши 10.05.2010 та 11.05.2010 договора з Оріон Велс Менеджмент ЛТД про відступлення права вимоги, передав Оріон Велс Менеджмент ЛТД у повному обсязі право вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс" суми заборгованості, які йому належали як первісному кредитору.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним свої прав іншій особі, якщо цей кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто відступлення права вимоги є можливим за умови її дійсності.

З огляду на те, що у Солюкс Корпорейшн були відсутні права кредитора через їх передачу 10.05.2010 та 11.05.2010 Оріон Велс Менеджмент ЛТД, тобто раніше ніж 22.02.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс", Солюкс Корпорейшн та Айвекс Ink. були укладені спірні договори про уступку вимоги, суд дійшов висновку, що зазначені договори були укладені в порушення вимог ст. 514 Цивільного кодексу України.

Тобто, відсутність на момент укладання спірних договорів у Солюкс Корпорейшн прав кредитора у зобов'язанні не породжує набуття цих прав Айвекс Ink., з огляду на зазначене.

На підставі наведеного, суд вважає укладені 22.02.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс", Солюкс Корпорейшн та Айвекс Ink. договір права уступки вимоги боргу за контрактом №03/2008 від 25.10.2008 та договір права уступки вимоги боргу за контрактом №1802/10 від 18.02.2010 такими, що суперечать ст. 203 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання договору недійсним відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання недійсними договорів від 22.02.2011 уступки прав вимоги є обґрунтовані, правомірні та таки, що підлягають задоволенню.

Позивач просить також визнати недійсним договір про зарахування однорідних зустрічних вимог від 09.06.2011 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс" та Айвекс Інк.

Відповідно до ст. 598 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України, згідно з якою господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав та для зарахування якої достатньо заяви однієї сторони.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконанні щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Частина 2 ст. 601 Цивільного кодексу України зазначає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування.

Статтею 602 Цивільного кодексу України передбачені випадки недопустимості зарахування зустрічних однорідних вимог. Не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом. Також частинами 3,4 ст. 203 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання може бути припинено зарахуванням страхового зобов'язання, якщо інше не випливає з закону або змісту основного чи страхового зобов'язання; не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом.

Враховуючи те, що договір від 09.06.2011 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс" та Айвекс Інк. на підставі недійсних правочинів про уступку прав вимоги від 22.02.2011, то вимоги про визнання договору про зарахування зустрічних однорідних вимог також є обґрунтованими та правомірними.

Крім того, розглядаючи вимоги про визнання недійсним договору зарахування однорідних зустрічних вимог, укладеного 09.06.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс" та Айвекс Інк., суд звертає увагу на наступне.

Як зазначалось, вказаний договір про зарахування зустрічних однорідних вимог було укладено на підставі, у тому числі, рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс" про збільшення статутного капіталу товариства від 01.06.2011. При цьому, судом встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 29.08.2013, яке набрало законної сили, вказане рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс" про збільшення статутного капіталу товариства від 01.06.2011 визнано недійсним.

За приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України зазначений факт не потребують доведення в процесі розгляду даної справи.

За таких обставин, враховуючи те, що оспорюваний в даній справі договір зарахування однорідних зустрічних вимог від 09.06.2011, ґрунтується на рішенні загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс" про збільшення статутного капіталу товариства від 01.06.2011, яке визнано у судовому порядку недійсним, з огляду на зазначене, суд дійшов висновку, про недійсність договору зарахування однорідних зустрічних вимог від 09.06.2011 на підставі п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, наступне.

Розподіл сплачених сум судового збору між сторонами здійснюється господарським судом за загальними правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною другою статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі, коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Оскільки даний спір виник у зв'язку з неправильними діями відповідачів1,2, то саме на них покладаються судові витрати в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним укладений 22.02.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс", Солюкс Корпорейшн (SOLUX CORPORATION) та Айвекс Інк.(IVEX INC) договір уступки права вимоги боргу за контрактом №03/2008 від 25.10.2008 з моменту укладення.

3. Визнати недійсним укладений 22.02.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс", Солюкс Корпорейшн (SOLUX CORPORATION) та Айвекс Інк.(IVEX INC) договір уступки права вимоги боргу за контрактом №1802/10 від 18.02.2010 з моменту укладення.

4. Визнати недійсним договір про зарахування однорідних зустрічних вимог від 09.06.2011, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс" та Айвекс Інк.(IVEX INC) з моменту укладення.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Онко Дженерікс" (юридична адреса: 83030, м. Донецьк, вул. Тамбовська,2, код 34456740) судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп..

6. Стягнути з Солюкс Корпорейшн (SOLUX CORPORATION) (адреса: 4455 Morena Blvd., Suit #214, SanDiego, CA92117, USA) судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп..

6. Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Д.М. Огороднік

Суддя Т.М. Риженко

Суддя О.О. Кучерява

Дата складення повного тексту рішення 11.11.2013.