Рішення № 35236845, 06.11.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/9485/13-ц

пр. № 2/759/4470/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року . Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Наборозняка М.І.

за участю секретаря Оленчук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (надалі бюро) до ОСОБА_1 про стягнення страхової виплати, виплаченої в результаті пошкодження автомобіля при ДТП, встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача із зазначеним позовом, в якому просить стягнути 38483,26 грн витрат, понесених ним у зв*язку із сплатою страхових платежів застрахованому власнику автомобіля БМВ держномер НОМЕР_1.

Позов мотивував тим, що 15.10.2011 року по просп.. Червонозоряному у м.Києві у зв*язку із дорожньо-транспортною пригодою , яка трапилась по вині ОСОБА_1, котрий керував автомобілем ДЕУ , держномер НОМЕР_2, було завдано механічних ушкоджень вказаному автомобілю БМВ, який належить ОСОБА_2

Відповідальність водія автомобіля БМВ перед третіми особами було застраховано ним за договором обов*язкового страхування, який діяв в період з 21.12.2010 року по 20.12.2011 року, а водій ОСОБА_1 не мав аналогічного зазначеному договору.

У результаті ДТП ОСОБА_2 заподіяно матеріальну шкоду на суму 40 741,42 грн, яку йому відшкодовано 24.01.2012 року позивачем на суму 37458,26 грн без ПДВ.

Відповідач визнаний винним у ДТП, при якому заподіяно шкоду ОСОБА_3, вона ним не відшкодована.

Власник автомобіля БМВ, який мав поліс обов*язкового страхування, звернувся до МТСБУ з приводу відшкодування шкоди, що позивач і здійснив. При цьому він поніс додаткові витрати на встановлення розміру збитків та збір документів по справі у розмірі 1025грн, а також витрати на правову допомогу в сумі 2 тис грн.

Тому звертається до суду із позовом на підставі п. 38.2.1. ст. 38 Закону України «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає право страховика після виплати страхового відшкодування подати регрес ний позов до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Представник позивача в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, посилаючись на викладені у позові обставини.

Відповідач та його представник позов не визнали. Відповідач визнав свою вину у ДТП, що трапилась 15.10.2011 року, при якій заподіяно механічні ушкодження автомобілю БМВ.

Він зазначив, що не пам*ятає: чи були у нього реєстраційні документи на автомобіль ДЕУ, яким він керував перед зіткненням із автомобілем БМВ 15.10.2011 року; пояснив, що вказаний автомобіль дав йому його власник для того, щоб він міг пересвідчитись в його справності, оскільки він (ОСОБА_1.) мав бажання придбати автомобіль ДЕУ. Також зазначив, що не пам*ятає: чи притягувався він працівниками ДАІ до адміністративної відповідальності за керування вказаним автомобілем ДЕУ перед ДТП без документів, які посвідчують право власності (чи користування) автомобілем ДЕУ. І позивач, і його представник пояснили, що письмових чи інших доказів про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем ДЕУ перед зіткненням із автомобілем БМВ 15.10.2011 року вони не мають (окрім власних пояснень в судовому засіданні).

Представник відповідача також заперечує проти позову, посилаючись на те, що позивач обрав невірне правове обґрунтування позовних вимог: він просить суд стягнути кошти із відповідача, які сплачені позивачем, котрий займається страховою діяльністю, на підставі регресу (ст. 1191 ЦК України), але, на його думку, такі відносини (щодо звернення з вимогою до ОСОБА_1 про стягнення проведеною страхової виплати) повинні регулюватись ст. 993 ЦК України (суброгація) та ст..27 Закону України «Про страхування», тобто, вони мають особливий правовий режим.

Одночасно на запитання суду: чи є його пояснення в цій частині підставою для відмови у позові? - чіткої відповіді не надав; не просить відмовити в позові у зв*язку із пропущенням строку позовної давності, чи інших правових підстав, котрі можуть суттєво відрізняти регулювання відносин регресу та суброгації .

Також оспорював доказ: копію страхового полісу водія автомобіля БМВ «ОСОБА_2 по причині відсутності у матеріалах справи його оригіналу. Також оспорював позов у зв*язку із ненаданням доказів позивачем про те, що ОСОБА_2 використав гроші, отримані у якості страхової виплати саме на відновлення автомобіля БМВ, а не на інші цілі.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за такими підставами.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода , завдана неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд вважає, що позивач обгрунтовано звернувся до суду з позовом на підставі п. 38.2.1. ст. 38 Закону України «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає право страховика після виплати страхового відшкодування подати регрес ний позов до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Суд приймає до уваги докази позивача, наявні у справі: договір страхування, постанова судді про вину відповідача в ДТП, при котрій пошкоджено автомобіль БМВ, документи щодо визначення розміру збитків.

Суд вважає, що позивач обґрунтовано сплатив страхову суму ОСОБА_2, тому має право повернути її за рахунок відповідача - винуватця у пошкодженні автомобіля БМВ. Суд вважає належним доказом страховий поліс ОСОБА_2, посвідчений позивачем (а.с.7), оскільки оригіналу такого полісу у позивача не повинно бути, він був пред*явлений ОСОБА_2 при зверненні до МТСБУ і, безумовно, залишився у останнього.

Крім того, суд враховує, що відповідач не заперечив дійсність вказаного полісу шляхом пред*явлення до суду позову про його недійсність у зв*язку з тим, що він не був підписаний сторонами, а також не надав достовірних доказів про не існування такого полісу, чи його фальсифікацію.

Заперечення представника відповідача щодо відмови у задоволенні позову з підстав нез*ясування судом цільового використання отриманої страхувальником ОСОБА_2 страхової суми на ремонт власного автомобіля не є правовою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Суд відмовляє позивачу у стягненні додаткових витрат на встановлення розміру збитків та збір документів по справі у розмірі 1025грн, оскільки такі витрати не є регресною вимогою і позивач не надав доказів вини відповідача у тому, що він (позивач) поніс такі витрати, а також доказів про існування причинного зв*язку між порушеннями правил дорожнього руху відповідачем при ДТП і понесеними витратами позивача.

Суд відмовляє у вимозі щодо витрат на правову допомогу оскільки суду не надано доказів про те, що така допомога надавалась адвокатом, чи іншим фахівцем в галузі права, а надано договір про надання йому такої допомоги іншим суб*єктом господарської діяльності. Крім того, в ході розгляду справи участі у ній не приймала особа, яка наджає правову допомогу. Позивач також не надав доказів про те, що він дійсно потребував правової допомоги, враховуючи, що у структурі МТСБУ наявний юридичний департамент ( наказ МТСБУ на а.с. 45).

За таких підстав суд стягує страхову виплату із відповідача на користь позивача у зазначеній сумі - 38 483 грн 26 коп.

Суд стягує із відповідача судовий збір на підставі ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.212-215, ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає у АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (м.Київ, Русанівський бульвар,8, Код 21647131) 38 483 грн 26 коп в рахунок страхового відшкодування за шкоду, заподіяну в результаті ДТП, а також судовий збір в розмірі 384 грн 83 коп, а всього - 38868 грн 09 коп.

В решті вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга на адресу Апеляційного суду м.Києва через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя :