Рішення № 35236823, 25.10.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10408/13-ц

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

25 жовтня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Гребенюка В. В. ,

при секретарі - Бельмас Л. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «ЛК-Металургія» АТ «Завод «Ленінська кузня», про стягнення заборгованості по заробітній платі та вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди, матеріальної допомоги на оздоровлення дітей, визнання недійсним наказу про переведення, зобов'язання здійснити доплату до середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И В :

З урахуванням уточнень ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернулася до суду з позовом до дочірнього підприємства «ЛК-Металургія» АТ «Завод «Ленінська кузня» (надалі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості по заробітній платі та вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди, матеріальної допомоги на оздоровлення дітей, визнання недійсним наказу про переведення, зобов'язання здійснити доплату до середнього заробітку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 10.09.2008 року була прийнята на роботу до відповідача на посаду головного бухгалтера по строковому договору до 30.06.2009 року. 01.07.2009 року строковий договір було продовжено до 31.12.2009 року, з 02.01.2010 року строковий договір було продовжено до 30.06.2010 року, з 01.07.2010 року строковий договір було продовжено до 31.07.2011 року, з 01.01.2012 року строковий договір було продовжено до 31.12.2014 року. З 17.05.2010 року до 01.04.2013 року позивач знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, на час відпустки позивача, відповідач на посаду головного бухгалтера прийняв ОСОБА_2 за строковим договором з 03.01.2010 року до 31.12.2011 року, з 01.01.2012 строковий договір було продовжено до 30.12.2014 року, а не до 01.04.2013 року. В свою чергу, позивач звернулась до відповідача з заявою про достроковий вихід з відпустки і їй було запропоновано посаду за сумісництвом, а саме начальника відділу організації праці та заробітної плати з 24.09.2012 року до 02.04.2013 року. Після закінчення відпустки по догляду за дитиною позивач вийшла на своє основне місце роботи, однак наказом відповідача № 68/1 від 03.04.2013 року без згоди позивача на термін з 03.04.2013 року до 31.05.2013 року була переведена на посаду начальника відділу організації праці та заробітної плати. З 03.04.2013 року до 31.07.2013 року позивач табельована, як начальник відділу організації праці та заробітної плати і відповідно нараховували заробітну плату за посадовим окладом начальника відділу організації праці та заробітної плати, а не посадовим окладом головного бухгалтера. Позивач звільнена з посади головного бухгалтера на підставі наказу №48/К від 31.07.2013 року за угодою сторін. Повного розрахунку з позивачем відповідачем в день звільнення здійснено не було. На день звільнення сума заборгованості по заробітній платі склала 29 474 грн. 72 коп. Оскільки, відповідач неправомірно відмовився виплачувати нараховану позивачу заробітну плату в день звільнення, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, що складає 5 177грн. 60 коп. Крім того, позивачу не виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення дітей у розмірі 1 500 грн. та доплату до середнього заробітку за час переведення у розмірі 3 012 грн. А також відповідачем не виплачено позивачу вихідну допомогу у розмірі 14 673 грн. У зв'язку з вищевказаними порушеннями, позивач зазнала моральної шкоди, оскільки на її утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей, а не виплата належних їй коштів призвело до погіршення звичного життєвого ритму, яку позивач оцінила у розмірі 5 000 грн. З метою захисту порушених прав, позивач звернулася з позовною заявою до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні вказав, що позов визнає повністю, підтвердив наявну заборгованість по заробітній платі.

Згідно із ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки, у судовому засіданні представник відповідача визнав позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 31, 174, 209, 212 - 215, 218, 223, 294, 367 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «ЛК-Металургія» АТ «Завод «Ленінська кузня», про стягнення заборгованості по заробітній платі та вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди, матеріальної допомоги на оздоровлення дітей, визнання недійсним наказу про переведення, зобов'язання здійснити доплату до середнього заробітку - задовольнити;

Стягнути з дочірнього підприємства «ЛК-Металургія» АТ «Завод «Ленінська кузня» (Код ЄДРПОУ 24371818) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі у розмірі 29 474 (двадцять дев'ять тисяч чотириста сімдесят чотири) гривні 72 копійки, вихідну допомогу у розмірі 14 673 (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят три) гривні, середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 5 177 (п'ять тисяч сто сімдесят сім) гривень 60 копійок, матеріальну допомогу на оздоровлення дітей у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень, доплату до середнього заробітку за час переведення у розмірі 3 012 (три тисячі дванадцять) гривень;

Визнати недійсним наказ дочірнього підприємства «ЛК-Металургія» АТ «Завод «Ленінська кузня» № 68/1 від 03.04.2013 року, про тимчасове переведення;

Стягнути з дочірнього підприємства «ЛК-Металургія» АТ «Завод «Ленінська кузня» (Код ЄДРПОУ 24371818) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) компенсацію за спричинену моральну шкоду у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень;

Стягнути з дочірнього підприємства «ЛК-Металургія» АТ «Завод «Ленінська кузня» (Код ЄДРПОУ 24371818) в дохід держави 653 (шістсот п'ятдесят три) гривні 07 копійок судового збору;

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. В. Гребенюк