Справа № 755/188/13
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" жовтня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Чех Н.А.
при секретарі - Кузьменко А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах, та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого вони є, та відповідачем ОСОБА_2 23.11.2007 року було укладено кредитний договір № k2S4GI0000001709, за яким відповідачу надано кредит в сумі 631 250,00 грн., строком до 23.11.2026 року, зі сплатою 15,00 % річних за користування кредитом. Відповідач зобов'язався повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки і в порядку встановлені кредитним договором. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 23.11.2007 року був укладений договір іпотеки № k2S4GI0000001709, згідно якого позичальник надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1. Майно належить позичальнику на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 842 000,00 грн. Банк свої зобов'язання виконав, відповідач свої зобов'язання порушив, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 20.08.2012 рік становить 791 796,12 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 600 347,10 грн., заборгованість по процентам - 128 242,77 грн., заборгованість по комісії - 27 253,96 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань - 35 952,29 грн. У зв'язку з чим звернулися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, та виселення.
В судовому засіданні представник позивача підтримав обставини викладені в позовній заяві, та уточнені позовні вимоги, в яких виключили заборгованість по комісії., просив їх задовольнити. Крім того, зауважив, що пеня нарахована менше ніж за один рік.
Співвідповідач, яка діє в своїх інтересах, та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнала. Не заперечувала того, що банк давав можливість сплатити борг по договору реструктуризації.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи сповіщався належним чином, заяв про відкладення чи про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.
Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечував.
Вислухавши пояснення представника позивача, співвідповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
В суді встановлено, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_2 23.11.2007 року було укладено договір про іпотечний кредит № k2S4GI0000001709, за яким відповідачу надано кредит в сумі 631 250,00 грн., строком до 23.11.2026 року, зі сплатою 15,00 % річних за користування кредитом. Відповідач зобов'язався повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки і в порядку встановлені кредитним договором. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 23.11.2007 року був укладений договір іпотеки № k2S4GI0000001709, згідно якого позичальник надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1. Майно належить позичальнику на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 842 000,00 грн. Банк свої зобов'язання виконав, відповідач свої зобов'язання порушив, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 20.08.2012 рік становить 764 542,16 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 600 347,10 грн., заборгованість по процентам - 128 242,77 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань - 35 952,29 грн.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Згідно з п.п. 2.4-2.6 договору іпотеки нерухомого майна у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань основного договору, що обумовлює основне зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку» якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків. Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог. Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог. Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд. Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього. Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю. Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки.
Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону. Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
Відповідно до статті 109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів до ст. 132-2 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених ст. 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.
Відповідно до статті 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. По даній справі позивачем було сплачено судовий збір - 3 326,30 грн., дані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
По даній справі було встановлено, що відповідно до розрахунку, здійсненому станом на 20.08.2012 року, який був наданий до матеріалів справи при подачі позову до суду, загальна заборгованість позичальника становить 791 796,12 грн.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 11, 12, 33, 38, 39, 40, 41 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 ЖК України, ст. ст. 60, 88, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах, та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення - задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № k2S4GI0000001709 від 23.11.2007 року в сумі 764 542,16 грн. (з яких: заборгованість за кредитом - 600 347,10 грн., заборгованість по процентам - 128 242,77 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань - 35 952,29 грн.) звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 43,00 кв.м., житловою площею 25,20 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 18.04.1999 року) на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 23.11.2007 року № 848, шляхом продажу (на підставі договору іпотеки № k2S4GI0000001709 від 23.11.2007 року) Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок № 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом і іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку за даною адресою.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 3 326,30 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя:
Судове рішення № 35236240, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 30.10.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 755/188/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: