Постанова № 3523546, 23.03.2009, Сокирянський районний суд Чернівецької області

№ 2-а-77/08

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

П О С Т А Н О В А

23 березня 2009 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі :

головуючого-судді Римлянської Г.О.

при секретарі Сімак О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни адміністративну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Новодністровської міської ради, третя особа - Новодністровська міська рада Чернівецької області про стягнення недоотриманих сум соціальної допомоги, -

В С Т А Н О В И В :

   ОСОБА_1  звернувся в суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення Новодністровської міської ради (далі УПСЗН), третя особа - Новодністровська міська рада Чернівецької області про стягнення недоотриманих сум соціальної допомоги. Вказав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС у 1986 році (категорія 2) і має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі Закон) для осіб даної категорії.

У відповідності до абзацу 4 ч. 4 ст. 48 Закону учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п*яти мінімальних заробітних плат. У відповідності до ч. 5 ст. 48 Закону дана щорічна допомога виплачується за місцем проживання особи органами соціального захисту населення, а згідно ч.7 ст. 48 розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Органом соціального захисту населення по місцю його проживання є - УПСЗН, яке підпорядковано Новодністровській міській раді. На протязі 2002-2008 років відповідач сплачував йому грошову щорічну допомогу, передбачену абзацом 7 ч. 4 ст. 48 Закону у заниженому розмірі.

Відповідно до абзацу 4 ч. 4 ст. 48 Закону, з врахуванням відповідних положень Законів України „Про державний бюджет України” на відповідні роки, якими встановлювався розмір мінімальної заробітної плати та з врахуванням дат здійснення фактичних виплат, йому належали до виплати платежі в розмірах: в 2002 р. станом на 24.11.2003 р. - 925 грн.; в 2003 р. станом на 20.08.2004 р. - 1025 грн.; в 2004 р. станом на 22.03.2005 р. - 1310 грн.; в 2005 р. станом на 26.10.2005 р. - 1660 грн.; в 2006 р. станом на 14.06.2006 р. - 1750 грн.; в 2007 р. станом на 08.06.2007 р. - 2100 грн.; в 2008 р. - станом на 18.03.2008 р. - 2475 грн. При цьому всупереч вимогам Закону відповідачем йому були виплачені платежі по щорічній допомозі на оздоровлення в занижених розмірах: в 2002 р. - на суму 898,30 грн.; в 2003 р. - на суму 998,30 грн.; в 2004 р. - на суму 1283,30 грн.; в 2005 р. - на суму 1560 грн.; в 2006 р. - на суму 1650 грн.; в 2007 р. - на суму 1900 грн.; в 2008 р. - на суму 2475 грн., а всього за період з 2002 по 2008 р. відповідачем йому було недоплачено суму 10864 грн. 90 коп.

Просить дії та бездіяльність відповідача по неповній виплаті належної йому у відповідності до ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічної грошової допомоги на оздоровлення визнати незаконними та стягнути з УПСЗН на його користь недоплачені суми щорічної грошової допомоги на : оздоровлення в 2002 р. - на суму 898,30 грн.; в 2003 р. - на суму 998,30 грн.; в 2004 р. - на суму 1283,30 грн.; в 2005 р. - на суму 1560 грн.; в 2006 р. - на суму 1650 грн.; в 2007 р. - на суму 2000 грн.; в 2008 р. - на суму 2475 грн., а всього за період з 2002 по 2008 р. - суму 10864 грн. 90 коп. та витрати по оплаті правової допомоги в сумі 95 грн.

Позивач в судове засідання не з*явився, однак подав на адресу суду заяву, якою повністю підтримує позовні вимоги та просить суд розглянути справу без його присутності.

Представник відповідача також не з*явилася в судове засідання, подавши до суду заяву про розгляд справи без її присутності та заперечення на позов.

В запереченні відповідач вказує, що виплати позивачу здійснено відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законів України „Про державний бюджет України” на 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008 роки, Постанов Кабінету Міністрів України, а згідно ст. 95 Конституції України виключно Законами про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до ч.2 ст. 4 Бюджетного Кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Також, відповідно до Бюджетного кодексу України та Конституції України видатки державного бюджету, за яким виплачується компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю та допомога на оздоровлення, здійснюються тільки в межах державного бюджету відповідного року.

Наполягає на застосуванні позовної давності.

Представник третьої особи в судове засідання також не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд справи в його відсутності та відсутність заперечень щодо задоволення позову.

За таких обставин, судом ухвалено розглянути справу без присутності сторін та представника третьої особи.

Судом встановлено, що позивач, який проживає в м.Новодністровськ Чернівецької області, є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році та відноситься до другої категорії осіб, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 14.04.1993 р. Чернівецькою ОДА.

У відповідності до абзацу 4 ч.4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п*яти мінімальних заробітних плат.

Згідно ч.5 ст. 48 вищевказаного Закону дана щорічна допомога виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення, а згідно ч.7 ст.48 розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати

Органом соціального захисту населення по місцю проживання позивача є відповідач - управління праці та соціального захисту населення Новодністровської міської ради Чернівецької області.

На протязі 2002-2008 років відповідач сплачував позивачу грошову щорічну допомогу, передбачену абзацом 4 ч.4 ст. 48 Закону посилаючись на Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. №836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та від 12.07.2005 р. №562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. В 2006 - 2008 роках крім того відповідач посилався на Закони України „Про Державний бюджет України” на 2006, 2007, 2008 роки.

Такі дії відповідача є неправомірними, оскільки суперечать вимогам закону.

Постанови Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, суперечать іншим нормам законів.

Згідно ст.9 ч.4 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно ст.1 Закону України „Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік” з 01.01.2003 р. такий розмір складає 185 грн. на місяць.

Відповідно до ст. 89 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 01.01.2004 р. у розмірі 205 грн. на місяць.

 Ст. 83 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 01.04.2005 р. у розмірі 290 грн., з 01.09.2005 р. - 332 грн.

Згідно ст. 82 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 01.07.2006 р. у розмірі 375 грн. на місяць.

Згідно ст. 76 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 01.01.2007 р. у розмірі 400 грн. на місяць.

Згідно ст. 59 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” розмір мінімальної заробітної плати встановлений з  01.01.2008 р. у розмірі 515 грн. на місяць.

 Діючи у відповідності до вимог Закону, відповідач повинен був виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 11345 грн.:

- в 2002 р., станом на 24.11. 2003 р., виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 185 грн. х 5 = 925 грн.;

- в 2003 р.,станом на 20.08. 2004 р., виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 205 грн. х 5 = 1025 грн.;

- в 2004 р., станом на 22.03.2005 р., виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 262 грн. х 5 = 1310 грн.;

- в 2005 р., станом на 26.10.2005 р., виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. х 5 = 1660 грн.;

- в 2006 р., станом на 14.06.2006 р., виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 350 грн. х 5 = 1750 грн.;

- в 2007 р., станом на 08.06.2007 р., виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 420 грн. х 5 =2100 грн.;

- в 2008 р., станом на 18.03. 2008 р., виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 515 грн. х 5 =2575 грн.;

Фактично позивачу виплачено щорічну допомогу на оздоровлення: в 2002 р. - 26,70 грн.; в 2003 р.- 26,70 грн.; в 2004 р. - 26,70 грн.; в 2005 р. - 100 грн.; в 2006 р. - 100 грн.; в 2007р. - 100 грн.; в 2008 р. - 100 грн.

Вищенаведеними постановами та законами передбачено виплату учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі меншому, порівняно із розміром такої допомоги, передбаченим ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Обмежуючи розмір виплат позивачу, відповідач виходив з того, що вищезазначеними Законами про Державний бюджет України та Постановами Кабінету Міністрів України правомірно, з урахуванням реальних можливостей бюджету, визначено зазначений розмір допомоги.

Таким чином позивачу недоплачено:

- в 2002 році - 898,30 грн. /925 грн. - 26 грн. 70 коп./;

- в 2003 році - 998,30 грн. /1025 грн. - 26 грн. 70 коп./;

- в 2004 році - 1283,30 грн. /1310 грн. - 26 грн. 70 коп./;

- в 2005 році - 1560 грн. /1660 грн. - 100 грн./;

- в 2006 році - 1650 грн. /1750 грн. - 100грн./;

- в 2007 році - 2000 грн. / 2100 грн. - 100грн./;

- в 2008 році - 2475 грн. / 2575 грн. - 100грн./.

Всього за період з 2002 по 2008 р. відповідачем було недоплачено позивачу - 10864 грн. 90 коп. /11345 грн. - 480 грн. 10 коп./.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України.

Зі змісту вимог Закону України „Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік”, Законів України „Про Державний бюджет України” на 2004, 2005, 2006, 2007, 2008 роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норм ст. 48 Закону №796-Х11.

Згідно ст. 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою Закон доповнений 05.10.2006 р., дія положень Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. №10-рп положення Законів України про Державний бюджет України на 2007 рік та 2008 рік в частині зупинення дії Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо виплати компенсацій та допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, дії відповідача, які полягають у виплаті позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірах, менших ніж встановлено Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” протягом 2002-2008 років є неправомірними.

Суд вважає, що позивач не пропустив строк позовної давності, оскільки про неправомірність дій відповідача дізнався в травні 2008 року, коли дізнався про існування рішень Верховного Суду України, Вищого Адміністративного Суду України по аналогічних справах та рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. щодо неконституційності положень державного бюджету України в частині виплат грошової допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і ця обставина не оспорюється сторонами та представником третьої особи.  

Виходячи з вищенаведеного, позовні вимоги підлягають до задоволення в розмірі, наведеному  в позові, зі стягненням з відповідача витрат на правову допомогу на користь позивача і судових витрат на користь держави.

На підставі ст.cт. 48,71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року, ст. 1 Закону України «Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік» № 372-ІV від 26.12.2002 року, ст. 89 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» № 1344-ІV від 27.11.2003 року, ст. 83 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» № 2285-ІV від 23.12.2004 року, cт. 82 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» №3235-ІV від 20.12. 2005 року, ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-V від 19.12.2006 року, ст. 59 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік”, Рішень Конституційного Суду України № 6-п/2007 від 09.07.2007 року та 22.05.2008 р. №10-рп „Про соціальні гарантії громадян”,

ст.ст. 22 ч.3, 19 ч.2 Конституції України та керуючись

ст.ст. 17,18, 158-163,167 КАС  України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги  ОСОБА_1   - задовольнити.

Бездіяльність Новодністровського управління праці та соціального захисту населення по неповній  виплаті належної  ОСОБА_1 на підставі ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічної грошової допомоги на оздоровлення, визнати незаконною.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Новодністровської міської ради Чернівецької області з р/р - 35219004001950 в УДК у Сокирянському районі Чернівецької області код ЄДРПОУ - 21433826, МФО - 856135 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1  р.н., жителя  АДРЕСА_1  10864 /десять тисяч вісімсот шістдесят чотири/ грн. 90 коп. та витрати по оплаті юридичних послуг в сумі 95 /дев*яносто п*ять/ грн.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Новодністровської міської ради Чернівецької області на користь держави судовий збір в розмірі 108 /сто вісім/ грн. 64 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сокирянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно :