Рішення № 35234917, 14.11.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.11.13р. Справа № 904/7372/13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Вітарт", м. Київ

до Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування", м. Дніпропетровськ

про стягнення 24 803 402,66 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Черенков С.С. дов. від 10.10.13р.;

від відповідача: Крят Л.Б, дов. № 8 від 28.12.12р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Вітарт" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 22.10.13р., просить стягнути з Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" (далі - відповідач) суму 23 380 702,90 грн. основного боргу, 1 169 035,15 грн. пені, 317 080,77 грн. 3% річних, а всього суму 24 866 818,82 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором № 322 від 08.04.13р.

Відповідач надав клопотання, за змістом якого останній просить суд зменшити розмір пені, оскільки підприємство відповідача знаходиться у важкому фінансовому становищі.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

08.04.2013 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір № 322 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого продавець продає, а покупець покупає та сплачує на умовах цього Договору обладнання (п.1.1 Договору).

На виконання умов Договору позивач здійснив поставив відповідачу обладнання на суму 23 380 702,90 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи двохстороннім актом прийому-передачі, видатковою накладною з підписами представників підприємств обох сторін (а.с.14, 15), та довіреністю на отримання матеріальних цінностей повноважним представником відповідача (а.с.16).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до п.2.2 Договору загальна сума Договору складає 23 380 702,90 грн. з НДС.

Датою передання вважається дата підписання акта прийому-передання обладнання (п.3.3 Договору).

За умовами п.4.1 Договору оплата за обладнання, що постачається, здійснюється у формі 100% оплати, шляхом банківського перерахування на розрахунковий рахунок продавця, протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передання обладнання, відповідно до п.3.3 Договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд зазначає, що взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого обладнання відповідачем не виконані, у зв'язку із чим у останнього виникла основна заборгованість перед позивачем в розмірі 23 380 702,90 грн., що підтверджується матеріалами справи.

01.07.2013 року позивач направив на адресу відповідача претензію (№ 45 від 19.06.13р.) з вимогою сплатити зазначену заборгованість, яка залишена останнім без відповіді та без задоволення.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості.

З урахуванням встановлених обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Так, на підставі п.5.4 Договору та приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 1 169 035,15 грн. за період з 10.05.13р. по 21.10.13р., а також 3% річних, за той самий період, у розмірі 317 080,77 грн., що відображається в розрахунку позивача (а.с.33-35).

Перевіривши нарахування позивача, суд визнає їх правомірно розрахованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Між тим, з приводу клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені, суд вважає за необхідне зазначити, що розмір пені та її обмеження обумовлені положеннями п.5.4 Договору, а відтак клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для задоволення збільшених позовних вимог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" (49068, м. Дніпропетровськ, вул. Орбітальна, буд.13; ЄДРПОУ 32495626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Вітарт" (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 12; ЄДРПОУ 34925176) суму 23 380 702,90 грн. (двадцять три мільйони триста вісімдесят тисяч сімсот дві грн. 90 коп.) основного боргу, 1 169 035,15 грн. (один мільйон сто шістдесят дев'ять тисяч тридцять п'ять грн. 15 коп.) пені, 317 080, 77 грн. (триста сімнадцять тисяч вісімдесят грн. 77 коп.) 3% річних, 68 820,00 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять грн. 00 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано - 15.11.2013р.