Рішення № 35234899, 11.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16846/13 11.11.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»

До Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія

«Інго Україна»

Про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 15 159,33 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь представники учасників судового процесу:

від позивача: Сакалюк Д.В. - дов. № 141 від 16.07.2013 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 15 159,33 грн., в результаті настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 03.02.2012 р. в м. Києві по проспекту Червонозоряний - вул. Кайсарова о 20 год. 00 хв. за участю транспортних засобів "Ренж Ровер", державний номер АА0557КН, що належить Кривопішину Георгію Олексійовичу, під керуванням Бєлової Любові Юріївни, та транспортного засобу "МАН", державний номер АА4858СР, що належить ТОВ «Гюнсел», під керуванням Мартинчука Романа Івановича.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2013 р. за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/16846/13, призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю представників учасників судового процесу на 30.09.2013 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Через службу діловодства господарського суду 27.09.2013 р. від відповідача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливості явки його представника у судове засідання, у зв'язку зайнятістю в інших судах.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Також відповідачем не виконано вимог ухвал суду у даній справі, оскільки він міг подати витребуваний судом відзив на позовну заяву через службу діловодства суду, як він це зробив, подавши клопотання про відкладення розгляду цієї справи.

Уповноважені представники сторін у судове засідання 30.09.2013 р. не з'явилися, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 04.09.2013 р., які підтверджують отримання сторонами 06.09.2013 р. та 09.09.2013 р. ухвали про порушення провадження у справі, вимог ухвали суду не виконали, позивач про причини неявки не повідомив.

Ухвалою суду від 30.09.2013 р. відкладено розгляд справи до 21.10.2013 р., у зв'язку з нез'явленням представників сторін у призначене судове засідання, невиконанням ними вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 21.10.2013 р. представник позивача подав суду на виконання вимог ухвали суду власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутні справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору, довідку про той факт, що позивач не отримував від відповідача страхового відшкодування, заявив письмове клопотання про витребування у МТСБУ інформації стосовно страхування цивільної відповідальності винуватця ДТП, у зв'язку з чим заявив клопотання про продовження строку розгляду спору.

Представник відповідача у судове засідання 21.10.2013 р. повторно не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 14.10.2013 р., яке підтверджує отримання відповідачем 16.10.2013 р. ухвали суду, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки не повідомив.

Ухвалою суду від 21.10.2013 р. розгляд справи було відкладено на 11.11.2013 р. у зв'язку з повторною неявкою представника відповідача у призначене судове засідання та для здійснення судового запиту до МТСБУ для витребування інформації.

Через відділ діловодства суду 07.11.2013 р. від МТСБУ надійшла відповідь на запит суду, яка була долучена до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.11.2013 р. представник позивача надав на виконання вимог ухвали суду документи, які були долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання в черговий раз не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 29.10.2013 р., яке підтверджує отримання відповідачем 31.10.2013 р. ухвали суду, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Представник позивача на запитання суду про можливість розгляду справи без участі представника відповідача заперечень не навів та повідомив, що ним подані всі докази, які мають значення для вирішення справи по суті.

У судовому засіданні 11.11.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.02.2012 р. в м. Києві по проспекту Червонозоряний - вул. Кайсарова о 20 год. 00 хв. за участю транспортних засобів "Ренж Ровер", державний номер АА0557КН, що належить Кривопішину Георгію Олексійовичу, під керуванням Бєлової Любові Юріївни, та транспортного засобу "МАН", державний номер АА4858СР, що належить ТОВ «Гюнсел», під керуванням Мартинчука Романа Івановича, сталася дорожньо-транспортна пригода.

Мартинчук Р.І., керуючи транспортним засобом "МАН", державний номер АА4858СР, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Ренж Ровер", державний номер АА0557КН, чим порушив ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Про наведене свідчить відомість № 8956237 про дорожньо-транспортну пригоду та постанова Солом'янського районного суду м. Києва від 28.02.2012 р. в адміністративній справі № 3-1480/12, відповідно до якої Мартинчука Р.І. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 28.02.2012 р. в адміністративній справі № 3-1480/12, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Вищезазначеною постановою визнано винним Мартинчука Р.І. у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль "Ренж Ровер", державний номер АА0557КН.

Відносини, пов'язані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування» (надалі - Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 - IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування» визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Брокбізнес» (страховик), Бєловою Л.Ю. (страхувальник) та Кривопішиним Г.О. (вигодонабувач) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 006-0038587/05НТ від 14.03.2011 р. у відповідності до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем "Ренж Ровер", державний номер АА0557КН.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обов'язковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється суб'єктами оціночної діяльності.

09.02.2012 р. ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «Довіра» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 9520/10 від 03.04.2010 р.) було здійснено фотофіксацію автомобіля "Ренж Ровер", державний номер АА0557КН, складено протокол огляду ТЗ, а 10.02.2012 р. додатковий протокол огляду вказаного ТЗ.

На підставі проведених оглядів та здійснених розрахунків ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «Довіра» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 9520/10 від 03.04.2010 р.) 14.02.2012 р. було складено Звіт про визначення вартості матеріального збитку транспортного засобу "Ренж Ровер", державний номер АА0557КН, та визначена вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля в сумі 65 270,58 грн.

На підставі заяви про подію, що має ознаки страхового випадку від 06.02.2012 р. та рахунку № 1000350 від 16.02.2012 р. на суму 65 159,33 грн. Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Брокбізнес» було здійснено розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт № 37238/1 на суму 65 159,33 грн. транспортного засобу "Ренж Ровер", державний номер АА0557КН.

Статтею 29 Закону України «Про страхування» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач повідомив суду, що він свої зобов'язання перед страхувальником за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 006-0038587/05НТ від 14.03.2011 р. виконав належним чином, перерахувавши згідно з платіжним дорученням № 1486 від 20.02.2012 р. 65 159,33 грн. страхового відшкодування на рахунок ТОВ «Віннер Автомотів».

Враховуючи те, що у постанові Солом'янського районного суду м. Києва від 28.02.2012 р. в адміністративній справі № 3-1480/12 встановлено, що з вини Мартинчука Р.І., який керував автомобілем "МАН", державний номер АА4858СР, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої відбулося зіткнення з автомобілем марки "Ренж Ровер", державний номер АА0557КН, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю "Ренж Ровер", державний номер АА0557КН.

З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Брокбізнес» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту № 006-0038587/05НТ від 14.03.2011 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 03.02.2012 р. в м. Києві по проспекту Червонозоряний - вул. Кайсарова о 20 год. 00 хв., виплачено страхове відшкодування Бєлової Л.Ю. - страхувальника автомобіля "Ренж Ровер", державний номер АА0557КН, позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу "МАН", державний номер АА4858СР, водій якого винний у скоєнні ДТП, - Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна».

Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» було сплачено на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» страхове відшкодування в розмірі 50 000,00 грн., що є лімітом відповідальності по майну за полісом АА/5104019, укладеного між відповідачем та ТОВ «Гюнсел».

Оскільки позивачем було сплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 65 159,33 грн., а відповідачем було відшкодовано лише частину цієї суми позивачу, а саме 50 000,00 грн., то різницю - 15 159,33 грн. позивач просить стягнути з відповідача на підставі Договору № 350525163.11, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» та ТОВ «Гюнсел» 27.05.2011 р.

За таких обставин на розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 15 159,33 грн., завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 03.02.2012 р. в м. Києві по проспекту Червонозоряний - вул. Кайсарова о 20 год. 00 хв. за участю транспортних засобів "Ренж Ровер", державний номер АА0557КН, що належить Кривопішину Георгію Олексійовичу, під керуванням Бєлової Любові Юріївни, та транспортного засобу "МАН", державний номер АА4858СР, що належить ТОВ «Гюнсел», під керуванням Мартинчука Романа Івановича.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

27.05.2011 р. між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» та ТОВ «Гюнсел» було укладено Договір № 350525163.11 страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків.

Відповідно до п. 3 вказаного договору предметом договору страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів є майнові інтереси Страхувальника, які не суперечать закону, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну третіх осіб при використанні вказаного транспортного засобу. Страховим випадком є настання відповідальності Страхувальника/Водія у разі заподіяння шкоди третім особам внаслідок дорожньо-транпсортної пригоди вказаного в п. 1 Полісу транспортного засобу.

Транспортним засобом, який вказаний в п. 1 Полісу, є автомобіль "МАН", державний номер АА4858СР.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність власника транспортного засобу "МАН", державний номер АА4858СР, зокрема до відповідача у даній справі - Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 05.12.2006 року № 54/53-06).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ч. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування не може перевищувати прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно з ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 10.3.1. Договору № 350525163.11 від 27.05.2011 р. відшкодуванню підлягає тільки пряма шкода, заподіяна третім особам внаслідок ДТП за участю ТЗ, зазначеного в договорі страхування.

П. 10.3.4. Договору № 350525163.11 від 27.05.2011 р. передбачає, що страхове відшкодування виплачується за вирахуванням франшизи, обумовленої договором страхування.

Відповідно до Договору № 350525163.11 від 27.05.2011 р. франшиза встановлена в розмірі 0,00 грн.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу на суму 15 159,33 грн. (вих. № 1083-01/01 від 06.09.2012 р.), яка отримана відповідачем 12.09.2012 р., за Договором № 350525163.11 від 27.05.2013 р.

Однак станом на день звернення Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» з даним позовом до суду суму страхового відшкодування в порядку регресу відповідач не сплатив.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

При цьому варто відзначити, що обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до сторони з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично призводить до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечить положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 року у справі № 43/308-10).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши всі надані сторонами докази, документи та пояснення в їх сукупності, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд м. Києві дійшов висновку про обґрунтованість вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» щодо стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 15 159,33 грн. у зв'язку з несплатою відповідачем суми матеріальної шкоди в порядку регресу, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 03.02.2012 р. в м. Києві по проспекту Червонозоряний - вул. Кайсарова о 20 год. 00 хв. за участю транспортних засобів "Ренж Ровер", державний номер АА0557КН, що належить Кривопішину Георгію Олексійовичу, під керуванням Бєлової Любові Юріївни, та транспортного засобу "МАН", державний номер АА4858СР, що належить ТОВ «Гюнсел», під керуванням Мартинчука Романа Івановича.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 979, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1198 Цивільного кодексу України; 352, 354 Господарського кодексу України, 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, ідентифікаційний код 16285602) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 3, ідентифікаційний код 20344871) 15 159 (п'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн. 33 коп. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 15.11.13 р.

Суддя Гавриловська І.О.