Постанова № 35234780, 13.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 листопада 2013 року 15:00 № 826/16872/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Пащенка К.С., суддів Добрівської Н.А., Шейко Т.І., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Ельт»до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору1. Пенсійного фонду України, 2. Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва, 3. Міністерства доходів і зборів України Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києвапровизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить, з урахуванням уточнення позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва щодо не зарахування в рахунок майбутніх платежів суми надмірно сплачених внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 33814,85 грн. на рахунок № 37198101902630 у ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019 в Управлінні пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва; визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо надання необґрунтованої відповіді на заяву від 27.08.2013; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва та Міністерство доходів і зборів України зарахувати суму надмірно сплачених страхових внесків у розмірі 33814,85 грн. в рахунок майбутніх платежів зі сплати єдиного внеску на рахунок № 37198101902630 у ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019 в ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представники Пенсійного фонду України та Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити у задоволенні позову.

Не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи Міністерство доходів і зборів України явку своїх представників у судове засідання 13.11.2013 не забезпечило.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13.11.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 15.11.2013, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Листом від 26.07.2013 позивач звернувся до УПФ України в Оболонському районі м. Києва, в якому зазначив, що під час проведення позапланової перевірки ТОВ «Дельта-Ельт» було виявлено суму частини єдиного податку (42%) за період з 01.01.2004 по 31.12.2012, яка перевищувала нарахування страхових внесків за найманих працівників у сумі 33814,85 грн., у зв'язку з чим просило вказану суму зарахувати в рахунок майбутніх платежів страхових внесків на відповідний рахунок.

За результатами розгляду вказаного листа, УПФ України в Оболонському районі м. Києва листом від 09.08.2013 № 8656/02 повідомило позивачу, що відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» відділення Державної казначейської служби України перераховують до ПФУ суми єдиного податку в розмірі 42%, дія якого розповсюджується на податкові відносини, натомість правовідносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з ч. 4 ст. 18 якого страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування і на ці внески не поширюється податкове законодавство, і частина сум сплаченого єдиного податку (42%) спрямована Державною казначейською службою України до Пенсійного фонду, зараховується в рахунок сплати страхових внесків за найманих працівників, за відповідні період в сумі, що не перевищує їх нарахування (сума частини єдиного внеску було помилково внесено до бази даних).

В подальшому, листом від 27.08.2013 ТОВ «Дельта-Ельт» звернулось до Пенсійного фонду України з заявою, зокрема, про роз'яснення порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів суми надмірно сплачених внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За результатами розгляду такої заяви, листом від 27.09.2013 № 25789/03-30 Пенсійний фонд України повідомив ТОВ «Дельта-Ельт», що Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» було встановлено, що відділення Державного казначейства України перераховують до ПФУ суми єдиного податку у розмірі 42%, дія якого розповсюджується на податкові відносини, натомість правовідносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з ч. 4 ст. 18 якого страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування і на ці внески не поширюється податкове законодавство, що не дає підстав вважати кошти, що надходили до Фонду від Державного казначейства України як відрахування частини єдиного податку (42%), страховими внесками, які нараховуються та сплачуються страхувальниками у порядку та строки, визначені цим Законом, а повернення сум єдиного податку, які були помилково та/або надміру сплачені здійснюється органами Державного казначейства України відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 № 226 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 № 1000/7288.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частина єдиного податку (42%), яка перераховується казначейством до пенсійного органу, не є страховим внеском, а тому правила законодавства щодо повернення переплати страхових внесків на спірні відносини не розповсюджуються.

Так, відповідно до пункту 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (чинного на час виникнення спірних відносин) суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до Державного бюджету України - 20 відсотків; до місцевого бюджету - 23 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків.

Оскільки позивач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідна частина єдиного податку зараховувалась Управлінням ПФ на погашення зобов'язань з їх сплати.

Спір зводиться до встановлення права на повернення (зарахування в рахунок майбутніх платежів) частини єдиного податку, яка перерахована до Управління ПФ.

Відповідно до пп. 17 пункту 11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 № 21-1, суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що надходить за найманих працівників суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб оподаткування) повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

Спірна частина єдиного податку не є страховими внесками, відтак на неї не поширюються наведені правила Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а в Інструкції йдеться про повернення або зарахування в рахунок майбутніх платежів частини єдиного податку лише у тому випадку, якщо його сплачено у більшому розмірі.

Окрім того, використання єдиного податку на погашення зобов'язань зі сплати страхових внесків не змінює правової природи сплачених коштів, оскільки для платника вони залишаються податком.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 18 цього ж Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

З системного аналізу наведених норм Закону вбачається, що на спірні відносини не поширюється дія правових норм, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, оскільки ними врегульовано повернення або зарахування в рахунок майбутніх платежів лише страхових внесків. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.04.2013 у справі № К/800/9558/13.

З огляду на викладене, у колегії суддів відсутні належні правові підстави для визнання протиправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва щодо не зарахування в рахунок майбутніх платежів суми внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 33814,85 грн. на рахунок № 37198101902630 у ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019 в Управлінні пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва.

За таких умов, відповідь Пенсійного фонду України за результатами розгляду листа ТОВ «Дельта-Ельт» від 27.08.2013, викладена у листі від 27.09.2013 № 25789/03-30, є обґрунтованою, у зв'язку з чим у колегії суддів відсутні належні правові підстави для визнання протиправною бездіяльності Пенсійного фонду України щодо надання необґрунтованої відповіді на заяву від 27.08.2013, а відтак, у колегії суддів відсутні підстави для зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва та Міністерства доходів і зборів України зарахувати суму у розмірі 33814,85 грн. в рахунок майбутніх платежів зі сплати єдиного внеску на рахунок № 37198101902630 у ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019 в ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Натомість відповідачі довели суду відсутність протиправних дій зі свого боку.

За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Ельт» відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України або прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя К.С. Пащенко

Судді Н.А. Добрівська

Т.І. Шейко