Ухвала суду № 35234349, 05.11.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

05 листопада 2013 року Справа № 925/1443/13

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Яцен Ю.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

справу за позовною заявою

позивача публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" в особі

структурного підрозділу публічного акціонерного товариства

"ДТЕК Крименерго"

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет"

про стягнення 22536,11грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет» на користь позивача - публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» заборгованості та штрафних санкцій за неналежне виконання умов Договору про поставку електричної енергії №2820 від 08.04.2004:

заборгованості з оплати поставленої активної електричної енергії у сумі 9539,99 грн. за період з 17.11.2012 по 30.06.2013;

заборгованості з оплати поставленої реактивної електричної енергії у сумі 1825,90 грн. за період з 17.11.2012 по 30.06.2013;

заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі 10064,37 грн.;

пені за порушення строків оплати поставленої активної електричної енергії у сумі 717,35 грн. за період з 22.12.2012 по 30.06.2013;

3% річних від простроченої суми платежу за поставлену активну електричну енергію у сумі 173,16 грн. за період з 21.11.2012 по 30.06.2013;

інфляційних нарахувань на суму заборгованості за отриману активну електричну енергію - 37,51 грн. за період з листопада 2012 року по квітень 2013 року;

пені за порушення строків оплати поставленої реактивної електричної енергії у сумі 137,23 грн. за період з 22.11.2012 по 30.05.2013;

3% річних від простроченої суми платежу за поставлену реактивну електричну енергію у сумі 33,30 грн. за період з 21.11.2012 по 30.06.2012;

інфляційних нарахувань на суму заборгованості за отриману реактивну електричну енергію у сумі 7,30 грн. за період з листопада 2012 року по квітень 2013 року;

судових витрат у сумі 1609,50 грн.

Сторони були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак представники останніх у судове засідання не з'явились.

Позивач направив суду витребувані ухвалою суду документи і докази (вх. суду №24678/13, №24761/13 від 05.11.2013), заявив клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач відзиву на позов до суду не надіслав, ухвала направлена на адресу відповідача повернена поштою з відміткою - за зазначеною адресою не проживає (не існує, вибула).

Дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Позивачем заявлено позов про стягнення суми основного боргу за період з 17.11.2012 по 30.06.2013 (зворот а.с.3, а.с. 28 і 29 т.1), однак на підтвердження виникнення цієї суми боргу надано акти про об'єми переданої споживачу (спожитої споживачем) ТОВ «Вітмет» електричної енергії протягом розрахункового періоду від 17.10.2011 по 17.11.2011, від 17.11.2011 по 17.12.2011, від 17.12.2011 по 17.01.2012, від 18.01.2011 по 17.02.2011, від 18.02.2012 по 16.03.2012, від 18.03.2012 по 17.04.2012, від 18.04.2012 по 17.05.2012, від 18.05.2012 по 17.06.2012, від 17.06.2012 по 17.07.2012, від 18.07.2012 по 17.08.2012, від 18.08.2012 по 17.09.2012, від 18.09.2012 по 17.10.2012, від 18.10.2012 по 17.11.2012. Доказів того, що саме у заявлений період відповідачем споживалася електроенергія суду не надано. Пояснень позивача про те, що ним мається на увазі стягнення боргу, який виник за вищеназваними актами немає.

Згідно з актом припинення постачання електроенергії від 01.11.2012 та нарядом №1355 за тією ж датою (а.с.101-102 т.1) об'єкт споживача (відповідача) за адресою по вул. Репіна, 122 був відключений від електроенергії, згідно з договором та додатком 3.1 (а.с.13 т.1) облік мав здійснюватись за лічильниками №Б344080 та №230376, однак згідно з вищеназваними актами про об'єми переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії (а.с.87-97,110 т.1) на даний об'єкт на лічильник Б344080 електроенергія після 17.11.2011 не постачалась, відомості про постачання електроенергії на лічильник №230376 відсутні, тож за постачання на який об'єкт нараховано борг, чи передбачено його постачання договором за наявними документами неможливо. Відповіді на питання які підстави здійснення нарахувань після 17.11.2012 позовна заява та інші листи позивача на адресу суду також не містять.

Позивачем надано відповідачу рахунки-накладні від 17.11.2012 на суми 9216,22 грн. та 1825,90 грн. (а.с.108 т.1) і від 17.12.2012 на суму 9539,99 грн. (а.с.111 т.1), однак, вказані у них розміри отриманої електроенергії (14613 кВтч як сума 13934+679, 10372 кВар, 285 кВтч як сума 281+4) не підтверджуються жодним первинним документом (вищеназваним актом) чи розрахунком, у якому є посилання на такі первинні документи.

Наприклад, різниця у показах лічильника між двома останніми актами від 18.09.2012 по 17.10.2012 (16928), від 18.10.2012 по 17.11.2012 (17897) складає 969 кВтч.

Різниця у показах лічильника між першим і останнім актами від 17.10.2011 по 17.11.2011 (5287) та від 18.10.2012 по 17.11.2012 (17897) складає 12610 кВтч, що не відповідає жодному з показників, зазначеному у розрахунках позивача.

Вищеназвані рахунки-накладні містять відомості про те, що за відповідачем рахувалось від'ємне сальдо на 01.11.2012 у сумі 7384,74 грн. (тобто відповідачем було здійснено попередню оплату коштів на цю суму і тобто можна припустити, що станом на 01.11.2012 у відповідача був відсутній борг), однак доказів того, що з цієї дати було надано електроенергії 14613 кВтч на суму 16600,96 грн. матеріали справи не містять. Відповідно вони не містять доказів, на підставі яких було виписано рахунок від 17.11.2012 на суму 10064,37 грн. (а.с.109 т.1) за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, отже, з огляду на спожиття за минулий період 969 кВтч існує обгрунтований сумнів у наявності такого перевищення обсягів взагалі.

Встановлення цих обставин на підставі наявних у справі доказів неможливе.

Неможливим є й самостійне стягнення судом заборгованості за період з 17.10.2011 по 17.11.2012 (на підставі наявних у справі актів) з тих причин, що саме за цей період позов позивачем не пред'являється (тобто суд не може вийти за межі позовних вимог), що суду не надано доказів існування сальдо на 01.11.2012 на користь відповідача (відомості лише непрямі), що цільове призначення цього сальдо та час перерахування цих коштів впливають на оцінку суті обставин по справі.

Підстави для відмови у позові також відсутні, оскільки знову ж таки з'ясувати усі необхідні для цього обставини неможливо, але наявні у справі договір, вищеназвані акти про об'єми переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії, докази прийняття відповідачем рахунків від позивача (в принципі і за доведення) можуть розглядатись як обставини для стягнення боргу за інший період.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Отже установлення однієї з цих обставин є безумовною підставою залишення позову без розгляду.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Отже право вирішення питання про можливість розгляду справи за наявними матеріали надано законом на розсуд суду.

Позивач тричі (ухвали суду від 10.09.2013, від 24..09.2013, від 18.10.2013) викликався у судове засідання (в той час як явка відповідача не визнавалась обов'язковою і він лише повідомлявся про час і місце проведення судових засідань). При цьому ухвалами суду було звернено увагу учасників судового процесу, що причини неявки мають підтверджуватись доказами та що неможливість явки одного представника (в т.ч. з причин хвороби, відрядження, відпустки, участі в іншому судовому засіданні), не позбавляє керівника сторони можливості призначити іншого або представляти інтереси особисто.

Позивач свого представника у судове засідання не направив, надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника, причин неявки представника не повідомив, у зв'язку з чим суд вважає їх неповажними. Ухвала суду є обов'язковою для виконання і сама є поважною підставою відкладення інших справ позивачем, та характеризує відношення сторони до розгляду справи у суді. Отже позивач на виклик суду не з'явився без поважних причин.

Суд вважає, що неявка представника позивача перешкоджає з'ясуванню обставин по справі, зокрема:

щодо періоду, за який стягується борг, і щодо доказів, якими борг підтверджується (і лише після цього та виходячи з цих обставин можливе з'ясування правомірності заявлених періодів для нарахування пені, інфляційних і 3% річних та відповідно перевірки обгрунтованості їх розрахунку);

щодо цільового призначення і часу сплати авансу відповідачем;

щодо наявності чи відсутності боргу станом на 01.11.2012;

щодо об'єктів, на які постачалася електроенергія (на які лічильники):

щодо підстав нарахування заборгованості за перевищення об'єму договірної величини споживання електроенергії (з огляду на п.4.4. договору про поставку електричної енергії №2820 від 08.04.2004 про необхідність складення сторонами відповідного акту про порушення).

Суд також позбавлений можливості чергового відкладення і виклику сторін у зв'язку із закінченням двомісячного строку розгляду спору, витребування додаткових доказів для отримання відповідей на поставлені питання.

Враховуючи установлення усіх обставин, вказаних у п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що заявлена позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Судові витрати позивачу не повертаються на підставі п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у зв'язку з повторним неприбуттям позивача на виклик суду.

Керуючись п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Залишити позов без розгляду.

Повний текст ухвали складено 15.11.2013 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

С у д д я Хабазня Ю.А.

3