Постанова № 35234221, 07.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2013р.м.Київ№ 28/426-А

Господарський суд міста Києва у складі колегії суддів головуючого судді Кирилюк Т.Ю., судді Сташківа Р.Б., судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Касьяненка Ю.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління

Міндоходів у м. Києві

до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Інтербанк»

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

товариство з обмеженою відповідальністю «ДВАІС»

за участю прокуратури Голосіївського району м. Києва

про стягнення 1 823 576, 32 грн.

Представники:

від позивача: головний державний Інспектор Іванов Д.С. (довіреність № 44/10-015

від 15.07.2013 року)

від відповідача: директор юридичного департаменту Матющенко О.В. (довіреність

від 16.09.2013 року)

начальник управління юридичного забезпечення Багач Е.М. (довіреність

від 16.09.2013 року)

від третьої особи: не з`явились

від прокуратури: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач у липні 2007 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення до державного бюджету України 1 823 576,32 грн. за непогашеними податковими векселями № АА0113715 від 23.02.2007 року, №АА0113716 від 23.02.2007 року, №АА0113717 від 26.02.2007 року, №АА0113718 від 27.02.2007 року, №АА0113719 від 27.02.2007 року та №АА0113720 від 28.02.2007 року.

Позов обґрунтовано тим, що у зв'язку з непогашенням наведених вище податкових векселем їх емітентом у Відповідача, як у аваліста цих векселів, виникло зобов'язання сплатити їх номінальну вартість до державного бюджету.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2007 року відкрито провадження у адміністративній справі №26/426-А та призначено попереднє судове засідання на 25.09.2007 року.

Через відділ діловодства суду 27.08.2007 року Прокуратурою Голосіївського району міста Києва надано заяву про участь у розгляді справи, яку судом задоволено.

У судовому засіданні 25.09.2007 року представником Відповідача надано заперечення на позовну заяву. Викладена у запереченнях правова позиція Відповідача полягає у невизнанні заявлених вимог у повному обсязі з огляду на відсутність акту пред'явлення векселів до оплати їх емітенту, нотаріально посвідченого протесту цих векселів, недотримання Позивачем вимог Положення про розрахункові палати для пред'явлення векселів до платежу (затверджено постановою НБУ №403 від 25.09.2001 року) та погашення векселів їх емітентом шляхом зарахування їх сум в рахунок бюджетного відшкодування.

У судовому засіданні 25.09.2007 року представником Відповідача надано клопотання про витребування у Позивача додаткових документів, у задоволенні якого судом відмовлено.

У судовому засіданні 25.09.2007 року представником Відповідача заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача емітента векселів - ТОВ «ДВАІС».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2007 року клопотання Відповідача задоволено, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «ДВАІС» та відкладено засідання на 09.10.2007 року.

Прокуратурою Голосіївського району міста Києва 26.09.2007 року надано через відділ діловодства суду заяву про вступ до участі у справі з метою представництва інтересів держави в особі Позивача.

У судовому засіданні 09.10.2007 року представником Третьої особи надано письмові пояснення стосовно предмету позову, яким стверджується факт погашення спірної податкової заборгованості за векселями №АА0113715 від 23.02.2007 року, №АА0113716 від 23.02.2007 року, №АА0113717 від 26.02.2007 року, №АА0113718 від 27.02.2007 року, №АА0113719 від 27.02.2007 року та №АА0113720 від 28.02.2007 року шляхом відображення відповідного зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у податковій декларації за лютий 2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2007 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23.10.2007 року.

Перед судовим засіданням 23.10.2007 року Позивачем через відділ діловодства суду надано клопотання про колегіальний розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2007 року клопотання Позивача задоволено, призначено колегіальний розгляд даної справи.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 24.10.2007 року доручено здійснити подальший розгляд справи №28/426-А у складі суддів: Копитова О.С. (головуюча), Євсіков О.О. та Сташків Р.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2007 року справу прийнято до провадження колегією суддів у визначеному розпорядженням від 24.10.2007 року складі та призначено її розгляд у судовому засіданні 19.11.2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2007 року у судовому засіданні оголошено перерву до 06.12.2007 року.

У судовому засіданні 06.12.2007 року представником Позивача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Господарським судом міста Києва пов'язаної справи №25/108-А за позовом ТОВ «ДВАІС» до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2007 року (залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2009 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.01.2010 року) зупинено провадження в адміністративній справі №28/426-А до розгляду Господарським судом міста Києва справи №25/108-А.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 09.08.2013 року у зв'язку з обранням судді Євсікова О.О. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду визначено, що подальший розгляд справи №28/426-А здійснюється Господарським судом міста Києва у наступному складі: суддя Копитова О.С. (головуюча), суддя Івченко А.М. та суддя Сташків Р.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2013 року справу №28/426-А прийнято до провадження затвердженою розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 09.08.2013 року колегією суддів поновлено провадження у справі та призначено її розгляд на 01.10.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 27.09.2013 року у зв'язку з обранням судді Копитової О.С. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду справу передано для здійснення повторного автоматичного розподілу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 року справу прийнято до провадження колегію суддів у складі: суддя Кирилюк Т.Ю. (головуюча), суддя Івченко А.М. та суддя Сташків Р.Б. Розгляд адміністративної справи № 28/426-А призначено на 28.10.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 року у зв'язку з перебуванням судді Івченка А.М. у відпустці, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуюча суддя Кирилюк Т.Ю., суддя Сташків Р.Б. та суддя Ярмак О.М.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

З огляду на наведене, судом здійснено замінено Позивача у справі з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва на Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі головного управління Міндоходів у місті Києві та змінено назву Відповідача на публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Інтербанк».

Через відділ діловодства суду Відповідачем 24.10.2013 року надано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи ТОВ «Альпарі», витребовування у нього додаткових доказів та відкладення судового засідання. У задоволенні клопотання судом відмовлено з огляду на його необґрунтованість.

Через відділ діловодства суду Відповідачем 24.10.2013 року надано клопотання про витребування у Позивача копії вимоги про платіж з доказами отримання її ТОВ «ДВАІС» та докази відмови останнього здійснити оплату податкових векселів №АА0113715 від 23.02.2007 року, №АА0113716 від 23.02.2007 року, №АА0113717 від 26.02.2007 року, №АА0113718 від 27.02.2007 року, №АА0113719 від 27.02.2007 року та №АА0113720 від 28.02.2007 року та відкладення судового засідання на іншу дату. У задоволенні клопотання судом відмовлено з огляду на те, що наявність або відсутність цих документів не може суттєво вплинути на винесення судом рішення у даній справі.

Через відділ діловодства суду Відповідачем 24.10.2013 року надано клопотання про витребування у Позивача оригіналів векселів №АА0113715 від 23.02.2007 року, №АА0113716 від 23.02.2007 року, №АА0113717 від 26.02.2007 року, №АА0113718 від 27.02.2007 року, №АА0113719 від 27.02.2007 року та №АА0113720 від 28.02.2007 року, призначення почеркознавчої експертизи та перерву у розгляді справи. У задоволенні клопотання судом відмовлено з огляду на недоведеність необхідності здійснення цих процесуальних дій.

Через відділ діловодства суду Відповідачем 24.10.2013 року надано клопотання про витребування у Позивача журналу обліку податкових векселів, його фрагменту та перерву у розгляді справи, яке судом залишено без задоволення з огляду на недоведеність необхідності здійснення цих процесуальних дій.

Через відділ діловодства суду Відповідачем 25.10.2013 року надано заперечення проти адміністративного позову, якими надано аналіз правових норм Податкового кодексу України та законодавства, що регулює вексельний обіг, з висновком про відсутність податкових відносин між Позивачем та Відповідачем.

Через відділ діловодства суду Відповідачем 25.10.2013 року надано заяву про закриття провадження у адміністративній справі, у задоволенні якої судом відмовлено з огляду відсутність правових підстав для такої процесуальної дії.

Через відділ діловодства суду Відповідачем 29.10.2013 року надано уточнені заперечення проти адміністративного позову, якими надано аналіз правових норм Податкового кодексу України та законодавства, що регулює вексельний обіг, з висновком про відсутність податкових відносин між Позивачем та Відповідачем.

Через відділ діловодства суду Відповідачем 29.10.2013 року надано клопотання про витребування у Позивача оригіналів векселів №АА0113715 від 23.02.2007 року, №АА0113716 від 23.02.2007 року, №АА0113717 від 26.02.2007 року, №АА0113718 від 27.02.2007 року, № АА0113719 від 27.02.2007 року та № АА0113720 від 28.02.2007 року, призначення почеркознавчої експертизи та перерву у розгляді справи. У задоволенні клопотання судом відмовлено з огляду на недоведеність необхідності здійснення цих процесуальних дій.

Через відділ діловодства суду Відповідачем 29.10.2013 року надано клопотання про витребування у Позивача копії вимоги про платіж з доказами отримання її ТОВ «ДВАІС» та докази відмови останнього здійснити оплату податкових векселів №АА0113715 від 23.02.2007 року, № АА0113716 від 23.02.2007 року, № АА0113717 від 26.02.2007 року, № АА0113718 від 27.02.2007 року, № АА0113719 від 27.02.2007 року та № АА0113720 від 28.02.2007 року та відкладення судового засідання на іншу дату. У задоволенні клопотання судом відмовлено з огляду на те, що наявність або відсутність цих документів не може суттєво вплинути на винесення судом рішення у даній справі.

Через відділ діловодства суду Відповідачем 29.10.2013 року надано клопотання про витребування у Позивача журналу обліку податкових векселів, його фрагменту та перерву у розгляді справи, яке судом залишено без задоволення з огляду на недоведеність необхідності здійснення цих процесуальних дій.

Через відділ діловодства суду Відповідачем 29.10.2013 року надано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи ТОВ «Альпарі», витребовування у нього додаткових доказів та відкладення судового засідання. У задоволенні клопотання судом відмовлено з огляду на його необґрунтованість.

Через відділ діловодства суду Відповідачем 29.10.2013 року надано заяву про закриття провадження у адміністративній справі, у задоволенні якої судом відмовлено з огляду відсутність правових підстав для такої процесуальної дії.

Через відділ діловодства суду Відповідачем 06.11.2013 року надано заяву про зупинення провадження у справі до розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва справи №826/17060/13-а, у задоволенні якої судом відмовлено з огляду на те, що погашення зобов'язань емітента податкового векселя у зв'язку з його припиненням не може мати правовим наслідком погашення зобов'язань аваліста цього векселя (як солідарного боржника).

Через відділ діловодства суду Відповідачем 06.11.2013 року надано заяву про зупинення провадження у справі до розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/20837/13, у задоволенні якої судом відмовлено з огляду на те, що предметом розгляду справи №910/20837/13 є правомірність здійснення авалю простих векселів, в той час як предметом даного судового розгляду зобов'язання за податковими векселями.

У судовому засіданні 07.11.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Господарський суд міста Києва розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду міста Києва адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк» про стягнення 1 823 576,32 грн. за непогашеними податковими векселями,

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю «ДВАІС» під час митного оформлення імпорту товарів на територію України було емітовано на суму зобов'язань з податку на додану вартість наступні податкові векселі:

- №АА0113715 від 23.02.2007 року на суму 565 500,00 грн. зі строком погашення - 24.03.2007 року;

- №АА0113716 від 23.02.2007 року на суму 25 546,40 грн. зі строком погашення - 24.03.2007 року;

- №АА0113717 від 26.02.2007 року на суму 589 900,00 грн. зі строком погашення - 27.03.2007 року;

- №АА0113718 від 27.02.2007 року на суму 38 422,23 грн. зі строком погашення - 28.03.2007 року;

- №АА0113719 від 27.02.2007 року на суму 14 307,69 грн. зі строком погашення - 28.03.2007 року та

- №АА0113720 від 28.02.2007 року на суму 589 900,00 грн. зі строком погашення - 29.03.2007 року.

Зазначені податкові векселі авальовані Відповідачем у справі.

Відповідно до пункту 1.16 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинний на час виникнення спірних правовідносин) податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.

Протест податкового векселя не здійснюється, сума, зазначена у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу.

Таким чином, доводи представника Відповідача, наведені у запереченнях на позов, в частині недотримання Позивачем загальної процедури пред'явлення простих векселів до оплати (відсутність акту пред'явлення векселів до оплати їх емітенту, нотаріально посвідченого протесту цих векселів, недотримання Позивачем вимог Положення про розрахункові палати для пред'явлення векселів до платежу (затверджено постановою НБУ №403 від 25.09.2001 року) є помилковими, оскільки векселі №АА0113715 від 23.02.2007 року, №АА0113716 від 23.02.2007 року, №АА0113717 від 26.02.2007 року, №АА0113718 від 27.02.2007 року, №АА0113719 від 27.02.2007 року та №АА0113720 від 28.02.2007 року є податковими векселями, які мають особливий порядок погашення.

Відповідно до пункту 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку; податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю; комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у

разі його непогашення платником у строк.

Положення пункту 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлюють окремий порядок погашення податкових векселів в залежності від дати видачі податкового векселя та від наявності підтвердженої податковим органом суми бюджетного відшкодування, а саме:

- якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань по векселю до складу податкових зобов'язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата (частина п'ята статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»);

- якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді (частина сьома статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 №1104 «Про затвердження Порядку випуску обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України», який розроблений відповідно до пункту 11.5 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлюються єдині правила випуску, обігу, обліку та погашення векселів, які випускаються платниками податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України на суму податкового зобов'язання.

Згідно пункту 19 Порядку, якщо термін погашення податкового векселя настає до закінчення терміну подання податкової декларації до органу державної податкової служби за звітний (податковий) період, в якому він був поданий органові митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань за векселем до складу податкових зобов'язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань за векселем до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому проведене таке перерахування.

Якщо термін погашення податкового векселя настає після закінчення терміну подання податкової декларації до органу державної податкової служби за звітний (податковий) період, в якому він був поданий органові митного контролю, платник податку включає суму зобов'язань за векселем до складу податкових зобов'язань у звітному (податковому) періоді, в якому він був поданий органові митного контролю. При цьому платник податку має право на включення суми зобов'язань за векселем до складу податкового кредиту у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету.

Якщо платнику податку на дату подання податкового векселя органові митного контролю органом державної податкової служби підтверджено суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша від суми зобов'язання за векселем, платник податку має право включити суму зобов'язань за векселем до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому він був поданий органові митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а платник податку має право на включення суми зобов'язань за векселем до складу податкового кредиту у наступному звітному (податковому) періоді.

Сума податку на додану вартість, зазначена в податковому векселі, відображається в податковій декларації окремим рядком.

Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити податковий вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або заліку суми бюджетного відшкодування, підтвердженого органом державної податкової служби, згідно з поданою ним письмовою заявою.

До податкової декларації платник податку додає перелік та копії погашених у звітному (податковому) періоді, за який подається декларація, податкових векселів, суму зобов'язань за якими відповідно сплачено чи включено до податкових зобов'язань за цей звітний період.

Таким чином, з урахуванням вимог пункту 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку має право на суму бюджетного відшкодування, підтверджену актом документальної перевірки, здійснити погашення податкового векселя, виданого митним органам під час митного оформлення імпортованих на митну територію України товарів.

При цьому погашення податкових векселів бюджетним відшкодуванням можливе за умови дотримання наступних умов:

- на дату поставки податкового векселя до органу митного контролю платник має суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша, ніж сума зобов'язання за таким векселем;

- в будь-який день з дати видачі податкового векселя до дати настання строку платежу за векселем платник податку подав до органу податкової служби заяву про зарахування такої суми бюджетного відшкодування в рахунок погашення таких векселів;

- на дату подання заяви таку суму бюджетного відшкодування повністю або частково не відшкодовано платнику (невідшкодований залишок дорівнює або більший, ніж сума векселя), не включено до висновку на проведення бюджетного відшкодування, який подається до установи Держказначейства України (залишок суми бюджетного відшкодування не менший, ніж сума векселя), не є предметом кримінальної справи, судового розгляду, не перебуває на адміністративному оскарженні.

З заперечень на позовну заяву, наданих представником Відповідача у судовому засіданні 25.09.2007 року, вбачається, що ТОВ «ДВАІС» (емітент векселів, стягнення за якими є предметом даного судового дослідження) та ПП «Аврора» 13.04.2006 року укладено договір купівлі-продажу 322 штук систем РТС «Сосна-1» на загальну суму 22 600 000,00 грн. Після реалізації цього правочину у ТОВ «ДВАІС» виникло право на віднесення 3 766 667,00 грн. до податкового кредиту (з податку на додану вартість). Іншими словами, за твердженням Відповідача на дату поставки податкових векселів №АА0113715 від 23.02.2007 року, №АА0113716 від 23.02.2007 року, №АА0113717 від 26.02.2007 року, №АА0113718 від 27.02.2007 року, №АА0113719 від 27.02.2007 року та №АА0113720 від 28.02.2007 року до органу митного контролю платник (ТОВ «ДВАІС») мав право на суму бюджетного відшкодування, яка була більшою, ніж сума його зобов'язань за цими векселями.

Тотожна правова позиція викладена і у письмових поясненнях ТОВ «ДВАІС» (надані у судовому засіданні 09.10.2007 року). Крім того, представником ТОВ «ДВАІС» наголошено, що зобов'язання за векселями №АА0113715 від 23.02.2007 року, №АА0113716 від 23.02.2007 року, №АА0113717 від 26.02.2007 року, №АА0113718 від 27.02.2007 року, №АА0113719 від 27.02.2007 року та №АА0113720 від 28.02.2007 року загальною сумою 1 823 576,32 грн. ним було включено до податкової декларації з ПДВ за лютий 2007 року, якою було відображено платником податку наявність податкового кредиту у сумі 3 201 514 грн.

З наведеними Відповідачем та ТОВ «ДВАІС» доводами суд не може погодитись, оскільки відповідно до частини сьомої пункту 11.5 статті 5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий вексель вважається погашеним з моменту включення суми зобов'язань за цим векселем до складу своїх податкових зобов'язань виключно за наступної умови:

- платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю.

Таким чином, сам по собі факт включення ТОВ «ДВАІС» до податкової декларації за лютий 2007 року своїх зобов'язань зі сплати податку на додану вартість за векселями №АА0113715 від 23.02.2007 року, №АА0113716 від 23.02.2007 року, №АА0113717 від 26.02.2007 року, №АА0113718 від 27.02.2007 року, №АА0113719 від 27.02.2007 року та №АА0113720 від 28.02.2007 року загальною сумою 1 823 576,32 грн. не міг створити та не створив бажаних Відповідачу правових наслідків, які полягають у погашені авальованих ним боргових зобов'язань.

Матеріали справи не містять жодного доказу погодження або підтвердження податковим органом наявності у ТОВ «ДВАІС» станом на лютий 2007 року права на бюджетне відшкодування суми, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання за авальованими Відповідачем векселями №АА0113715 від 23.02.2007 року, №АА0113716 від 23.02.2007 року, №АА0113717 від 26.02.2007 року, №АА0113718 від 27.02.2007 року, №АА0113719 від 27.02.2007 року та №АА0113720 від 28.02.2007 року.

Більше того, з акту невиїзної документальної перевірки №630/1-23-09-31746378 від 18.10.2006 року, податкових повідомлень-рішень №0000952309/0 від 20.10.2006 року, №0000962309/0 від 20.10.2006 року, №0000962309/1 від 30.10.2006 року, №0000962309/2 від 30.10.2006 року, №000009230/2 від 06.02.2007 року та №0000102309/2 від 06.02.2007 року вбачається відсутність та неможливість погодження податковим органом на дату поставки векселів митним органам відображеної ТОВ «ДВАІС» у податковій декларації суми 3 201 514 грн. як суми бюджетного відшкодування.

Вироком Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 1-29/10 від 30.10.2010 року (електронна адреса тексту судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12690949) встановлено, що керівник ТОВ «ДВАІС» в квітні-травні 2006 року будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання незаконного бюджетного відшкодування ПДВ, шляхом зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, вніс до офіційних документів, а саме податкових декларацій з ПДВ ТОВ «Дваіс», первинних документів та угод, що складалися від імені цього підприємства завідомо неправдиві відомості, тобто створив документальну видимість начебто здійсненої господарської операції по придбанню ТОВ «Дваіс» у ПП «Аврора» систем РТС «Сосна-1» в кількості 322 штук на загальну суму 22600000 гривень в т.ч. ПДВ 3766666 гривень 67 копійок, зазначивши у вказаних вище документах завідомо неправдиві данні щодо предмету продажу, його кількості, ціни та місця зберігання.

Таким чином, доводи Відповідача та ТОВ «ДВАІС» про наявність у останнього права станом на лютий 2007 року на отримання бюджетного відшкодування у розмірі, що перевищує суму податкових зобов'язань за векселями №АА0113715 від 23.02.2007 року, №АА0113716 від 23.02.2007 року, №АА0113717 від 26.02.2007 року, №АА0113718 від 27.02.2007 року, №АА0113719 від 27.02.2007 року та №АА0113720 від 28.02.2007 року спростовується наявними у матеріалах справи доказами.

Доводів стосовно неналежного оформлення перерахованих вище податкових векселів, неправомірності їх поставки органу митного контролю або неприйняття цих податкових векселів до обліку митним чи податковим органами в процесі розгляду справи суду не наводилось, при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України в частині з'ясування всіх обставин у справі, доказів існування означених фактів судом не виявлено.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що платником податку на додану вартість є особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Пунктом 3.1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у Митному режимі імпорту або реімпорту.

Відповідно пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

Відповідно до правових приписів пункту 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «ДВАІС» було емітовано на суму зобов'язання зі сплати податку на додану вартість при імпорті товарів векселі №АА0113715 від 23.02.2007 року, №АА0113716 від 23.02.2007 року, №АА0113717 від 26.02.2007 року, №АА0113718 від 27.02.2007 року, №АА0113719 від 27.02.2007 року та №АА0113720 від 28.02.2007 року, які відповідно до частини другої пункту 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» були авальовані Відповідачем.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що векселі №АА0113715 від 23.02.2007 року, №АА0113716 від 23.02.2007 року, №АА0113717 від 26.02.2007 року, №АА0113718 від 27.02.2007 року, №АА0113719 від 27.02.2007 року та №АА0113720 від 28.02.2007 року у зазначені в них строки векселедавцем погашені не були.

Відповідно до частини третьої пункту 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» у Відповідача виникло зобов'язання оплатити авальовані ним векселі №АА0113715 від 23.02.2007 року, №АА0113716 від 23.02.2007 року, №АА0113717 від 26.02.2007 року, №АА0113718 від 27.02.2007 року, №АА0113719 від 27.02.2007 року та №АА0113720 від 28.02.2007 року загальною сумою 1 823 576,32 грн. Відповідно, у Позивача виникло право векселеотримувача вимагати здійснення обов'язку аваліста у Відповідача, у тому числі і у примусовому порядку.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, встановив що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167,181 Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міндоходів у місті Києві до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк» задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Інтербанк» (03056, місто Київ, вулиця Вадима Гетьмана, будинок 27; ідентифікаційний код 14358604) в дохід Державного бюджету України 1 823 576,32 грн. (один мільйон вісімсот двадцять три тисячі п'ятсот сімдесят шість гривень 32 коп.) боргу за податковими векселями №АА0113715 від 23.02.2007 року, №АА0113716 від 23.02.2007 року, №АА0113717 від 26.02.2007 року, №АА0113718 від 27.02.2007 року, №АА0113719 від 27.02.2007 року та №АА0113720 від 28.02.2007 року.

Постанову може бути оскаржено у строк і порядку, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 11.11.2013 року.

Головуюча суддя Кирилюк Т.Ю. Суддя Сташків Р.Б. Суддя Ярмак О.М.