Рішення № 35234194, 12.11.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 листопада 2013 р.

Справа № 902/817/13

Провадження № 19/902/53/13

за позовом:Жмеринського міжрайонного прокурора (вул. Інтернаціональна, 6-а, м. Жмеринка, 23100) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Аграрного фонду, який є державною спеціалізованою бюджетною установою Міністерства аграрної політики та продовольства України (вул. Б Грінченка,1, м. Київ, 01001)

до:Фермерського господарства "Оксамит МД" (вул. Київська,18, м. Жмеринка, Вінницька обл., 23100)

про стягнення 92198,05 грн. заборгованості

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

судді Тварковський А.А.

Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Діхтярук Т.А.

Представники сторін:

прокурор: Трачук Т.Є.,

позивача: Ладигіна В.П.,

відповідача: Мельник В.Я.

ВСТАНОВИВ :

Жмеринський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Аграрного фонду, який є державною спеціалізованою бюджетною установою Міністерства аграрної політики та продовольства України звернувся з позовом до Фермерського господарства "Оксамит МД" про стягнення 43387,00 грн. - 20% штрафу за невиконання умов форвардного біржового контракту щодо обсягів поставки товару, 15185,66 грн. -7% штрафу за прострочення поставки товару понад 30 днів, 33625,39 грн. пені за непоставлений товар.

Розгляд справи здійснюється колегіально у складі головуючого судді Яремчука Ю.О., суддів Тварковського А.А., Банаська О.О.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю посилаючись на доводи викладені в позовної заяві.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнає, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій. Клопотання представника відповідача обґрунтоване тим, що, оскільки розмір штрафних санкцій є надмірно великими і не відповідає ступеню вини останнього, тому просить суд врахувати важкий фінансовий стан господарства, який виник в зв'язку із пошкодженню частини посівних культур господарства. В підтвердження подано фінансовий звіт на 30.10.2013р., акт обстеження посівів озимої пшениці б/н від 31.07.2012р., довідка Вінницького обласного центру з гідрометеорології від 06.08.2012р. №20/03-14/347 про особливості погодних умов в період весняно-літньої вегетації озимої пшениці в 2012р.

Розглянувши матеріали справи встановлено.

Між державною спеціалізованою бюджетною установою Аграрним фондом (покупець) та фермерським господарством «Оксамит МД» (продавець) 11.04.2012 року укладено форвардний біржовий контракт № 265 Ф на закупівлю Аграрним фондом зерна , відповідно до умов якого Продавець в порядку та на умовах даного контракту передає у власність товар: пшеницю м'яку 4 класу до 01.11.2012р. у кількості 200 тонн на загальну суму 345 800,00 грн., а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар. Базисом поставки визначено EXW ТОВ «Котюжани зерно».

Поставка вважається здійсненою в момент підписання акта приймання-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов цього Контракту (п.2.2. контракту).

Згідно зі п. 3.3. контракту сторони передбачили, що остаточний розрахунок з Продавцем за умови виконання Контракту в повному обсязі проводиться Покупцем на підставі наявності таких документів: договору складського зберігання між сертифікованим зерновим складом та Покупцем; складського документу на зерно, виписаного на Аграрний фонд; акту передавання-приймання на весь обсяг зерна; картки аналізу зерна або посвідчення про його якість. Продавець у день надходження на поточний рахунок остаточної суми по Контракту, надає Аграрному фонду податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, на відповідну суму.

У розділі 5 контракту сторони обумовили, що Покупець упродовж трьох робочих днів з моменту укладання Контракту на торгах Аграрної біржі зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок Продавця в розмірі 50 % від суми Контракту (п.5.1). Продавець у день надходження авансового платежу на свій поточний рахунок видає Покупцю податкову накладну на відповідну суму (п.5.2). Остаточний розрахунок здійснюється впродовж трьох робочих днів після поставки Товару відповідно до цього Контракту, надання документів, передбачених пунктом 3.3, та виконання пункту 4.1 Контракту (п.5.3).

Відповідно до п.п. 7.2, 7.5 контракту за невиконання Продавцем умов Контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 відсотків вартості недопоставленого Товару. У разі виконання покупцем п. 5.1. контракту та невиконання продавцем п. 2.1. контракту з продавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленого Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів, додатково стягується штраф у розмірі 7% указаної вартості .

Контракт набуває чинності з моменту його підписання сторонами та реєстрації на аграрній біржі і дієдо 01.12.2012р. Контракт підписаний представниками та скріплений печатками сторін, зареєстрований аграрною біржею.

На виконання умов форвардного біржового контракту Аграрним фондом перераховано на рахунок відповідача кошти в сумі 172 900,00 грн., як попередня оплата по форвардному контракту №265Ф від 11.04.2012р. , що підтверджується платіжним дорученням №221 від 23.04.2012р.

10.09.2012р. сторони та зберігач підписали акт передавання-приймання зерна згідно форвардного біржового контракту № 265Ф, відповідно до якого Покупець приймає у власність на складі ТОВ «Елеваторна компанія «Кряж» зерно пшениці м'якої 3 класу, врожаю 2012р. у кількості 30,110 тонн по ціні 1800 грн. в тому числі ПДВ 300 грн. за 1 тону, на загальну суму -54198,00 грн. згідно складської квитанції на зерно АФ №412147 від 10.09.2012р. та аналізної картки №21 від 10.09.2012р.

31.10.2012р. сторони та зберігач підписали акт передавання-приймання зерна згідно форвардного біржового контракту № 265Ф, відповідно до якого Покупець приймає у власність на складі ФТОВ «Агроком логістика Вендичанський КХП» зерно пшениці м'якої 3 класу, врожаю 2012р. у кількості -41,480 тонн по ціні -1800,00 грн. в тому числі ПДВ -300 грн. за 1 тону на загальну суму -74664,00 грн. згідно складської квитанції на зерно АФ №496715 від 31.10.2012р.

В актах зазначено, що зерно, що передається відповідає вимогам ДСТУ 3768-2010. Зерно, що передається вирощене продавцем та продається ним вперше. Покупець до Продавця претензій щодо кількості та якості ОДЦР не має. Акт є підставою для проведення розрахунків між Покупцем і Продавцем.

Відповідно до платіжних доручень №888 від 08.11.2012р. та №870 від 29.10.2012р. ФГ «Оксамит МД» повернуло Аграрному фонду залишок авансової плати згідно форвардного біржового контракту № 265Ф від 11.04.2012р. в загальній сумі 44038,00 грн.

В зв'язку із невиконанням умов контракту щодо своєчасної та в повному обсязі поставки зерна прокурор в інтересах позивача звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 43387,00 грн. - 20% штрафу за невиконання умов форвардного біржового контракту щодо обсягів поставки товару, 15185,66 грн. -7% штрафу за прострочення поставки товару понад 30 днів, 33625,39 грн. пені за непоставлений товар.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:

Згідно зі ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вказувалось вище, між сторонами 11.04.2012р. було укладено форвардний біржовий контракт № 265 Ф на закупівлю Аграрним фондом зерна.

Позивач на виконання умов контракту (п.5.1) здійснив попередню оплату , перерахувавши відповідачу 172900 грн., що підтверджується платіжним дорученням №221 від 23.04.2012р. Натомість, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі поставки товару не виконав. Відповідачем поставлено позивачу товар на загальну суму 128862 грн., що підтверджується актами передавання - приймання зерна та відповідно до платіжних доручень №888 від 02.11.2012р., №870 від 29.10.2012р. повернуто суму 44038 грн. залишку авансової плати згідно контракту №265 Ф. Доказів про поставку відповідачем позивачу решти товару на суму визначену у контракті суду не надано.

Згідно зі ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Нормами статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі сплата неустойки.

За змістом статті 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Згідно зі ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п.7.2 контракту сторони визначили, що за невиконання Продавцем умов контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 відсотків вартості недопоставленого товару .

Пунктом 7.5. контракту сторони передбачили, що у разі виконання покупцем п. 5.1. контракту та невиконання продавцем п. 2.1. контракту з продавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленого Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми.

Посилаючись на п.п.7.2,7.5 контракту прокурор та позивач просять стягнути з відповідача 33625,39 грн. пені, нараховану на суму недопоставленого товару -216938 грн. та 15185,66 грн. - 7% штрафу, 43387,60 грн. - 20% штрафу.

З аналізу ст.ст. 199, 216,217,231 ГК України вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити договором неустойку, що стягується за прострочення негрошового зобов'язання у відсотках до суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про стягнення такої неустойки у зв'язку з простроченням зобов'язання. Відповідну правову позицію наведено в постанові Верховного Суду України від 22.11.2010р. у господарській справі № 14/80-09-2056, Постанові ВГСУ від 20.12.2011р. по справі №4/5025/1063/11 .

Крім того, відповідно до частини другої статті 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідачем відповідними доказами не доведено належного виконання ним зобов'язань за вказаним контрактом як підстави для звільнення його від відповідальності.

Таким чином, суд приходить до висновку про обгрунтованість заявленого позову, водночас, оцінюючи надані докази в сукупності, суд прийшов до висновку про зменшення розміру штрафних санкцій виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України встановлено загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора.

Згідно зі частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України: розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В силу дії частини 1 статті 233 Господарського кодексу України: у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України: господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При цьому судом враховується п.1 Інформаційного листа ВГСУ від 21.11.2011р. № 01-06/1623/2011 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм процесуального права», підпункт 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., якими передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідач звернувся до суду із клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки розмір штрафних санкцій є надмірно великими і не відповідає ступеню вини відповідача. Просить суд врахувати важкий фінансовий стан господарства, а саме збиток, пошкодженню частини посівних культур господарства. В підтвердження даного клопотання подано фінансовий звіт на 30.10.2013р.; акт обстеження посівів озимої пшениці б/н від 31.07.2012р. в якому зазначено, що в наслідок спеки запилення озимої пшениці не відбулося, в колосі пшениці зерно відсутнє на 65% (затверджений заступником начальника управління агропромислового розвитку Жмеринської РДА); довідка Вінницького обласного центру з гідрометеорології від 06.08.2012р. №20/03-14/347 про особливості погодних умов в період весняно-літньої вегетації озимої пшениці в 2012р. відповідно до висновку якої зазначено, що, погодні умови оцінюються як складні для нормальної вегетації озимої пшениці та можуть, як наслідок, знизити врожайність с/г культур або спричинити інші ушкодження рослини. Крім того, як видно зі змісту листів вих. №36 від 10.09.2012р та від 29.11.2012р. директор ФГ «Оксамит МД» просить аграрний фонд у зв'язку із форс мажорними обставинами продовжити дію контракту на 2013р. для повного його виконання.

Враховуючи вищенаведене, норми законодавства, забезпечення невиконання зобов'язання штрафом (в розмірі 20 %, 7 %) та пенею, беручи до уваги зазначені причини неналежного виконання зобов'язання, майновий стан відповідача (фінансовий збиток, що слідує із фінансового звіту відповідача), неспіврозмірність штрафних санкцій порівняно із збитками кредитора, суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафних санкцій на 70%, а саме - до 13016,10 грн. 20 % штрафу за невиконання Продавцем умов контракту щодо обсягів поставки, до 4555,70грн. 7 % штрафу за прострочення відповідачем поставки товару понад тридцять днів та пені - до 10087,62 грн.

Тому, з врахуванням наведеного в позові в частині стягнення 30370,90 грн. 20 % штрафу 10629,96 грн. 7% штрафу, 23537,77 грн. пені необхідно відмовити.

Враховуючи вищенаведене, приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник в наслідок неправильних дій останнього.

При розподілі судових витрат судом враховується п. 3.17.4. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" відповідно до якого судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 32, 33, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства "Оксамит МД" (23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Київська,18, код ЄДРПОУ 33142966) на корсить Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка,1, код ЄДРПОУ 33642855) 10087,62 грн. пені, 4555,70 грн. 7% штрафу, 13016,10 грн. 20% штрафу.

В решті позову відмовити.

Стягнути з фермерського господарства "Оксамит МД" (23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Київська,18, код ЄДРПОУ 33142966) в доход державного бюджету України судовий збір у розмірі 1843,96 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15 листопада 2013 р.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

судді Тварковський А.А.

Банасько О.О.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи.