Постанова № 35234015, 11.11.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2013 року Справа № 811/2537/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Сагуна А.В.,

при секретарі - Таранусі Т.М.,

за участю:

представника позивача - Мительського Є.М.

представника відповідача - Крижановського Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Геоід" до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.07.2013 №0000402200, а також часткового визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.07.2013 № 0000392200,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Геоід" (в подальшому - ТОВ "Геоід" або позивач) звернувся з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (в подальшому - Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області або відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.07.2013 №0000402200, а також частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.07.2013 № 0000392200.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано, з порушенням норм матеріального права. Позиція податкового органу про безтоварність господарських відносин між позивачем і ТОВ «Реалтранс груп», ТОВ «ДЖІ.С.ТІ», ТОВ «Анкомтех сервіс», та зроблений на цій основі висновок про нікчемність правочинів, є безпідставним припущенням. Стосунки позивача з контрагентами мали реальний характер, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Представник відповідача у письмових запереченнях просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, пославшись на те, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення винесенні згідно вимог чинного законодавства. У позивача були відсутні підстави для включення до валових витрат вартості отриманих від ТОВ «Реалтранс груп», ТОВ «ДЖІ.С.ТІ», ТОВ «Анкомтех сервіс» послуг, оскільки такі правочини є нікчемним через фіктивність зазначеного підприємства та відсутності основних фондів для ведення основного виду діяльності. Також, позивачем незаконно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ на підставі виданих ТОВ «Реалтранс груп», ТОВ «ДЖІ.С.ТІ», ТОВ «Анкомтех сервіс» податкових накладних, оскільки податкові накладні, виписані по правочинах, по яким не підтверджено факт отримання послуг (а.с.95-98).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення згідно позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення адміністративного позову з підстав зазначених у письмових запереченнях.

Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що у період з 26.06.2013 по 10.07.2013 посадовими особами Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області державної податкової служби проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.03.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.03.2013, за наслідками якої складено акт від 17.07.2013 за № 169/22/23099739 (а.с.27-54).

Як вбачається з письмових заперечень відповідача та вказаного акту, в ході перевірки, виявлено порушення:

- п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 25211,52 грн., а саме: за ІІ квартал 2012 року в сумі 1515,50 грн., за ІІІ квартал 2012 року в сумі 6699,15 грн., за ІV квартал 2012 року в сумі 16996,87 грн.

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.11 ст. 201 ПК України, ч. 1,2 ст. 20, ст. 215, ч. 1. ст. 216, ст. 228 ЦК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 39 617,84 грн., в тому числі за травень, серпень, жовтень, листопад 2012 року на загальну суму 24010,97 грн. (а.с. 53, 95-98).

На підставі акту перевірки, 29.07.2013 Знам'янською об'єднаною державною податковою інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000392200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 49523 грн., в тому числі основного зобов'язання на суму 39618 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 9905 грн., а також № 0000402200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 31515 грн., в тому числі основного зобов'язання на суму 25212 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 6303 грн. (а.с. 58-59).

Позиція податкового органу про недійсність правочинів ґрунтується на висновках Актів перевірки контрагентів позивача (а.с. 113-145).

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно до п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, до складу витрат підприємств можуть бути включені лише витрати, які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Судом встановлено, що між ТОВ «ДЖІ.С.ТІ» (продавець) та позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів № 2208121 від 22.08.2012 (а.с. 82).

На підтвердження отримання та оплати товару (сталь оцинкована з полімерним покриттям) позивачем надано рахунки-фактури (а.с. 61-63), шляхові листи (а.с. 161-163), видаткові накладні (а.с. 72-74), платіжні доручення (а.с. 67-68, 70).

Таким чином, витрати позивача підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку на прибуток.

ТОВ «ДЖІ.С.ТІ» виписано позивачу податкові накладні за серпень 2012 року на загальну суму ПДВ 6380,14 грн., за жовтень 2012 року на загальну суму ПДВ 4501,25 грн., за листопад 2012 року на загальну суму ПДВ 21167,64 грн. (а.с. 78-80).

Згідно пояснеь представника позивача, отриманий товар використано при виробництві продукції - вікон та дверей(а.с.174-176)

Також, відповідно до положень ст. 181 Господарського кодексу України між позивачем та ТОВ «Реалтранс груп» укладений договорів у спрощений спосіб щодо поставки товару.

На підтвердження отримання та оплати товару (гідроциліндр «Зіл», гідроціліндр "КАМАЗ" 4-х штоковий) позивачем надано рахунки (а.с. 60), накладна (а.с. 71), платіжні доручення (а.с. 65-66).

Згідно пояснень представника позивача товар використано для ремонтну автомобіля, що належить позивачу (а.с. 177, 157-160).

Таким чином, витрати позивача підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку на прибуток.

ТОВ «Реалтранс груп» виписано позивачу податкові накладні за травень 2012 року на загальну суму ПДВ 1443,33 грн., (а.с. 76-77).

Також, відповідно до положень ст. 181 Господарського кодексу України між позивачем та ТОВ «Анкомтех сервіс» укладений договорів у спрощений спосіб щодо поставки товару.

На підтвердження отримання та оплати товару (гідроциліндр «САЗ») позивачем надано видаткову накладну (а.с. 75), рахунок (а.с. 64), платіжне доручення (а.с. 69).

Зазначений використано для ремонтну автомобіля, що належить позивачу (а.с. 178, 157-160).

Таким чином, витрати позивача підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку на прибуток.

ТОВ «Анкомтех сервіс» виписано позивачу податкові накладні за листопад 2012 року на загальну суму ПДВ 1400 грн. (а.с. 81).

Автотранспорт використовується позивачем у виробничій діяльності, що призводить до його зношення та відповідно ремонту (а.с. 157-160).

Також, у позивача наявні необхідні ресурси для ведення господарської діяльності (а.с. 151-160,174-176).

Щодо визнання договорів між позивачем та ТОВ «Реалтранс груп», ТОВ «ДЖІ.С.ТІ», ТОВ «Анкомтех сервіс» нікчемним, то суд, надавши оцінку представленим доводам, дійшов висновку про відсутність у податкового органу підстав для цього. Суд вважає за необхідне зазначити, що при визнанні договорів нікчемними податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.

Таким чином, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд вважає, що висновок відповідача про порушення позивачем п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 31515 грн., в тому числі основного зобов'язання на суму 25212 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 6303 грн., у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, а тому податкове повідомлення -рішення № 0000402200 від 29.07.2013 підлягає скасуванню.

Також, з акту перевірки вбачається, що в порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.11 ст. 201 ПК України, позивачем сформовано податковий кредит на підставі неіснуючих операцій, які відповідно не можуть використовуватись в оподаткованих операціях, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у розмірі 39 617,84 грн., в тому числі за травень, серпень, жовтень, листопад 2012 року на загальну суму 24010,97 грн.

Позивачем оскаржується рішення відповідача в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 24010,97 грн. та штрафні санкції, нараховані на вказану суму.

Судом встановлено, що на думку службових осіб відповідача, позивачем безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Реалтранс груп», ТОВ «ДЖІ.С.ТІ», ТОВ «Анкомтех сервіс» на суму 24010,97 грн.

Відповідно до пп.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пп. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як зазначено вище, судом встановлена реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Реалтранс груп», ТОВ «ДЖІ.С.ТІ», ТОВ «Анкомтех сервіс» щодо купівлі товару (сталь оцинкована з полімерним покриттям, гідроциліндр «Зіл» гідроциліндр «КАМАЗ», гідроциліндр «САЗ») на загальну суму ПДВ 24010,97 грн.

ТОВ «Реалтранс груп», ТОВ «ДЖІ.С.ТІ» та ТОВ «Анкомтех сервіс» виписані позивачу податкові накладні на загальну суму ПДВ 24010,97 грн., які відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України (а.с 76-81).

Таким чином, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України податкове повідомлення-рішення від 29.07.2013 №0000392200, дійшов висновку, що воно прийнято, в частині збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Геоід" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 30013,97 грн., в тому числі основного зобов'язання на суму 24 010,97 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 6003 ( 24 010,97 х 25%) грн., з порушенням принципу законності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 615,29 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції від 29.07.2013 № 0000392200, в частині збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Геоід" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 30 013,97 грн., в тому числі основного зобов'язання на суму 24010,97 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 6003 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції від 29.07.2013 № 0000402200, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Геоід" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 31515 грн., в тому числі основного зобов'язання на суму 25212грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 6303 грн.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області грошові кошти в розмірі 615 гривень 29 коп. (шістсот п'ятнадцять гривень 29 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі - 15.11.2013.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун