Постанова № 35233216, 14.11.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 листопада 2013 р. № 820/9238/13-а

Харківській окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді - Зоркіна Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Дрижанові О.С.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача вартість матеріального забезпечення у сумі 8144,45 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований в якості безробітного на загальних підставах та йому призначена допомога по безробіттю, як застрахованій особі без урахування страхового стажу відповідно до п. 1,3,4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п. 2.1 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" у розмірі встановленому законодавством. Відповідно до п. 5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, наказом Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 р. № 60/62, Жовтневим центром зайнятості м. Харкова проведена перевірка, в результаті якої було виявлено, що в період перебування на обліку центрі зайнятості відповідач належав до категорії зайнятого населення, в зв'язку з чим, незаконно отримував матеріальне забезпечення.

Відповідач, в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини своєї неявки суду не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за її відсутністю не надавала. Згідно з ст.35 КАС України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Відповідач відзив на позов не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався. Суд вважає, що не явка відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами та з урахуванням заяви позивача справа може бути розглянута в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-ІІІ від 02.03.2000 р. функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття покладаються на органи державної служби зайнятості, які мають право діяти від імені Фонду. Статтею 16 вище вказаного Закону передбачено, що кошти Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом. Харківський обласний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 р. №803-ХІІ у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин безробітними визнавалися працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. Не можуть бути визнані безробітними громадяни, які мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років та скористалися цим правом або досягли встановленого законом пенсійного віку.

Відповідно до ст. 22 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" мають право на отримання допомоги по безробіттю застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Згідно з п.1 ст. 23 Вище зазначеного Закону застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу. Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся за сприянням у працевлаштуванні до ХМЦЗ, де був зареєстрований як такий, що шукає роботу з відкриттям персональної картки №201100908112700002.

04.12.2008 року відповідач подав до ЦЗ заяву з проханням надати їй статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, де вказала, що пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, не є найманим працівником, не укладала договір цивільно - правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах, і не зареєстрована як фізична особа - підприємець.

Згідно з наказом позивача від 04.12.2008 року №НТ081204 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю, згідно довідки позивача сума матеріального забезпечення сплаченого ОСОБА_1 складає 8144,45 грн.

Відповідно до вимог "Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, наказом Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 р. № 60/62, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття у разі, коли подані застрахованою особою документи дають їй право на одержання допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Рішення щодо проведення перевірки приймається керівником центру зайнятості.

Матеріалами парви підтверджено, що позивачем проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". В результаті звірки встановлено, за даними Пенсійного фонду України відповідачу з 20.11.1999 року призначена пенсія за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», отже при реєстрації в службі зайнятості відповідач не надав документи, що підтверджують факт отримання пенсійного забезпечення, про що складено акт № 91 від 12.08.2013 року (а.с.11,12)

У разі встановлення центром зайнятості відповідно до вище зазначеного Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку, а саме Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти. Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Так, на вимоги вище зазначеного Порядку відповідачем видано наказ № 741 від 13.08.2013 року про повернення коштів, який разом з листом - претензією № 14563 від 14.08.2013 року направлений на адресу відповідача. Доказів скасування вказано рішення суду не надано, а отже останнє є дійсним на момент розгляду справи у суді.

Пунктом 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Відповідно до абз.1 ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі викладено, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення в примусовому порядку з відповідача незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 84144,45 грн., а тому позовні вимоги Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського обласного центру зайнятості підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського обласного центру зайнятості (61013, м.Харків, вул.. шевченка,137,А, код 36224721) вартість матеріального забезпечення у розмірі 8144 (вісім тисяч сто сорок чотири) грн.. 45 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Суддя Зоркіна Ю.В.