Ухвала суду № 35232582, 06.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2013 р.Справа № 821/2791/13-а

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусика А.Г.,

суддів - Градовського Ю.М. та Кравченко К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Територіального управління Держгірпромнагляду у Херсонській області на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року (про повернення позовної заяви) по справі за адміністративним позовом Територіального управління Держгірпромнагляду у Херсонській області до Комерційно-виробничої фірми "Кроша" про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року Територіальне управління Держгірпромнагляду у Херсонській області (далі Управління) звернулось до суду з адміністративним позовом до комерційно-виробничої фірми (далі КВФ) "Кроша" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, а саме: заборонити експлуатацію ємності на шасі автомобіля АЦТ-8-131 V-7,25 м3 до усунення порушень та отримання у встановленому порядку рішення про відновлення роботи.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року поданий адміністративний позов відповідно до ст.108 КАС України було залишено без руху в зв'язку з невідповідністю вимогам ст.106 КАС України, зокрема позивачем не надано доказів сплати судового збору, а тому суд надав строк для виправлення зазначених недоліків до 30 липня 2013 року.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року вищевказаний позов був повернутий позивачеві.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Управління подало апеляційну скаргу, в якої ставиться питання про скасування ухвали суду від 31 липня 2013 року.

Заслухавши суддю доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з не виконання позивачем вимог, встановлених ухвалою від 23 липня 2013 року, зокрема Управлінням не було сплачено судовий збір на подачу позову.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір" (преамбула наведеного Закону).

Положеннями ст.2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що платниками судового збору є, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Статтею 5 наведеного Закону визначені пільги щодо сплати судового збору.

З адміністративного позову вбачається, що Управління просило звільнити його від сплати судового збору на підставі п.7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", як державний орган, що звернувся у випадку, передбаченому законодавством, із заявою до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Проте, чинним законодавством, зокрема п.5 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року за № 408/2011, не надано права Управлінню звертатись до суду з заявою для захисту прав та інтересів третіх осіб.

Крім того, на виконання ухвали Херсонського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року позивачем надано до суду першої інстанції клопотання про відстрочення сплати судового збору в зв'язку з тим, що позивачу, як державному органу, Законом України "Про державний бюджет на 2013 рік" не передбачено фінансування на сплату судового збору.

Відповідно до ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З аналізу наведених норм випливає, що зменшення розміру, звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат є правом суду, тобто, в даному випадку, суд першої інстанції на свій розсуд та з урахуванням обставин справи має право, як відстрочити сплату судового збору, так і відмовити Управлінню в задоволенні такого клопотання.

Окрім іншого, сам факт подачі позову бюджетною установою, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, та яка внесена в Реєстр неприбуткових організацій не є безумовною підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору.

А тому, враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги положення ст. 88 КАС України та Закону України "Про судовий збір" колегія суддів приходить до висновку, що висновки суду першої інстанції про наявність недоліків позовної заяви, а також щодо не додержання позивачем вимог ст. 106 КАС України стосовно сплати Управлінням судового збору за подачу позовної заяви є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з обставинами справи.

Отже, оскільки судом першої інстанції винесено ухвалу з додержанням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відповідно до ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 202, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Територіального управління Держгірпромнагляду у Херсонській області - залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року (про повернення позовної заяви) - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності відповідно до законодавства, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку передбаченим КАС України.

Головуючий:А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський К.В. Кравченко