Рішення № 35231882, 05.11.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року Справа № 915/1669/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", б-р. Т. Шевченко, 18, м. Київ, 01601

адреса для листування: вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001

до відповідача Виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області, вул. 50-річчя Жовтня, 7А, м. Очаків, Миколаївська область, 57500

про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) № 21-6/16 від 01.01.2013 року в сумі 1 443, 49 грн.

за участю представників сторін

від позивача Васильєва Світлана Олександрівна, довіреність № 609 від 20.12.2012 року;

від відповідача представник не з'явився.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) № 21-6/16 від 01.01.2013 року в сумі 1 443, 49 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.09.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 15.10.2013 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.10.2013 року розгляд справи відкладено на 05.11.2013 року.

01.11.2013 року до господарського суду Миколаївської області було подано заяву про зміну предмету позову щодо стягнення заборгованості за оренду нерухомого майна товариства та відшкодування витрат за спожиту електроенергію (арк. справи 50), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 476, 13 грн. - заборгованості з орендної плати; 907, 15 грн. - відшкодування витрат за спожиту електроенергію; 32, 57 грн. - пені; 9, 36 грн. - 3% річних. Фактично подана заява є заявою про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних, а також позивачем окремо виділено відшкодування витрат за спожиту електроенергію.

В судовому засіданні 05.11.2013 року позивачем було подано суду клопотання про уточнення позовних вимог (арк. справи 54), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача 476, 13 грн. - заборгованості з орендної плати; 907, 15 грн. - відшкодування витрат за спожиту електроенергію; 32,57 грн. - пені; 6, 73 грн. - 3% річних.

Частинами 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Пунктом 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року з останніми змінами від 29.05.13 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено наступне.

Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Фактично вищевказані заяви є заявами про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних. Крім того, позивачем окремо виділено відшкодування витрат за спожиту електроенергію та заборгованість з орендної плати.

Враховуючи вищевикладене, оскільки дії позивача щодо зменшення розміру позовних вимог не суперечать законодавству та не порушують чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви позивача від 01.11.2013 року та клопотання позивача від 05.11.2013 року про уточнення позовних вимог.

Отже, предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача 476, 13 грн. - заборгованості з орендної плати; 907, 15 грн. - відшкодування витрат за спожиту електроенергію; 32,57 грн. - пені; 6, 73 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні 05.11.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зміну предмету позову щодо стягнення та відшкодування витрат за спожиту електроенергію (арк. справи 50) та клопотання про уточнення позовних вимог (арк. справи 54) та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

Між Виконавчим комітетом Очаківської міської ради Миколаївської області та ПАТ «Укртелеком» було укладено договір № 21-6/16 від 01.01.2013 року щодо оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення). Відповідно до умов вказаного договору позивач надав, а відповідач прийняв за актом приймання-передачі від 01.01.2013 року у строкове платне користування частину приміщення розташованого за адресою вул. Миру, 23, м. Очаків, Очаківський район, Миколаївська область, загальною площею 2 квадратних метри для розміщення обладнання.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін на підставі внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 30, 00 грн. з ПДВ за 1 квадратний метр технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 2 квадратних метри всієї орендованої площі становить 60, 00 грн. з ПДВ та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору оренди.

Відповідно до п. 3.4 Договору орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному правилами користування електричною енергією та на підставі окремого розрахунку орендодавця у термін, зазначений у п. 3.6 Договору.

На підставі п. 3.6 Договору орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги за податковою накладною.

Станом на 10.09.2013 року заборгованість відповідача становить: 476, 13 грн. - заборгованості з орендної плати, 907, 15 грн. - відшкодування витрат за спожиту електроенергію.

Враховуючи вищевикладене, із посиланням на ст.ст. 530, 625 ЦК України, ст.ст. 188, 193, 222 ГК України та умови договору позивач просив суд стягнути з відповідача 476, 13 грн. - заборгованості з орендної плати; 907, 15 грн. - відшкодування витрат за спожиту електроенергію; 32, 57 грн. - пені; 6, 73 грн. - 3% річних.

Відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та повноважного представника в судові засідання 15.10.2013 року та 05.11.2013 року не направив. Ухвали господарського суду Миколаївської області від 05.07.2013 року та від 15.10.2013 року були отримані відповідачем, про що свідчать повідомлення про вручення, наявні у матеріалах справи (арк. справи 35, 41) Причини неявки повноважного представника відповідача суду не відомі. Явка представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою.

Письмового відзиву по суті спору відповідачем суду не подано.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 з останніми змінами від 29.05.13 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.01.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (далі - орендодавець) та Виконавчим комітетом Очаківської міської ради Миколаївської області (далі - орендар) було укладено договір № 21-6/16 оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину приміщення (далі - майно), розташоване за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, м. Очаків, вул. Миру, 23 загальною площею 2 квадратних метри технологічних приміщень для розміщення обладнання (п.1.1 Договору) (арк. справи 10-14).

Даний договір підписано сторонами та скріплено печатками.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1-2, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.2 Договору сторони домовляються про те, що на їхні договірні відносини не поширюються норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна» і «Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786.

Відповідно до п. 2.1 Договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін Акта приймання-передачі майна, вказаного в п. 1.1 Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 30, 00 грн. з ПДВ (20%) за 1 квадратний метр технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 2 квадратних метри всієї орендованої площі становить 60, 00 грн. з ПДВ (20%) та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору оренди.

Розрахунок плати за оренду нерухомого майна викладено в Додатку 3 3 до Договору (арк. справи 17).

Відповідно до п. 3.4 Договору орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця у термін, зазначений у п. 3.6 Договору.

Відповідно до п. 3.5 Договору орендодавець станом на останній календарний день розрахункового місяця складає акт про надані послуги, та не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим, разом з рахунком та податковою накладною надає його орендарю. Орендар протягом двох робочих днів з дати отримання підписує та повертає орендодавцю перший примірник акта про надані послуги.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.

Відповідно до п. 5.1.1 Договору орендодавець має право вимагати своєчасної оплати оренди майна.

Відповідно до п. 6.1.2 Договору орендар зобов'язаний укласти окремий договір електропостачальною компанією. До моменту відокремлення своїх електричних мереж, встановлення розрахункових засобів та укладання договору з електропостачальною компанією орендар відшкодовує орендодавцю витрати за спожиту електроенергію за показниками приладів обліку або в обсязі встановленої потужності за тарифами електропостачальної компанії, крім того, відшкодовує витрати за спільне використання електричних мереж, які є власністю орендодавця.

Відповідно до п. 6.1.4 Договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 12.1 Договору цей договір укладено на період з 01.01.2013 року до 31.12.2013 року.

Відповідно до п. 13 Договору передбачені цим договором права і обов'язки ПАТ "Укртелеком", у тому числі проведення розрахунків, виконуються Миколаївською філією товариства.

Судом встановлено наступне.

На виконання умов договору сторонами було підписано Акт приймання-передачі майна від 01.01.13 року, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до умов Договору № 21-6/16 від 01.01.13 року в м. Очаків, вул. Миру, 23, частину приміщення площею 2 кв. м. Акт приймання-передачі майна від 01.01.13 року підписано сторонами та скріплено печатками (арк. справи 15).

Позивачем на виконання п. 3.5 Договору за період з січня 2013 року по серпень 2013 року були виставлені відповідачу наступні рахунки: рахунок № 13-318 від 31.01.2013 року; рахунок № 13-319 від 28.02.2013 року; рахунок № 13-436 від 31.03.2013 року; рахунок № 13-634 від 31.04.2013 року; рахунок № 480000/13-768 від 31.05.2013 року; рахунок № 480000/13-951 від 30.06.2013 року; рахунок № 480000/13-1111 від 31.07.2013 року; рахунок № 480000/13-1262 від 31.08.2013 року (арк. справи 21-28).

В кожному окремому рахунку позивачем зазначався розмір орендної плати за відповідний період, а також розмір відшкодування витрат за використану електроенергію.

Факт направлення вищевказаних рахунків та актів відповідно до п. 3.5 Договору підтверджується наявними в матеріалах справи копіями реєстрів поштових відправлень від 12.03.2013 року, від 01.04.2013 року, від 14.05.2013 року, від 02.06.2013 року, від 10.07.2013 року, від 09.08.2013 року, а також поштовими квитанціями (арк. справи 44-49). Факт направлення рахунку за серпень 2013 року підтверджується копією витягу з журналу реєстрації вихідних документів (рахунок за серпень 2013 року № 480000/13-1262 та акт наданих послуг) (арк. справи 57-58). Оригінал вказаного журналу реєстрації вихідних документів було оглянуто судом в судовому засіданні 05.11.2013 року, про що зазначено у протоколі судового засідання від 05.11.2013 року (арк. справи 59).

Судом також встановлено, що позивач направляв на адресу відповідача претензію вих. № 21-11/110 від 05.09.2013 року (арк. справи 18) про сплату заборгованості. До вказаної претензії позивачем також долучались рахунки за період з січня по липень 2013 року. Докази направлення вказаної претензії наявні у матеріалах справи (арк. справи 19).

Як вбачається з розрахунку позивача заборгованість з орендної плати за період з 01.01.13 року по 29.08.13 року включно становить 476, 13 грн., а заборгованість за спожиту електроенергію - 907, 15 грн. (арк. справи 51).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів сплати вказаної заборгованості, строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) від 01.01.2013 року № 21-6/16 за період з 01.01.2013 року по 29.08.2013 року включно у сумі 476, 13 грн. та заборгованості з відшкодування витрат за спожиту електроенергію за договором оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) від 01.01.2013 року № 21-6/16 за період з січня 2013 року по серпень 2013 року у сумі 907, 15 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 32, 57 грн. - пені, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.2 Договору у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок пені в межах піврічного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, за період з 28.02.2013 року по 31.07.2013 року із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ. Судом перевірено та встановлено, що розрахунок пені в сумі 32, 57 грн., здійснено позивачем арифметично правильно та з урахуванням положень норм чинного законодавства. Розрахунок позивача наявний у матеріалах справи (арк. справи 52). Отже, нарахування пені є обґрунтованим та підставним. В частині стягнення пені в сумі 32, 57 грн. позов підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 6, 73 грн. - 3% річних, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем ПАТ «Укртелеком» нараховано відповідачу Виконавчому комітету Очаківської міської ради Миколаївської області 6, 73 грн. - три відсотки річних від суми заборгованості за період з 28.02.2013 року по 30.08.2013 року.

Розрахунок суми трьох відсотків річних є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи. Розгорнутий розрахунок трьох відсотків річних наявний в матеріалах справи (арк. справи 55). З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних у сумі 6, 73 грн. є обґрунтованими, підставними та підлягають задоволенню.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610-612, 625, 629, 759, 762 ЦК України, ст. 193, 231, 283 ГК України, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до відповідача Виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) № 21-6/16 від 01.01.2013 року.

Стягнути з відповідача Виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області, вул. 50-річчя Жовтня, 7А, м. Очаків, Миколаївська область, 57500 (код ЄДРПОУ 04056606) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", б-р. Т. Шевченко, 18, м. Київ, 01601 (код ЄДРПОУ 21560766), адреса для листування: вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001 (на р/р 260023165 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», код ЄДРПОУ 22437619, МФО 326182):

- 476, 13 грн. (чотириста сімдесят шість грн. 13 коп.) - заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) від 01.01.2013 року № 21-6/16;

- 907, 15 грн. (дев'ятсот сім грн. 15 коп.) - відшкодування витрат за спожиту електроенергію за договором оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) від 01.01.2013 року № 21-6/16;

- 32, 57 грн. (тридцять дві грн. 57 коп.) - пені;

- 6, 73 грн. (шість грн. 73 коп.) - 3% річних;

- 1 720, 50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.11.2013 року.

Суддя Е.М.Олейняш