Постанова № 35231709, 07.11.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року Справа № 803/2162/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Піянзіну О.К.,

за участю представника позивача Кушнірука А. В.,

представника відповідача Куліша В. А.,

представника третьої особи Гончарової Л. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватної фірми «Сунар» до першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «БМ Банк» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма «Сунар» (далі - ПФ «Сунар») звернулася з позовом до першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції (далі - перший ВДВС Луцького МУЮ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «БМ Банк» (далі - ПАТ «БМ Банк») про визнання протиправними дій першого ВДВС Луцького МУЮ щодо передачі на прилюдні торги та проведення прилюдних торгів з реалізації незавершеного будівництвом адміністративно-складського приміщення, магазину та земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування адміністративно-складського приміщення та магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати перший ВДВС Луцького МУЮ зупинити реалізацію нерухомого майна незавершеного будівництвом адміністративного-господарського приміщення, магазину та земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування адміністративно-складського приміщення та магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належного ПФ «Сунар» на прилюдних торгах до проведення рецензування звітів про оцінку незавершеного будівництвом адміністративно-складського приміщення та магазину готовністю 32%/А3/ та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У заяві від 6 листопада 2013 року позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати протиправними дії першого ВДВС Луцького МУЮ щодо передачі на прилюдні торги та проведення прилюдних торгів з реалізації незавершеного будівництвом адміністративно-складського приміщення, магазину та земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування адміністративно-складського приміщення та магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач позбавляє ПФ «Сунар» права на рецензування звіту, не призначивши рецензування звіту та передавши при цьому майно на повторну реалізацію Луцькій філії приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» (далі - Луцька філія ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція»). Крім того, зазначає, що термін дії (6 місяців) звітів від 29 січня 2013 року про оцінку незавершеного будівництвом адміністративного-складського приміщення та магазину та про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування адміністративно-складського приміщення та магазину складених товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант» ЛТД (далі - ТзОВ «Атлант» ЛТД) давно минув та дані звіти не можуть бути використані при реалізації майна станом на 21 жовтня 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, додатково пояснив, що 29 жовтня 2013 року за замовленням ПАТ «БМ Банк», товариством з обмеженою відповідальністю «Ірта Консалтинг» (далі - ТзОВ «Ірта Консалтинг») було проведено рецензування звітів складених 29 січня 2013 року ТзОВ «Атлант» ЛТД, термін дії яких закінчився. Однак, станом на 29 жовтня 2013 року відповідачем торги не зупинялися та передані торгуючій організації звіти про оцінку майна на підставі яких рецензент мав би проводити рецензування не поверталися. Вважає, що наявність чи відсутність рецензування ніяким чином не впливає на правомірність дій державного виконавця, адже в момент вчинення дії щодо передачі майна на торги виконавець не провів оцінку майна в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження», а передав майно за ціною яку заперечував боржник, якого було позбавлено права на рецензування оцінки. Разом з тим, нові звіти про оцінку майна, складені експертами приватного підприємства «ТСА Захід» (далі - ПП «ТСА Захід») та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 для реалізації майна Луцькій філії ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» не передавалися.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив. Просив в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні позов заперечила, мотивуючи тим, що 29 жовтня 2013 року на виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2013 року по справі №803/1589/13-а ТзОВ «Ірта Консалтинг» було проведено рецензування звітів про оцінку незавершеного будівництвом адміністративно-складського приміщення та магазину, та земельної ділянки площею 0,10 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вважає, що позивач навмисне своїми діями перешкоджає державному виконавцю першого ВДВС Луцького МУЮ вчиняти дії щодо примусового стягнення в користь ПАТ «БМ Банк» заборгованості по кредитному договору, тим самим має намір уникнути виконання цивільно-правових зобов'язань, що виникли з кредитного договору та договору іпотеки. Просила в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у першому ВДВС Луцького МУЮ знаходиться виконавче провадження ВП №35115782 по виконанню виконавчого напису №486 від 20 квітня 2010 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 по стягненню з ПФ «Сунар» боргу по кредитному договору №4/58/240408 від 24 квітня 2008 року в сумі 105 095,72 доларів США, що є еквівалентом 832 883 грн. 58 коп. та коштів на вчинення виконавчого напису в сумі 5 000 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2013 року по справі №803/1589/13-а зобов'язано перший ВДВС Луцького МУЮ призначити рецензування звіту про оцінку незавершеного будівництвом адміністративно-складського приміщення та магазину готовністю 32%/А-3/ та звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Першим ВДВС Луцького МУЮ 31 липня 2013 року винесено постанови ВП №35115782 про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме: призначено ПП «ТСА Захід» та фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 експертами, суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису №486 від 20 квітня 2010 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 по зверненню стягнення на незавершене будівництво адміністративно-складського приміщення та магазину (раніше будинок НОМЕР_1) готовністю 32%/А-3/, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,10 га кадастровий номер 22:027::0052, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

На адресу першого ВДВС Луцького МУЮ 14 серпня 2013 року надійшла оцінка майна, а саме: 31 липня 2013 року підприємцем ОСОБА_4 проведено оцінку земельної ділянки для будівництва та обслуговування адміністративно-складського приміщення та магазину, площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 205 340 грн. та 1 серпня 2013 року ПП «ТСА Захід» було проведено оцінку незавершеного будівництвом адміністративно-складського приміщення та магазину /А-3/ (ступінь будівельної готовності 38%) вартістю 1 208 400 грн.

За замовленням ПАТ «БМ Банк» 29 жовтня 2013 року ТзОВ «Ірта Консалтинг» було проведено рецензування звітів складених 29 січня 2013 року ТзОВ «Атлант» ЛТД.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон №606-XIV).

Частиною першою статті 6 Закону №606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно із частиною першою статті 17 Закону №606-XIV, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи як виконавчі написи нотаріусів.

Статтею 32 Закону №606-XIV передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до частини першої статті 52 Закону №606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону №606-XIV визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлені статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Положеннями статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями, національними стандартами, оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Згідно із частиною третьою статті 58 Закону №606-XIV державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не надав суду належних доказів на підтвердження позовних вимог.

З огляду на вищенаведене, суд не вбачає з боку відповідача порушень діючого законодавства при проведенні ним виконавчих дій, які б спричинили порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства України.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк