Постанова № 35230755, 28.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 жовтня 2013 року № 826/14567/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Луцишин Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа"до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету Українипровизнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №26-04/3309 від 23.08.2013

за участю:

представника позивача: Маленко О.М. (довіреність № 87/2 від 10.09.2013),

представника відповідача: Якусевич А.М. (довіреність № 111 від 24.04.2013),

представника відповідача: Максименко А.П. (довіреність № 110 від 24.04.2013),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28.10.2013 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, Київської міської державної адміністрації про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №26-04/3309 від 23.08.2013 та пункту 17 додатку 3 розпорядження Київської міської державної адміністрації № 838 від 21.05.2012.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2013 було закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування пункту 17 Додатку 3 до Порядку визначення розміру плати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, зокрема, повноваження з управління якими здійснюють районні в місті Києві державні адміністрації, за розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва, а також за розміщення реклами в ліфтах жилих будинків комунальної власності міста Києва, затвердженого Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.05.2012 року № 838 «Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві».

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що його заява № 4/2 від 10.01.2013 була розглянута з порушенням встановленого чинним законодавством строку та при її розгляді відповідач був зобов'язаний провести перевірку правомірності дій КП "Київський метрополітен" та КМДА та у зв'язку з наявністю в їх діях ознак зловживання монопольним становищем при встановленні для позивача вартості тарифу на здійснення рекламно - інформаційної діяльності на місцях розташування інформаційних носіїв всередині вагону, вжити дієвих заходів з усунення виявлених порушень чинного законодавства. Також позивач зазначив про те, що ухилення відповідача від розгляду заяви позивача суперечить його раніше прийнятим рішенням щодо розгляду останньої, а посилання на те, що спірне питання не відноситься до його компетенції є безпідставним.

У судовому засіданні 28.10.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду 10.10.2013 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що додаткові документи витребовувались у позивача у зв'язку з тим, що вона була подана без додержання вимог пункту 18 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ) затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України № 5 від 06.05.1994 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299, а саме, позивачем не було надано матеріали якими він обґрунтовував свої вимоги. Також відповідач зазначив про те, що за результатами розгляду заяви позивача № 4/2 від 10.01.2013 не було виявлено в діях КП "Київський метрополітен" та КМДА ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

У судовому засіданні 28.10.2013 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд , -

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" на ім'я Голови Антимонопольного комітету України була подана заява вих. № 4/2 від 10.01.2013, в якій воно просило вжити заходи щодо питання, яке стосується тарифів на право розміщення реклами для нього, а саме, провести перевірку правомірності дій КП «Київський метрополітен» та КМДА у зв'язку з наявністю в їх діях ознак зловживання монопольним становищем, повноваженнями та сприяння недобросовісній конкуренції, а також сприяти у встановленні тарифу для нього на рівні не вищому ніж 30% в порівнянні з іншими операторами, які використовують свої рекламні площі всередині рухомого складу Київського метрополітену, або ж на рівні що був затверджений розпорядженням КМДА № 1427 від 15.10.20108.

25.01.2013 за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" № 4/2 від10.01.2013 складено лист № 26-04/323 "Про залишення заяви без руху" відповідно до якого у ході розгляду заяви встановлено, що її подано без додержання вимог пункту 18 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ) затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України № 5 від 06.05.1994 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299, а саме, ТОВ "Транс-Медіа" до заяви не додано матеріали, якими воно обґрунтовує свої вимоги, з огляду на що заяву № 4/2 від10.01.2013 залишено без руху та запропоновано протягом 15 календарних днів з дня одержання листа надати інформацію та відповідні матеріали, якими ТОВ "Транс-Медіа" обґрунтовує викладені у заяві обставини.

У відповідь на лист № 26-04/323 від 25.01.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" супровідним листом № 20/1 від 20.02.2013 до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України були подані документи, якими воно обґрунтовує свої вимоги викладені в заяві № 4/2 від 10.01.2013.

11.03.2013 Київським міським територіальним відділення Антимонопольного комітету України складено лист № 26-04/919 "Про зупинення розгляду заяви", яким повідомлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" наступне: "Питання щодо правомірності прийняття КМДА розпорядження від 21.05.2012 №838 "Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві" в частині пункту 17 Додатку №3 та, відповідно, збільшення Комунальним підприємством КМДА "Київський метрополітен" для ТОВ "Транс-Медіа" вартості права на здійснення рекламно-інформаційної діяльності на місцях розташування інформаційних носіїв всередині вагону с предметом спору, що наразі розглядається в судових інстанціях.

На підставі вищевикладеного, керуючись пунктом 19 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 №169-р) (із змінами), розпорядженням голови Відділення від 11.03.2013 № 55/04-р розгляд Заяви зупинено до завершення розгляду судами пов'язаних з цією Заявою інших справ."

Листом № 66/1 від 02.07.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" повідомило Київському міському територіальному відділенню Антимонопольного комітету України про те, що підстави для зупинення розгляду заяви № 4/2 від 10.01.2013 відпали та просило поновити розгляд зазначеного звернення.

23.08.2013 Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України прийнято розпорядження № 164/04-р "Про поновлення розгляду заяви", яким поновлено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" та складено лист № 26-04/2209 "Про поновлення та результати розгляду заяви", яким ТОВ "Транс-Медіа" повідомлено наступне: "Листом від 30.03.2012 № 09050/1-1111 (вх. Відділення 30.03.2012 № 4 (П)) Управління цінової політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулося до Відділення щодо погодження проекту розпорядження "Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві".

Зазначене Розпорядження було погоджено, оскільки Розпорядження не містило положень, що стосуються обмеження, усунення чи спотворення конкуренції та відповідає вимогам законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та пункту 2 "Положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів влади, органів адміністративно - господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування що, демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання", затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 1 квітня 1994 року № 4-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 квітня 1994 року за № 78/287, органи Антимонопольного комітету України погоджують проекти рішень щодо порядку визначення цін та тарифів, а не встановлення розміру тарифів.

Отже, питання щодо встановлення розміру тарифів не відноситься до компетенції Відділення.

Враховуючи вищевикладене, у Відділення відсутні правові підстави для втручання."

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" вважаючи протиправними дії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України під час розгляду заяви № 4/2 від 10.01.2012, та вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення № 26-04/3309 від 23.08.2013 звернулось з відповідним позовом до суду

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 та 7 частини першої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; у випадках та порядку, передбачених законом, проводити огляд службових приміщень та транспортних засобів суб'єктів господарювання - юридичних осіб, вилучати або накладати арешт на предмети, документи чи інші носії інформації, які можуть бути доказами або джерелом доказів у справі незалежно від їх місцезнаходження.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 зазначеного Закону у разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.

Згідно з пунктом 5 Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України № 5 від 19.04.1994 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 адміністративній колегії територіального відділення Комітету підвідомчі справи про порушення у вигляді, зокрема: зловживання монопольним (домінуючим) становищем, антиконкурентних узгоджених дій, якщо наслідки порушення мають місце на регіональному ринку; антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, крім тих, що підвідомчі Постійно діючій адміністративній колегії Комітету.

Таким чином, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції мають повноваження розглядати заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами, в рамках яких проводити перевірки суб'єктів господарювання щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до пункту 18 Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України № 5 від 19.04.1994 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 заява подається в письмовій формі й повинна містити: найменування органу, до якого подається заява (Комітет чи відповідне територіальне відділення Комітету); найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін (заявника і відповідача), їхнє місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), інші реквізити сторін, зокрема поштову адресу, а також, якщо такі є, номер засобу зв'язку (телефон, факс тощо), адресу електронної пошти; ім'я контактної особи (для юридичних осіб), номер засобу зв'язку (телефон, факс тощо), а також, якщо така є, адресу електронної пошти; зміст вимог, зокрема очікувані заявником від органів Комітету рішення; виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, обґрунтування того, яким чином права заявника порушуються внаслідок дій чи бездіяльності відповідача, визначених законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції; інформацію стосовно звернення до будь-якого іншого органу державної влади, зокрема до суду, з питань, порушених у заяві; перелік документів та інших матеріалів, що додаються до заяви. Заява підписується повноважною посадовою особою заявника - юридичної особи або його представником, заявником - фізичною особою або його представником. До заяви додаються наявні у заявника документи та інші матеріали, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Пунктом 19 зазначених Тимчасових правил встановлено, що заява про порушення розглядається протягом 30 календарних днів, а у разі потреби одержання додаткової інформації, яка не може бути надана заявником, строк розгляду заяви може бути подовжений державним уповноваженим, головою відділення на 60 календарних днів, про що письмово повідомляється заявнику. Якщо щодо відповідача, зазначеного у заяві, вже порушено справу за наведеними у заяві ознаками порушення, заява може бути приєднана до цієї справи, про що письмово повідомляється заявнику. Встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у пункті 18 цих Правил, і це перешкоджає розгляду заяви, державний уповноважений, голова відділення залишає заяву без руху, про що письмово повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків. Час залишення заяви без руху не зараховується у строк розгляду заяви. Розгляд заяви може бути зупинено з власної ініціативи відповідного органу Комітету чи голови територіального відділення, чи за заявою особи, що подала заяву, до завершення розгляду органом Комітету, судом пов'язаної з цією заявою іншої справи або до вирішення органом Комітету чи іншим державним органом пов'язаного з нею іншого питання. Про зупинення розгляду заяви та його поновлення приймається розпорядження. Повідомлення про зупинення розгляду заяви та його поновлення надсилається заявнику протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного розпорядження.

Таким чином, заява про порушення антимонопольного законодавства розглядається протягом 30 календарних днів, водночас у випадку, якщо її подано з порушенням вимог пункту 18 Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України № 5 від 19.04.1994 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299, зокрема, якщо до неї не додано документи та інші матеріали, що підтверджують викладені у заяві обставини, то така заява залишається без руху про що заявник повідомляється письмово, при цьому час залишення заяви без руху не зараховується у строк розгляду заяви. Водночас розгляд заяви може бути зупинено, у тому числі, у випадку розгляду судом пов'язаної з цією заявою іншої справи про що заявник повідомляється письмово.

Статтею 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Частиною першою статті 36 зазначеного Закону встановлено, що органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи

Згідно із абзацом 1 статті 20 Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України № 5 від 19.04.1994 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299, у разі не виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції державний уповноважений, голова відділення відмовляють у розгляді справи, про що письмово повідомляється заявнику.

Отже, за результатами розгляду заяви про порушення антимонопольного законодавства розпочинається розгляд справи у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про що видається відповідне розпорядження, та у разу не виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції заявнику відмовляють у розгляді справи про що він повідомляється письмово.

Як вбачається з листа № 26-04/2209 від 23.08.2013 "Про поновлення та результати розгляду заяви" та пояснень наданих представниками відповідача під час судового засідання позивачу зазначеним листом було повідомлено про те, що йому відмовлено у розгляді справи за його заявою щодо порушення антимонопольного законодавства оскільки за результатами її розгляду не було виявлено ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Посилання позивача на той факт, що оскільки відповідачем листом № 26-04/323 від 25.01.2013 "Про залишення заяви без руху" були витребувані додаткові документи, то він фактично прийняв рішення про розгляд справи про порушення антимонопольного законодавства, є необґрунтованими, оскільки зазначеним листом заяву позивача було залишено без руху з огляду на те, що вона не відповідала вимогам пункту 18 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ) затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України № 5 від 06.05.1994 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299, а саме, до неї не було додано матеріали, якими обґрунтовувались викладені в ній вимоги, що перешкоджало її розгляду.

Необґрунтованість посилань позивача на те, що відповідачем було порушено строки розгляду його заяви № 4/2 від10.01.2013 зумовлюється тим, що час залишення заяви без руху та час зупинення розгляду заяви не зараховується у строк розгляду заяви, у той час, як заява позивача була залишена без руху, про що він був повідомлений листом № 26-04/323 від 25.01.2013 та після усунення позивачем відповідних недоліків розгляду заяви було зупинено розпорядженням № 55/04-р від 11.03.2013 до завершення розгляду судами пов'язаних справ та поновлено лише розпорядженням № 164/04-р від 23.08.2013.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що відповідачем рішення №26-04/3309 від 23.08.2013 було прийнято у зв'язку з тим, що за результатами розгляду заяви позивача не було виявлено ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також те, що відповідачем витребовувались у позивача документи не у зв'язку з розглядом його заяви по суті, а у зв'язку з її невідповідністю встановленим чинним законодавством вимогам, а посилання позивача на порушення строків розгляду його заяви є необґрунтованими, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що відповідачем заява позивача № 4/2 від10.01.2013 була розглянута не у відповідності до вимог чинного законодавства та про наявність підстав для скасування рішення №26-04/3309 від 23.08.2013.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

№ 826/14567/13-а

Постанова складена в повному обсязі 04.11.2013.