Постанова № 35230754, 13.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

tslast">

rb.gif" height=70 width=52>

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2013 року 810/4774/13-аNT>/P>

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Еркер" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

5 вересня 2013 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося приватне підприємство "Еркер" (далі - позивач) з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 3 квітня 2013 р. № 0000712203/718.

У судовому засіданні 17 жовтня 2013 р. судом було уточнено назву відповідача – Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів Київської області (далі – відповідач).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення 3 квітня 2013 р. № 0000712203/718 відповідачем винесено протиправно, оскільки ним за період квітень, липень, серпень 2012 р. правомірно було сформовано податковий кредит на підставі відповідних податкових накладних. Крім того, позивач зазначив, що він не несе відповідальність за дії щодо фінансової звітності та бухгалтерського обліку його контрагентів, а саме товариства з обмеженою відповідальністю "Фемос" (далі – ТОВ "Фемос"), приватного підприємства "Київжитлоспецсервіс" (далі – ПП "Київжитлоспецсервіс") та товариства з обмеженою відповідальністю "Ванбуд" (далі – ТОВ "Ванбуд").

P class="ps11">Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на те, що фінансово – господарські взаємовідносини між позивачем та контрагентами ТОВ "Фемос", ПП "Київжитлоспецсервіс" та ТОВ "Ванбуд" є фіктивними, тобто такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, а отже, договори позивача з контрагентами є нікчемними (а.с. 131 - 141).

P > 17 жовтня 2013 р. представниками сторін були подані суду клопотання, у яких вони просили розглянути справу у порядку письмового провадження.

P > Розглянувши матеріали справи, клопотання сторін, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Суд дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

22 травня 1997 р. позивач зареєстрований, як юридична особа, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с. 9, 179).

Основними видами діяльності за КВЕД – 2010 є:

- будівництво житлових і нежитлових будівель;

- інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у;

- комплексне обслуговування об’єкта;

- неспеціалізована оптова торгівля;

- купівля та продаж власного нерухомого майна;

- надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

У період з 4 по 11 березня 2013 р. відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Фемос", ПП "Київжитлоспецсервіс" та ТОВ "Ванбуд" за період квітень, липень, серпень 2012 р. за результатами якої 18 березня 2013 р. складено акт перевірки № 1170/22-3/24881850/37 (далі – акт перевірки № 1170/22-3/24881850/37) (а.с. 206 - 120).

У розділі "Висновок" названого акту перевірки зазначено, що позивачем порушено:

1) п. 185.1 ст. 185, абз. 1,2 п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI (далі – ПК України) із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у сумі 216 916 грн 00 коп., у т.ч. за квітень 2012 р. у сумі 63 144 грн 00 коп., за липень 2012 р. у сумі 64 166 грн 00 коп., за липень 2012 р. у сумі 64 166 грн 00 коп., за серпень 2012 р. у сумі 89 606 грн 00 коп.

3 квітня 2013 р. на підставі названого акту перевірки № 1170/22-3/24881850/37 відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000712203/718, яким збільшено суму грошового зобов’язання податку на додану вартість з вироблених на Україні товарів на загальну суму 271 145 грн 00 коп., з якої за основним платежем – 216 916 грн 00 коп., за штрафними санкціями – 54 229 грн 00 коп. (далі - податкове повідомлення - рішення № 0000712203/718) (а.с. 13).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, ним було подано даний адміністративний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України.

Згідно з вимогами п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до вимог п. 85.8 ст. 85 ПК України посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Як убачається з п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно з вимогами п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до вимог п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з вимогами п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Як убачається з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з вимогами п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з вимогами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Із аналізу положень ст. ст. 138 і 198 ПК України вбачається, що скористатися правом на формування валових витрат і податкового кредиту можливо лише при наявності первинних бухгалтерських документів, оформлених у відповідності до Закону. Відсутність таких документів зумовлює неможливість включення позивачем до складу валових витрат і податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними документами у періоді фізичного здійснення господарської операції.

Згідно з вимогами п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до вимог п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Як убачається з п. 201.12 ст. 201 ПК України, у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку. Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, податкові зобов'язання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду.

Наявні матеріали справи свідчать, що у період квітень, липень, серпень 2012 р. за наслідками господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ "Фемос", ПП "Київжитлоспецсервіс" та ТОВ "Ванбуд" позивачем було сформовано та задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Проте, відповідачем було поставлено під сумнів фінансово - господарську діяльність позивача та перелічених контрагентів, зокрема, він вважає, що ці правовідносини є фіктивними правочинами.

Проте, даний висновок суд вважає помилковим з таких підстав.

І. Стосовно господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ "Фемос" судом встановлено таке.

14 листопада 2011 р. між позивачем (замовником) та ТОВ "Фемос" (підрядником) було укладено договір на виконання підрядних робіт № 17-03 (далі – договір № 17-03) (а.с. 45 - 49).

Згідно з п.п. 1.1 п. 1 названого договору замовник доручив, а підрядник зобов’язався виконати комплекс робіт по будівництву багатоповерхового житлового будинку № 2 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, (II та III-я сесії) у визначений сторонами термін, а замовник взяв на себе зобов’язання прийняти їх та оплатити.

Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 названого договору загальна вартість робіт визначалася згідно додатків, які є невід’ємною частиною даного договору, і складала 1 500 000 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ – 250 000 грн 00 коп.

Згідно з п.п. 2.2 п. 2 названого договору до комплексу робіт, що входив до вартості виконаних робіт, було включення виготовлення: цегляної кладки стін, перегородок, армування цегляної кладки, монтаж плит перекриття та перемичок, анкетування плит перекриття, монтаж сходових маршів та площадок, влаштування монолітних поясів та монолітних ділянок, огородження сходових маршів та площадок, влаштування.

На підтвердження виконання ТОВ "Фемос" робіт по будівництву багатоповерхового житлового будинку, передбачених договором № 17-03, позивачем було надано суду такі докази, а саме:

1) податкові накладні від:

- 11 квітня 2012 р. № 2 на загальну суму 120 000 грн 00 коп. (а.с. 52);

- 13 квітня 2012 р. № 3 на загальну суму 80 000 грн 00 коп. (а.с. 53);

- 17 квітня 2012 р. № 4 на загальну суму 50 710 грн 88 коп. (а.с. 51);

- 26 квітня 2012 р. № 7 на загальну суму 128 150 грн 69 коп. (а.с. 54).

2) акти здачі – приймання виконаних робіт до договору № 17-03 від:

- 8 квітня 2012 р. № 5 на загальну суму 250 710 грн 89 коп. (а.с. 55);

- 24 квітня 2012 р. № 6 на загальну суму 128 150 грн 69 коп. (а.с. 56).

Перелічені документи підписані посадовою особою ТОВ "Фемос" та завірені печаткою цього товариства.

До того ж оплата позивачем за виконані ТОВ "Фемос" роботи по будівництву багатоповерхового житлового будинку підтверджується карткою рахунком за квітень 2012 р. (а.с. 61) та платіжними дорученнями від:

- 11 квітня 2012 р. № 2181 на загальну суму 120 000 грн 00 коп. (а.с. 57);

- 13 квітня 2012 р. № 2195 на загальну суму 80 000 грн 00 коп. (а.с. 58);

- 17 квітня 2012 р. № 2200 на загальну суму 50 710 грн 89 коп. (а.с. 59);

- 26 квітня 2012 р. № 2268 на загальну суму 128 150 грн 69 коп. (а.с. 60).

Зокрема, судом встановлено, що на час укладання та виконання правочинів ТОВ "Фемос" було зареєстровано, як юридичну особу, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 181).

До того ж в акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ "Фемос" на момент укладання чи виконання договорів з позивачем було скасовано чи визнано недійсними за рішенням суду.

Наведене свідчить про реальність укладення та виконання договору № 17-03 між позивачем та ТОВ "Фемос".

IІ. Стосовно господарських взаємовідносин між позивачем та ПП "Київжитлоспецсервіс" судом встановлено таке.

20 травня 2012 р. між позивачем (замовником) та ПП "Київжитлоспецсервіс" (підрядником) було укладено договір підряду № 20-05/12 (далі – договір № 20-05/12) (а.с. 62 - 64).

Згідно з п.п. 1.1 п. 1, п.п. 1.2 п. 1 названого договору предметом цього договору є виконання робіт: цементно – вапняну штукатурку з матеріалів замовника та лазерна стяжка підлоги з матеріалів замовника на об’єкті будівництва житлового комплексу, що розташований за адресою: Київська область, м. Вишневе, вул. Машинобудівників № 2, секції 2, 3.

На підтвердження виконання ПП "Київжитлоспецсервіс" робіт, передбачених договором № 20-05/12, позивачем було надано суду такі докази, а саме:

1) податкові накладні від:

- 31 липня 2012 р. № 392 на загальну суму 8892 грн 00 коп. (а.с. 67);

- 31 липня 2012 р. № 393 на загальну суму 57 188 грн 40 коп. (а.с. 68);

- 31 липня 2012 р. № 394 на загальну суму 59 676 грн 00 коп. (а.с. 69);

- 31 липня 2012 р. № 395 на загальну суму 54 558 грн 00 коп. (а.с. 70);

- 31 липня 2012 р. № 396 на загальну суму 59 174 грн 16 коп. (а.с. 71);

- 31 липня 2012 р. № 397 на загальну суму 53 286 грн 48 коп. (а.с. 72);

- 31 липня 2012 р. № 398 на загальну суму 48 738 грн 72 коп. (а.с. 73);

- 31 липня 2012 р. № 399 на загальну суму 49 344 грн 24 коп. (а.с. 74);

- 31 серпня 2012 р. № 198 на загальну суму 57 999 грн 54 коп. (а.с. 75);

- 31 серпня 2012 р. № 199 на загальну суму 57 271 грн 98 коп. (а.с. 76);

- 31 серпня 2012 р. № 200 на загальну суму 58 573 грн 62 коп. (а.с. 77);

- 31 серпня 2012 р. № 201 на загальну суму 59 738 грн 84 коп. (а.с. 78);

- 31 серпня 2012 р. № 202 на загальну суму 50 921 грн 82 коп. (а.с. 79);

- 31 серпня 2012 р. № 203 на загальну суму 6978 грн 53 коп. (а.с. 80);

- 31 серпня 2012 р. № 204 на загальну суму 7142 грн 00 коп. (а.с. 81);

- 31 серпня 2012 р. № 205 на загальну суму 4604 грн 10 коп. (а.с. 82);

- 31 серпня 2012 р. № 206 на загальну суму 48 111 грн 84 коп. (а.с. 83);

- 31 серпня 2012 р. № 207 на загальну суму 51 219 грн 84 коп. (а.с. 84).

2) довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за:

- липень 2012 р. на загальну суму 210 543 грн 60 коп. (а.с. 85);

- липень 2012 р. на загальну суму 171 422 грн 40 коп. (а.с. 86);

- липень 2012 р. на загальну суму 8892 грн 00 коп. (а.с. 87);

- серпень 2012 р. на загальну суму 4604 грн 10 коп. (а.с. 88);

- серпень 2012 р. на загальну суму 7142 грн 00 коп. (а.с. 89);

- серпень 2012 р. на загальну суму 99 331 грн 68 коп. (а.с. 90);

- серпень 2012 р. на загальну суму 343 704 грн 66 коп. (а.с. 91);

- серпень 2012 р. на загальну суму 6978 грн 53 коп. (а.с. 92).

Перелічені документи підписані посадовою особою ПП "Київжитлоспецсервіс" та завірені печаткою цього підприємства.

До того ж оплата позивачем за виконані роботи по будівництву багатоповерхового житлового будинку ПП "Київжитлоспецсервіс" підтверджується карткою рахунком за 2 півріччя 2012 р. (а.с. 112-114) та платіжними дорученнями від:

- 6 серпня 2012 р. № 2942 на загальну суму 168 850 грн 67 коп. (а.с. 93);

- 9 серпня 2012 р. № 2982 на загальну суму 8892 грн 00 коп. (а.с. 94);

- 20 серпня 2012 р. № 3040 на загальну суму 80 000 грн 67 коп. (а.с. 95);

- 21 серпня 2012 р. № 3063 на загальну суму 30 000 грн 00 коп. (а.с. 96);

- 29 серпня 2012 р. № 3104 на загальну суму 60 000 грн 00 коп. (а.с. 97);

- 3 вересня 2012 р. № 2942 на загальну суму 40 000 грн 00 коп. (а.с. 98);

- 13 вересня 2012 р. № 3225 на загальну суму 40 000 грн 00 коп. (а.с. 99);

- 18 вересня 2012 р. № 3251 на загальну суму 40 000 грн 00 коп. (а.с. 100);

- 26 вересня 2012 р. № 3313 на загальну суму 45 000 грн 00 коп. (а.с. 101);

- 27 вересня 2012 р. № 3321 на загальну суму 45 000 грн 00 коп. (а.с. 102);

- 28 вересня 2012 р. № 3329 на загальну суму 30 000 грн 00 коп. (а.с. 103);

- 2 жовтня 2012 р. № 14 на загальну суму 30 000 грн 00 коп. (а.с. 104);

- 3 жовтня 2012 р. № 34 на загальну суму 40 000 грн 00 коп. (а.с. 105);

- 5 жовтня 2012 р. № 3339 на загальну суму 40 000 грн 00 коп. (а.с. 106);

- 9 жовтня 2012 р. № 3370 на загальну суму 30 000 грн 00 коп. (а.с. 107);

- 11 жовтня 2012 р. № 3385 на загальну суму 40 000 грн 00 коп. (а.с. 108);

- 12 жовтня 2012 р. № 3401 на загальну суму 30 000 грн 00 коп. (а.с. 109);

- 23 жовтня 2012 р. № 3466 на загальну суму 30 000 грн 00 коп. (а.с. 110);

- 9 листопада 2012 р. № 3556 на загальну суму 12 087 грн 01 коп. (а.с. 111).

Зокрема, судом встановлено, що на час укладання та виконання правочинів ПП "Київжитлоспецсервіс" було зареєстровано, як юридичну особу, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 118).

До того ж в акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтво про державну реєстрацію ПП "Київжитлоспецсервіс" на момент укладання чи виконання договорів з позивачем було скасовано чи визнано недійсними за рішенням суду.

Наведене свідчить про реальність укладення та виконання договору № 20-05/12 між позивачем та ПП "Київжитлоспецсервіс".

ІІІ. Стосовно господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ "Ванбуд" судом встановлено таке.

6 серпня 2012 р. між позивачем (замовником) та ТОВ "Ванбуд" (підрядником) було укладено договір № 06/08 (далі – договір № 06/08) (а.с. 115 - 116).

Згідно з п.п. 1.1 та п.п. 1.2 п. 1 названого договору підрядник взяв на себе зобов’язання виготовити із своїх матеріалів протипожежні двері в комплекті з замками, ручками, елементами кріплення згідно заявок замовника, зобов’язався своєчасно здійснити їх оплату на умовах цього договору.

Відповідно до п.п 2.1 п. 2 названого договору вартість робіт орієнтовано складала 250 000 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ – 50 000 грн 00 коп. Загальна сума договору орієнтовано складала – 300 000 грн 00 коп. (а.с. 115 - 115).

На підтвердження виконання ТОВ "Ванбуд" робіт, передбачених договором № 06/08, позивачем було надано суду такі докази:

1) видаткові накладні від:

- 23 серпня 2012 р. № РН – 0000118 на загальну суму 22 440 грн 00 коп. (а.с. 118);

- 18 вересня 2012 р. № РН – 0000128 на загальну суму 24 000 грн 00 коп. (а.с. 119);

- 18 вересня 2012 р. № РН – 0000127 на загальну суму 14 544 грн 00 коп. (а.с. 120);

- 16 жовтня 2012 р. № РН – 0000145 на загальну суму 21 816 грн 00 коп. (а.с. 121).

2) податковими накладними від:

- 9 серпня 2012 р. № 14 на загальну суму 36 984 грн 00 коп. (а.с. 124);

- 16 вересня 2012 р. № 23 на загальну суму 24 000 грн 00 коп. (а.с. 122);

- 17 вересня 2012 р. № 31 на загальну суму 21 816 грн 00 коп. (а.с. 123).

Перелічені документи підписані посадовою особою ТОВ "Фемос" та завірені печаткою цього товариства.

До того ж оплата позивачем за виконані роботи по будівництву багатоповерхового житлового будинку ТОВ "Ванбуд" підтверджується карткою рахунком за період з 1 серпня по 31 жовтня 2012 р. (а.с. 128-129) та платіжними дорученнями від:

- 9 серпня 2012 р. № 2980 на загальну суму 36 984 грн 00 коп. (а.с. 125);

- 16 вересня 2012 р. № 3011 на загальну суму 24 000 грн 00 коп. (а.с. 126);

- 17 вересня 2012 р. № 3033 на загальну суму 21 816 грн 00 коп. (а.с. 127).

Зокрема, судом встановлено, що на час укладання та виконання правочинів ТОВ "Ванбуд" було зареєстровано, як юридичну особу, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 182).

Крім того, в акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ "Ванбуд" на момент укладання чи виконання договорів з позивачем було скасовано чи визнано недійсними за рішенням суду.

Наведене свідчить про реальність укладення та виконання договору № 06/08 між позивачем та ТОВ "Ванбуд".

Таким чином, реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "Фемос", ПП "Київжитлоспецсервіс", ТОВ "Ванбуд" підтверджено документами, які були оформленні згідно вимог чинного законодавства і копії яких долучені до матеріалів даної справи.

На підставі викладено суд дійшов висновку, що:

- укладення та виконання позивачем договорів з ТОВ "Фемос", ПП "Київжитлоспецсервіс", ТОВ "Ванбуд" № № 17-03, 20-05/12, 06/08 дійсно мали місце та були вчинені з метою здійснення господарської діяльності;

- виконання позивачем договорів з ТОВ "Фемос", ПП "Київжитлоспецсервіс", ТОВ "Ванбуд" № № 17-03, 20-05/12, 06/08 призвели до зміни його майнового стану;

- на дату укладення та виконання позивачем договорів ТОВ "Фемос", ПП "Київжитлоспецсервіс", ТОВ "Ванбуд" № № 17-03, 20-05/12, 06/08 у позивача не було сумніву стосовно дійсності реєстрації та господарської діяльності щодо його контрагентів, що підтверджується копіями виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, де зазначено правовий статус контрагента.

Водночас суд не приймає до уваги посилання відповідача на акти податкових органів, які містять висновок про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача ТОВ "Фемос", ПП "Київжитлоспецсервіс" та ТОВ "Ванбуд", оскільки, позивач не несе відповідальність за господарську діяльність цих контрагентів.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що під час судового розгляду відповідачем не доведено належними та достатніми доказами правомірності своїх дій щодо визнання нікчемними правочинів, укладених між позивачем та контрагентами ТОВ "Фемос", ПП "Київжитлоспецсервіс" та ТОВ "Ванбуд", суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення № 0000712203/718 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 3 квітня 2013 р. № 0000712203/718.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Еркер" сплачений ним судовий збір у сумі 2294 (дві тисячі двісті дев’яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.