Ухвала суду № 35230641, 14.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА Справа № 804/15041/13-а

14 листопада 2013 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юркова Е.О., дослідивши матеріали адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання незаконними та протиправними висновків, про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати незаконними та протиправними висновки викладені в Акті перевірки № 1089/17/НОМЕР_1 від 12.04.2013р. «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, (рнокпп НОМЕР_1) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Союз-Електро» (код 23548137) за липень, серпень, вересень 2011 року» на підставі яких було прийнято податкове повідомлення-рішення;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2013 року № 0003741720 на суму 115140,21 гривень (сто п'ятнадцять тисяч сто сорок грн. 21 коп.);

- стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. До адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю порушуються його права, свободи чи інтереси, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Відтак, суд позбавлений права розглядати справу в тому разі, якщо пред'явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію взагалі.

У взаємозв'язку з наведеним, слід додати, що оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то вимога про оскарження висновків акту перевірки/звірки/про неможливість проведення зустрічної звірки, не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред'явлення позову про скасування рішення контролюючого органу, яким визначено суму податкових зобов'язань чи штрафних (фінансових) санкцій.

При цьому, висновки, викладені в акті перевірки, який є носієм доказової бази, а також обставини, які покладені в основу висновків акту перевірки про результати позапланової невиїзної документальної перевірки, оцінюються судом нарівні з іншими доказами під час розгляду справи при оскарженні відповідного податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом заявленої у даній справі (пункт 2) позовної вимоги є визнання незаконними та протиправними висновків викладених в Акті перевірки № 1089/17/НОМЕР_1 від 12.04.2013р. «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, (рнокпп НОМЕР_1) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Союз-Електро» (код 23548137) за липень, серпень, вересень 2011 року» на підставі яких було прийнято податкове повідомлення-рішення, тобто по суті заявлені вимоги про оскарження доказу, а не рішення або юридично значимих дій суб'єкта владних повноважень, а відтак з урахуванням вищевикладеного, вказані вимоги позивача не підлягають розгляду в судовому порядку у зв'язку з відсутністю правовідносин, на які поширюється юрисдикція судів України.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а тому суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи із наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, що узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі №1619/10/13-09 від 30.11.2009 року.

З врахуванням наведеного суд вважає, що п. 2 позовної вимоги не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 17, 107, 109, 160, 165 КАС України суддя,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання незаконними та протиправними висновків, скасування податкового повідомлення-рішення - в частині позовної вимоги про визнання незаконними та протиправними висновків викладених в Акті перевірки № 1089/17/НОМЕР_1 від 12.04.2013р. «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, (рнокпп НОМЕР_1) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Союз-Електро» (код 23548137) за липень, серпень, вересень 2011 року» на підставі яких було прийнято податкове повідомлення-рішення.

В іншій частині позовних вимог відкрити провадження у адміністративній справі.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков