Ухвала суду № 35230110, 08.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/36552/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Калашнікової О.В.Суддів:Леонтович К.Г. Сіроша М.В. секретар судового засідання: Чорнобай Т.В.

за участю представників позивача: Купки І.П., відповідача Гаврюшенка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року у справі за позовом Науково-виробничого приватного підприємства «Днепр-2» до Державної податкової адміністрації України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання дій протиправними та скасування наказу,-

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2011 року Науково-виробниче приватне підприємство «Днепр-2» (далі - Підприємство, НВПП «Днепр-2») звернулося в суд з позовом до Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА України), Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністерство) про визнання протиправними дій ДПА України стосовно складання та надання Міністерству економічного розвитку і торгівлі України подання про порушення Підприємством норм Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а також скасування наказу № 151 від 18.10.2011 року, яким до нього застосована спеціальна санкція - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності за прострочену дебіторську заборгованість з контрагентом - нерезидентом - ТОВ «Батойл» (Республіка Грузія) на суму 1 629, 15 тисяч доларів США.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у зв'язку з нерозрахуванням ТОВ «Батойл» за поставлений товар, ще до спливу терміну повернення виручки позивач звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП Російської Федерації (далі - МКАС при ТПП РФ). Рішенням останнього від 06.07.2010 року вимоги позивача задоволені у повному обсязі. В подальшому НВПП «Днепр-2» звернувся до Верховного Суду Грузії із заявою про визнання та виконання на території Грузії рішення МКАС при ТПП РФ. 16.05.2011 року Верховним Судом Грузії заяву позивача задоволено та видано виконавчий лист. Проте, ТОВ «Батойл» до теперішнього часу не виконало рішення МКАС при ТПП РВ та Верховного Суду Грузії та не сплатило заборгованість. Оскільки позивач прикладає всі зусилля з метою повернення валютних коштів на територію України та не порушував вимог Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність», до нього не може бути застосована спеціальна санкція.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року, позов задоволено.

Визнано протиправними дії ДПА України стосовно складання та надання Міністерству економічного розвитку і торгівлі України подання про порушення НВПП «Днепр-2» норм Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Скасовано наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.10.2011 року № 151 в частині застосування до НВПП «Днепр-2» спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, за змістом яких проти вимог останнього заперечує з мотивів їх необґрунтованості та просить, вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

26.08.2011 року ДПА України до Мінекономіки України було внесено подання № 9703/2233-16 на застосування спеціальної санкції щодо позивача за порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме, за наявність простроченої дебіторської заборгованості в сумі 1 629 150, 01 доларів США.

Зазначене подання направлене за результатами планової виїзної перевірки НВПП «Днепр-2» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року, валютного законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року, проведеної посадовими особами ДПІ у м. Херсоні, викладеними в акті № 2602/23-4/31006992 від 22.07.2011 року.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що позивач на виконання умов контракту від 12.06.2009 року № 96/09, укладеного між ним та ТОВ «Батойл» (Грузія), відвантажив на користь останнього насіння соняшнику у кількості 1930, 2 т на суму 685 221 доларів США. Оплата від нерезидента ТОВ «Батойл» за відвантажений товар надійшла 31.07.2009 року частково, у сумі 300 000 доларів США, залишок неповернутої суми складає 385 221 долар США, строк надходження якої - 26.01.2010 року. Станом на 31.03.2011 року зазначена валютна виручка не надійшла.

На виконання умов контракту від 30.10.2009 року № 100/09, укладеного з ТОВ «Батойл», позивач відвантажив на користь контрагента насіння соняшнику в кількості 3578, 9 т на загальну суму 1 243 929, 01 доларів США. Строк надходження валютної виручки до 06.06.2010 року на суму 599 744, 21 долар США та до 08.06.2010 року на суму 644 184, 8 долара США. Станом на 31.03.2011 року існує прострочена дебіторська заборгованість на всю суму контракту.

Виручка в іноземній валюті на загальну суму 1 629 150, 01 доларів США за товар на розрахунковий рахунок позивача від ТОВ «Батойл» у 180-дений строк, відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», не надійшла.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з відсутності з боку позивача порушень Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», оскільки, ним вживались заходи, спрямовані на повернення валютної виручки на територію України, що підтверджується його зверненнями та рішеннями відповідних судових органів.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно ст. 4 цього Закону у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Згідно ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності можуть бути застосовані лише до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Судами попередніх інстанцій встановлено та слідує з акту перевірки від 22.07.2011 року, що позивач ще до спливу граничного терміну повернення валютної виручки, а саме 25.01.2010 року та 05.03.2010 року, звернувся до МКАС при ТПП РФ про стягнення боргу з ТОВ «Батойл». Рішеннями МКАС при ТПП РФ від 06.07.2010 року та від 27.07.2010 року позовні вимоги Підприємства задоволені у повному обсязі.

Крім того, з метою визнання та виконання рішень МКАС при ТПП РФ на території Грузії, позивач звернувся до Верховного Суду Грузії із відповідною заявою. Ухвалами Верховного Суду Грузії від 16 та 17 травня 2011 року клопотання НВПП «Днепр-2» задоволені, рішення МКАС при ТПП РФ визнані на території Грузії та, відповідно, видані виконавчі листи.

Проте, ТОВ «Батойл» не виконало судові рішення та не сплатило позивачу заборгованість.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що позивачем було вжито необхідних та достатніх заходів для повернення валютної виручки на територію України та будь-яких незаконних дій, які б вплинули на неповернення грошових коштів, ним вчинено не було.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що не пред'явлення виконавчих листів до виконання, не вплинуло на результат виконання судових рішень та повернення валютної виручки, оскільки будь-яке майно ТОВ «Батойл» та його банківські рахунки знаходяться під заставою, що підтверджується листом та довідкою з рахунку ТОВ «Батойл», складеними АТ Банк Грузії та АТ «Карту Грузії» станом на 07.11.2011 року. Пред'явлення до виконання виконавчих листів буде лише сприяти збільшенню збитків для позивача у вигляді витрат виконавчого збору у процентному співвідношенні від суми стягнення.

Згідно ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» необхідною умовою для застосування центральним органом виконавчої влади спеціальних санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності є встановлення порушення цим суб'єктом вимог вказаного Закону або інших, пов'язаних з ним законодавчих актів України.

Судами встановлено, що актом перевірки ДПІ від 22.07.2011 року не підтверджується факт порушення позивачем вимог діючого валютного законодавства України. Таке порушення мало місце з вини контрагента позивача - ТОВ «Батойл», про що свідчать рішення МКАС при ТПП РФ. Відтак, судами обґрунтовано встановлено відсутність вини позивача у порушенні Законів України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: