Постанова № 35229846, 13.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Справа № 5010/1119/2012-13/71

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М. В., суддів Васищака І. М., Палій В. М., за участю представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2 (дов. від 28.10.2011), ОСОБА_3 (дов. від 07.08.2013), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25 вересня 2013 року у справі № 5010/1119/2012-13/71 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до приватного підприємства "Ретро" про спонукання до укладення договору та стягнення штрафу,

УСТАНОВИВ: У серпні 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до приватного підприємства "Ретро" про спонукання до укладання в редакції позивача договору купівлі-продажу частки майнового комплексу та стягнення штрафу в розмірі 431 982 грн 39 коп. з підстав ухилення від укладання основного договору.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2012 року (суддя П. Шкіндер) позов задоволено частково: укладено договір купівлі-продажу частки майнового комплексу та стягнуто штраф у заявленому розмірі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 5 лютого 2013 року змінено резолютивну частину рішення: замість слів "Укласти договір в наступній редакції" вказано, що "Договір є укладеним в наступній редакції"; доповнено резолютивну частину рішення після слів "Договір купівлі-продажу частки майнового комплексу", абзацом наступного змісту:

"Продавець - юридична особа Приватне підприємство "Ретро", ідентифікаційний код 20540922, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, місто Болехів, вулиця Коновальця, буд.7, та Покупець -: фізична особа -підприємець ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 який діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця на бланку серії НОМЕР_2, виданого виконавчим комітетом Болехівської міської ради, Івано-Франківської області із змінами від 28.01.2008 року за № 2 118 001 0001 000982, уклали цей договір про наступне".

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У липні 2013 року приватне підприємство "Ретро" звернулося до Львівського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного господарського суду від 5 лютого 2013 року.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25 вересня 2013 року заяву приватного підприємства "Ретро" задоволено: постанову Львівського апеляційного господарського суду від 5 лютого 2013 року та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2012 року скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статей 173, 174, 188, 193 Господарського кодексу України, статей 614, 635 Цивільного кодексу України, статей 112, 114 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі постанову Львівського апеляційного господарського суду від 5 лютого 2013 року та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2012 року.

Приватне підприємство "Ретро" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 22 червня 2012 року сторони уклали попередній договір купівлі-продажу частки майнового комплексу, відповідно до умов якого зобов'язалися до 5 липня 2012 року укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу частки майнового комплексу (далі - основний договір).

Пунктом 20 попереднього договору сторони погодили зокрема, що у випадку неукладення основного договору у встановлений строк з вини продавця, покупець має право, зокрема, на укладення основного договору у судовому порядку та стягнення з продавця штрафу у розмірі 100 відсотків вартості об'єкта.

Приймаючи рішення від 11 жовтня 2012 року та постанову від 5 лютого 2013 року, господарські суди виходили з того, що приватне підприємство "Ретро", одержавши від позивача проект основного договору, безпідставно ухилилося від його укладення.

Як доказ надсилання проекту основного договору відповідачу, позивач подав господарському суду опис вкладення поштового відправлення та копію квитанції № 113664 до прибуткового касового ордера від 2 липня 2012 року.

Відповідно до приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи і ці обставини не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Нововиявленими обставинами відповідач вважає факти надсилання позивачем документів після закінчення терміну, у який сторони мали укласти основний договір (5 липня 2012 року), про що свідчить лист від 15 лютого 2013 року № 9-1301/13 товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес", яке надавало послуги з доставки цих документів, за змістом якого призначені для приватного підприємства "Ретро" згідно з накладними № 744608893 і № 744609205 відправлення були передані до перевезення 20 та 27 липня 2012 року, що підтверджується копіями прибуткових касових ордерів від 20 липня 2012 року № 113664, від 27 липня 2007 року № 113691.

Заявник стверджує, що зазначені обставини не були відомі на час розгляду справи і мають істотне значення для вирішення спору, оскільки спростовують доводи позову про вину відповідача, як підстави його відповідальності, та доводять відсутність права позивача вимагати укладення основного договору в судовому прядку.

Апеляційним господарським судом було встановлено, що зміст копії прибуткового касового ордеру № 113664, яку позивач подав господарським судам, відрізняється від змісту оригіналу, а саме: оригінал документа датований 20 липня 2012 року, а його копія - 2 липня 2012 року; призначені для приватного підприємства "Ретро" документи були передані для доставки 20 та 27 липня 2012 року.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що прибутковий касовий ордер від 20 липня 2012 року № 113664 підтверджує факт звернення позивача до відповідача з пропозицією про укладення основного договору після закінчення терміну, встановленого для його укладення та є нововиявленою обставиною.

Відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 5 статті 182 Господарського кодексу України). Частиною 3 цієї статті Кодексу встановлено, що у разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку.

За змістом частин 1 і 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За правилами частини 3 статті 635 Цивільного кодексу України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Підставою задоволення позову слугував факт безпідставного ухилення відповідачем від укладення основного договору. Нововиявлені обставини спростовують факти, які були покладені в основу постанови Львівського апеляційного господарського суду від 5 лютого 2013 року - позивач не направив відповідачу пропозицію щодо укладення основного договору в термін, який був встановлений попереднім договором і, як наслідок, втратив право вимагати укладення такого договору в судовому порядку.

За таких обставин господарський суд апеляційної інстанції правомірно скасував постанову Львівського апеляційного господарського суду від 5 лютого 2013 року та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2012 року та прийняв нове рішення, яким у позові відмовив.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25 вересня 2013 року у справі № 5010/1119/2012-13/71 залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без задоволення.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. М. Палій