Постанова № 35229834, 29.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року Справа № 5009/2241/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Хандуріна М.І.,розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової службина ухвалугосподарського суду Запорізької області від 24.09.2012та постановуДонецького апеляційного господарського суду від 12.06.2013у справі№ 5009/2241/12 господарського суду Запорізької областіза заявою Публічного акціонерного товариства "Запорізький домобудівний комбінат"до Відкритого акціонерного товариства "Завод "Львівсільмаш"провизнання банкрутомза участю представників сторін: арбітражний керуючий - Сізов О.Є.

М.І. Хандурін

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.09.2012 у справі № 5009/2241/12 залишено без розгляду, зокрема, заяву Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова про визнання її кредитором у справі № 5009/2241/12 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод "Львівсільмаш".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2013 у справі № 5009/2241/12 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.09.2012 у справі № 5009/2241/12 - залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.09.2012 у справі № 5009/2241/12 - залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просила скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2013 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.09.2012, визнати ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС конкурсним кредитором з майновими вимогами в сумі 3 793 802 грн., посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.06.2012 порушено провадження у даній справі за загальною процедурою, відповідно до статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сізова О.Є.

В газеті "Голос України" за № 135 (5385) від 26.07.2012 опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Завод "Львівсільмаш".

У зв'язку з опублікуванням в газеті "Голос України" оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Завод "Львівсільмаш", Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби подано заяву про визнання кредитором з вимогами на суму 3 793 802 грн.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що граничний строк подання кредиторами свої заяв із грошовими вимогами до боржника минув 27 серпня 2012, заява ДПІ у Франківському районі міста Львова про визнання кредитором ПАТ "Завод "Львівсільмаш" згідно із відбитками поштового штемпелю надіслана на адресу господарського суду після спливу встановленого спеціальним Законом строку - 23.09.2012, тому, враховуючи зазначене та керуючись вимогами ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд першої інстанції, в оскаржуваній ухвалі, дійшов висновку, що вимоги ДПІ у Франківському районі м. Львова вважаються погашеними.

Судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові встановлено, що заява ДПІ у Франківському районі міста Львова № 11188/9/10-010 від 23.08.2012 про визнання кредитором з вимогами на суму 3 793 802 грн. із доданими документальними доказами до неї, надійшли до господарського суду Запорізької області 18.09.2012, що підтверджується штампом канцелярії суду із вх. № 09-06/18534.

При здійсненні апеляційного перегляду, дослідивши оригінал поштового конверту, який міститься в матеріалах справи (арк. справи 100 том 8) та в якому була надіслана заява з додатками ДПІ у Франківському районі м. Львова від 23.08.12 вих. № 11188/9/10-010 про визнання кредиторських майнових вимог, суд апеляційної інстанції встановив, що на конверті міститься три поштових штемпеля органу поштового зв'язку відправника, але дату (день, місяць та рік) відправлення цього конверта за оглядом встановити неможливо, внаслідок нечіткого та нерозбірливого друкування поштових штемпелів на конверті.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила в постанові, що апеляційний господарський суд неодноразово зобов'язував Державну податкову інспекцію у Франківському районі м. Львова надати: оригінал апеляційної скарги з додатками, який подавався на ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.09.2012; надати заяву Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання кредитором від 23.08.2012 з додатками, з якою податкова інспекція звернулась до суду першої інстанції; надати оригінали чеків Укрпошти про відправку цінними листами з описом, заяв на адресу арбітражного керуючого, боржника та до господарського суду Запорізької області, неодноразово зобов'язував відділення поштового зв'язку Львів-3 (Поштамп-Центр поштового зв'язку № 1 м. Львів, Львівська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" Львів-3) надати інформацію про направлення Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова поштового відправлення на адресу господарського суду Запорізької області від 23.08.2012. Однак, ні заявником апеляційної скарги, ні відділенням поштового зв'язку Львів-3 - не було надано суду витребуваних документів та будь-яких відомостей на підтвердження дати відправлення вказаного конверту із заявою про кредиторські вимоги.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що до заяви було додано ксерокопії поштових квитанцій від 23.08.2012 про надсилання поштових відправлень ВАТ "Завод "Львівсільмаш" № 7900305700719 та розпоряднику майна Сізову О.Є. № 7900305700718.

Донецьким апеляційним господарським судом встановлено, що на запит розпорядника майна - листом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" № 26-13-461 від 07.12.2012 повідомляється: згідно п. 121-123 "Правил надання поштового зв'язку" - при пересиланні поштові відправлення реєструються по номерах, дані про відправника та адресата в документах не зазначаються. Кожному поштовому відправленню присвоюється свій номер, який не повторюється.

Згідно інформації на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (htth:www.ukrposhta.com), рекомендований лист за № 7900305700718 був прийнятий для пересилання 12.09.2012 об'єктом поштового зв'язку Львів-3 і переданий до адресного відділення поштового зв'язку Львів-13 14.09.2012, тоді як на квитанції доданої до заяви ДПІ у Франківському районі м. Львова за № 7900305700718 стоїть дата 23.08.2012.

Що стосується поштового відправлення № 7900305700719 на адресу боржника - ВАТ "Завод "Львівсільмаш", то колегія суддів апеляційної інстанції, за запитом боржника через засоби інтернет, встановила, що в on-line пошуку наявність такого поштового відправлення не вбачається, оскільки зазначено: "дані про відправлення за № 7900305700719 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі". Тобто, таке відправлення заявником не направлялося на адресу боржника, та відповідно, ксерокопія поштової квитанції № 7900305700719 не могла бути додана до заяви ДПІ у Франківському районі м. Львова.

У зв'язку з тим, що оригінали поштових квитанцій апелянтом не надано, копії цих квитанцій не завірені належним чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вони не можуть бути доказом направлення копії заяви боржнику та розпоряднику майна.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що не заявлені в порядку статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошові вимоги конкурсних кредиторів вважаються погашеними.

Із надісланої до господарського суду Запорізької області заяви та матеріалів колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що грошові вимоги заявника до боржника виникли до дня порушення провадження у цій справі, а тому, заявник зобов'язаний був подати заяву до господарського суду Запорізької області протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а копію заяви та доданих документів надіслати боржнику та розпоряднику майна, але цього належним чином та своєчасно не зробив.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно частин 1, 2 ст. 14 спеціального Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, в газеті "Голос України" за № 135 (5385) від 26.07.2012 опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Завод "Львівсільмаш".

Судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові встановлено, що заява ДПІ у Франківському районі міста Львова № 11188/9/10-010 від 23.08.2012 про визнання кредитором з майновими вимогами на суму 3 793 802 грн. із доданими документальними доказами до неї, надійшли до господарського суду Запорізької області 18.09.2012, що підтверджується штампом канцелярії суду із вх. № 09-06/18534.

Дослідивши конверт, в якому було надіслано вищезазначену заяву та додатки до неї, суд апеляційної інстанції не зміг встановити дату (день, місяць та рік) відправлення цього конверта, в зв'язку із нечіткістю та нерозбірливістю відтисків поштових штемпелів на конверті.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що апеляційний господарський суд неодноразово зобов'язував ДПІ у Франківському районі м. Львова надати: оригінал апеляційної скарги з додатками, який подавався на ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.09.2012; надати заяву ДПІ у Франківському районі м. Львова про визнання кредитором від 23.08.2012 з додатками, з якою податкова інспекція звернулась до суду першої інстанції; надати оригінали чеків Укрпошти про відправку цінними листами з описом, заяв на адресу розпорядника майна, боржника та до господарського суду Запорізької області, неодноразово зобов'язував відділення поштового зв'язку Львів-3 (Поштамп-Центр поштового зв'язку № 1 м. Львів, Львівська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" Львів-3) надати інформацію про направлення ДПІ у Франківському районі м. Львова поштового відправлення на адресу господарського суду Запорізької області від 23.08.2012. Однак, ані апелянтом, ані відділенням поштового зв'язку Львів-3 - не було надано суду витребуваних документів та будь-яких відомостей на підтвердження дати відправлення вказаного конверту із заявою про кредиторські вимоги.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до заяви було додано ксерокопії поштових квитанцій від 23.08.2012 про надсилання поштових відправлень ВАТ "Завод "Львівсільмаш" № 7900305700719 та розпоряднику майна Сізову О.Є. № 7900305700718.

Проте колегією суддів апеляційної інстанції було встановлено, що рекомендований лист за № 7900305700718 був прийнятий для пересилання 12.09.2012 об'єктом поштового зв'язку Львів-3 і переданий до адресного відділення поштового зв'язку Львів-13 14.09.2012, тоді як на квитанції доданої до заяви ДПІ у Франківському районі м. Львова за № 7900305700718 стоїть дата 23.08.2012.

Що стосується поштового відправлення № 7900305700719 на адресу боржника - ВАТ "Завод "Львівсільмаш", то колегія суддів апеляційної інстанції, за запитом боржника через засоби Інтернет, встановила, що в on-line пошуку наявність такого поштового відправлення не вбачається, оскільки зазначено: "дані про відправлення за № 7900305700719 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі".

Тобто суд другої інстанції встановив, що таке відправлення заявником не направлялось на адресу боржника, та відповідно, ксерокопія поштової квитанції № 7900305700719 не могла бути додана до заяви ДПІ у Франківському районі м. Львова.

У зв'язку з тим, що оригінали поштових квитанцій апелянтом не надано, копії цих квитанцій не завірені належним чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вони не можуть бути доказом направлення копії заяви боржнику та розпоряднику майна.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно вимог ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що із надісланої до господарського суду Запорізької області заяви та матеріалів колегією суддів другої інстанції, з врахуванням принципів належності та допустимості доказів, в межах компетенції, наданої ГПК України суду апеляційної інстанції, обґрунтовано в постанові встановлено, що грошові вимоги заявника до боржника виникли до дня порушення провадження у цій справі, а тому, заявник зобов'язаний був подати заяву до господарського суду Запорізької області протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто до 27.08.2012, а копію заяви та доданих документів надіслати боржнику та розпоряднику майна, але цього належним чином та своєчасно не зробив, в зв'язку з чим, на підставі ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що вимоги ДПІ у Франківському районі м. Львова до боржника вважаються погашеними, як такі, що заявлені із пропуском граничного строку встановленого спеціальним Законом.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції, в частині залишення без розгляду заяви ДПІ у Франківському районі м. Львова про визнання її кредитором боржника - ПАТ "Завод "Львівсільмаш", прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а також, спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2013 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.09.2012 у справі № 5009/2241/12, в частині залишення без розгляду заяви Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання її кредитором у справі № 5009/2241/12 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод "Львівсільмаш" - залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

М.І. Хандурін