Постанова № 35229762, 12.11.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 листопада 2013 р. № 820/10015/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Чепурній Т.В.,

за участю представників сторін: позивач - Вернигора О.В., відповідач - не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІСІ Лінк" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІСІ Лінк", звернувся до суду із адміністративним позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0012051503 від 10.10.2013 року. В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Так, підставою для визначення позивачу штрафних санкцій, слугували встановлені за наслідком проведеної перевірки висновки податкового органу про порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Разом з тим, оскільки у підприємства станом на 19.02.2013 року (гранична дата сплати суми грошового зобов'язання) існувала переплата з податку на прибуток у розмірі 54830,0 грн., яка виникла внаслідок самостійної сплати сум авансових внесків з вказаного податку, то податковий орган повинен був самостійно за її рахунок здійснити погашення податкових зобов'язань позивача, що останнім зроблено не було. Таким чином, оскільки підприємством не було порушено граничних термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, то застосування до позивача штрафних санкцій за вказане порушення є неправомірним, та як насідок, спірне податкове повідомлення-рішення є незаконним.

Відповідач своїм правом не скористався, заперечень проти позову не надав, правову позицію по справі не висловив.

У судовому засіданні призначеному на 12.11.2013 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання призначене на 12.11.2013 року не з'явився, причини неявки до суду не повідомив, із заявами про відкладення розгляду справи або розгляду справи без його участі не звертався.

Згідно із ч.2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, про можливість розгляду справи без участі уповноваженого представника відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, ТОВ "ДІСІ Лінк" пройшло передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в Індустріальній ОДПІ.

23.09.2013 року співробітниками Індустріальної ОДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ "ДІСІ Лінк" з податку на прибуток з питання несвоєчасності сплати суми податку на прибуток за 4 квартал 2012 року, за наслідками якої було складено Акт №762/16-3/31799566 від 23.09.2013 року.

Під час перевірки було встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме по податковій декларації №9086986710 від 08.02.2013 року на суму 20027,00 грн. (граничний термін сплати 19.02.2013 року; дата сплати 20.02.2013 року; кількість днів затримки 1). З урахуванням наявної у позивача переплати у розмірі 2000 грн., податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем на один день терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання у розмірі 18027,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0012051503 від 10.10.2013 року, яким до позивача на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України застосовано штрафні санкції у розмірі 10 % від погашеної суми податкового боргу, що складає 1802,70 грн.

Позивач, не погоджуючись із вказаними податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду із даним позовом.

Під час розгляду справи встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу суми штрафних санкції на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слугував висновок податкового органу про порушення позивачем термінів сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 18027,00 грн., що було визначено на підставі податкової декларації №9086986710 від 08.02.2013 року.

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, та як насідок правомірність визначення позивачу суми штрафних санкції на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України - податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Базовий податковий (звітний) період, це період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку (п. 33.3 ст.33 ПК України).

У відповідності до абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що згідно положень п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до п. 57.1 ПК України, мають сплачувати у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З аналізу зазначених норм вбачається, що платники податку на прибуток, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період перевищують 10 мільйонів гривень, мають сплачувати у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, без подання податкової декларації.

Таким чином, п.2 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України надає право платнику податку сплатити авансовий внесок з податку на прибуток у період січень-лютий 2013 року у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року. В свою чергу, авансовий внесок з податку на прибуток за січень 2013 року повинен бути сплачений до 20 лютого 2013 року включно, а авансовий внесок з податку на прибуток за лютий 2013 року повинен бути сплачений до 20.03.2013 року включно.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в ній доказами, позивачем платіжними дорученнями №39 від 18.01.2013 року та №158 від 19.02.2013 року було сплачено суму авансового внеску з податку на прибуток за січень та лютий 2013 року (код платежу 11021000) у розмірі 29904,0 грн. та 22926,0 грн. відповідно, що складає 52830,0 грн.

Крім того, як було зазначено податковим органом під час проведеної перевірки, у підприємства станом на час сплати суми грошового зобов'язання також рахувалась переплата з податку на прибуток у розмірі 2000 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у ТОВ "ДІСІ Лінк" станом на дату настання граничного терміну сплати суми самостійно визначеної суми грошового зобов'язання з податку на прибуток (19.02.2013 року) утворилась переплата із вказаного податку у загальному розмірі 54830,0 грн.

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством (нарахування податкового зобов'язання податковим органом), платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до п.п. 17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів (п.87.1 ст.87 ПК України).

Суд зауважує, що положеннями вказаної статті не визначено будь-яких виключень (заборон) щодо видів податків, за якими не може бути здійснено погашення грошового зобов'язання за рахунок надміру сплачених сум такого зобов'язання.

Нормами п.п. 9.1, 9.4 ст. 9 ПК України встановлено вичерпний перелік загальнодержавних податків та зборів, та якими передбачено тільки такий вид податку як «податок на прибуток підприємств». Таким чином, термін «авансовий внесок з податку на прибуток» зазначає строк сплати одного й того ж виду податку - «податок на прибуток підприємств», а саме, його попередню оплату - авансування до наступного терміну сплати за підсумками річної декларації.

В зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою Наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, встановлено порядок ведення особових рахунків платників податків.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Нарахування в картках особових рахунків податкових зобов'язань здійснюється на підставі податкової звітності платника (п.п. 3.1, 4.2 Наказу ДПА від 18.07.2005 № 276).

Особові рахунки платників відкриваються органом державної податкової служби щорічно, за платниками, які перебувають на податковому обліку - з початку року шляхом перенесення сальдо розрахунків платника з бюджетом та залишку несплаченої пені (за наявності) до бази даних поточного року.

Оскільки Інструкцією № 276 передбачено автоматизоване ведення особових рахунків платників податків в хронологічному порядку, у разі наявності у позивача на початок звітного періоду позитивного сальдо розрахунків з бюджетом за податком на прибуток підприємств, від'ємне значення податкових зобов'язань звітного періоду за цим податком (у тому числі авансовий внесок) мало бути погашене за рахунок існуючої переплати.

Іншого порядку врахування поточних податкових зобов'язань платника податку нормативними актами не передбачено.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач станом на дату настання граничного терміну сплати суми самостійно визначеної суми грошового зобов'язання з податку на прибуток (19.02.2013 року) мав переплату із вказаного податку у розмірі 54830,0 грн., яка утворилась внаслідок самостійної сплати авансових внесків за січень-лютий 2013 року (52830 грн.) та наявної переплати (2000 грн.), в зв'язку з чим, податковий орган повинен самостійно та без відповідної заяви підприємства здійснити зарахування вказаної суми в рахунок погашення наявного у платника податку податкового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене та беручі до уваги, що під час судового розгляду було підтверджено, що податковим органом в порушення вищезазначених норм права не було самостійно здійснено зарахування наявної у позивача суми переплати з податку на прибуток приватних підприємств в рахунок погашення суми податкового зобов'язання з вказаного податку, то суд дійшов висновку, що встановлені за наслідком проведеної перевірки висновки податкового органу про порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств є необґрунтованими, та як наслідок, застосування до позивача штрафних санкцій за вказане порушення на підставі спірного податкового повідомлення-рішення є неправомірним.

В зв'язку з чим, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, суд дійшов до висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято не на підставі законодавства.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень, не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІСІ Лінк" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0012051503 від 10.10.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІСІ Лінк" (61171, м. Харків, Салтівське шоссе, 260-а, кВ. 2, код ЄДРПОУ 31799566) судовий збір в сумі 114 (сто чотирнадцять грн.) 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 14.11.2013 року.

Суддя Горшкова О.О.