Рішення № 35228881, 12.11.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/7839/13-ц

2/106/2021/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року м. Євпаторія

Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим в складі

головуючого судді Абзатової Г.Г.,

При секретарі Кіоса Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Євпаторія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відшкодування моральної шкоди та судових витрат

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відшкодування моральної шкоди та судових витрат. Свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_3, яка діяла у його інтересах на підставі довіреності та була уповноважена придбати для нього житлове приміщення у м. Євпаторія, 16.05.2013 року, уклала з відповідачкою угоду про передачу авансу для придбання квартири у сумі 42260 грн., та передала зазначені гроші відповідачці. Укладання договору купівлі продажу квартири не відбулося, тому покупець повинна була повернути йому грошові кошти. ОСОБА_2 видала його представнику боргові розписки на суму 42260 грн., у яких зобов'язалася повернути сплачені ним через представника гроші у сумі 42260 грн., до 02 вересня 2013 року, але гроші до теперішнього часу не повернула. Просить стягнути з відповідача суму авансу 42260 грн., три відсотки річних від простроченої суми 246 грн. 61 коп. Крім того, відповідачем спричинена йому моральна шкода, яку він оцінює у 4000 грн., та просить стягнути з відповідача на свою користь.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала у повному обсязі, просить їх задовольнити та пояснила, що дійсно отримала від представника позивача ОСОБА_3, грошові кошти у сумі 42260 грн. як аванс на підтвердження наміру придбати квартиру. Договір купівлі продажу квартири не відбувся, вона зобов'язалася повернути отримані гроші, але до теперішнього часу цього не зробила, оскільки не має їх у наявності. Просить позовні вимоги задовольнити.

Суд, вислухав пояснення представника позивача, відповідача, пояснення свідка ОСОБА_3, дослідивши надані сторонами докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, згідно довіреності ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 купити на його ім'я квартиру та зареєструвати його право власності на квартру у Державноу реєстрі речових прав на нерухому майно, для чого надав їй право у тому числі сплачувати належні йому платежі ( а.с. 8)

Встановлено, що між ОСОБА_5, як продавцем та ОСОБА_3, як представником покупця, 24.05.2013 року, у присутності відповідача ОСОБА_2, укладена угода про завдаток на підтвердження наміру укладання у майбутньому договору купівлі продажу квартири АДРЕСА_1, зазначивши, що це є завдаток за квартиру, у сумі 42 250 грн., що еквівалентно 5198 доларів США. ( а.с. 12-13).

Згідно з угодою про передачу авансу від 16 травня 2013 року ОСОБА_3 передає, а агенція по продажу нерухомості «Южний дім» приймає аванс у розмірі 18000 грн., що еквівалентно 2250 дол. США ( а.с. 14) Угода підписана ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 на підставі довіреності та відповідачем ОСОБА_2

З пояснень свідка ОСОБА_3 встановлено, що вона діяла від імені ОСОБА_1, на підставі довіреності, передані нею гроші, є грошима, які належать саме ОСОБА_1

Встановлено, що ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_3 у рахунок продажі будинку гроші, зазначивши, що це є завдаток за будинок, у сумі 42260 грн. Факт отримання грошей підтверджується розпискою, яку ОСОБА_2 надала ОСОБА_3 спочатку 20 липня 2013 року, а потім 4 серпня 2013 року та 25 серпня 2013 року на суму 42260 грн. Відповідачка не заперечувала а ні факт отримання грошей, а ні факт написання розписки.

Судом також встановлено, що договір купівлі-продажу будинку між сторонами укладений не був і грошей, переданих за розпискою, ОСОБА_2 представнику позивача не повернула, посилаючись на відсутність грошових коштів.

Таким чином суд приходить до висновку що між сторонами мала місце передача грошей у якості авансу за придбання в майбутньому будинку.

Згідно статті 570 ЦК України сторони можуть забезпечити зобов'язання внесенням завдатку у рахунок належних за договором платежів. Проте, якщо не буде встановлено, що зазначена сума є завдатком, вона вважається авансом. Про те, що передана попередньо відповідачці сума є авансом, сторони безпосередньо зазначили угодою про передачу авансу від 16 травня 2013 року.

З пояснень сторін вбачається, що договір купівлі-продажу укладений не був, будинок позивачем придбаний не був, тому правові підстави для утримання відповідачем зазначеної суми відпали і сума авансу підлягає поверненню покупцю, тобто позивачу по справі.

Згідно статті 1212 ЦК України особа, яка набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи без достатніх правових підстав або коли підстава , на якій воно було набуто, згодом відпала, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї норми застосовуються незалежно від того, чи було це результатом поведінки набувача, потерпілого, інших осіб або наслідком події.

Виходячи з зазначених положень закону, сума авансу підлягає поверненню особою, яка його отримала та підлягає стягненню з відповідачки.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.

Оскільки сума авансу, після того, як договір купівлі-продажу укладений не був, утримувалася відповідачкою без законних на то підстав і не була повернута позивачу на час розгляду справи, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідачки процентів за безпідставне утримання грошей підлягаючими задоволенню, а сума 246 гривень 61 коп. стягненню на користь позивача.

Суд вважає що відсутні підстави для стягнення суми 4000 гривень у відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не було надано суду будь-яких доказів заподіяння йому моральної шкоди діями відповідачки.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" та вимог ст. 23 ЦК України спори про відшкодування моральної шкоди розглядаються, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Ураховуючи те, що законом не передбачено стягнення моральної шкоди в правовідносинах, що виникли між сторонами, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 540,00 грн. та на оплату витрат на правову допомогу у сумі 450 грн., яки і підлягають стягненню на користь позивача з відповідачки .

На підставі викладеного, керуючись ст.. 570, 1212, 1241 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212,214-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відшкодування моральної шкоди та судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 42 260 грн. (сорок дві тисячі двісті шістдесят грн.) основного боргу, 246 грн. 61 коп. ( двісті сорок шість грн.) 61 коп. - 3 % річних від простроченої суми, 450 грн. витрати на правову допомогу, 540 грн. 00 коп. витрати по оплаті судового збору, усього 43496 ( сорок три тисячі чотириста дев'яносто шість) грн. 01 коп.

У задоволенні позову ОСОБА_1 у частині відшкодування моральної шкоди, відмовити

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АР Крим через Євпаторійській міський суд шляхом подачі в 10 - денний термін із дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

СУДДЯ Г.Г. АБЗАТОВА