Рішення № 35227939, 12.11.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" листопада 2013 р. Справа № 906/1575/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Гончарук О.М. - довір. №8255/19 від 28.12.2012;

від відповідача: Кузьменко В.О. - довір. №4332 від 12.11.2013

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

до Бердичівської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№70) (м. Бердичів)

про стягнення 62591,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач подав до суду позов про стягнення з відповідача 62591,43грн. заборгованості, з яких: 50948,25грн. основного боргу, 1980,09грн. 3% річних та 9663,09грн. пені.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач, всупереч п.п.4.5, 4.6 договору №3-2012-ПБ-3 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 13.02.2012, за період листопад - грудень 2012 року несвоєчасно та не в повному обсязі сплатив послуги по споживанню природного газу, внаслідок чого станом на день подачі позову до суду за Бердичівською виправною колонією №70 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області рахується заборгованість на суму 50948,25грн. боргу за переданий природний газ.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням поданої в судовому засіданні заяви про зменшення позовних вимог від 12.11.2013 (а.с.35). Вказаною заявою позивач повідомляє, що в процесі здійснення розрахунку заборгованості було зроблено технічну помилку, оскільки основна сума боргу відповідача згідно акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2013 по 06.11.2013 становить 50898,25грн., тобто на 50,00грн. менше, ніж заявлено позивачем у позовній заяві. Також в судовому засіданні представником позивача було заявлено усне клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів, витребуваних ухвалою суду від 30.10.2013 (а.с.35-40).

Відповідно до ст.22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки зменшення представником позивача розміру позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд розглядає справу в межах розміру зменшених позовних вимог.

Представник відповідача щодо факту існування заявленої до стягнення заборгованості за послуги зі споживання природного газу за спірний період не заперечив; позовні вимоги в частині стягнення основного боргу на суму 50898,25грн. визнав, однак проти нарахування штрафних санкцій заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву №4333 від 12.11.2013 (а.с.41). Зокрема, представник відповідача зазначив, що у зв'язку з тим, що фінансування надходило з державного бюджету із значною затримкою, виплати за газ перераховувались установою несвоєчасно; що установа відповідача являється державною і на даному етапі знаходиться у дуже важкому фінансовому становищі, тому застосування штрафних санкцій може зашкодити виконанню покладених на підприємство Бердичівської виправної колонії (№70) функцій та обов'язків по організації професійно-технічного навчання та залученню засуджених до праці, їх виправленню та ресоціалізації, врешті зашкодити інтересам держави. З огляду на викладене та керуючись ч.1 п.2, ч.2 ст.614 ЦК України, ст.233 ГК України та ст.83 ГПК України відповідач просить не застосовувати до нього штрафних санкцій, з огляду на що представником відповідача в судовому засіданні було заявлено відповідне клопотання.

Представник позивача проти задоволення вищевказаного клопотання представника відповідача заперечив. Вважає, що важке фінансове становище відповідача не є підставою для зменшення нарахованих позивачем штрафних санкцій.

Разом з тим, в судовому засіданні представником відповідача було повідомлено про зміну найменування відповідача - Бердичівської виправної колонії №70 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області на Бердичівську виправну колонію Управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№70).

Судом встановлено, що аналогічна назва відповідача зазначена і в завіреній останнім копії Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №541270 від 05.06.2012 (а.с.42).

За ч.1, 3 ст.90 ЦК України, юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму.

Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до Єдиного державного реєстру, що відповідає приписам ч.1 ст.88 ЦК України, ч.2 ст.57 ГК України.

Враховуючи викладене, відповідачем по справі слід вважати Бердичівську виправну колонію Управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№70).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до умов укладеного між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (постачальник/позивач) та Бердичівською виправною колонією №70 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області (споживач/відповідач) договору №3-2012-ПБ-3 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 13.02.2012 з додатками до нього (далі - договір, а.с.23-26,37), постачальник постачає природний газ (далі - газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п.1.1).

Згідно п.2.1 договору, договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до договору (а.с.37).

Додатковими угодами №№1,2 до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №3-2012-ПБ-3 від 13.02.2012 (а.с.38-39), було деталізовано обсяги постачання природного газу в 2012 році по місяцях з визначенням сум, необхідних для фінансування відповідачем.

Пунктами 4.1,4.4 договору сторони погодили, що розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Також сторони домовилися, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності, а визначена на її основі вартість газу буде застосовуватися сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору.

Приписами п.п.2.6, 2.7, 2.8, 2.9 договору встановлено, що послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформляється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору. Постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірника акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживачу, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Судом встановлено, що на виконання умов договору №3-2012-ПБ-3 від 13.02.2012 за період листопад-грудень 2012 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" поставило відповідачу природний газ в об'ємі 63175м3 на загальну суму 297886,31грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 30.11.2012 та від 31.12.2012 (а.с.27,28). Дані акти є достатнім і належним доказом передачі газу, оскільки передбачені умовами п. 2.6 договору.

Сторони погодили, що розрахунковий період за договором від 13.02.2012 становить один місяць - з 08:00 години першого дня місяця до 08:00 години першого дня наступного місяця включно. Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору, виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п.п.4.5,4.6,4.7 договору).

Відповідач в порушення умов договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №3-2012-ПБ-3 від 13.02.2012, а також положень ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, свої зобов'язання по оплаті отриманого природного газу виконав частково, сплативши на рахунок ПАТ "Житомиргаз" 232199,01грн., внаслідок чого станом на дату судового засідання його борг за переданий природний газ склав 50898,25грн. (297886,31грн. (сума поставленого газу) -232199,01грн. (сума проплат) - 14789,05грн. (сума сальдо на рахунку як передоплата газу за місяць)).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення умов договору щодо термінів проведення оплат, несвоєчасно та не у повному обсязі здійснював свої зобов'язання, в результаті чого за період з листопада по грудень 2012 року виникла заборгованість по оплаті поставленого природного газу, яка з урахуванням частково проведених оплат, становить 50898,25грн., на підтвердження чого в матеріалах справи містяться акти прийому-передачі природного газу (а.с.27,28), розрахунок заборгованості (а.с.7), акт звіряння взаємних розрахунків (а.с.36), платіжні доручення (а.с.43-47) та інші докази у справі.

Згідно зі ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Аналогічні положення містять і в ст.193 ГК України.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за спожитий природний газ обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 50898,25грн.

Розглядаючи питання щодо законності та обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення нарахованих позивачем штрафних санкцій, господарський суд приймає до уваги, що згідно п.6.1 договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №3-2012-ПБ-3 від 13.02.2012 за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України.

Пунктом 6.2.2 договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Зі змісту ст.610 Цивільного кодексу України випливає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

За таких обставин, враховуючи наявність передбачених договором підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати пені, та перевіривши правильність її нарахування за визначений позивачем період її стягнення, суд приходить до висновку, що правомірно заявлений розмір пені складає 9662,82грн., що на 0,27грн. менше розміру заявленої позивачем пені у позовній заяві.

Разом з тим, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру пені з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №4333 від 12.11.2013 (а.с.41), слід зазначити наступне.

Відповідно до пп.3.17.4 п.3 Постанови Пленуму ВГС України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Як вбачається з пояснень відповідача, причиною неналежного виконання останнім умов договору №3-2012-ПБ-3 від 13.02.2012 та як наслідок несвоєчасної сплати відповідачем заборгованості за природний газ за період листопад - грудень 2012 року стала значна затримка фінансування установи відповідача, яке надходило з державного бюджету України.

Судом встановлено, що Бердичівська виправна колонія №70 Управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області як державна установа забезпечує функціонування системи наглядових, соціальних, виховних та профілактичних заходів, що по своїй правовій природі не мають на меті прибуткового характеру.

Також судом враховано, що інших доходів фінансування своєї діяльності, окрім як за рахунок державного бюджету, Бердичівська виправна колонія не має, що пояснює об'єктивність причин прострочення виконання договірних зобов'язань по оплаті за газ.

Враховуючи викладене, а також специфіку діяльності відповідача, його важливе соціальне значення, проведення часткового розрахунку, зважаючи на положення п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, ч.1 ст. 233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України, господарський суд прийшов до висновку про винятковість вказаних обставин та про наявність підстав для зменшення на 50 % розміру пені - до 4831,41грн., з огляду на що, в частині стягнення 4831,68грн. пені слід відмовити.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача щодо нарахування і стягнення на свою користь з відповідача 3% річних, господарський суд враховує, що за ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку (а.с.6), позивач просить стягнути з відповідача 1980,09грн 3% річних.

Перевіривши проведені позивачем нарахування річних, господарський суд встановив, що правомірно обґрунтованою є їх сума 1979,69грн. У стягненні 0,40грн. 3% річних суд відмовляє.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 12.11.2013) обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 57709,35грн., з яких: 50898,25грн. основного боргу по оплаті спожитого газу; 4831,41грн. пені та 1979,69грн. 3% річних. В стягненні 4831,68грн. пені та 0,40грн. 3% річних слід відмовити.

При цьому суд враховує роз'яснення, надані в п.9.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення", згідно якого у резолютивній частині рішення господарські суди повинні зазначати у рішеннях про часткове задоволення майнових вимог, у тому числі в разі зменшення розміру неустойки згідно з пунктом 3 ст.83 ГПК України, - про відмову в позові в решті вимог, припинення провадження або залишення без розгляду позову у цій частині.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру правомірно заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,34,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені до 4831,41грн.

3. Стягнути з Бердичівської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№70) (13300, Житомирська обл., м.Бердичів, вул. Низгірецька, буд.1, ідент код 08563330)

на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, Житомирська обл., м.Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, буд.35, ідент код 03344071):

- 50898,25грн. основного боргу по оплаті спожитого газу;

- 4831,41грн. пені;

- 1979,69грн. 3% річних;

- 1719,12грн. судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 13.11.13

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам - рек. з повід.