Ухвала суду № 35227928, 11.11.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.11.2013 р. Справа№ 914/3546/13

За позовом Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі уповноваженого органу -Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м.Львів

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Іскра", м.Львів

про стягнення 47324грн. 50коп.

Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від прокуратури: Лука Г.В.

від позивача: Коцелко Ю.В.

від відповідача: не з'явився

Представникам сторін, які з'явилися в судове засідання, роз'яснено їхні права та обов'язки відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи. Заяви про відвід судді від сторін до суду не надходили.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Прокурором Галицького району м.Львова подано позов в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі уповноваженого органу - Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до Публічного акціонерного товариства "Іскра" про стягнення 47324грн. 50коп.

Ухвалою суду від 18.09.2013р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 29.10.2013р.

В судовому засіданні 29.10.2013р. представником відповідача було подано клопотання б/н від 29.10.2013р. (зареєстроване канцелярією суду 29.10.2013р. за № 45117/13) про залишення позову без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 81 ГПК України, оскільки до повноважень прокуратури належить звернення із позовами в інтересах держави, а не в інтересах територіальних громад, органів місцевого самоврядування чи створених ними юридичних осіб.

За клопотанням позивача, ухвалою суду від 29.10.2013р. відкладено розгляд справи на 11.11.2013р.

08.11.2013р. прокурором подано обґрунтування правової позиції та заперечення на клопотання про залишення без розгляду б/н від 07.11.2013р. (зареєстроване канцелярією суду за №47245/13). Зокрема прокурор просить вказаний позов вважати таким, що поданий в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі уповноваженого органу - ЛМКП "Львівтеплоенерго", оскільки у мотивувальній частині позовної заяви зазначено в чому полягає інтерес держави та зазначено уповноважений орган, а у вступній частині позовної заяви не вказано уповноважений орган, а лише зазначено позивача - ЛМКП "Львівтеплоенерго".

Розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд прийшов до висновку відмовити в його задоволенні з огляду на наступне:

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 вказаного Закону визначені підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

За приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України від 08.04.99 №3-рп/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.

Згідно зі статтею 10 цього Закону відповідні ради є органами самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади.

Положеннями статті 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

ЛМКП "Львівтеплоенерго" створене Львівською міською радою для задоволення громадських потреб шляхом здійснення господарської діяльності, засноване на комунальній власності Львівської територіальної громади і підпорядковане Львівській міській раді, зокрема управлінню інженерного господарства Львівської міської ради

В силу статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" управління об'єктами житлово-комунального господарства віднесено до власних (самоврядних) повноважень органів місцевого самоврядування. Виконання органами місцевого самоврядування власних повноважень здійснюється у тому числі через створені ними підприємства.

За таких обставин, доводи відповідача про те, що прокурор не вправі був звертатися з даним позовом є необґрунтованими, оскільки у спірних правовідносинах інтереси держави та інтереси Львівської міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" збігаються повністю.

В судовому засіданні 11.11.2013р. прокурором подано суду клопотання від 11.11.2013р. № 78/13 про припинення провадження у справі, у зв»язку з відсутністю предмету спору, оскільки після подання позову відповідачем було здійснено проплати основного боргу в розмірі 45319грн. 22коп., трьох процентів річних в розмірі 332грн. 86коп. та 1672грн. 42коп. пені. Як доказ прокурором до матеріалів справи долучено банківські виписки з рахунку позивача - ЛМКП "Львівтеплоенерго", від 19.09.2013р., 01.10.2013р., 02.10.2013р., 07.10.2013р., 25.10.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав подане прокурором клопотання та просить провадження у справі припинити у зв'язку із відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем повністю оплачено заборгованість.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату час та місце наступного судового засідання, про що свідчить наявний в матеріалах справи бланк оголошення ухвали про відкладення від 29.10.2013р.

Відповідно до абзацу 1 та 3 п.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Відповідно до п.1-1 частини 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відтак, суд розглянувши в судовому засіданні подане клопотання припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Суд роз'яснює, що повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Частиною 3 ст. 80 ГПК України встановлено, що про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені, питання про розподіл між сторонами господарських витрат. Відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки відповідачем сплачено суму позовних вимог після подання позову до суду і порушення провадження у справі (позовна заява до суду надійшла 17.09.2013р. та ухвалою суду від 18.09.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі) - спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

З огляду на викладене судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету, так як спір виник з його вини.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, п.1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі припинити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Іскра", м. Львів, вул.Вулецька, 14 (ідентифікаційний код 00214244) в доход державного бюджету 1720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Кітаєва С.Б.