Ухвала суду № 35224571, 10.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 р.Справа № 2а-12702/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.

представника позивача Новікова В.С.

представника відповідача Джиджавадзе Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2013р. по справі № 2а-12702/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний торговий будинок"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2013 р. задоволено позов ТОВ "Будівельний торговий будинок".

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 25.10.2012 р. №0000372210, №0000382210.

ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС (далі-відповідач), не погодившись із судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2013 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про неврахування судом першої інстанції п.198.3.,198.6 ст.198 ПК України, того, що витрати позивача пов'язані з проектування житлового будинку за договором №2/08 від 27.03.2008 р. не є власними витратами позивача, не підлягають відображенню в податковій звітності позивача, найменування послуг за податковими накладними не співпадають з фактично отриманими, у зв'язку із чим суд прийшов до хибних висновків, що витрати за операціями позивача можуть бути включені до декларації з ПДВ за грудень 2011 р., що привело до невірного вирішення справи.

Позивач подав заперечення проти апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просить залишити її в силі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Будівельний торговий будинок" з питання достовірності відображення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду відображеного в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 р. у сумі 801 718,00 грн., за результатами якої складено акт перевірки №2332/2210/34632036 від 16.10.2012 року (а.с.27-61).

За висновками акту перевірки позивачем порушено п.187.1 ст.187, п.198.3, п. 198.6, ст.198 ПК України, оскільки підприємством завищено залишок від'ємного значення ПДВ по ряд.24 Декларації за серпень 2012 р. на 801 718,00 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 58 540,00 грн., у т.ч. за травень 2012 р. на суму 35 996,00 грн., за червень 2012 р. на суму 8 548,00 грн., за липень 2012 р. на суму 7 175,00 грн., за серпень 2012р. на суму 6 821,00 грн.

25.10.2012 р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000372210, яким позивачу визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 801 718,00 грн. (а.с.69);

- №0000382210 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 73 175,00 грн. (58 540,00 грн. - основний платіж, 14 635 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (а.с.70).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з висновку, що доводи податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства внаслідок є необґрунтованими та не підтверджені доказами, тому податкові повідомлення-рішення, підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Судом встановлено, що позивачем до відповідача подано декларацію з ПДВ за серпень 2012 р., по рядку 24 Декларації віднесено суму ПДВ в загальному розмірі 801 718,00 грн. (т.2, а.с. 27).

Вказану суму від'ємного значення позивачем сформовано із попередніх податкових періодів на підставі податкових накладних № 6 від 14.03.2012 р., № 7 від 16.01.2012 р., №14 від 11.01.2012 р., № 15 від 12.01.2012 р., № 16 від 13.01.2012 р., виписаних позивачу АТ "Будівельний торговий будинок".

27.03.2008 р. між ТОВ "Будівельний торговий будинок" (замовник) та АТ «БТБ» (забудовник) укладено договір № 2/08 про передачу функцій замовника по будівництву об'єкта будівництва: перший, другий, третій, четвертий під'їзди чотирьох під'їзного дев'ятиповерхового будинку під будівельним номером 7, що будується по вул. Зубарєва (біля житлового будинку №32) у м. Харкові (т.1, а.с.72-75).

За умовами договору позивач зобов'язався організувати будівництво об'єкта будівництва шляхом укладення договору генерального підряду з замовником, , у випадку необхідності укласти договори підряду на виконання окремих робі, здійснювати залучення інвестицій в будівництво, здійснювати фінансування об'єкту будівництва, технічний нагляд, перевіряти проектно - кошторисну документацію, провести її аналіз та інш. Винагорода за виконання умов договору позивача становить 42000 грн.

Надання послуг замовнику підтверджується копією договору, актом виконаних послуг, платіжним дорученням податковою накладаною, з огляду на що позивач правомірно включив до податкових зобов'язань суму податку на додану вартість.

31.03.2008 р. між ТОВ "Будівельний торговий будинок" (замовник) та АТ "Будівельний торговий будинок" (генеральний підрядник) укладено договір генерального підряду у капітальному будівництві №01-03/08 за умовами якого генпідрядник за завданням замовника, на свій ризик, виконав і передав замовнику об'єкту будівництва (другий, четвертий під'їзди чотирьох під'їзного дев'ятиповерхового будинку під будівельним номером 7, що будується по вул. Зубарєва (біля житлового будинку №32) у м. Харкові) (т.1, а.с.81-88).

Виконання сторонами умов договорів підтверджується наданими позивачем як до перевірки, так і до суду первинними документами (податковими накладними, актами надання послуг, виписками з банку щодо оплати, договірними цінами, відомостями ресурсів, декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, акту приймання-передачі майнових прав, (т.1, а.с.89-98, 112-115, 128, т.2 а.с.57-62,84-85).

Крім того, колегія суддів зазначає, що в акті перевірки зазначено про проведення аналізу показників податкових декларацій з ПДВ за липень, жовтень, листопад 2010р., серпень, вересень, грудень 2011р., січень-березень, серпень 2012р. встановлено відсутність порушень.

Доводи податкового органу про порушення позивачем п.187.1 ст.187 ПК України , а саме не декларування податкових зобов'язань послуг по виконанню функцій замовника в березні 2012р. , колегія суддів вважає необґрунтованими, та такими, що спростовується наданими первинними документами, з яких вбачається, що позивачем було включено до податкових зобов'язань у декларації за лютий 2012р. по першій події суми податку на додану вартість .

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано під час перевірки податкові накладні щодо виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва 2,4 під'їздів будинку по вул.Зубарева, 7 . Доводи податкового органу щодо не ведення позивачем окремого обліку понесених витрат по будівництву з розбивкою по під'їздам, колегія судів вважає помилковими, тому як за умовами договору позивач не є виконавцем будівельно-монтажних робіт , а тому не має обов'язку ведення окремого обліку.

Реальність господарських операцій за угодами контролюючим органом не заперечується.

На час здійснення господарських операцій позивач та його контрагент мали повну правосуб'єктність юридичних осіб, були платниками податків.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За змістом пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Надані позивачем первинні бухгалтерські документи, зокрема податкові накладні № 6 від 14.03.2012 р., № 7 від 16.01.2012 р., №14 від 11.01.2012 р., № 15 від 12.01.2012 р., № 16 від 13.01.2012 р., не містять недоліків форми або змісту, що зумовлюють для них втрату доказової сили в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» або виключають можливість їх використання платником при відображенні при декларуванні та (або) підтвердженні показників податкової звітності згідно ст. 44 Податкового кодексу України.

Доводи апелянта, що позивач не вправі відносити до декларації з ПДВ за серпень 2012 р. витрати, пов'язані з проектування житлового будинку під будівельним номером 7, по вул. Зубарєва у м. Харкові, оскільки вказані витрати не є власними витратами позивача, колегія суддів оцінює критично.

Як встановлено судом, на підставі договорів №2/08 від 27.03.2008 р. та №01-03/08 від 31.03.2008 р. ТОВ «БТБ» передано функцій замовника об'єкту будівництва та генерального підрядника у капітальному будівництві до АТ «БТБ».

Відповідно до п.6.3 договору генерального підряду №01-03/08 від 31.03.2008 р. позивач мав передати проектну документацію підряднику, а за п.9.1. на позивача також покладено обов'язок фінансування робіт. При цьому, фінансування за договором про передачу функцій замовника на будівництво №2/08 від 27.03.2008 р. (п.2.3.3.) сторонами погоджено здійснити на умовах оплати позивачем вартості послуг та робіт, пов'язаних із будівництвом .

На виконання вище вказаних умов позивач оплатив проектувальні послуги, що підтверджується виписками по рахунку позивача.

Твердження апелянта, щодо неспівпадіння найменування послуг за податковими накладними № 6 від 14.03.2012 р., № 7 від 16.01.2012 р., №14 від 11.01.2012 р., № 15 від 12.01.2012 р., № 16 від 13.01.2012 р з фактично отриманими позивачем, і витрати за операціями позивача з АТ «БТБ», неможливість їх включення при визначені показників декларації з ПДВ за серпень 2012 р., спростовується дослідженими судом копіями договорів, актами виконаних робіт, відомостями вартості та договірними цінами.

Окремо, колегія суддів зазначає, що в межах перевірки позивача податковим органом досліджено документи, на підставі яких сформовано від'ємного значення з ПДВ за період з липня 2010 року по березень 2012 року, вказане вбачається з акту перевірки позивача. Обставини господарської діяльності позивача за період з серпня 2008 року по червень 2010 року не досліджувалися.

Зменшення (непідтвердження) від'ємного значення об'єкту оподаткування у наступних періодах є можливим лише у випадку, якщо відповідач у належний спосіб доведе неправомірність заявленого позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за попередні періоди. Доказів порушення позивачем порядку формування від'ємного значення об'єкту відповідачем суду не надано. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо не доведеності податковим органом наявності порушень позивачем вимог податкового законодавства, а отже безпідставне винесення податкових повідомлень-рішень.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а або суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2013 р. відсутні, оскільки судом прийнято рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, при повному з'ясуванні обставин по справі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2013р. по справі № 2а-12702/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.

Повний текст ухвали виготовлений 16.09.2013 р.