Постанова № 35224058, 07.11.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2013 р. Справа № 818/8190/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.

представника позивача - Петрищева О.О.,

представника відповідача - Сороколіт І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/8190/13-a

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Сумської митниці Міндоходів

про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" (далі - позивач, ПАТ "Сумихімпром") звернулось до суду з позовною заявою до Сумської митниці Міндоходів (далі - відповідач, Сумська митниця), якому просить суд:

- скасувати рішення Сумської митниці Державної митної служби України від 08.04.2013 р. №805130000/2013/000070/1 про коригування митної вартості товарів;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Сумихімпром» суму надмірно сплаченого ПДВ в розмірі 86 128,36 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Сумихімпром» витрати на судовий збір в розмірі 861,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 03 січня 2013 року між ПАТ «Сумихімпром» та ЗАТ «Білоруська калійна компанія» укладено контракт №2013-0004, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити калій хлористий на умовах поставки ВАР кордон Білорусь/Україна.

Відповідно до умов договору (п. 1 Додаткової угоди №3 від 04.03.13) ЗАТ «Білоруська калійна компанія» здійснювало поставку ПАТ «Сумихімпром» калію хлористого по контрактній ціні 365 доларів за 1 метричну тону протягом березня 2013 року.

Доказами такої поставки є рахунки - фактури на оплату калію хлористого від 22.03.2013 р. №5, від 25.03.2013 р. №381, від 29.03.2013 р. №407-425, платіжні доручення в іноземній валюті від 28.03.2013 р. №168, від 02.04.2013 р. №176 на загальну суму 651879,07 євро (оплата в євро передбачена додатковою угодою) ЗД накладні від 25.03.2013 р. та від 29.03.2013 р. на загальну кількість товару 789300 кг.

З метою митного оформлення позивачем 08.04.2013 року подана митна декларація (МД) №805130000/2013/003812, згідно якої було заявлено до декларування калій хлористий дрібний рожевий (ГОСТ 4568-95) сорт 1, вагою 789 300 кг., вартістю 2302739,34 грн. (при курсі долара США 7,993).

Митна вартість вищевказаного товару визначалась позивачем за методом І, відповідно до ст. 57 МК України, за ціною договору щодо товару, який імпортується (365 євро за 1 метричну тону).

08.04.2013 р. Сумською митницею прийнято рішення №805130000/2013/000070/1 про коригування митної вартості товарів на рівні 0,7168 доларів США за 1 тону метричну, другорядний методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів (а) (ст. 57 МК У країни).

08.04.2013 р. Сумською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2013/00066.

За заявою позивача придбаний товар (калій хлористий) митним органом було випущено у вільний обіг у відповідності до ч. 7 ст. 55 МК України з визначенням митної вартості в розмірі 365 євро за 1 метричну тону, що підтверджується митною декларацією від 08.04.2013 р. №805130000/2013/003845.

Митна вартість товару визначена позивачем у митній декларації від 08.04.2013 р. №80513000)/2013/003812 склала 2302739,34 грн. при курсі долара США 7,993. Визначений підприємством до сплати ПДВ склав 460547,37 грн. (2302739,34 х 20%)

Митна вартість товару згідно рішення митного органу від 08.04.2013 р. №805130000/2013/000070/1 склала 2733381,16 грн. при курсі долара США 7,993. Визначений Сумською митницею до сплати ПДВ склав грн. (2733381,16 х 20%)

Різниця між ПДВ визначеним до сплати відповідачем та ПДВ визначеним до сплати позивачем склала 86128,36 грн. (546676,23-460547,37 )

ПАТ «Сумихімпром» вважає рішення Сумської митниці від 08.04.13 №805130000/2013/000070/1 про коригування митної вартості товарів, протиправним та таким, що підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Глава 9 МК України регулює методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування

Рак, ст. ст. 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

З аналізу ч. 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Норми ч. 1 та 2 ст. 53 МК України позивачем виконано у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 08.04.2013 р. №805130000/2013/00066 декларантом до митного органу були надані наступні документи:

- попередня митна декларація :

- накладні УМВС,

- рахунки фактури від 22.03.2013 р. №5, від 25.03.2013 р. №381, від 29.03.2013 р. №407-425;

- зовнішньоекономічний контракт №2013 - 004 від 03.01.2013 року доповнення до зовнішньоекономічного контракту №2 від 30.01.2013 р. та №3 від 04.03.2013 року;

- довідка про проведення декларування валютних цінностей доходів майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами;

- інформація про позитивні результати санітарно - епідеміологічні екологічного контролю товару;

- інформація про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару сертифікати про походження товару СТ-1 копія митної декларації країни відправлення;

Крім того, з врахуванням вимоги відповідача позивачем також були надані додаткові документи, що підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- лист ЗАТ «Білоруська калійна компанія» від 29.01.13 №05/258,

- лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 22.03.13 №1217,

- копія Указу Президента Республіки Білорусь від 25.08.05 №398,

- копії платіжних доручень в іноземній валюті №176 та №178

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З наведеного вбачається, що витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Як вбачається з рішення Сумської митниці від 08.04.2013 р. №805130000/2013/000070/1 про коригування митної вартості товарів підставою для його прийняття стало саме ненадання позивачем витребуваних митним органом документів та дані цінової інформації ЄАІС ДМСУ (МД 101050000/2012/003871 від 19.11.2012 р.).

Разом з тим, застосовуючи другорядний метод визначення митної вартості товарів митний орган не зазначив, які саме обставини не підтверджені позивачем та не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ст. 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

МД 101050000/2012/003871 від 19.11.2012 р., на яку посилається митний орган не є максимально наближеною за часом експорту до митної декларації поданої ПАТ «Сумихімпром» 28.03.2013 р. №805130000/2013/003319.

За період з 04.03.2013 р. по 08.04.2013 р. ПАТ «Сумихімпром» подано до декларування декілька декларацій митної вартості по контракту від 03.01.2013 р. №2013-0004 з урахуванням додаткової угоди №3 від 04.03.2013 р. (вартість за 1 метричну тону калію хлористого 365 доларів США), які були прийнятті митним органом без зауважень з погодженням митної вартості товару визначеної за 1 методом, а саме:

МД від 12.03.2013 р. №805130000/2013/002595

МД від 13.03.2013 р. №805130000/2013/002665

Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства щодо законності та обґрунтованості, а тому є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити, вважає, що оскаржене рішення прийнято з дотриманням вимог митного законодавства.

Заслухавши доводи представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 08.04.2013 р. Сумською митницею прийнято рішення №805130000/2013/000070/1 про коригування митної вартості товарів на рівні 0,7168 доларів США за 1 тону метричну, другорядний методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів (а) (а.с. 59-60).

08.04.2013 р. Сумською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2013/00066 (а.с. 61-62).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходить з правомірності прийняття митним органом оскаржуваного рішення.

03 січня 2013 року між ПАТ «Сумихімпром» та ЗАТ «Білоруська калійна компанія» укладено контракт №2013-0004, відповідно до якого ЗАТ «Білоруська калійна компанія» зобов'язується поставити калій хлористий на умовах поставки ВАР кордон Білорусь/Україна (а. с. 9-16).

Відповідно до умов п. 1 Додаткової угоди №3 від 04.03.2013 року ЗАТ «Білоруська калійна компанія» здійснювало поставку ПАТ «Сумихімпром» калію хлористого по контрактній ціні 365 доларів за 1 метричну тону протягом березня 2013 року (а. с. 17).

На підтвердження факту такої поставки позивач надав до суду рахунки - фактури на оплату калію хлористого від 22.03.2013 р. №5, від 25.03.2013 р. №381, від 29.03.2013 р. №407-425, платіжні доручення в іноземній валюті від 28.03.2013 р. №168, від 02.04.2013 р. №176 на загальну суму 651879,07 євро (оплата в євро передбачена додатковою угодою) ЗД накладні від 25.03.2013 р. та від 29.03.2013 р. на загальну кількість товару 789300 кг (а. с. 20-34).

З метою митного оформлення позивачем 24.12.2012 року була подана митна декларація (МД) №805130000/2013/003812 згідно якої було заявлено до декларування калій хлористий дрібний рожевий (ГОСТ 4568-95) сорт 1, вагою 789 300 кг., вартістю 2302739,34 грн. (при курсі долара США 7,993) (а.с. 47).

Митна вартість вищезазначеного товару, як зазначає позивач, визначалась ПАТ "Сумихімпром" за першим методом за ціною договору щодо товару, який імпортується (365 євро за 1 метричну тону).

08.04.2013 р. Сумською митницею прийнято рішення №805130000/2013/000070/1 про коригування митної вартості товарів на рівні 0,7168 доларів США за 1 тону метричну, другорядний методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів (а.с. 59-60).

08.04.2013 р. Сумською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2013/00066 (а. с. 61-62).

За заявою позивача придбаний товар (калій хлористий) митним органом було випущено у вільний обіг з визначенням митної вартості в розмірі 365 євро за 1 метричну тону, що підтверджується митною декларацією від 08.04.2013 р. №805130000/2013/003845.

Митна вартість товару визначена позивачем у митній декларації від 08.04.2013 р. №80513000)/2013/003812 склала 2302739,34 грн. при курсі долара США 7,993. Визначений підприємством до сплати ПДВ склав 460547,37 грн. (2302739,34 х 20%) (а.с. 49-51).

Митна вартість товару згідно рішення митного органу від 08.04.2013 р. №805130000/2013/000070/1 склала 2733381,16 грн. при курсі долара США 7,993. Визначений Сумською митницею до сплати ПДВ склав грн. (2733381,16 х 20%) (а.с. 59-60).

Відповідно до ст.318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

У свою чергу, згідно з ч.1-3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 5. ст. 58 Митного кодексу України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МК України).

Згідно із ч. 2 ст. 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Так, згідно з положеннями глави 9 Митного кодексу України, зокрема, згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні, зокрема: ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом, або уповноваженою ним особою, митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до ч.2 статті 334 Митного кодексу України, особи, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України, зобов'язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

Відповідно до підпунктів 2.4 - 2.7, 2.9 - 2.10 пункту 2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362 (далі - Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів), робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом, зокрема:

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

- перевірки наявності взаємозв'язку продавця та покупця.

- перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов'язаними особами, щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу.

- перевірки наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів, перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну.

Разом з тим, в процесі дослідження інформаційних даних товаросупровідних документів та перевірки достовірності складових митної вартості товарів заявлених позивачем у митній декларації № 805130000/2012/003812 від 08 квітня 2013 року посадовою особою митного поста "Суми-центральний" Сумської митниці встановлено , що поставка даного товару здійснювалась за зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу № 2013-0004 від 03.01.2013р., укладеним позивачем із білоруською компанією ЗАТ "Білоруська калійна компанія" .

Згідно з пунктом 10(ж) зазначеного контракту покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% вартості партії товару на підставі рахунка Продавця не пізніше, ніж через 5 банківських днів з дати відвантаження товару.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є в тому числі, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Так, з урахуванням умов вищезазначеного контракту, на момент пред'явлення імпортованого товару до Сумської митниці, рахунок мав бути сплаченим, однак на момент подачі відповідної митної декларації будь-яких платіжних документів декларантом не пред'явлено, що підтверджується відсутністю реквізитів такого документу у графі 44 митної декларації № 805130000/2012/003812.

Крім цього, наявність відповідних платіжних доручень не наведено в переліку який наводиться в картці відмові (а.с.61-62) в якій зазначаються всі документи, які пред'являлися на перевірку до митного органу і в подальшому були повернуті декларанту.

Тобто, на момент декларування позивачем імпортованої партії товару, неподання до митного органу відповідних платіжних документів було з боку позивача в особі його декларанта порушенням вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України, оскільки оплата товару позивачем мала бути вже здійсненою.

Крім цього, відбитки календарного штемпелю станції відправлення в залізничних накладних УМВС свідчать про те, що відвантаження товару позивачу відбулося 01.04.2013 року., тобто, враховуючи згадувані вище умови контракту купівлі-продажу, рахунки мають бути сплаченими не пізніше 26.03.2013р.

Відповідно до пункту 10 (г) даного зовнішньоекономічного контракту датою платежу є дата зарахування суми на рахунок продавця, вказаний в даному контракті.

Однак, жодних бухгалтерських документів, які б підтверджували факти проведення розрахунків між позивачем та продавцем за згадуваним вище зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу, до митного органу надано не було, що також засвідчується відсутністю реквізитів цих документів у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2013/00066 .

Отже, посилання позивача на те, що відповідачу надавалися на перевірку платіжні доручення в іноземній валюті №168 від 28.03.2013р., №176 від 02.04.2012 року, копії яких позивачем надано до матеріалів справи, (а.с.33-34), не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовуються для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Однак, в ході розгляду справи, відповідачем доведено . а позивачем не спростовано ту обставину, що на момент подання митної декларації № 805130000/2012/003812 до митного оформлення позивач жодним чином не підтвердив заявлену ціну товару, що є основою визначення митної вартості за першим методом, тобто за ціною договору.

В свою чергу, пунктом 11 (а) вищезазначеного контракту передбачено, що у випадку ненадходження платежу в розмірі повної суми рахунку на рахунок продавця протягом 3 банківських днів з дати строку платежу, продавець має право вимагати сплати покупцем пені на прострочену до оплати суму, починаючи з дати строку платежу, в розмірі 0,02% (63 євро) за кожен день прострочення.

В той же час, момент здійснення відвантаження товару визначено пунктом 12.4 даного зовнішньоекономічного контракту, згідно якого право власності на товар та ризик втрати або пошкодження товару переходять від продавця до покупця, коли товар переданий в розпорядження покупця на прикордонному переході (пункті), який узгоджується в додаткових угодах до контракту, після перетину кордону Білорусь/Україна. Дата передачі права власності одночасно являється і датою відвантаження товару покупцю.

Тобто, враховуючи, що відвантаження товару позивачу відбулося 01.04.2013 року., а оплата товару згідно з наданими до митниці товаросупровідними документами не проведена, тому вже на момент здійснення інспектором з митного оформлення "контролю правильності обчислення митної вартості товарів" до контрактної ціни підлягало донарахування пені за прострочення оплати як суми коштів, що підлягають оплаті за товар.

Щодо посилань позивача на безпідставність витребування митним органом додаткових документів, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що на момент подання митної декларації до митного оформлення позивачем не підтверджено вартість товару, яка була сплачена за контрактом, а тому, дана обставина обґрунтовано викликала необхідність у посадової особи митного органу затребувати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Окрім того, посадовою особою митниці встановлено, що згідно з пунктом 9 зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу реекспорт товару до третіх країн без попередньої письмової згоди продавця забороняється. Заборона реекспорту є безстроковою та не обмежується строком дії Контракту. Також за порушення даної умови договору передбачена штрафна санкція.

Згідно пункту 13 даного контракту для сторін встановлена спеціальна умова, а саме покупець зобов'язується протягом всієї дії Контракту закупати хлористий калій виключно (ексклюзивно) у продавця.

Дані положення контракту свідчать про можливість наявності взаємопов'язаності продавця та позивача або інших факторів, що впливають на ціну товару, що згідно пункту 4 частини першої статті 58 Митного кодексу України унеможливлює застосування першого методу визначення митної вартості

Також, містять невідповідності і умови зовнішньоекономічного контракту та залізничних накладних в частині встановлення особи продавця, так згідно контракту продавцем є ЗАТ "Білоруська калійна компанія", а згідно залізних накладних - ВАТ "Білоруськалій".

Отже, суд погоджується з позицією відповідача, що дана обставина свідчила про невизначеність вірної особи - видавника рахунків на оплату імпортованого товару.

Відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюються митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 статті 58 Митного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості (частина п'ята статті 54 Митного кодексу України).

У відповідності до ч.3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу з о б о в ' я з а н і протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

Отже, проаналізувавши поданий декларантом позивача до митного оформлення пакет документів та виявивши розбіжності у таких документах, посадова особа Сумської митниці, діючи на підставі частини третьої статті 53 Митного кодексу України на звороті декларації митної вартості зазначила перелік документів, необхідних для підтвердження митної вартості товарів, а саме:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Також, відповідно до ч.6 статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товарів.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач діяв у відповідності до норм чинного законодавства, оскільки в ході перевірки відповідачем було встановлено і в судовому засіданні доведено, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості - відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, - що згідно частини третьої статті 53 Митного кодексу України є підставою для письмової вимоги митниці надати додаткові документи, які б підтверджували заявлену митну вартість товару.

Щодо поданих позивачем додатковий документів до митного органу, а саме: відносно листа ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 22.03.2012 № 1217, листа ЗАТ "Білоруська калійна компанія" від 29.01.2013 року № 05/258 та указу Президента Республіки Білорусь (витяг) від 25.08.2005 № 398, суд зазначає наступне.

Лист державного підприємства "Укрпромзовнішекспертиза" від 22.03.2012 року № 1217 містить суперечливі відомості. Так, в даному листі міститься інформація щодо ціни на імпортований товар на рівні 365,00 євро/т, але при цьому зазначається, що рівень цін може змінюватись в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон'юнктурної ситуації на ринку тощо.

При цьому, даний лист не може бути визначальним при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, оскільки має виключно інформаційний та консультаційний характер.

Посилання позивача на лист ЗАТ "Білоруська калійна компанія" від 29.01.2013 року № 05/258 , також судом не приймається, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо надсилання такого листа на адресу митниці до прийняття оскаржуваного рішення.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним . методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частини першої та другої статті 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов. При цьому, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Таким чином, враховуючи, що декларантом не спростовано факт впливу взаємозв'язку з Продавцем товару на ціну товарів, а надані до митного оформлення документи містять розбіжності щодо вартості товару, тобто не є об'єктивними, заявлені відомості не підтверджені документально шляхом надання додаткових відомостей та не піддаються обчисленню, Сумською митницею було правомірно скориговано митну вартість товарів на підставі митної декларації № 805130000/2012/003812 згідно зі статтею 59 Митного кодексу України.

Згідно частини першої 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні відомості про митну вартість товарів.

Оскільки, внаслідок коригування відповідачем митної вартості імпортованого позивачем товару та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, така вартість збільшилась, а внесення змін і доповнень до митної декларації № 805130000/2012/003812 після її прийняття до митного оформлення митним законодавством України не дозволяється, то Сумською митницею була видана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2013/00066 від 08.04.2013 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Сумська митниця діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України з питань державної митної справи, а тому підстави для визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів відсутні.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Сумської митниці Міндоходів про скасування рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови складено 12.11.2013 року