Постанова № 35223875, 12.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 листопада 2013 року 08:00 № 826/15413/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Савченко А.І., при секретарі Яцюті М.С., розглянувши у письмовому провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна будівельна компанія «Євротехнології»

до

третя особа

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області

Товариство з обмеженою відповідальністю « 7 днів»

E cellspacing=0 px >

про

скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна будівельна компанія «Євротехнології» (далі по тексту – позивач, ТОВ «ІБК «Євротехнології») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області (далі по тексту – відповідач, Інспекція), в якому просило скасування постанову від 27 серпня 2013 року №81 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 23 жовтня 2013 року.

У судове засідання 23 жовтня 2013 року з’явився представник позивача. Представник відповідача до суду не прибув, надіслав клопотання про зупинення провадження у справі, за результатами розгляду якого в його задоволенні відмовлено. Представник третьої особи також в судове засідання не з’явився. В силу приписів частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд справи на 05 листопада 2013 року.

У судовому засіданні 05 листопада 2013 року представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з викладених у ньому підстав. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіслав суд письмові заперечення проти позов, в яких просив розглядати справу за відсутності його представника. Представник третьої особи до суду повторно не з’явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 05 листопада 2013 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

11 листопада 2013 року представником позивача надані додаткові пояснення до заперечень відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», на підставі наказу Інспекції №39-ОД від 22 березня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за наслідками якої складено Акт перевірки від 27 червня 2013 року (далі по тексту — Акт перевірки).

За результатами проведеної перевірки встановлено, зокрема, що на об’єкті будівництва «Реконструкція готелю по пр. Леніна, 202 в м. Запоріжжі з розширенням за рахунок прибудов під готельний та багатофункціональний комплекс»:

- заходами з організації будівництва не забезпечено дотримання правил пожежної безпеки (не забезпечено зовнішнє протипожежне водопостачання об’єкту), що є порушенням пункту 1.9. ДБН А.3.1.-5-2009 «Організація будівельного виробництва».

Виявлення зазначеного порушення стало підставою для складення припису №95 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21 серпня 2013 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21 серпня 2013 року та винесення постанови №81 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27 серпня 2013 року, якою на позивача накладено стягнення за вчинене правопорушення у вигляд штрафу у розмірі 51615,00 грн.

Саме не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, ТОВ «ІБК «Євротехнології» звернулось з відповідним позовом до суду.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, суд звертає увагу на таке.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Відповідно приписів Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 08 квітня 2011 року №439, остання відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, в межах своїх повноважень державний контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перепланування та реконструкції (дообладнання) житлового фонду, будівель громадського призначення, елементів упорядження територій для задоволення потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

Для виконання покладених на неї завдань Інспекція має право в установленому порядку:

- видавати обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

- складати акти перевірок у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства;

- складати протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства, накладати штрафи відповідно до законодавства.

Враховуючи викладене, наведеними правовими нормами закріплено право відповідача проводити перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил та, за їх наслідками, виносити обов’язкові для виконання приписи, а також постанови про накладення стягнень за допущені правопорушення.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю врегульований положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (далі по тексту – Порядок №553).

P >Відповідно до пункту 1 названого Порядку він визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Пунктом 6 Порядку №553 закріплено, що плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи інспекції, який затверджується керівником відповідної інспекції.

Інспекції проводять планові перевірки об'єктів містобудування не частіше ніж один раз на півроку.

Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на п'ять робочих днів.

У повній відповідності до наведених правових приписів відповідачем проведено планову перевірку позивача відповідно до наказу Інспекції від 22 березня 2013 року №39-ОД «Про затвердження плану – графіку планових перевірок на ІІ квартал 2013 року».

Щодо допущення позивачем порушень, виявлених під час його перевірки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з Акту перевірки контролюючим суб’єктом, зокрема, виявлено, що на об’єкті будівництва «Реконструкція готелю з розширенням за рахунок прибудов під готельний та багатофункціональний комплекс в межах земельної ділянки по пр. Леніна, 202 в м. Запоріжжі» заходами з організації будівництва не забезпечено дотримання правил пожежної безпеки (не забезпечено зовнішнє протипожежне водопостачання об’єкту), що є порушенням пункту 1.9. ДБН А.3.1.-5-2009 «Організація будівельного виробництва».

Також за наслідками виявлення зазначеного порушення, 21 червня 2013 року головним державним інспектором складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 26 серпня 2013 року о 10 годині у приміщенні Інспекції.

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 26 серпня 2013 року заступником начальника Інспекції винесено постанову №81, якою за вчинення правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» на позивача накладено штраф у розмірі 51615,00 грн.

Зі змісту названої правової норми вбачається, що суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п’яти мінімальних заробітних плат.

Загальні вимоги до організації будівельного виробництва при будівництві, а також розширенні, реконструкції і технічному переозброєнні об’єктів (підприємство, будівель, споруд і їх комплексів) будь-якого призначення визначені у Державних будівельних нормах А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва», затверджених наказом Держбуду України від 22 серпня 2005 року №150.

Так, пунктом 1.1. ДБН А.3.1-5-2009 закріплено, що організацію будівельного виробництва здійснюють відповідно до чинних законодавчих та нормативно-правових актів і нормативних документів.

Організація будівельного виробництва у спрямуванні організаційних, технічних, технологічних рішень і заходів суб’єктів будівельного виробництва на дотримання вимог, зокрема, щодо безпечності виробничого процесу, техногенної та пожежної безпеки.

Згідно пункту 1.9. ДБН А.3.1-5-2009 заходами з організації будівельного виробництва мають бути забезпечено, зокрема, дотримання правил пожежної безпеки відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку», НАПБ А.01.001, ДБН В.1.1-7, ДБН В.1.2-7, інших законодавчих та нормативно-правових актів, нормативних документів із питань пожежної безпеки.

Проте, позивачем на об’єкті, що перевірявся працівниками відповідача, не було забезпечено дотримання правил пожежної безпеки, а саме не було забезпечено зовнішнє протипожежне водопостачання об’єкту.

Допущення виявленого порушення позивачем під час розгляду справи не заперечувалось. Натомість позивач під час розгляду справи та у своєму позові зазначив, що невиконання вимог щодо пожежної безпеки на об’єкті зумовлено зупиненням будівництва у зв’язку з відсутністю фінансування.

Проте, такі доводи позивача суд до уваги не приймає, оскільки згідно з положеннями ДБН А.3.1.-5.-2009, у разі зупинення виконання будівельних робіт суб’єкти господарювання повинні провести дії щодо консервації об’єкта.

Порядок та умови проведення консервації та розконсервації об'єктів та будов з нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення діючих підприємств, капітального ремонту будівель і споруд виробничого та невиробничого призначення врегульовані приписами Положення про порядок консервації та розконсервації об’єктів будівництва, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2005 року №2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2005 року за №1582/11862.

Проте, такі дії з боку позивача на момент проведення перевірки вчинені не були, що підтверджується копією листа ТОВ «ІБК «Євротехнології» від 05 червня 2013 року б/н, наданого до позову, згідно якого товариство повідомило замовника про зупинення робіт на об’єкті у зв’язку з відсутністю фінансування.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що позивач не заперечував допущення ним виявленого під час перевірки порушення, суд приходить до висновку про правомірність накладення на останнього стягнення оскаржуваною постановою та відповідність дій суб’єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Савченко