Вирок № 35223428, 14.11.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження № 1-кп/263/461/2013

Справа № 263/10920/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі головуючого судді Степанової С.В., при секретарі Марцині Д.С., за участю прокурора Балабан О.О., потерпілої ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, обвинуваченої ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Алтайського края, Росія, громадянки України, українки, яка має вишу освіту, неодружена, працює ПАТ ПУМБ, відділення № 10, провідним спеціалістом, раніше не судима, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

за ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 04.07.2013 року, приблизно о 01-00 годині, керуючи належним їй на праві власності, технічно справним автомобілем "Мазда-3", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухалася по проїжджої частині вул. Леваневського в Жовтневому районі м. Маріуполя в напрямку вул. К.Лібнехта. Після чого проявила неуважність і необережність, рухаючись по правій смузі проїжджої частини вул. Леваневського, ОСОБА_4 не вибрала в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахувала дорожню обстановку, в результаті чого не впоралася с керуванням та виїхала на вул. К. Лібнехта, здійснила зіткнення з перешкодою - бетонною опорою рекламного стенду, чим порушила вимоги п. п. 2.10, 12.1 Правил дорожнього руху України.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажирці автомобіля "Мазда-3", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1, спричинені тілесні ушкодження у виді: ЗЧМТ, удар головного мозку легкого ступеня, лінейний перелом основи черепа (крилоподібного відростка скроневої кістки справа), чисельні переломи кісток лицьового черепа, забій, емфізема мяких тканин лицьової області справа, які за своєю сукупністю відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя у момент їх спричинення.

Допущені водієм ОСОБА_3 порушення вимог пунктів 2.10, 12.1 Правил дорожнього руху України, де зазначено:

-Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

-У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди,

знаходяться у прямому причинному звязку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.

Обвинувачена ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, висунутого проти неї в обвинувальному акті, визнала в повному обсязі та щиро розкаялася в скоєному, позовні вимоги у сумі 1466 грн 30 коп. визнала в повному обсязі. Суду пояснила, що 04.07.2013 року, приблизно о 01-00 годині, керувала автомобілем по проїжджої частині вул. Леваневського в м. Маріуполі в напрямку вул. К.Лібнехта. Після чого з невідомих їй причин, рухаючись по проїжджій частини вул. Леваневського, виїхав на вул. К.Лібкнехта та повертаючи в бік пр. Будівельників, вона не впоралася с керуванням та здійснила зіткнення з рекламним стендом. Вказала, що по робочим справам вона керує автомобілем, тому просила не позбавляти її права керування транспортними засобами. Пояснила, шо потерпіла претензій матеріального та морального характеру до неї не має, та вона її навіщала, коли остання хворіла.

Потерпіла у судовому засіданні суду пояснила, що обвинувачена є її подругою, знає її протягом трьох років, претензій матеріального та морального характеру до неї не має. На стаціонарному лікуванні вона перебувала, але за власним бажанням, починаючи з третього дня лікування, знаходилася дома. З приводу події злочину, вона пояснити нічого не може, оскільки памятає лише як вона з обвинуваченою рухалася в автомобілі по вул. Леваневського, вона знаходилася на задньому сидінні. Обвинувачена в стані алкогольного спяніння не знаходилася. Просила не позбавляти обвинувачену права керування транспортними засобами та строго не наказувати.

Враховуючи, що ОСОБА_3 у судовому засіданні провину у висунутому проти неї кримінальному обвинуваченні визнала повністю, суд, розцінюючи її показання як об'єктивні, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, і, вважаючи їх достатніми для винесення обвинувального вироку у відповідності зі ст. 349 КПК України, вважає за можливе розглянути кримінальне провадження без дослідження доказів, що відносяться до фактичних обставин провадження і які ніким не оспорюють ся.

Допитавши обвинувачену, потерпілу та дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують особу обвинувачену, не досліджуючи інші докази по кримінальному провадженню в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 свою вину у висунутому проти неї кримінальному обвинуваченні визнала повністю, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченої повністю доведена, дії її правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

В той же час суд вважає зайвим кваліфікування органом досудового слідства дій обвинуваченої як порушення експлуатації транспорту, оскільки таких порушень обвинувачена не вчиняла.

Обираючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, конкретні обставини справи, особу винного, яка раніше не судима, молода, не одружена, має вищу освіту, працює, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем роботи позитивно, на обліку в психіатричному диспансері та наркологічному диспансері м. Маріуполя не перебуває.

Обставиною, яка помякшує покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України є її щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

За таких обставин суд вважає, що обвинувачена не потребує ізоляції від суспільства, її виправлення можливе без відбування покарання, та приймає рішення про звільнення її у відповідності зі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

Суд також вважає необхідним не застосувати до обвинуваченої додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, оскільки в стані алкогольного сп'яніння обвинувачена не знаходилася, грубих порушень правил дорожнього руху не вчиняла, після події провідувала потерпілу, яка матеріальних та моральних претензій до обвинуваченої не має та просила не позбавляти обвинувачену права керування транспортними засобами.

При вирішенні питання щодо застосування до обвинуваченої додаткового покарання суд також враховує клопотання керуючого відділенням № 10 ПАТ ПУМБ, в якому зазначено, що ОСОБА_4 керує транспортним засобом у звязку із виробничою потребою.

При вирішення цивільного позову прокурора суд виходить з того, що позов прокурора обвинувачена визнала у повному обсязі, тому позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 1466 грн. 30 коп.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, то з ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати, повязані з проведенням судової автотехнічної експертизи № 567 від 27.09.2013 року у розмірі 195,60 гривень.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 124, 349, 368, 374 КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винуватою у предявленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом однорічного випробувального терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обовязки.

Відповідно до п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_4:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи;

- періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Захід забезпечення кримінального провадження до ОСОБА_4 не застосовувався.

Стягнути з ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_2, на користь Маріупольської міської ради (р/р 35427004001709 в головному управлінні державного казначейства України в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 01990631) витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_1 у Комунальному закладі Міська лікарня № 5 у сумі 1466 грн. 30 коп. (одна тисяча чотириста шістдесят шість грн. 30 коп.).

Стягнути з ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_2, на користь держави судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи № 567 від 27.09.2013 року у розмірі 195,60 гривень.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.

Обвинуваченій розяснюється право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя С.В. Степанова