ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5583/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
при секретарі судового засідання - Лебідь Т.М.,
за участю:
представників позивача - Костюк В.В., Костюк Т.В.,
представника відповідача - Боровик Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Науково - виробнича фірма " СТМ " до Кременчуцької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
17 вересня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю " Науково - виробнича фірма " СТМ " звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення.
У своєму позові ТОВ «НВФ «СТМ» просило:
1. визнати неправомірними дії Кременчуцької ОДПІ по винесенню наказу № 328 від 29.07.2013 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВФ «СТМ» по питанню правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання по декларації з ПДВ за вересень 2012 року та скасувати його;
2. визнати неправомірними дії Кременчуцької ОДПІ по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВФ «СТМ» по питанню правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання по декларації з ПДВ за вересень 2012 року;
3. визнати неправомірними дії Кременчуцької ОДПІ в частині визнання нікчемними правочинів, укладених ТОВ «НФВ «СТМ» з ТОВ «Альянс-Іст»;
4. визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005261501/358 від 04 вересня 2013 року.
В обґрунтування вказаних вимог позивач висловлював незгоду з висновками документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВФ «СТМ» по питанню правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання по декларації з ПДВ за вересень 2012 року, що проведена Кременчуцькою ОДПІ та результати якої оформлені актом № 970/16-03-15-01/30481107 від 09.08.2013 року (надалі по тексту Акт перевірки).
При цьому позивач спростовував висновки, викладені податковим органом в Акті, щодо непідтвердженості та нікчемності його правочинів з ТОВ «Альянс-Іст», наполягаючи на дійсності відповідних господарських операцій та підтверджуючи це посиланням на придбання у вказаного контрагента датчиків та блоків керуванням опалювальними приладами з метою використання у власній господарській діяльності. Крім того, позивач наполягав на відсутності права у відповідача проводити дану перевірку, оскільки будь-яких запитів, у зв'язку з ненаданням відповіді на які було проведено перевірку, він не отримував. Крім того, про проведення перевірки позивачу взагалі не було відомо до направлення йому акту: не було вручені ні наказу, ні направлення, ні запиту про надання пояснень та надання підтверджуючих документів.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали позов, надавши по суті справи пояснення, в цілому ідентичне викладеному вище. Додатково пояснили, що доводи податкового органу, викладені в Акті перевірки щодо відсутності об'єкта оподаткування у контрагента, ТОВ «НВФ «СТМ» - ТОВ «Альянс-Іст», спростовуються, зокрема, тим, що дії податкового органу щодо перевірки ТОВ «Альянс-Іст» та висновки акту його перевірки оскаржені до суду та прийнято рішення про задоволення відповідного позову судом першої інстанції.
Відповідач проти позову заперечував, як і представник відповідача, Кременчуцької ОДПІ, у судовому засіданні. При цьому стверджував про законність свого наказу та власне дій з проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «НВФ «СТМ», а також законність і обґрунтованість прийнятого на підставі висновків Акту податкового повідомлення-рішення. Аргументи відповідача на користь таких тверджень були аналогічними висновкам Акту перевірки, правомірність якої оспорюється. Такі висновки будуть описані нижче.
У судовому засіданні, заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, обґрунтованість яких була доведена позивачем.
Суд встановив наступні факти.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «СТМ» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконкому Кременчуцької міської ради народних депутатів з 05.07.1999 року. З 25 жовтня 2004 року зареєстроване платником податку на додану вартість. Як платник податків перебуває на обліку Кременчуцької ОДПІ.
Основними видами діяльності даного підприємства є будівництво будівель, інші види оптової торгівлі, дослідження і розробки в галузі технічних наук, роздрібна торгівлю з лотків та на ринках, а також діяльність у сфері інжинірингу.
03 вересня 2012 року ТОВ «Альянс-Іст» (постачальник) та ТОВ «НВФ «СТМ» (покупець) уклали договір поставки продукції відповідно до заявок (специфікацій). За даним договором ТОВ «НВФ «СТМ» було придбано у вказаного контрагента датчики загазованості та блоки живлення, які використано у своїй господарській діяльності. Відповідні суми сплаченого у складі вартості товару податку на додану вартість були включені ТОВ «НВФ «СТМ» до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, на підставі виданих ТОВ «Альянс-Іст» податкових накладних.
29.07.2013 року Кременчуцькою ОДПІ винесено наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВФ «СТМ» по питанню правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання по декларації з ПДВ за вересень 2012 року.
У період часу з 29.07.2013 по 02.08.2013 року Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НВФ «СТМ» по питанню правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання по декларації з ПДВ за вересень 2012 року, висновки якої оформлені актом перевірки ( а.с. 26-29).
Згідно таких висновків, податковим органом встановлено порушення ТОВ «НВФ «СТМ» ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «НВФ «СТМ»; п. 201.6 ст. 201, п. 198.1, п .198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого дані, наведені в декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року на загальну суму ПДВ 50 016,0 грн. про обсяги придбання, та податковий кредит - не є дійсними, та як наслідок зменшується податковий кредит на суму ПДВ 50 016,0 грн. та збільшується сума, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 50 016,0 грн. за вересень 2012 року. ( а.с. 29).
Відповідно до змісту Акту, такі висновки податковим органом обґрунтовано з посиланням на акт перевірки ДПІ у м.Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ контрагента, ТОВ «Альянс-Іст», який, відповідно, відсутній за зареєстрованим місцезнаходженням і якому визнано недійсними відомості щодо податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту, задекларовані під час коригування показників у травні - грудні 2012 року, січні 2013 року. Також зазначеним актом встановлено нікчемність угод ТОВ «Альянс-Іст» та відсутність об'єкту оподаткування податком на додану вартість.
Цей Акт було оскаржено позивачем шляхом подачі заперечень до Кременчуцької ОДПІ, однак, заперечення залишені без реагування, Акт перевірки - без змін.
На підставі Акту перевірки ТОВ «НВФ «СТМ» Кременчуцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0005261501/358 від 04.09.2013 року, яким ТОВ «НВФ «СТМ» донараховано грошові зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 75 024,00 грн., у т.ч. 50 016,00 грн. основного зобов'язання та 25 008,00 штрафних санкцій. (а.с.30).
Дане рішення не оскаржувалося позивачем у порядку адміністративного оскарження.
Оцінюючи оскаржувані рішення та дії на предмет їх законності, правомірності, суд приходить до таких висновків.
Як уже зазначалося вище, Кременчуцькою ОДПІ було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача на підставі наказу від 29.07.2013 року. Підставою для такої перевірки відповідач вважав ненадання позивачем, ТОВ «НВФ «СТМ» відповіді на запит Кременчуцької ОДПІ про надання платником пояснення та підтвердження документами показників задекларованого податку.
Процедурні норми щодо проведення даного виду перевірок викладені в законі наступним чином.
Згідно п. 78.1 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: (78.1.1) за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; (78.1.4) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
У ході розгляду справи судом витребовувалися у відповідача докази правомірності призначення та проведення позапланової перевірки позивача, зокрема, суд вимагав надати докази вручення представникам ТОВ «НВФ «СТМ» запиту про надання пояснень, докази вручення платнику наказу та направлення на проведення позапланової перевірки, повідомлення про початок її проведення.
На виконання вимог відповідної ухвали від 15.10.2013 року Кременчуцькою ОДПІ було надано копію запиту на адресу ТОВ «НВФ «СТМ» від 28.06.2013 року про надання пояснень та підтвердження показників податкової звітності, доказів його направлення платнику, як і вручення його платнику - суду не надано. Представники позивача пояснили, що жодних запитів на адресу підприємства не надходило, єдиним документом, що надійшов ТОВ «НВФ «СТМ» був вже Акт перевірки.
Відтак, оскільки відсутні будь-які докази направлення та/або вручення платнику запиту про надання пояснень, суд приходить до висновку про протиправність наказу № 328 від 29 липня 2013 року Кременчуцької ОДПІ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВФ «СТМ», який прийнятий з посиланням на п.78.1.4 ПК України, оскільки платник не міг надати відповідь на запит, якого не отримував.
При цьому суд враховує, що реалізація наказу № 328 від 29.097.2013 року вже відбулася на час розгляду справи, а тому його скасування не є доцільним і не призведе до поновлення порушених прав платника. Тому суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про скасування цього наказу, натомість констатуючи його протиправність. Аналогічно суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій щодо винесення наказу про проведення перевірки - оскільки винесення наказу (процедура складення рішення) не є дією суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, а прийнятому рішенню надається наведена вище оцінка.
Також суд вказує на протиправність дій Кременчуцької ОДПІ з проведення позапланової перевірки ТОВ «НВФ СТМ».
По-перше, така протиправність витікає з відсутності законних підстав для призначення такої перевірки (див. висновки про протиправність відповідного наказу).
По-друге, судом встановлено грубе порушення з боку Кременчуцької ОДПІ процедурних норм для проведення даного виду перевірок.
Так, згідно п.78.4 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Відповідно до п.79.2 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
На підставі вищезгаданої ухвали суду про витребування доказів Кременчуцькою ОДПІ було надано копію повідомлення ТОВ «НВФ СТМ» про проведення перевірки від 29.07.13 та копію наказу про призначення позапланової невиїзної перевірки від 29.07.2013 року ( а.с.108-109). До них додано копію чеку «Укрпошти» від 29.07.2013 року. Доказів направлення та/або вручення наказу й повідомлення платнику - суду не було надано на його вимогу.
В усних поясненнях представник відповідача пояснила, що інші докази повідомлення платника про проведення перевірки, докази направлення йому наказу, у Кременчуцької ОДПІ відсутні.
Окремо суд звертає увагу, що і наказ на проведення перевірки, і повідомлення про її проведення, датовані 29.07.2013 року. Згідно Акту, перевірка проводилася у період часу з 29.07.2013 року по 02.08.2013 року.
Тому навіть за умови своєчасного направлення платнику наказу й направлення, чого не було зроблено, платник не міг фізично отримати ці документи до початку перевірки, до якої приступили в день винесення наказу, не надавши платнику жодної можливості скористатися своїми правами.
Виходячи з наведених вище норм закону, суд констатує, що податкова інспекція грубо порушила порядок проведення позапланової перевірки, передбачений ст.ст.78,79 Податкового кодексу України, а тому дії з проведення цієї перевірки суд визнає протиправними.
Також суд визнає обґрунтованою позовну вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0005261501/358 від 04.09.2013 року.
Це рішення було винесене відповідачем на підставі висновків Акту про порушення платником норм податкового та цивільного законодавства, що викладені вище.
Протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення випливає з вищевикладених висновків про незаконність проведеної перевірки, з чого слідує, що повідомлення-рішення було прийнято не у порядку, не у спосіб, без підстав, визначених законодавством.
Крім того суд не погоджується з наявністю у діях платника порушень податкового законодавства, про які стверджував відповідач. Позивачем такі твердження Кременчуцької ОДПІ спростовані.
Так, згідно ст.198.1, ст. 198.6 ПК України, про порушення яких стверджував податковий орган, паво на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.
Згідно ст. 201.6 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Суд не знаходить достатніх доказів порушення ТОВ «НВФ «СТМ» наведених норм закону.
03 вересня 2012 року ТОВ «Альянс-Іст» (постачальник) та ТОВ «НВФ «СТМ» (покупець) уклали договір поставки продукції відповідно до заявок (специфікацій) ( а.с.58).
Аналіз діючого податкового законодавства дозволяє зробити висновок, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у господарській діяльності. При цьому реальне отримання та використання такого товару чи послуг має бути підтверджене первинними документами.
Судом встановлено, що ТОВ «НФВ «СТМ» отримано від продавця на проданий товар видаткові та податкові накладні ( а.с. 13-25).
Отримання позивачем цього товару підтверджено прибутковими ордерами (а.с. 64-69) та актами приймання продукції за кількістю та якістю (а.с.52-57).
Суду було надано товарно-транспортні накладні (а.с.45-50). Згідно пояснень представників позивача, транспортування придбаного товару відбулося автомобілем, що перебуває у власності директора ТОВ «НВФ СТМ», що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Форд-Транзит» за Костюк В.В. ( а.с. 51).
Оплата товару підтверджується випискою про рух коштів з розрахункового рахунку ТОВ «НВФ «СТМ» (а.с. 75-78).
Використання ТОВ «НВФ «СТМ» придбаного товару у власній господарській діяльності відбулося, згідно пояснень представників позивача, у формі встановлення придбаних приладів на об'єктах будівництва, до якого як субпідрядника було залучено ТОВ «НВФ «СТМ». Вказане підтверджується звітами про витрати матеріалів відповідно до фактичних обсягів виконаних робіт ( а.с. 71-72, 82-83).
Крім того, суд враховує підтвердження з боку ТОВ «Альянс-Іст» господарських взаємовідносин із ТОВ «НВФ «СТМ» - листування з даного приводу у матеріалах адміністративної справи (а.с. 70-71).
Під час дослідження зазначених документів судом не встановлено жодних порушень щодо їх оформлення, крім того належне оформлення податкових накладних не заперечувалось і самим податковим органом. Відтак, в силу приписів норм Податкового кодексу України, наявність належним чином оформлених податкових надає позивачу право на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді.
З урахуванням зазначеного, позивачем податковий кредит у відповідному звітному періоді сформований за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено доказами; товар, в ціні якого ТОВ «НВФ «СТМ» сплачені суми податку на додану вартість, використаний в господарській діяльності позивача і отриманий від контрагента, який був зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платником податку на додану вартість в порядку, визначеному чинним законодавством. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню товару, подальше його використання в господарській діяльності позивача, оформлені у відповідності до вимог Податкового Кодексу України , Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Як припущення суд розцінює посилання податкового органу на відсутність у контрагента позивача основних фондів, виробничих потужностей , трудових ресурсів, транспортних засобів, що виключає, як на думку відповідача, можливість виконання ними своїх договірних зобов'язань. Жодною нормою закону не встановлено залежність права платника податку на формування податкового кредиту від наявності у його контрагента трудових та інших ресурсів для виконань своїх договірних зобов'язань.
Відтак, суд критично оцінює твердження податкового органу про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за відповідний звітний період за рахунок сплачених сум ПДВ в ціні господарських операцій зі вказаним контрагентом, оскільки вони ґрунтуються лише на суб'єктивних доводах відповідача.
Безпідставними суд вважає і висновки відповідача щодо фіктивного характеру господарської діяльності вказаного контрагента позивача, який спрямовує її на надання податкової вигоди третім особам, оскільки вказане податковим органом не підтверджено жодними фактичними доказами.
Суд зазначає про індивідуальний характер юридичної відповідальності платників податку. ТОВ «НВФ «СТМ» не може нести відповідальність за можливе порушення податкового та валютного законодавства його контрагентом.
Окремо суд звертає увагу, що відповідно до витягу з ЄДР станом на 26.09.2013 року щодо ТОВ «Альянс-Іст», підприємство не має відміток про відсутність за зареєстрованим місцезнаходженням ( а.с. 79-81)
Викладені в акті перевірки висновки щодо порушення вимог ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України та Закон України "Про державну податкову службу в Україні" не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.
Порядок дій органів державної податкової служби під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань визначається Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства, та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.
Суд, таким чином, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм закону, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягає задоволенню.
Не підлягає задоволенню вимога визнати неправомірними дії, пов'язані із визнанням нікчемними відповідних правочинів, оскільки таких дій відповідачем не вчинено. Відповідні судження, викладені в Акту перевірки, не є діями, а знайшли своє вираження у прийнятті оскаржуваного, і як визначено судом, протиправного податкового повідомлення-рішення, скасування якого є належним і достатнім засобом захисту порушеного права позивача.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.
Вище описано висновки суду, які отримані внаслідок того, що податковим органом не було доведено правомірності прийнятих рішень та вжитих дій.
Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Наказ Кременчуцької ОДПІ № 328 від 29.07.2013 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "НВФ "СТМ"" визнати протиправним.
Визнати протиправними дії Кременчуцької ОДПІ щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "НВФ "СТМ" по питанню правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов"язання по декларації з ПДВ за вересень 2012 року (акт від 09.08.2013 року).
Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0005261501/358 від 04.09.2013 року визнати протиправним та скасувати.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "НВФ "СТМ" витрати зі сплати судового збору у сумі 750,25 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 04 листопада 2013 року.
Суддя І.С. Шевяков
Судове рішення № 35223091, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 28.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 816/5583/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: